Ухвала від 22.07.2025 по справі 404/7519/25

Справа № 404/7519/25

Номер провадження 1-кс/404/2472/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просив: накласти арешт із забороною відчуження на наступне майно: 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:0848;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:0709;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:51:000:0710;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:51:000:0711;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3510166900:09:096:0237;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5098.

Яке належить належать підозрюваному ОСОБА_5 на праві власності.

На обґрунтування клопотання зазначено, що зважаючи на обсяг владних повноважень та відповідно до ст. 364 та п. 2 Примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 є представником органу військового управління та військовою службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2025 року, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за постановку громадян на військовий облік, що мають проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних без оголошення їх в активний розшук та уникнення від мобілізації на службу до Збройних сил України.

Так, 20.06.2025 ОСОБА_5 - підшукав громадянина ОСОБА_6 , якому перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 висловив пропозицію ОСОБА_6 , що він зможе за надання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США поставити його на військовий облік незважаючи на проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних без оголошення в активний розшук та уникнення ОСОБА_6 від мобілізації на службу до Збройних сил України. При цьому наголосивши ОСОБА_6 , що в разі ненадання неправомірної вигоди, його буде мобілізовано до Збройних сил України. Таким чином створивши для себе передумови для отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 .

Усвідомлюючи протиправнийхарактер запропонованихдій, ОСОБА_6 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

На виконання вказівки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 24.06.2025 року приблизно о 15:30 прибув за місцем роботи ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_3 , з яким вони разом попрямували до супермаркету «Копілка», що розташований за адресою: вул. Степана Кравчинського, 21, м. Кропивницький.

При цьому ОСОБА_5 під час прямування до супермаркету «Копілка» повідомив ОСОБА_6 , що надані ним грошові кошти також будуть призначені для інших посадових осіб Збройних сил України.

У подальшому, 24.06.2025 приблизно о 16:00 год., ОСОБА_5 перебуваючи в приміщенні супермаркету «Копілка», що розташований за адресою: вул. Степана Кравчинського, 21, м. Кропивницький, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США, за поставку ОСОБА_6 на військовий облік незважаючи на проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних без оголошення в активний розшук та уникнення від мобілізації на службу до Збройних сил України.

Вищевказане клопотання про арешт майна подане з метою забезпечення конфіскації майна, та можливого цивільного позову.

Підставою для арешту вказаного майна є для запобігання можливості його приховування та відчуження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Метою застосування арешту майна слідчий зазначає п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

До початку судового розгляду слідчий подав письмову заяву, вказав, що підтримує клопотання в повному обсягу, просить його задовольнити, а також провести судовий розгляд без його участі .

На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийняв рішення здійснювати розгляд поданого клопотання без виклику підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки це може призвести до вчинення дій, пов`язаних із відчуженням вказаного майна, що унеможливить забезпечення виконання рішення суду про арешт майна з метою конфіскації майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

18.07.2025 складено та вручено ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На праві власності підозрюваному ОСОБА_5 належить: 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:0848; земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:02:000:0709; земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:51:000:0710; земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:51:000:0711; земельна ділянка з кадастровим номером 3510166900:09:096:0237; земельна ділянка з кадастровим номером 3522281200:02:000:5098, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 18.07.2025 письмове повідомлення про підозру вручено особисто ОСОБА_5 . Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування заходу забезпечення.

Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Зі змісту клопотання та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.

Клопотання слідчого про арешт майнав цій частині відповідає ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує також і прецедентну правову позицію ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваному ОСОБА_5 оголошено підозру за ч. 3 ст. 368 КК України, санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає яквид покаранняконфіскацію майна,а томудля можливостізабезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

За таких умов, заявлені прокурором підстави арешту є виправданими, а переслідувані цілі можуть бути досягнуті через застосування до майна підозрюваного саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у їх вчиненні особи, яка є власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

Слідчий суддя вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

-Накласти арешт шляхом заборони на відчуження на наступне майно, а саме: 1/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ;

-1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3522281200:02:000:0848;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:0709;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:51:000:0710;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:51:000:0711;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3510166900:09:096:0237;

земельну ділянку з кадастровим номером 3522281200:02:000:5098 яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1