Постанова від 22.07.2025 по справі 420/34187/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34187/24

Перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.,

повний текст судового рішення

складено 31.03.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Одеського окружного адміністративного суду на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

04.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського окружного адміністративного суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду, які полягають у видачі 24.06.2024 року ОСОБА_1 довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2;

- зобов`язати Одеський окружний адміністративний суд видати ОСОБА_1 належним чином оформлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270 грн, станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що після отримання 28.06.2024 від відповідача довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 він встановив, що такі довідки містять неправильний регіональний коефіцієнт « 1,2» замість правильного « 1,25», як то передбачено п.3 ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII. Оскільки довідки були видані на виконання Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №420/28377/23, позивач в межах цієї справи звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, але ухвалою від 15.08.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024, залишив таку заяву без задоволення, оскільки в межах цієї справи не було предметом спору розмір застосованого регіонального коефіцієнта.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2025, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений в повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Одеський окружний адміністративний суд позва апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та, відповідно, підлягає скасуванню.

Так, апелянт вказує, що на виконання рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та додаткового рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №420/28377/23, позивачу були видані довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, станом на 01.01.2023 року у розмірі 2684,00 грн. з урахуванням регіонального коефіцієнту. Проте, додатковим рішенням розмір регіонального коефіцієнту не зазначався.

Оскільки за статистичними даними чисельність постійного населення по місту Одеса Одеського району Одеської області станом на 01.01.2021 становить 998163 особи та станом на 01.01.2022 - 992874 особи, тобто не перевищує один мільйон осіб, а відповідна інформація станом на 01.03.2023 та 01.01.2024 в органах статистики відсутня, позивачу, у виданих довідках був вказаний регіональний коефіцієнт 1,2, що відповідає п.2 ч.4 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.

При цьому апелянт вказує, що оклад працюючого судді Одеського окружного адміністративного суду встановлювався Законом України «Про судоустрій і статус суддів» станом на 01.01.2020, з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,25 у зв`язку з наявністю постійного населення в м. Одесі чисельністю 1000036 осіб. А станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 р.р. посадовий оклад працюючого судді розраховувався вже з урахуванням особливостей статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022», «Про Державний бюджет України на 2023» з застосуванням розрахункової величини 2102,00 грн. З урахуванням вищезазначеного розмір посадового окладу судді протягом 2021, 2022, 2023 років не змінювався. В зв`язку з чим розмір регіонального коефіцієнту був застосований 1,25 та визначений станом на 01.01.2020.

Також апелянт вказує, що при визначенні обґрунтованості застосування регіонального коефіцієнта у розмірі 1,2 апелянтом виключно враховувалися дані про постійне населення, надані Головним управлінням статистики в Одеській області, що відповідає нормам чинного законодавства. Станом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року чисельність постійного населення м. Одеси становила менш як 1000000 осіб, у зв`язку з чим застосування регіонального коефіцієнта 1,25 було неможливим, а тому видача позивачу довідок про суддівську винагороду, з урахуванням коефіцієнта 1,2, є правомірними.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 рішенням Вищої ради, правосуддя №2236/0/15-18 від 10 липня 2018 року звільнений з посади судді Одеського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 та додаткового рішення від 17.06.2024 по справі №420/28377/23, які набрали законної сили 30.09.2024 та 18.07.2024 відповідно, Одеський окружний адміністративний суд надав позивачу:

- довідку №03.4.17-66590/24 від 24.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2021 року (а.с.11);

- довідку №03.4.17-66592/24 від 24.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року (а.с.12);

- довідку №03.4.17-66594/24 від 24.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2023 року (а.с.13).

За змістом вказаних довідок, апелянт визначив посадовий оклад суддів із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до штатних розкладів Одеського окружного адміністративного суду на 2021-2023 роки посадові оклади суддів вказаного суду визначались із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,25, в той час як щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у відповідних відсотках суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому застосування регіонального коефіцієнту при визначені суддівської винагороди судді працюючого судді не може бути іншим при визначення суддівської винагороди для обчислення та виплати довічного грошового утримання судді у відставці.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Спір в цій справі стосується застосування норм права з приводу застосування регіонального коефіцієнту до базового розміру посадового окладу працюючого судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (надалі - Закон №1402-VIII).

Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у численних рішеннях Конституційний Суд України неодноразово вказував, що гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.

Відповідно до ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У свою чергу, відповідно до ч.1 ст.135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (п.1 ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII).

За приписами ч.4 ст.135 Закону №1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Матеріалами справи беззаперечно підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги той факт, що у 2021, 2022 та 2023 роках до базового розміру посадового окладу працюючого судді Одеського окружного адміністративного суду був застосований регіональний коефіцієнт 1,25.

Оскільки норми Закону №1402-VIII пов`язують обрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з суддівською винагородою судді, який працює на відповідній посаді, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, які полягають у застосуванні, при видачі довідок для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, до окладу працюючого судді Одеського окружного адміністративного суду регіонального коефіцієнту 1,2, за наявності факту застосування такого коефіцієнту але 1,25 до базового посадового окладу при визначені суддівської винагороди згідно з штатними розкладами суду за 2021-2023 роки.

При цьому, колегія суддів, як і суд першої інстанції відхиляє посилання апелянта на статистичні данні, наведені апелянтом з посиланням на лист Головного управління статистики в Одеській області №04.1-03/93-24 від 17.06.2024 з березня 2022 року, оскільки вказана інформація має значення для визначення регіонального коефіцієнту при обрахунку суддівської винагороди, в той час як матеріалами справи беззаперечно підтверджено та не заперечується самим апелянтом, що у 2021-2023 роках, при обрахунку суддівської винагороди працюючим суддям, до базового окладу був застосований регіональний коефіцієнт 1,25.

Інші доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського окружного адміністративного суду залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька