Рішення від 19.06.2025 по справі 911/714/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2025 р. м. Київ Справа № 911/714/25

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» б/н від 02.06.2025 р. (вх. № 5028 від 03.06.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (07400, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5)

про стягнення 902400,00 грн. заборгованості,

секретар судового засідання: Крикун І.В.

Представники сторін:

від позивача: Сич Є.Ю. (посвідчення адвоката № 5971/10 від 24.03.2017 р.; ордер на надання правової допомоги серії АІ № 1726420);

від відповідача: Юморанов Д.І. (договір № 02/05-2025 від 02.05.2025 р.; довіреність від 02.05.2025 р.)

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядалася справа № 911/714/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» про стягнення 902400,00 грн. заборгованості.

Звертаючись до суду, позивач просив про покладення на відповідача судових витрат, у тому числі - на правову допомогу, зазначивши при поданні позовної заяви про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, становить 30000,00 грн., та що документи на підтвердження даних витрат будуть надані додатково в порядку, передбаченому ГПК України.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2025 р. у даній справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» було задоволено повністю.

03.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 03.06.2025 р. (вх. № 5028 від 03.06.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 911/714/25, яким покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у сумі 30000,00 грн., та надає додатково на підтвердження понесення вказаних витрат договір про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р., додаткову угоду № 1 від 25.02.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р., звіт від 02.06.2025 р. про надані послуги згідно додаткової угоди № 1 від 25.02.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р., акт надання послуг № 1 від 02.06.2025 р. на суму 30000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.

За приписами ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу Українидодаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2025 р. розгляд заяви позивача про покладення на відповідача витрат на правову допомогу у справі № 911/714/25 був призначений в судовому засіданні на 19.06.2025 р.

09.06.2025 р., через систему «Електронний суд», від представника відповідача надійшли заперечення б/н від 06.06.2025 р. (вх. № 7892/25 від 09.06.2025 р.), за змістом яких відповідач не погоджувався із заявленим позивачем розміром судових витрат та просив суд зменшити їх розмір з огляду на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, та посилався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», в якому зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Слід зазначити, що статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розгляді питання щодо віднесення суми витрат на оплату послуг адвоката у судові витрати слід враховувати, що відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження таких витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати у розмірі 30000,00 грн. на оплату послуг адвоката заявлені позивачем до стягнення з відповідача, оскільки для захисту своїх порушених прав та майнових інтересів позивач звернувся за послугами до адвокатського об`єднання «Артур Рєзнік та партнери» в особі голови Сича Євгена Юрійовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5970/10 від 24.03.2017 р.), про що свідчить наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р. (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об?єднання бере на себе зобов?язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним договором. а клієнт зобов?язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору.

Згідно з п. 11.2 договору строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання та діє протягом строку, достатнього для належного та реального виконання цього договору сторонами (до повного виконання).

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 25.02.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р. (далі - додаткова угода), визначено, що клієнт доручає, а адвокатське об?єднання бере на себе зобов?язання по наданню правової допомоги, пов?язаної з підготовкою та поданням позовної заяви до Господарського суду Київської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (ідентифікаційний код 45558615) 1402400,00 грн. заборгованості зі сплати за участь в електронному аукціоні SPE001-UA-20241113-59489, а також подальшої участі в судових засіданнях, підготовки необхідних процесуальних документів для належного супроводження справи в суді першої інстанції.

Згідно з п. 2 додаткової угоди оплата послуг адвокатського об?єднання по наданню правової допомоги згідно пункту 1 даної додаткової угоди становить 30000,00 грн.

02.06.2025 р. адвокатське об`єднання «Артур Рєзнік та партнери» в особі голови Сича Євгена Юрійовича та позивач підписали акт надання послуг № 1 від 02.06.2025 р., відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) склала 30000,00 грн.

Окрім того, позивачем надано звіт від 02.06.2025 р. про надані послуги згідно додаткової угоди № 1 від 25.02.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р., відповідно до якого адвокатським об?єднанням було надано позивачу правову допомогу по справі № 911/714/25 під час розгляду Господарським судом Київської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (ідентифікаційний код 45558615) 1402400,00 грн. заборгованості зі сплати за участь в електронному аукціоні SPE001-UA-20241113-59489. Зокрема, було надано консультації, підготовлено та подано до суду позовну заяву, заяву про зміну (уточнення) позовних вимог та здійснено представлення інтересів клієнта в судових засіданнях під час розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/714/25. На виконання додаткової угоди № l від 25.02.2025 р. до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р., сторони погодили надану правову допомогу на суму 30000,00 грн.

Слід зазначити, що у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У той же час, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Поряд з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 01.08.2019 р. у справі № 915/237/18 та інших.

Слід зазначити, що відповідач у своїх запереченнях не погоджувався із заявленим позивачем розміром судових витрат та просив суд зменшити їх розмір з огляду на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд звертає увагу на те, що адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитись із запропонованими тарифами (вартістю послуг), зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору, клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу, не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати всю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування, суд має виходити з критерію розумності розміру цих витрат, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Поряд з цим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або ж неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 925/1067/19 від 17.08.2020 р., у справі № 916/2691/19 від 16.07.2020 р. та інших.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.

Приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що відповідач у своїх запереченнях не спростував обґрунтованості наведеного позивачем в акті про надання послуг до договору про надання правової допомоги № 121 від 25.02.2025 р. складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Поряд з цим, суд зазначає, що однією з гарантій забезпечення права особи на правову допомогу є повна і справедлива компенсація всіх понесених витрат на правову допомогу.

Сторона, яка змушена звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів, перебуває у становищі, коли її права та/або інтереси порушуються (не визнаються, оспорюються) іншою стороною спору, у зв`язку з чим позивачу необхідний судовий захист.

Для такого захисту, зумовленого протиправною поведінкою іншої сторони (відповідача), позивачу необхідно витрачати свій час та кошти, докладати зусиль для захисту своїх порушених прав/інтересів.

Тому цілком розумно та справедливо, коли особа, на користь якої вирішено спір, у повній мірі отримує від винної сторони (сторони, яка порушує права та призвела до виникнення спору) компенсацію своїх витрат, понесених для того, щоб захистити свої права/інтереси, які, відповідно, порушуються/не визнаються.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

З урахуванням предмета спору у даній справі, ціни позову, обсягу поданих позивачем доказів та пояснень, дійсно необхідного та підтвердженого доказами фактичного обсягу наданої правничої допомоги, суд констатує, що у даному випадку витрати на правничу допомогу, які позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову, їх розмір є розумним та відповідає критерію складності справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо відхилення клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу та щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» б/н від 02.06.2025 р. (вх. № 5028 від 03.06.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» б/н від 02.06.2025 р. (вх. № 5028 від 03.06.2025 р.) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі № 911/714/25 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (07400, Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5, код 45553615) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОМПАНІ» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, код 39580061) 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

3. Додаткове рішення направити учасникам справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено 21.07.2025 р.

Суддя В.М. Бабкіна