Постанова від 15.07.2025 по справі 926/1601/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 926/1601/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є.В., Случ О.В.

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,

та представників:

прокурора - Костюк О.В.,

позивача - не з`явився,

відповідача - 1 - Смутняка О.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача - 2 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025

у справі № 926/1601/24

за позовом першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації)

до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Петровецької сільської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - філія "Берегометське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Чернівецької обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації (Чернівецької обласної військової адміністрації (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з врахування уточнень) про:

- визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191;

- визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10.12.2020 № 24-26-ОТГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - Петровецька сільська рада; відповідач-2) у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9);

- скасування вчиненої 30.11.2013 у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 13,3252 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, розташовані в межах території Петровецької сільської ради із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цих ділянок речових прав та їх обтяжень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки, будучи земельними ділянками лісогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту та надані у постійне користування філії "Берегометське лісомисливське господарство" Державного підприємства "Ліси України" (далі - філія "Берегометське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України"), не можуть належати до комунальної власності, а тому порушення прав держави щодо цих ділянок підлягають захисту у заявлений прокурором спосіб.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.10.2024 (суддя - О.С. Тинок) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 (головуючий суддя - Т.Б. Бонк, судді - С.М. Бойко, Г.Г. Якімець) скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано незаконними і скасовано накази: Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області (далі - ГУ Держкомзему у Чернівецькій області) від 06.12.2013 № 181-од в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191; Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області) від 26.09.2020 № 6512/0/14-18-СГ в частині передачі територіальній громаді в особі Петровецької сільської ради у комунальну власність земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9).

Скасовано вчинену 30.11.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 13,3252 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190, розташовані в межах території Петровецької сільської ради із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 02.08.2013 № 26-од "Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності" надано дозвіл на складання технічних документацій із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Вижницького, Герцаївського, Глибоцького, Заставнівського, Кельменецького, Кіцманського, Новоселицького, Путильського, Сокирянського, Сторожинецького, Хотинського районів.

27.11.2013 Державним агентством земельних ресурсів України ДП "Чернівецький геоінфоцентр" видано Технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

29.11.2013 відділом Держземагенства у Сторожинецькому районі ГУ Держземагенства у Чернівецькій області надано висновок про погодження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області.

29.11.2013 відділом Держземагенства у Сторожинецькому районі ГУ Держземагенства у Чернівецькій області видано довідку з державної статистичної звітності (форма 6-зем.) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями № 479, в якій зазначено, що площа земельної ділянки становить 145,8473 га; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; за державною звітністю (форма 6-зем.): пасовища; земельна ділянка перебуває (форма 2-зем.): державна; документи, що посвідчують право власності (користування) відсутні.

30.11.2013 відділом Держземагенства у Сторожинецькому районі затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, в якому зазначено: земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:001:0112 загальною площею 8,1935 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:001:0113 загальною площею 7,1825 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 загальною площею 26,9617 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 загальною площею 13,3252 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:003:0184 загальною площею 41,8010 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:002:0111 загальною площею 21,9845 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0186 загальною площею 13,0179 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0187 загальною площею 4,9961 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0188 загальною площею 5,6678 га (пасовища); земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:02:003:0189 загальною площею 2,7171 га (пасовища).

30.11.2013 земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191 зареєстровано у Державному земельному кадастрі.

Наказом ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області і загальною площею 145,8473 га. Відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі наказано внести зміни в земельно-кадастрові відомості (при потребі).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.07.2016 № НВ-7301576802016 земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 розташована: Чернівецька область, Сторожинецький район, Верхньопетровецька сільська рада; цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки: 30.11.2013.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2016 № НВ-7301569932016 земельна ділянка з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 розташована: Чернівецька область, Сторожинецький район, Верхньопетровецька сільська рада; цільове призначення: 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; дата державної реєстрації земельної ділянки: 30.11.2013.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10.12.2020 № 24-26-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Петровецькій сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 206,0737 га, розташовані за межами населених пунктів на території Петровецької сільської ради, згідно з актом приймання-передачі.

За актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області передало із державної власності, а Петровецька сільська рада -прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком.

Згідно з зазначеного вище додатку, Петровецька сільська рада прийняла у комунальну власність спірні земельні ділянки площею 13,3252 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0191, порядковий номер 7) та площею 26,9617 га (кадастровий номер 7324582500:01:002:0190, порядковий номер 9).

У роз. 3 Поземельної книги від 04.02.2021 № 006 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191) зазначено, що Петровецька сільська рада є власником вказаної земельної ділянки; форма власності: комунальна, частка у спільній власності: 1/1, а за Сторожинецькою міською радою Чернівецького району Чернівецької області здійснено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - 01.02.2021.

Як вбачається із роз. 3 Поземельної книги від 04.02.2021 № 006 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190) Петровецька сільська рада є власником вказаної земельної ділянки; форма власності: комунальна, частка у спільній власності: 1/1, а за Сторожинецькою міською радою здійснено державну реєстрацію речового права на нерухоме майно - 01.02.2021.

Згідно інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.05.2024 № 377338387 та № 377337664 на земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0190 та 7324582500:01:002:0191 зареєстровано право власності 01.02.2021 за Петровецькою сільською радою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" від 10.12.2020 № 24-26-ОТГ, акта приймання-передачі земельних ділянок від 10.12.2020.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.09.2023 прокурор направив ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області лист, в якому вказав на те, що в ході моніторингу Публічної кадастрової карти України виявлено накладення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення, переданих ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області у комунальну власність Петровецькій сільській раді. Просив надати інформацію та належним чином завірені документи, які підтверджують категорію та цільове призначення спірних земельних ділянок як на час проведення інвентаризації, так і на час їх реєстрації, а також підстави зміни їх цільового призначення.

27.10.2023 ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області направило прокурору лист-відповідь, яким повідомило, що земельні ділянки сформовані згідно з Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) на території Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, розробник - ДП "Чернівецький Геоінфоцентр" від 27.11.2013. Згідно з Робочого інвентаризаційного плану Верхньопетровецької сільської ради проінвентаризовані ділянки сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовища, із вкрапленою чагарниковою рослинністю. Розроблена документація із землеустрою стала підставою для реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та присвоєння їм кадастрових номерів.

06.10.2023 прокурор направив філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" лист, в якому просив повідомити чи спростувати факт перетину земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 13,3252 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 із земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України".

24.10.2023 філія "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" направила прокурору лист-відповідь, в якому повідомила про те, що підтвердити або спростувати факт накладання земельних ділянок комунальної власності на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні, можна буде після встановлення (відновлення) меж земельних ділянок лісогосподарського призначення в натурі (на місцевості) та реєстрації речових прав на земельні ділянки в Державному реєстрі на нерухоме майно.

22.11.2023 прокурор направив Виробничому об`єднанню "Укрдержліспроект" лист, в якому вказав на те, що після співставлення земельних ділянок, відображених у Публічній кадастровій карті України, з картографічними матеріалами геоінформаційного порталу "Ліси України" виявлено перетинання меж земельних ділянок комунальної власності із межами земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" та просив надати інформацію, чи перетинаються (накладаються), відповідно до матеріалів лісовпорядкування, межі земельних ділянок комунальної власності сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) площею 13,3252 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 із земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України".

22.12.2023 Виробниче об`єднання "Укрдержліспроект" направило прокурору лист-відповідь, в якому повідомило, що є фрагмент накладки на ортофотоплан кв. 6 Красноїльського лісництва ДП "СЛАП "Сторожинецький держпецлісгосп" з межами його таксаційних видділів відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року та межами земельних ділянок згідно з наданими координатами поворотних точок. Зазначило, що згідно з наказом Держлісагенства України від 27.09.2021 № 553 Державне підприємство "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" шляхом реорганізації приєднано до Державного підприємства "Берегометське лісомисливське господарство" та в подальшому до філії "Берегометське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" для ведення лісового господарства.

29.01.2024 прокурор направив філії "Берегометського лісомисливського господарства" ДП "Ліси України" лист, в якому просив надати відповідь: чи надавалася лісогосподарським підприємством згода на вилучення частини земельної ділянки кв. 6 Красноїльського лісництва ДП "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" (її площа та дата такої згоди); чи продовжує використовувати Підприємство земельну ділянку, яка на даний час перебуває у комунальній власності Петровецької сільської ради, як землі сільськогосподарського призначення; яка площа землі лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні філії за матеріалами лісовпорядкування 2011 року накладається на земельні ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення площею 13,3252 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0191 та площею 26,9617 га з кадастровим номером 7324582500:01:002:0190 (їх площа та квартали).

14.02.2024 філія "Берегометського лісомисливського господарства" ДСГП "Ліси України" направила прокурору лист-відповідь, в якому вказала на те, що відповідальними працівниками ДП "СЛАП Сторожинецький держепецлісгосп" згода на вилучення земельних ділянок в кварталі № 6 видділа № 29 та № 49 Красноїльського лісництва не надавалась; земельні ділянки лісогосподарського призначення в кварталі № 6 видділа № 29 та № 49 Красноїльського лісництва, які знаходяться в адміністративних межах Петровецької ОТГ на даний час використовуються філією "Берегометське лісомисливського господарства" відповідно до їх цільового призначення (землі лісового фонду); відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2011 року та фрагменту накладки на ортофотоплан кв. № 6 Красноїльського лісництва філії "Берегометське лісомисливського господарства" ДП "Ліси України", а також межами земельних ділянок (згідно з наданих координат поворотних точок станом на 01.01.2012), земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 площею 13,3252 га та 7324582500:01:002:0190 площею 26,9617 га накладаються на землі лісового фонду філії в кварталі № 6 Красноїльського лісництва, а саме: видділ № 49 площа 5,2 га та видділ № 29 орієнтовною площею 11 га.

29.01.2024 прокурор направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист з проханням надати відповідь, чи вилучались частини земельної ділянки кв. 6 Красноїльського лісництва ДП "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" та, чи вживались заходи щодо усунення наявних порушень.

14.02.2024 Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрація) направила прокурору лист-відповідь, в якому вказала на те, що згідно з інформацією, отриманою із інформаційного сайту Державного земельного кадастру (https://nsdi.gov.ua), відомості про формування суміжних земельних ділянок лісогосподарського призначення, які б перетиналися (накладалися) із земельними ділянками з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191, 7324582500:01:002:0190, відсутні, а обласною державною адміністрацією розпорядчих документів щодо вилучення та передачі земельних ділянок лісового фонду, які межують із земельними ділянками з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191, 7324582500:01:002:0190, не приймалось.

14.03.2023 прокурор направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист, яким повідомив про те, що адміністрація як розпорядник земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності має право на звернення до суду за захистом порушеного права власника та розпорядника земель лісового фонду.

02.04.2024 Чернівецька обласна державна адміністрація (Чернівецька обласна військова адміністрації) направила прокурору лист-відповідь, в якому зазначила, що враховуючи, що органом прокуратури вжито заходи щодо зібрання необхідних документів, які свідчать про неправомірність прийнятого рішення щодо реєстрації права на земельні ділянки з кадастровими номерами 7324582500:01:002:0191 та 7324582500:01:002:0190, то адміністрація не заперечує щодо представництва Чернівецькою обласною прокуратурою інтересів держави в суді.

25.04.2024 прокурор направив Чернівецькій обласній державній адміністрації (Чернівецька обласна військова адміністрація) лист, яким повідомив про намір звернутись до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави.

Предметом цього спору є визнання незаконними і скасування наказу ГУ Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10.12.2020 № 24-26-ОТГ та скасування вчиненої у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цих ділянок речових прав та їх обтяжень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про визнання незаконними та скасування оскаржуваних наказу ГУ Держземагенства у Чернівецькій області та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, де відповідачем визначено ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, свідчить про те, що у цих частинах позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області). Суд першої інстанції також дійшов висновку, що решта заявлених вимог не може привести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності), є неефективним способом захисту прав позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні земельні ділянки на час їх інвентаризації та реєстрації у Державному земельному кадастрі, а також передачі у комунальну власність частково належали до земель лісового фонду та не вилучались з постійного користування ДП "СЛАП "Сторожинецький держспецлісгосп" та його правонаступника - філії "Берегометське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України". Вважає, що прокурор звернувся із належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави.

Не погоджуючись із ухваленою у справі постановою апеляційного господарського суду, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме тим, що при вирішенні цього спору судом апеляційної інстанції не враховано висновку Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, викладеного у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 13.03.2023 у справі № 398/1796/20, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справ № 910/1809/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 18.12.2019 у справі № 372/1684/14-ц, від 20.11.2018 у справі №5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 09.08.2023 у справі № 915/86/23, від 26.04.2023 у справі №727/2415/22, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

У касаційній скарзі скаржник посилається також на таке: суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про те, що у вказаній справі належним способом захисту порушеного права є подання негаторного, а не віндикаційного позову; обрання позивачем неналежного способу захисту прав є самостійною підставою для відмови у позові; вимога про визнання незаконними та скасування наказу ГУ Держземагенства у Чернівецькій області та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, де відповідачем визначено ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, свідчить про те, що у цих частинах позовних вимог позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області); у матеріалах справи відсутній, вказаний у прохальній частині позовної заяви та у заяві про усунення недоліків позовної заяви, наказ ГУ Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од; натомість, у матеріалах справи міститься наказ ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од; апеляційний господарський суд, скасовуючи наказ ГУ Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од, на стадії дослідження письмових доказів, мав встановити, чи існує акт, скасування якого вимагає позивач.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 17.06.2025.

У відзиві прокурор просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки оскаржувана постанова є ухваленою відповідно до ст. 236 ГПК України.

До Верховного Суду від позивача надійшла заява про розгляд цієї справи за відсутності його представника. При цьому, у цій заяві позивач також просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

У зв`язку із відпусткою судді Волковицької Н.О., за розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.07.2025 № 32.2-01/1500, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 926/1601/24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 926/1601/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Краснов Є.В., Случ О. В.

Заслухавши доповідь головуючого судді, прокурора, представника відповідача-1, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Законодавець у ч. 4 ст. 236 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 09.08.2023 у справі № 915/86/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, виснував таке: "за змістом ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 Велика Палата Верховного Суду констатувала таке: "у разі якщо держава вступає у цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, зокрема у цивільних (господарських) відносинах розглядається як поведінка держави у цих відносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах (п. п. 6.21, 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, п.п. 4.19, 4.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 915/478/18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (п. 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Такий же висновок справедливий щодо господарського процесу. Отже, під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Законодавство передбачає два випадки представництва прокурором у суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення: захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту інтересів держави. Водночас в обох цих випадках прокурор здійснює представництво держави, яка і є фактичною стороною у справі. У цій справі прокурор пред`явив, зокрема вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). Зазначене не відповідає ч. 1 ст. 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору. Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13.11.2019 у справі № 826/3115/17. Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема також у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18). Звертаючись із позовом в інтересах держави, зокрема в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), прокурор також не зважив на те, а суди не надали оцінку тому, що позов пред`явлений до Держгеокадастру як до відповідача за вимогами про визнання недійсними наказів. Отже, у частині вимог прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) про скасування наказів, звернених до Держгеокадастру, цей позов є позовом держави до неї самої. За таких підстав, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, у задоволенні позову в зазначеній частині необхідно відмовити з огляду на те, що такі позовні вимоги є спрямованими державою до себе самої."

Верховний Суд зазначає, що ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".

Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Однак, апеляційний господарський суд не врахував висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, та дійшов помилкового висновку про задоволення позову про визнання незаконними і скасування наказу ГУ Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од та наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 10.12.2020 № 24-26-ОТГ (у відповідних частинах). Натомість суд першої інстанції підставно відмовив у цій частині позовних вимог, зазначивши про те, що такі позовні вимоги є спрямованими державою до себе самої. Такі висновки суду першої інстанції зроблені з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду. Крім того, судом першої інстанції було взято до уваги і те, що у матеріалах справи відсутній наказ ГУ Держкомзему у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од, який оскаржує прокурор. Водночас, матеріали справи містять наказ ГУ Держземагенства у Чернівецькій області від 06.12.2013 № 181-од.

Щодо решти заявлених вимог, необхідно зазначити таке.

Главою 3 роз. I кн. 1 ЦК України регулюється захист прав та інтересі осіб. Так, ст. 15 ЦК України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту, якими є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18).

Верховний Суд зазначає, якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, то такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність - це можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17, від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19). Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

ЄСПЛ у п. 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 зазначив про те, що засіб захисту, що вимагається ст. 13 Конвенції, має бути "ефективним" як у законі, так і на практиці.

У постанові від 19.06.2024 у справі № 740/3262/20 Верховний Суд зазначив про те, що розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Обрання способу захисту - це прерогатива позивача. Водночас свобода в обрані способу захисту передбачає й несення позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв`язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

У справі, яка переглядається, прокурор звернувся до суду, обравши також такий спосіб захисту порушеного права як скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з одночасним припиненням усіх речових прав на них.

Верховний Суд у постановах від 19.03.2025 у справі № 927/222/24, від 24.06.2025 у справі № 927/786/24, які враховуються при перегляд цієї справи з огляду на норму ч. 4 ст. 300 ГПК України, виснував таке: "відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Водночас, відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до ст. 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (п. 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19). Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння. Володіння як фактичний стан необхідно відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (ч. 1 ст. 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння такою особою таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. У п. 56 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку ст. 387 ЦК України є належним та ефективним способом захисту права власності. Такий висновок вбачається також із постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. За ч. 3 ст. 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (п. 87).Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19). Підсумовуючи викладене вище, необхідно зазначити, що коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (п. п. 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п. п. 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (п. 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (п. 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. п. 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 146). У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. ст. 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п. п. 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (п. 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (п. 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 148). Належним способом захисту права позивача у даному випадку є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з володіння відповідача. Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п. 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (п. 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (п. 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (п. 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (п.148)."

З огляду на встановлені обставини, висновки Верховного Суду, апеляційний господарський суд помилкового задовольнив позовну вимогу і в частині скасування вчиненої у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цих ділянок речових прав та їх обтяжень. Натомість, суд першої інстанції, встановивши, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту у цій частині позовних вимог, обґрунтовано відмовив у позові про скасування вчиненої у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цих ділянок речових прав та їх обтяжень з цих підстав. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується із висновком Верховного Суду, зокрема викладеним у постановах від 09.08.2023 у справі № 915/86/23, від 24.06.2025 у справі № 927/786/24.

Отже, здійснивши аналіз оскаржуваної постанови та постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведена скаржником підстава, визначена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підтвердилася.

За ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

За таких обставин, постанову апеляційного господарського суду, яка не відповідає вимогам ст. 236 ГПК України, необхідно скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України стягнути з Чернівецької обласної прокуратури на користь ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області 18 168,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області задовольнити.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 926/1601/24 скасувати, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.10.2024 - залишити без змін.

Стягнути з Чернівецької обласної прокуратури (м. Чернівці, вул. Кордуби Мирона, буд. 21а, код ЄДРПОУ 02910120) на користь Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, буд., 194а, код ЄДРПОУ 39909396) 18 168,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Чернівецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Краснов Є.В.

Случ О.В.