Постанова від 21.07.2025 по справі 916/2727/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2025 р. Справа№ 916/2727/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

при секретарі Вага В.В.

та за участю представників:

від позивача: Щукін О.С. орд.;

від відповідача 1: Кушнір Л.В. дов.;

від відповідача 2: не з`явся;

від відповідача 3: Цвєтов В.М. самопредст.;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Національного банку України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2025

у справі № 916/2727/24 (суддя Плотницька Н.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт"

до 1) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

2) Державного підприємства "СЕТАМ"

3) Національного банку України

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів: Державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ставнійчук Аліна Олександрівна

про визнання недійсним та скасування результатів електронного аукціону (торгів); визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронного аукціону (торгів); визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; визнання недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), скасування рішення державного реєстратора,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 справу №916/2727/24 за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Державного підприємства "СЕТАМ", Національного банку України, про визнання недійсним та скасування результатів електронного аукціону (торгів); визнання недійсним та скасування протоколу проведення електронного аукціону (торгів); визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), скасування рішення державного реєстратора передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи № 916/141/25 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт".

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Національний банк України подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу а справу направити для продовження розгляду до Господарського суд міста Києва.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки відповідно до частини 5 статті 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Національний банк України, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду, тому відсутні правові підстави для передачі справи до Господарського суду Одеської області, крім того, під час постановлення оскаржуваної ухвали суду слід було дослідити, чи підлягають вимоги позовної заяви вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано, що в свою чергу не було зроблено.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що за приписами Кодексу України з процедури банкрутства розгляд усіх майнових спорі, стороною яких є боржник, має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає і таким судом наразі є Господарський суд Одеської області; наслідком задоволення позовних вимог у даній справі є скасування державної реєстрації права державної власності на цілісний майновий комплекс ПАТ "Одесапродконтракт" за Державою Україна в особі НБУ, що одночасно призведе до поновленням права приватної власності на цілісний майновий комплекс за ПАТ "Одесапродконтракт" та його повернення у майнову сферу ПАТ "Одесапродконтракт".

Відповідач 1 у письмових поясненнях підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі та просить її задовольнити, оскільки одним з відповідачів є Національний банк України і даний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі частини 12 статті 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.

Представник відповідача 3 (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Заслухавши присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2024 року Публічне акціонерне товариство "Одесапродконтракт" звернулось у Господарський суд Одеської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (відповідач 1), Державного підприємства "СЕТАМ" (відповідач 2) та Національного банку України (відповідач 3), та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд:

- визнати недійсними та скасувати електронний аукціон (торги), проведені Державним підприємством "СЕТАМ" 20 березня 2024 року за лотом N 546023 з примусової реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Одесапродконтракт" результати яких оформлені Протоколом № 607684 проведення електронного аукціону (торгів), сформованим 20 березня 2024 року 09:05:03 організатором таких торгів Державним підприємством "СЕТАМ";

- визнати недійсним та скасувати Протокол №607684 проведення електронного аукціону (торгів), сформований 20 березня 2024 року 09:05:03 організатором торгів Державним підприємством складений за результатами електронних торгів, проведених Державним підприємством "СЕТАМ" 20 березня 2024 року за лотом N546023 з примусової реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Одесапродконтракт";

- визнати недійсним та скасувати Акт № 60107977/6-20.1 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складений 29 березня 2024 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком В.А. та затверджений 29 березня 2024 року Заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С.,

згідно якого нереалізований на третіх електронних торгах цілісний майновий комплекс, ПАТ "Одесапродконтракт" залишено за іпотекодержателем НБУ за початковою ціною третіх електронних торгів 92.503.600,00 грн. з ПДВ шляхом заліку забезпечених вимог НБУ в рахунок ціни вищезазначеного майна;

- визнати недійсним Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номер: 4-485, виданий 26 червня 2024 року, видавник: державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ставнійчук А.О;

- скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 73831617 від 26 червня 2024 року 11:54:26, Ставнійчук А.О., Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одеса, Одеський міський нотаріальний округ, Одеська обл. на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номер: 4-485, виданий 26 червня 2024 року, видавник: Ставнійчук А.О., державний нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса за яким право власності на цілісний майновий комплекс ПАТ "Одесапродконтракт", було зареєстровано за Державою Україна в особі НБУ.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що електронний аукціон (торги) у виконавчому проваджені № ВП 60107977 з реалізації нерухомого майна було проведено за оцінкою нерухомого майна, оформленою звітом про оцінку майна, складеним 29.08.2023 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Європейський центр консалтингу та оцінки, яку було скасовано в судовому порядку, що є підставою для визнання недійсними та скасування результатів вказаного аукціону.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.06.2024 справу №916/2727/24 передано за виключною підсудністю на розгляд Господарському суду міста Києва.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 справу №916/2727/24 передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи № 916/141/25 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт".

Ухвала мотивована тим, що згідно положень чинного законодавства всі майнові спори, стороною в яких є боржник, підлягають розгляду в межах справи про банкрутство.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд до іншого суду, з огляду на наступне.

Нормами ГПК України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31).

Так, згідно пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною 5 статті 30 ГПК України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина 13 ст. 30 ГПК України), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах за участю боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно частин 1, 2 статті 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальними кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування:

1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів;

2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника;

3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (аналогічний висновок викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.

Частиною 3 статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16, від 24.05.2023 у справі №908/1957/21 (908/3544/21)).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті усунення правової невизначеності.

Таким чином, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.

Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо спорів з вимогами до боржника, є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.

З огляду на вказані положення законодавства України, розгляд всіх спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство та щодо його майна, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Таким чином, приписи ст. 7 КУзПБ є спеціальним правовим врегулюванням відповідних процесуальних відносин та мають переважне у застосуванні перед приписами ч. 5 ст. 30 ГПК України.

Спір у даній справі стосується визнання недійсними електронного аукціону (торгів) з примусової реалізації цілісного майнового комплексу ПАТ "Одесапродконтракт" і наслідком задоволення позову буде поновленням права приватної власності на цілісний майновий комплекс за ПАТ "Одесапродконтракт".

У той же час, ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2025 відкрито провадження у справі № 916/141/25 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (ідентифікаційний код 01553764).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини щодо відкриття Господарським судом Одеської області провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одесапродконтракт", суд першої інстанції, на підставі наведених норм ГПК України та КУзПБ, дійшов до юридично правильного висновку про передачу справу №916/2727/24 до Господарського суду Одеської області для розгляду в межах справи №916/141/25 про банкрутство ПАТ "Одесапродконтракт".

Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують викладених в ухвалі обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 05 травня 2025 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 22.07.2025.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков