Ухвала від 21.07.2025 по справі 629/5125/25

Справа № 629/5125/25

Номер провадження 1-кп/629/313/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, підготовче судове засідання по кримінальному провадженню № 12025221110000291 від 22.02.2025 року, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2025 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов затверджений обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що спливає строк тримання під вартою, який був обраний на досудовому розслідувані, строком тримання до 26.07.2025, а ризики передбачені ст. 177 КПК України не змінились та продовжують існувати, а саме обвинувачений може переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначив, що застосування до останнього менш суворих запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. І77 КПК України.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав захисника та просив обрати цілодобовий домашній арешт.

В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували, інших клопотань не заявляли.

Заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Вивчивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, вислухавши учасників процесу, судом встановлене наступне.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.05.2025 до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням застави.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

В силу ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Як зазначено в ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Отже, суспільний інтерес у сфері кримінального судочинства полягає в обов`язку суду забезпечити належний захист прав не лише обвинувачених, а також потерпілих, свідків, усталених суспільних відносин через заохочення правомірної поведінки їх учасників та вжиття передбачених законом запобіжних заходів для унеможливлення або ж мінімізації вчинення протиправних діянь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обвинувачений користується презумпцією невинуватості й обставини, викладені прокурором щодо його провини й правильність кваліфікації дій підлягають доведенню в установленому законом порядку під час судового розгляду кримінального провадження по суті, тобто, не у підготовчому судовому засіданні.

Окрім того, суд зауважує, що саме наявність достатніх, на думку сторони обвинувачення, доказів вини особи є обов`язковою передумовою для складання обвинувального акту, а тому факт звернення прокурора до суду з таким обвинувальним актом також є свідченням існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованого їй кримінального правопорушення.

При цьому слід наголосити, що «існування обґрунтованої підозри» є не визнанням вини особи у вчиненні протиправного діяння, а лише обставиною, яка свідчить про наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ця особа могла вчинити зазначений злочин.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в іспитовий строк тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за який передбачено позбавлення волі на строк до семи років, враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України: вірогідність переховування обвинуваченого від суду, можливість впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується, суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому задовольняє клопотання прокурора, продовжує ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та зазначає, що тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення ОСОБА_4 , як виключну міру запобіжного заходу. Тому суд вважає, що підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволені клопотання захисника.

Керуючись ст.ст. 314-316,334,371,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 29.07.2025 о 15 год. 30 хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт.Панютине, м.Лозова, Харківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», на строк до 60 днів, а саме до 18 вересня 2025 року.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Суддя ОСОБА_6