Постанова

від 05.09.2006 по справі 114/12-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

114/12-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 вересня 2006 р.                                                                                   № 114/12-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.В., –головуючого

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши касаційну           скаргуліквідатора ТОВ “Лан” В.М. Дранченко

на постанову Київського міжобласного  апеляційного господарського суду від 16.05.2006

у справі господарського суду№  114/12-06Київської області

за  позовомСТОВ “Агрофірма Рогозів”

до

3-тя особа1. ТОВ “Лан”2. Бориспільського районного БТІ Рогозівська сільська рада

провизнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача –Климов О.Ю.

від 1 відповідача –Дранченко В.М.

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2006 порушено провадження у справі №114/12-06 (суддя Писана Т.О.) та задоволено клопотання про забезпечення позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма Рогозів” (далі –СТОВ “Агрофірма Рогозів”) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лан” (далі –ТОВ “Лан”); 2. Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно (далі - БТІ); за участю третьої особи Рогозівської сільської ради про визнання права власності.

          Постановою Київського міжобласного  апеляційного господарського суду від 16.05.2006 у справі № 114/12-06 (судді: Лобань О.І., Поліщук В.Ю., Ткаченко Б.О.) апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ “Лан”  залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 20.03.2006 залишено без змін.

          Не погоджуючись з вказаною  постановою,  ліквідатор ТОВ “Лан” В.М. Дранченко звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову  Київського міжобласного  апеляційного господарського суду від 16.05.2006 у справі № 114/12-06 та в задоволені клопотання позивачу в забезпечені позову відмовити.

          Касаційна скарга мотивована тим, що відповідача визнано банкрутом та стосовно нього відкрито ліквідаційну процедуру. Спірне майно є власністю банкрута  та було включено ліквідатором до ліквідаційної маси банкрута.  Відповідно до ч.7 п. 1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, и інші обмеження щодо розпорядження майном  такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном  банкрута не допускається.

          Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважає, що  касаційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

 - відповідно  до статті 66 ГПК України,  господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Вжиття судом заходів на забезпечення позову спрямоване на охорону матеріально-правових інтересів заявника, що гарантує йому реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні ухвали від 20.03.2006  місцевий господарський суд задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступні об'єкти нерухомості: будівлі відділку №2, що розташовані за адресою:   Бориспільський  р-н, с Киріївщина, вул. Шевченка, 1-а. Опис об'єкта: свинарник Д-1, склад В-1, вагова Г-1, навіс Д-1, навіс Є-1; будівлі пасіки, що розташовані за адресою: Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Шаруна, 20-а. Опис об'єкта: загальна площа 269,9 кв.м, будинок пасічника А-1, 25,6 кв.м; зимівник для бджіл Б-1, сарай В-1, сарай Г-1, огорожа >І; будівля гуртожитку, що розташована за адресою: Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Вітчизняна, 5. Опис об'єкта: загальна площа 556,8 кв.м; гуртожиток А-ІІ, 891,4 кв.м.

          Також  ухвалою суду першої інстанції заборонено будь-яким особам будь-яким способом проводити будь-які дії, направлені на зміну власності  будівель, реєстрацію будівель в БТІ Бориспільського району Київської області стосовно вказаного майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що  спірні будівлі, які входили в цілісний майновий комплекс радгоспу «Рогозівський»належать позивачеві на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого Регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області від 02.02.1995р. реєстровий № 4-ВП, виданого на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 31.01.1995р. Виконавчим комітетом Рогозівської сільської ради відповідно до прийнятих ним рішень № 35, № 38 від 31.03.2003р. та № 58 від 27.06.2003р. було надано дозвіл ТОВ «Лан»на оформлення права власності на спірні об'єкти.

29.09.2005р. Бориспільською міжрайонною прокуратурою були винесені протести на вказані вище рішення, які були задоволені, у зв'язку з чим, рішенням від 04.10.2005р. за № 141 були скасовані рішення № 35, № 38 від 31.03.2003р. та № 58 від 27.06.2003р.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що на підставі скасованих рішень ТОВ «Лан»видані свідоцтва про право власності на нерухоме спірне  майно № 457 від 17.11.2003р., № 486 від 17.12.2003р. та № 456 від 21.02.2005р. Відповідні об'єкти нерухомості зареєстровані в Бориспільському БТІ.

Оскільки умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обгрунтоване припущення,  що майно,   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,   зменшитись   за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення, місцевий та апеляційний господарські  суди дійшли  вірного   висновку, що  з метою запобіганню порушення права власності позивача на заявлені в позові об'єкти нерухомості, а також враховуючи обставини справи, необхідно забезпечити позов.

        Посилання ліквідатора  ТОВ “ Лан” В.М. Данченко на  ч.1 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можуть бути прийняти в даному випадку до уваги,  в зв'язку з тим, що згідно з преамбулою  вказаного Закону , він встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності –боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Позовні вимоги випливають з іншого виду правовідносин між сторонами  і  стосуються права власності та інших речових прав сторін позову , та регулюються главою 23 –25,29   ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі витрати ним документа, який засвідчує його право власності, в зв'язку з находженням майна у спорі, суд першої інстанції  обґрунтовано  задовольнив клопотання про забезпечення позову про визнання права власності,  правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні.    

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ліквідатора ТОВ “Лан”  В.М. Дранченко залишити  без задоволення .

Постанову Київського міжобласного  апеляційного господарського суду від 16.05.2006 у справі № 114/12-06 залишити без змін.

Головуючий                                                            О.С. Удовиченко

Судді                                                                                І.Ю. Панова

                                                                                          О.В. Яценко