Рішення

від 16.01.2008 по справі 7/14/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/14/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.08                                                                                        Справа №  7/14/08

Суддя   

За позовом   Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, м. Мелітополь, Запорізька область до відповідача  Товариство  з обмеженою відповідальністю “СПС”, м. Мелітополь, Запорізька область Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача         Те-Левіна Г.В., дов. № 03 від 02.01.2008р.

Від відповідача     не з'явився

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача  5222 грн.27коп.  заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 196 від 16.10.2001 р.  

25.12.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 16.01.2008 р., про що сторони були повідомлені належним чином.  

Позивач підтримує позовні вимоги та обґрунтовує їх ст. ст. 509, 525, 526, 527, 625 Цивільного господарського кодексу України та умовами договору № 196 від  16.10.2001р. на постачання теплової енергії.

Ухвала суду  на адресу сторін була відправлено вчасно та до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України                № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93  ЦК України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В разі зміни місцезнаходження, суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний  в семиденний строк  з моменту таких змін повідомити органи державної реєстрації, надавши необхідні документи. Докази подачі відомостей про зміну місцезнаходження відповідачем не надавались.  

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив  на позовну  чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Справу розглянуто в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи закінчено 16.01.2008 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані договором № 196 від 16.10.2001р. на постачання теплової енергії  (надалі – договір).

За умовами договору, позивач зобов'язується здійснювати безперебійне постачання теплової енергії  відповідачу, а відповідач  в свою чергу, зобов'язується  проводити сплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок  енергопостачальної організації 100%  вартості теплової енергії, що запланована для поставки у запланованому місяці (п.п. 2.1.1., 2.2.1 договору).

Відповідно до  п. 3.1 договору, відпуск теплової енергії енергопостачальної організації проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади.

           Згідно з п. 3.2 договору, споживач проводить оплату за спожиту енергію згідно з договором  та діючим законодавством.

Умови і порядок розрахунків передбачені сторонами в розділі 3 договору № 196 від 16.10.2001 р.  

 На виконання умов договору, позивач, в період з січня 2005 р. по лютий           2006 р., поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 5222,27 грн., що підтверджується рахунками –актами виконаних робіт, копії містяться в матеріалах справи.

          Відповідач свої обов'язки по оплаті в строки, визначені договором, не виконав вимогу позивача, пред'явлену  в порядку  ст. 530 ЦК України (рахунки на оплату), внаслідок цього за період з січня 2005 р. по лютий 2006 р. у відповідача  виникла заборгованість   в сумі 5222 грн. 27 коп.  Рахунком  - атом  № 1211 від 03.03.2006р. позивач попереджував відповідача та вимагав погасити заборгованість за теплову енергію до 20.03.2006.

          Відповідач не виконав вимоги позивача без поважних причин.    

               Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

  Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

           Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

           Доказів сплати борги відповідач суду не надав.  

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 5222,27 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача  підлягає задоволенню.

          Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

   Керуючись ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3,  22,   33,   34,  43,  44,  49,  75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

 Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СПС”, 72318, м.Мелітополь, Запорізька область, вул.. Брів-ла-Гайард, 12/2 (р/р 26006301280586 ПИБ, МФО 313243, ОКПО 19282060) на користь  Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, 72312,  Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 61, (р/р 26009049990001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ОКПО 05541114)  5222 (п'ять тисяч двісті  двадцять дві) грн. 27  коп. основного боргу,   102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

                    Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

    Суддя                                                                          Н.С. Кутіщева