Постанова

від 20.03.2008 по справі 7/14/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/14/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.03.08                                                                                       Справа №7/14/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Коробка Н.Д.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Пересаді О.В.

За участю представників сторін:

відпозивача  –       Тьо-Левина Г.В. (довіреність № 03 від 02.01.2008 р.)                      

від відповідача –   Гавриленко І.І.  (довіреність № 14 від 19.03.2008 р.)                

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «СПС» (м. Мелітополь)

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2008 р.                                             у  справі  № 7/14/08

за позовом         Мелітопольського   орендного   підприємства  теплових  мереж                          

                            (м. Мелітополь)

до відповідача  Товариства з обмеженою  відповідальністю «СПС» (м. Мелітополь)

про стягнення суми,

Мелітопольське орендне підприємство теплових  мереж звернулося до  господарського суду Запорізької  області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою  відповідальністю «СПС» 5222,27 грн. заборгованості за  спожиту  теплову  енергію.              

          Рішенням господарського суду Запорізької  області від 16.01.2008 р. у справі       № 7/14/08 (суддя  Кутіщева Н.С.)  позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 5222,27 грн. основного  боргу, а також 102 грн. державного  мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу.                            

                 Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Товариство з обмеженою  відповідальністю «СПС»  (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від  16.01          .2008 р. у справі № 7/14/08   і прийняти нове рішення, яким   в задоволенні  позову  відмовити.             

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом  Запорізької  області при прийнятті рішення не було з'ясовано всі  фактичні  обставини справи, а також було порушено норми процесуального права. Заявник посилається на те, що в порушення ст. 77 ГПК України, суд першої інстанції, не з'ясувавши причини неявки представника  відповідача, ухвалив  рішення, чим  позбавив відповідача можливості скористатися наданими йому ст. 22 ГПК України правами. На думку  заявника, суд, приймаючи  рішення,  не врахував те, що згідно з договором № 3/1 від 11.02.2002 р. відповідач поставляв позивачу борошно та хліб і  станом на  час  прийняття рішення заборгованість позивача перед  відповідачем  становила 267,66 грн., що підтверджується первинними документами, не врахованими судом, а саме, актом  звірки взаємних  розрахунків від 01.06.2006 р. та відзивом № 19 від 11.07.2006 р. на претензію позивача № 749 від 31.05.2006 р.  

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2008 р. апеляційна скарга  Товариства з обмеженою  відповідальністю «СПС» прийнята  до провадження та призначена до розгляду на  20.03.2008 р.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 515 від 20.03.2008 р. справу № 7/14/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді  Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В.

В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у справі –  Мелітопольське   орендне   підприємство теплових  мереж  у письмовому відзиві доводи апеляційної скарги не  визнає,  вважає оскаржуване  рішення  обґрунтованим, прийнятим за  повного з'ясування  обставин справи, підстав  для  його скасування  не вбачає.  Стосовно тверджень заявника про те, що той не має  перед  позивачем  заборгованості за  договором № 196 від 16.10.2001р., а навпаки, позивач має перед ним заборгованість за отримане борошно та хліб, позивач зазначає, що правовідносини, на  які  посилається  відповідач,  виникли за  іншим договором    (№ 3/1 від 11.02.2002 р. про купівлю-продаж борошна та хліба) і жодного відношення до спору  по справі № 7/14/08 не мають.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Зазначив, що факт невиконання з боку  відповідача  обов'язків  по оплаті  отриманої  теплової  енергії за  договором № 196 від 16.10.2001 р.  підтверджено  долученими до справи доказами.  Підкреслив, що сторони не проводили жодних заліків зустрічних вимог, тому твердження відповідача про відсутність у нього заборгованості є безпідставним. Просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського  суду Запорізької області – без  змін.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.10.2001 р. між Мелітопольським   орендним   підприємством  теплових  мереж (енергопостачальна організація, позивач у справі) та ТОВ «СПС» (споживач, відповідач у справі) було укладено  договір № 196 (надалі – Договір), відповідно до умов якого  позивач  зобов'язався  поставити, а  відповідач – прийняти  та  оплатити теплову енергію в гарячій  воді на умовах, передбачених  Договором.

Відповідно до п. 2.2.5 Договору облік  відпущеної   теплової  енергії проводиться  по  приладах  обліку, встановлених на тепловому вводі споживача. Щомісячно, не пізніше 22-го числа, споживач  надає  показання приладів  Енергопостачальній  організації. При  відсутності або зняті  приладів  обліку на  ремонт та повірку  кількість відпущеної  теплової  енергії  Споживачу нараховується  Енергопостачальною  організацією, виходячи з теплового навантаження Споживача, розрахунковим  способом.

Відповідно до п. 3.1 Договору  відпуск  теплової  енергії енергопостачальною організацією проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади.

Згідно п. 3.2  Договору  споживач  проводить  оплату за  спожиту  теплову  енергію згідно з цим  Договором та діючим законодавством.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що споживач  зобов'язується проводити  сплату за  теплову  енергію у  вигляді грошових  коштів шляхом  перерахування на  рахунок  Енергопостачальної  організації 100 % вартості  теплової  енергії, що  запланована  для  поставки у  відповідному  місяці.

На виконання умов Договору позивач в період з січня 2005 р. по лютий 2006 р. поставив відповідачу  теплову  енергію на  загальну  суму 5222,27 грн.

Відповідач оплату отриманої теплової енергії не здійснив.

Стягнення з ТОВ «СПС» на користь Мелітопольського   орендного   підприємства  теплових  мереж 5222,27 грн. основного боргу стало предметом  судового розгляду  у даній справі.                

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України  за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку  діяльність, зобов'язується  передати у  встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для  використання  його у  підприємницькій  діяльності  або  в інших цілях, не  пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім  або  іншим  подібним  використанням, а  покупець  зобов'язується прийняти  товар  і сплатити за  нього  певну  грошову суму.

Згідно ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до  умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

          Аналогічні  приписи  містить   ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як  свідчать долучені  до матеріалів  справи копії  рахунків-актів виконаних робіт за період з січня 2005 р. по лютий 2006 р. (арк. справи 15-26), позивач  поставив відповідачу теплову енергію  на загальну  суму 5222,27 грн.

          Відповідач свої зобов'язання щодо оплати, всупереч умов Договору та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у  нього утворилась  заборгованість за Договором в сумі 5222,27 грн.

          Доказів  оплати вказаної  суми  відповідач  суду  не надав.

          Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу  за  Договором  заявлені обґрунтовано. Висновки суду  першої інстанції про наявність підстав для задоволення  позову в цій  частині   відповідають матеріалам справи.

          Посилання відповідача на те, що у позивача існує перед ним заборгованість за отримані  хліб та  борошно,  колегією суддів  до уваги не приймається  з огляду на наступне.

          Як  вбачається з матеріалів справи, 11.02.2002 р. між  сторонами  було укладено  Договір купівлі-продажу № 3/1, відповідно до умов  якого ТОВ «СПС» зобов'язалося  поставити, а  Мелітопольське  орендне  підприємство  теплових  мереж – прийняти і оплатити  борошно та хліб за  номенклатурою  та  цінами, зазначеними у Договорі      (п. 1.1 Договору № 3/1). При цьому пунктом 1.2 вказаного  Договору передбачено, що Мелітопольське  орендне  підприємство  теплових мереж  поставляє  на склад  ТОВ «СПС», а  ТОВ «СПС» приймає і оплачує машину для  виготовлення пластмасових  пляшок  Б3-ВВП-3 комплектно, разом із  компресором, за  ціною 77250 грн. (з ПДВ).

Будь-які  посилання на те, що шляхом  поставки  хліба та  борошна ТОВ «СПС» проводить  розрахунок  за  поставлену  Мелітопольським орендним  підприємством теплових мереж  теплову  енергію, в Договорі № 3/1 відсутні. Крім  того, відповідно до п. 2.2.1 Договору № 196 від 16.10.2001 р. сторони  передбачили   лише грошову  форму  розрахунку.

Колегія суддів звертає  увагу  заявника  на те, що  права та обов'язки сторін, що  випливають з Договору № 196 від 16.10.2001 р., жодним чином не залежать від виконання сторонами умов іншого договору, а саме Договору купівлі-продажу № 3/1 від 11.02.2002 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Не приймаються апеляційним судом до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що  згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2006 р. заборгованість  відповідача  перед  позивачем  за договором № 196 від 16.10.2001 р. відсутня, оскільки: по-перше, вказаний  акт  має  різне  вивірене  сальдо з боку  позивача і відповідача; по-друге,  акт звірки розрахунків є консолідованим документом бухгалтерського обліку і не є належним доказом існування чи відсутності заборгованості. Первинних  бухгалтерських  документів (платіжних  доручень, квитанцій, приходних  касових  ордерів тощо), які б  підтвердили  оплату  поставленої  позивачем  теплової  енергії,  відповідач  суду не надав.

Не знаходить  свого підтвердження  також посилання  відповідача на порушення  судом  першої  інстанції  ст.ст. 22, 77 ГПК України. Як  свідчать матеріали справи, ухвалу про порушення  провадження у справі № 7/14/08 від 25.12.2007 р.  було надіслано  на адреси  сторін, зазначені в  позовній  заяві, 29.12.2007 р. (згідно вихідного штемпелю  канцелярії  господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87  ГПК України.  

Таким чином, відповідач був  своєчасно  та  належним  чином  повідомлений  про час і місце  слухання справи. Проте, відповідач в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, які б підтвердили заперечення проти позову, жодним чином не спростував доводи позивача.

          Колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права господарським судом при прийнятті даного рішення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю «СПС»                    (м. Мелітополь Запорізької області) залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2008 р.                                             у  справі  № 7/14/08   залишити  без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Коробка Н.Д.  Мойсеєнко Т. В.