Ухвала від 15.07.2025 по справі 295/4038/17

Справа №295/4038/17

4-с/295/34/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі: головуючого - судді Зосименко О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Простибоженко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі скаргу АТ «УКРСИББАНК» про визнання неправомірними дій державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

установив:

Представник АТ «УКРСИББАНК» звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги посилалася на те, що в межах виконавчого провадження № 60408363здійснювалось примусове виконання судового рішення на підставі наступного виконавчого документа: виконавчого листа № 295/4038/17 виданого Богунським районним судом м. Житомира 31.07.2019року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11052184000 від 05.10.2009року, яка станом на 05.04.2017року становить 25 155,57 дол. США (що еквівалентно728 587,30 грн. по курсу НБУ станом на 22.01.2018року) та 99059,02 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі6184,90 грн. з кожного. 17.04.2025 року державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяною Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60408363 на підставі положення п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 . При винесенні оскаржуваної постанови посадова особа органу державної виконавчої служби не врахувала відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва, тобто: не було здійснено перевірку наявності спадкоємців після смерті боржника ОСОБА_2 . А тому, представник АТ «УКРСИББАНК» вважає дії державного виконавця неправомірними, необґрунтованими та такими, що порушують права та законні інтереси стягувача, у зв`язку із чим звернулось із відповідною скаргою до суду за захистом порушених прав.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про розгляд скарги. В матеріалах справи є заява представника АТ «УКРСИББАНК» про розгляд скарги за її відсутності, скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити. Представник державної виконавчої служби направила суду відзив в якому не погоджується із твердженнями скарги та просить відмовити з задоволенні вимог про скасування постанови від 17.04.2025 року про закінчення виконавчого провадження, також просить розгляд скарги проводити без їхньої участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 року позов задоволено; стягнуто в солідарномупорядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 накористь Публічногоакціонерного товариства"УкрСиббанк"заборгованість за договоромпро наданняспоживчого кредиту№11052184000від 05.10.2009року,яка станом на05.04.2017року становить 25 155,57 дол. США (що еквівалентно 728 587,30 грн. по курсу НБУ станом на 22.01.2018 року) та 99059,02 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 6 184,90 грн. з кожного.

Також встановлено, що в межах виконавчого провадження № 60408363здійснювалось примусове виконання судового рішення на підставі виконавчого листа № 295/4038/17 виданого Богунським районним судом м. Житомира 31.07.2019року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11052184000 від 05.10.2009року, яка станом на 05.04.2017року становить 25 155,57 дол. США (що еквівалентно728 587,30 грн. по курсу НБУ станом на 22.01.2018року) та 99059,02 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі6184,90 грн. з кожного.

Як встановлено із листа Богунського ВДВС у м. Житомирі ЦМУ МЮ (м. Київ), 30.03.2025 року боржник помер про що складено актовий запис № 1159 від 31.03.2025 року.

17.04.2025 року державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяною Петрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60408363 на підставі положення п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_2 .

Застаттею 14 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»Закону № 1404-VIII(далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьомуЗаконі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута іншихЗаконів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1статті 3 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбаченихзакономвипадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначенихзакономабо міжнародним договором України.

Частиною 1статті 5 Закону № 1404-VIIIвстановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цимЗакономвипадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За правиламист. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першоюстатті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи.

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва (заміни сторони виконавчого провадження) є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно дост. 1219 ЦК Українине входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановленозакономабо їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1ст. 608 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із частиною першоюстатті 1281 Цивільного кодексу Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частини друга та третястатті 1281 Цивільного кодексу України). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті 1281 Кодексу).

Відповідно до положеньстатті 1282 Цивільного кодексу Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282Цивільного кодексу України.Стаття 1281 Цивільного кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань (подібний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Великої Палати Верховного суду від 01.04.2020 року у справі №520/13067/17 (провадження 14-397цс19).

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року в справі № 2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18), Верховним Судом у постанові від 19 травня 2021 року в справі № 523/15975/18 (провадження № 61-16887св20).

Відповідно до ч. 5ст. 15 Закону № 1404-VIIIу разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу і в будь-якому виді провадження.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставістатті 442 ЦПК України. Частинами першою та другоюстатті 442 ЦПК Українивизначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За змістом пункту 5 частини першоїстатті 34 Закону № 1404-VIIIвиконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятоюстатті 15 цього Закону.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 39 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Водночас законодавство передбачає заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником. У разі смерті сторони виконавчого провадження виконавець має перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував вимоги законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.10.2023 року у справі № 523/2357/20 провадження № 14-11цс22. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 провадження № 12-48гс20.

Частиною 1статті 18 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 3статті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цьогоЗакону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цимЗаконом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 2, 3ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно дозакону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних нормзакону, обов`язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 40 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закономпередбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч. 1ст. 41 Закону № 1404-VIIIу разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленомузакономпорядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Судом встановлено, що спірні правовідносини у цій справі, за якими виданий виконавчий лист, допускають правонаступництво, оскільки не пов`язані з особистими немайновими правами особи боржника.

Оскільки державний виконавець не вжив заходів щодо з`ясування кола спадкоємців після смерті боржника та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №60408363 від 17.04.2025 року, чим порушив права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне виконання судового рішення в повному обсязі, суд дійшов висновку, що скарга АТ «УкрСиббанк» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вказане у свою чергу є підставою для відновлення виконавчого провадження за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення згідно із частиною першоюстатті 41 Закону № 1404-VIII.

Керуючись ст. ст.12,13,76-81,89,258,260,261,447,450,451 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Скаргу задовольнити.

Поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження

№60408363від 17.04.2025року.

Скасувати постанову від 17.04.2025року про закінчення виконавчого провадження

№60408363, винесену державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Козак Тетяною Петрівною.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду, протягом п`ятнадцяти днів, з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Зосименко