Ухвала від 12.08.2025 по справі 404/7519/25

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-сс/4809/356/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 404/7519/25 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

Категорія -ст.309КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2025 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді ускладі колегіїсуддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

переглянула у письмовому провадженні, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,ухвалу слідчогосудді Фортечногорайонного суду м.Кропивницького від22.07.2025про часткове задоволення клопотання прокурора та про арешт майна у межах кримінального провадження №42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчим суддею розглянуте клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Дане кримінальне провадження розслідується Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві.

У межах даного кримінального провадження 18.07.2025 підозру вручено ОСОБА_8 ..

Обставини події кримінального правопорушення, як їх наразі встановлено, такі: ОСОБА_8 , будучи представником органу військового управління та військовою службовою особою, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2025 року, реалізуючи виниклий злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за постановку громадян на військовий облік, що мають проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних без оголошення їх в активний розшук та уникнення від мобілізації на службу до Збройних сил України, 20.06.2025 підшукав громадянина ОСОБА_9 , якому, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого по АДРЕСА_1 , висловив пропозицію за надання неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США поставити останнього на військовий облік, незважаючи на проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних, без оголошення в активний розшук та уникнення ОСОБА_9 мобілізації на службу до ЗСУ.

ОСОБА_8 наголосив ОСОБА_9 , що у разі ненадання неправомірної вигоди, його буде мобілізовано до ЗСУ.

Усвідомлюючи протиправний характер запропонованих дій, ОСОБА_9 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

На виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 24.06.2025 прибув за місцем роботи ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким вони разом попрямували до супермаркету «Копілка», по вул. Степана Кравчинського, 21, м. Кропивницький; прямуючи до супермаркету «Копілка» ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що надані ним грошові кошти також будуть призначені для інших посадових осіб ЗСУ.

Тоді ж, 24.06.2025, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Копілка», одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 1 000 доларів США, за поставку ОСОБА_9 на військовий облік, незважаючи на проблеми із вчасним поданням військово-облікових даних, без оголошення в активний розшук та уникнення від мобілізації на службу до ЗСУ.

У клопотанні прокурора ставилось питання про арешт майна, вилученого 18.07.2025 в ході санкціонованого обшуку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: - предмети зовні схожі на грошові кошти у сумі 7370 доларів США, а саме купюрами номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами: QD31743994A, QD31743757A, QD31743741A, QD31743995A, QD31743996A, QD31743963A, QD31743711A, QЕ10253380А, НВ10233260Н, КК10089508B, MB281896D, HB32821916Q, KB91981419P, KB05322859C, HE32788389A, KL55108129A, HF81559613C, HF87662601B, KB37890266C, KL55108125A, PB10891417K, PB74615395I, PF05323886K, QK18189846A, PK45600205H, QB98029791A, QG19378717A, PB10891416K, PB36960832N, PA14093815A, PE48357054D, LF74519793D, PK45600207H, QG19378707A, QG19378708A, PF85414747I, QE39031836A, QB23082175B, QG19378706A, QB58856003A, QB23082178B, QG19378705A, PQ71404855B, PB64649368G, LD46657526C, QG19378716A, PK45600208H, PK45600206H, LB17659582K, PB44769252G, PB64649393G, PE09874811D, PF75811809E, PD57063717B, PK45600204H, QB23082177B, PB68778942V, LB89812373G, PB64649370G, QB23082181B, PK45600203H, PA62436550A, QB23082179B, PK45600201H, PF27443488K, PF27443489K, LL14883509G, QB23082174B, PB61130229M, PK45600202H, PF22935677L, QB23082176B купюрами номіналом по 20 доларів США з серіями та номерами: MF68608869G, PG67767788E, PL75964504G, MF01663435E, PB48676286C, NF22022071A, NB26132773B, PL75964584G; купюрами номіналом по 5 доларів США з серіями та номерами: PG54140861A, MK60799063C; паспорт на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з серією та номером ЕА367453 від 02.12.1997 р.н. та ідентифікаційний код платника податків на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №2832019938 від 21.03.2000.

Метою арешту майна зазначено збереження речових доказів.

Слідча суддя, розглянувши означене клопотання, постановила задовольнити його частково і накласти арешт на грошові кошти в сумі 7 370 доларів США, купюрами по 100 доларів США, по двадцять і по п`ять доларів США, із вказаними вище серіями та номерами.

Своє рішення слідча суддя умотивувала тим, що матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені під час обшуку грошові кошти містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні; відповідають ознакам, зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, і мають значення речових доказів.

Як встановлено слідчою суддею, у ході обшуку 18.07.2025 вилучено кошти, попередньо ідентифіковані, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому в слідчого судді наявні підстави вважати, що майно таке майно підлягатиме спеціальній конфіскації.

При цьому,судом зауважено,що наданів судовомузасіданні захисникомдокументи немістять даних,які ббеззастережно спростовуваливисновки органудосудового розслідуваннящодо наявностіпідстав вважати,що вказанігрошові коштиідентифікують їхвласника,як фізичнуособу ОСОБА_5 . Походження грошових коштів у іноземній валюті наразі не встановлено, можливо ними розраховувались з ОСОБА_8 за інші корупційні схеми, відтак до встановлення походження такого майна доцільно задовольнити клопотання в цій частині.

В частині вимог клопотання прокурора про накладення арешту на паспорт громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з серією та номером ЕА367453 від 02.12.1997 р.н., а також ідентифікаційний код платника податків на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 №2832019938 від 21.03.2000 відмовлено , оскільки слідча суддя встановила, що на даній стадії досудового розслідування матеріалами клопотання не доведено відношення вказаних документів до досліджуваних обставин вчиненого кримінального правопорушення, не обґрунтовано, яким критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України, в межах якого подано клопотання, вони відповідають.

Із судовим рішенням слідчої судді не погоджується представник особи, на майно якої накладений арешт, ОСОБА_5 , - адвокат ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду про арешт майна грошових коштів у розмірі 5370 доларів США.

Свої вимоги обґрунтовує такими доводами.

Під час проведення 18.07.2025 обшуку у квартирі АДРЕСА_3 , виявлені та вилучені грошові кошти, частина з яких належить ОСОБА_5

ОСОБА_5 , паралельно із навчанням з 2024 року працює у компанії «Fenix International Limited», із якою ним підписаний контракт.

Згідно із виписки з платіжної системи «Payoneer», ОСОБА_5 отримав від вказаної компанії такі платежі протягом 2025 року: з лютого по травень загальною сумою 8044 доларів США. Дані платежі ОСОБА_5 перераховані на власний рахунок у АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується випискою з рахунку та скріншотом додатку «Приват 24».

Із 8000 доларів США, які заробив ОСОБА_5 2700 він витратив на особисті потреби, а 5370 доларів США він відклав, оскільки збирає кошти на покупку автомобіля (саме ці кошти вилучені при проведенні обшуку).

Адвокат вказує, що ОСОБА_5 не має відношення до кримінальних проваджень, до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, а також до роботи свого батька і взагалі до роботи ТЦК та СП; вилучені грошові кошти не мають доказового значення у кримінальному провадженні, адже не належать підозрюваному.

Учасники судового провадження в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились. У даному кримінальному провадженні всі учасники судового провадження належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

Також, положення ч. 1 ст. 406 КПК України надають суду апеляційної інстанції право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

Адвокат ОСОБА_6 висловив позицію проводити апеляційний розгляд без його участі. Подане відповідне клопотання адвокатом , де він також просить задовольнити подану апеляційну скаргу.

Окремо від ОСОБА_5 клопотань або заяв про його участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не надійшло.

Прокурор ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового засідання, також подав клопотання, відповідно до змісту якого сторона обвинувачення не бажає участі в апеляційному розгляді, але заперечує задоволення апеляційної скарги , вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційний розгляд можливий без участі учасників судового провадження.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши надані матеріали, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Згідно ізп.7)ч.2ст.131КПК України,ч.3ст.132КПК України:заходами забезпеченнякримінального провадженняє,зокрема,арешт майна,застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановленоч.10,ч.11с.170КПК України,арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,віртуальні активи,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Неможе бутиарештовано майно,якщо воноперебуває увласності добросовісногонабувача,крім арештумайна зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як встановлено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України, ч. 2, регламентовано: При вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Держава може вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів

Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах.

Європейський суд звертає увагу на низку параметрів, яким повинні відповідати застосовані державою заходи щодо конкретних прав (наявність правових підстав для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством; обумовленість обмеження легітимною метою; пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, яку держава намагалася досягти, запровадивши відповідне обмеження).

У конкретному випадку колегія суддів вважає доцільним застосування у кримінальному провадженні заходу його забезпечення арешт майна, і таке втручання та обмеження прав окремих осіб передбачені кримінальним процесуальним законом й обумовлені виконанням завдань кримінального провадження, проведенням ефективного досудового розслідування, належним забезпеченням доказів у кримінальному провадженні.

Отже, як установлено матеріалами клопотання, кримінальне провадження №42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України розслідується Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві.

Підозру у вчиненні кримінальних правопорушень вручено ОСОБА_8 . Обставини події кримінального правопорушення, як їх натепер установлено органом досудового розслідування, наведені вище.

Існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри), як от: заява ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення від 21.06.2025, рапорти працівника поліції про вчинення кримінального правопорушення та причетних до нього осіб від 21.06.2025, від 07.07.2025, протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 21.06.2025, від 27.06.2025, протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 24.06.2025, протокол про результати розгляду проведення НСРД контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 15.07.2025, протокол про результати проведення НСРД аудіо, - та відеоконтроль особи від 15.07.2025, протоколи обшуку від 18.07.2025, протокол допиту свідків ОСОБА_10 від 18.07.2025, ОСОБА_11 від 18.07.2025, постанови про визнання речовими доказами від 18.07.2025.

Кримінальне правопорушення відноситься до категорії умисних, корисливих та тяжких, карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

У межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування 18.07.2025 проведено санкціонований обшук квартири АДРЕСА_3 (місця проживання підозрюваного ОСОБА_8 ), в ході якого виявлено і вилучено грошові кошти у сумі 7370 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів, із серіями та номерами: QD31743994A, QD31743757A, QD31743741A, QD31743995A, QD31743996A, QD31743963A, QD31743711A, QЕ10253380А, НВ10233260Н, КК10089508B, MB281896D, HB32821916Q, KB91981419P, KB05322859C, HE32788389A, KL55108129A, HF81559613C, HF87662601B, KB37890266C, KL55108125A, PB10891417K, PB74615395I, PF05323886K, QK18189846A, PK45600205H, QB98029791A, QG19378717A, PB10891416K, PB36960832N, PA14093815A, PE48357054D, LF74519793D, PK45600207H, QG19378707A, QG19378708A, PF85414747I, QE39031836A, QB23082175B, QG19378706A, QB58856003A, QB23082178B, QG19378705A, PQ71404855B, PB64649368G, LD46657526C, QG19378716A, PK45600208H, PK45600206H, LB17659582K, PB44769252G, PB64649393G, PE09874811D, PF75811809E, PD57063717B, PK45600204H, QB23082177B, PB68778942V, LB89812373G, PB64649370G, QB23082181B, PK45600203H, PA62436550A, QB23082179B, PK45600201H, PF27443488K, PF27443489K, LL14883509G, QB23082174B, PB61130229M, PK45600202H, PF22935677L, QB23082176B купюрами номіналом по 20 доларів США з серіями та номерами: MF68608869G, PG67767788E, PL75964504G, MF01663435E, PB48676286C, NF22022071A, NB26132773B, PL75964584G; купюрами номіналом по 5 доларів США з серіями та номерами: PG54140861A, MK60799063C.

Крім того, виявлено і вилучено паспорт на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 від 02.12.1997, ідентифікаційний код платника податків на ім`я ОСОБА_8 № НОМЕР_2 від 21.03.2000.

Вказані грошові кошти й документи 18.07.2025 постановою слідчого визнані речовими доказами.

З метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, прокурор звернувся до місцевого суду із клопотанням про арешт вилученого майна.

Зваживши доводи клопотання та встановлені обставини, слідча суддя погодилась із необхідністю застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині арешту виявлених і вилучених грошових коштів.

Грошові кошти, на які накладено арешт, виявлене і вилучене під час обшуку, відповідає критеріям ст. 98 КПК України; дане майно може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Є обґрунтованими посилання слідчої суді на те, що для проведення ефективного досудового розслідування є потреба у збереженні майна у такому незмінному стані до встановлення фактичних обставин вчинення злочину; походження даних грошових коштів наразі не встановлено, на даній стадії провадження можливо допустити, що ними розраховувались з ОСОБА_8 і за інші корупційні схеми, а тому, до встановлення походження такого майна, доцільно задовольнити клопотання прокурора про арешт майна в цій частині.

Наявні ризики приховування, втрати, знищення, зміни вилученого майна у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Встановлено, що клопотання про арешт майна обґрунтоване необхідністю можливості використання вилучених речей і документів як речових доказів та запобігання спробам їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Таким чином, метою накладення арешту на виявлене і вилучене майно є забезпечення збереження їх як речових доказів у кримінальному провадженні.

Також, надано слідчою суддею й оцінки доводам адвоката ОСОБА_6 , який представляє інтереси ОСОБА_5 , з приводу того, що вилучені під час проведення обшуку грошові кошти в сумі 5 370 доларів США не стосується предмета кримінального провадження, а надані захисником документи у сукупності підтверджують факт законного походження арештованих грошових коштів та ідентифікують їх власника, як фізичну особу ОСОБА_5 , не містять даних, які б беззастережно спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності підстав вважати, що вказані грошові кошти отримані кримінально протиправним шляхом.

Вказані грошові кошти вилучені в ході проведення обшуку 18.07.2025 у присутності ОСОБА_5 і жодних зауважень з приводу належності цих грошових коштів саме ОСОБА_5 під час обшуку не було висловлено, зауважень до проведення обшуку не надходило. Надані в судовому засіданні захисником документи не містять даних, які б беззастережно спростовували висновки органу досудового розслідування щодо наявності підстав вважати, що вказані грошові кошти ідентифікують їх власника, як фізичну особу ОСОБА_5 . Окрім того, адвокатом ОСОБА_6 надано до суду копії документів без офіційного перекладу, що унеможливлює встановлення слідчим суддею змісту таких документів, дії, які вчинена на їх підставі, особи, якою вона була вчинена, на користь кого вчинено.

Відносно посилання адвоката на те, що ОСОБА_5 не має відношення до кримінальних проваджень, підозри йому не вручалось, не має відношення до вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, а також до роботи свого батька і взагалі до роботи ТЦК та СП.

Як передбачає ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна можливий у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, коли арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу У даному випадку арешт накладається на майно саме з метою збереження речових доказів. Тобто, ОСОБА_5 не обов`язково має мати статус підозрюваного або бути причетним до кримінального правопорушення.

Щодо висновків слідчої судді про безпідставність арешту паспорту ОСОБА_8 та його ідентифікаційного коду як платника податків, - колегія суддів також і з ними погоджується: на даній стадії досудового розслідування матеріалами клопотання не доведено, яке відношення до досліджуваних обставин вчиненого кримінального правопорушення вказані документи мають, і не обґрунтовано, яким критеріям речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, в межах якого подано клопотання, вони відповідають.

Відтак, висновки слідчого судді про доцільність й необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження є обґрунтованими, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні про арешт майна, а отже постановлена слідчим суддею ухвала про арешт майна (грошових коштів) є законною, а тому її слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 406, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Фортечногорайонного суду м.Кропивницького від22.07.2025про часткове задоволення клопотання прокурора та про арешт майна у межах кримінального провадження №42025121550000065 від 21.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме вилучених грошових коштів під час обшуку 18.07.2025 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною користуватися та розпоряджатися вказаним майном, залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4