Ухвала від 24.07.2025 по справі 346/399/19

Справа № 346/399/19

Провадження № 6/346/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Сольського В.В.

з участю: секретаря судового засіданняБіди Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області заяву ОСОБА_1 про поворот виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 рокув цивільній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області знаходилась цивільна справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 р. в задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі - відмовлено за недоведеністю.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2020 року Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 організувати гарантійне обслуговування бетонозмішувача WERK, прийнятого ОСОБА_2 14.06.2018 року відповідно до акту прийому бетонозмішувача. Зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 бетонозмішувач WERK після гарантійного обслуговування. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , 1 % неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад 14 днів у розмірі 10 282 грн (десять тисяч двісті вісімдесят дві гривні). Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 3842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнено частково. Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року - без змін.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про поворот виконання рішення суду, зазначаючи, що на підставі виконавчого листа №346/399/19 від 12.03.2020 року виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору 3842 гривні, стягнуто 102,20 грн. судового збору та 69 гривень за користування АСВП; на підставі виконання виконавчого листа №346/399/19 від 12.03.2020 року виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 10282 грн. згідно платіжних доручень стягувачу нараховано 5025,64 грн. боргу, 316,14 грн. виконавчого збору та 150,57 грн. витрат.

На виконанні Коломийського МВ ДВС перебувало виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа №346/399/19 від 12.03.2020 року виданого Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про зобов`язання ОСОБА_1 провести гарантійне обслуговування та повернення бетонозмішувача WERK.

Рішення в частині проведення гарантійного обслуговування та повернення бетонозмішувача WERK виконане шляхом передачі стягувачу ОСОБА_2 нового в упакуванні бетонозмішувача об`ємом 180 літрів.

Відповідач вказує, що в окреме провадження виділено та направлено на виконання пенсійного фонду постанови державного виконавця про накладення штрафів, стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. На підставі цих постанов з 01.06.2020 року проводиться стягнення з пенсії відповідача на користь Коломийського міськрайонного ВДВС в розмірі 20% від пенсії і станом на 01.08.2021 року утримано 2443,77 грн., а за час розгляду справи ще будуть проведені утримання і в серпні, оскільки ВДВС не закрив виконавче провадження, хоча відповідач повідомив про скасування рішення суду.

Просить, допустити поворот виконання рішення Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року в цивільній справі та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнути 5025,64 гривень боргу, 316,14 гривень виконавчого збору та 150,57 гривень витрат; зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 отриманий в рахунок виконання рішення суду в частині зобов`язання провести гарантійний ремонт та повернути бетонозмішувач об`ємом 180 літрів; стягнути з Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 утримані з його пенсії 2443,77 гривень штрафів виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій; зобов`язати Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закрити невиконані провадження в цій справі; повернути з державного бюджету стягнуті 102,20 судового збору та 69 гривень за користування АСВП; та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із витрат по оплаті професійної правничої допомоги в розмірі 1400 гривень.

Представник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

ОСОБА_1 у попередньому судовому засіданні вказану заяву підтримав та просив її задоволити з підстав викладених у ній. В подальшому подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїподав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши надані до суду докази, суд дійшов до висновку про наступне.

Встановлено, що на виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року з ОСОБА_1 виконавчою службою стягнуто: 102,20 грн. судового збору та витрат за користування АСВП 69 грн., 55025,64 грн. боргу, 316,14 грн. виконавчого збору та 150,57 грн. витрат (т.2 а.с.131-132) та згідно повідомлення Пенсійного фонду України, з пенсії ОСОБА_1 утримано 2443,50 грн. (т.1 а.с.136).

У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ствердили що ОСОБА_1 виконав рішення суду в частині проведення гарантійного обслуговування та повернення бетонозмішувача WERK та передав ОСОБА_2 нового в упакуванні бетонозмішувача об`ємом 180 літрів.

Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

Згідно із ч. 6 ст. 444 ЦПК України, до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення представляє собою повернення стягувачем боржнику всього, що ним було отримано за скасованим згодом рішенням з метою відшкодування боржнику збитків, завданих виконанням рішення.

Отже, поворот виконання є процесуальною формою поновлення судом порушених прав боржника, що забезпечує можливість зворотного стягнення зі стягувача всього безпідставно отриманого ним за скасованим рішенням.

З іншого боку, поворот виконання рішення є самостійним засобом захисту прав сторін, який повинен здійснюватись шляхом подання заяви про поворот виконання.

В порядку повороту виконання відповідачеві повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням (гроші, певні речі) у повному обсязі. Поворот виконання допустимий лише у обсязі безпідставно отриманого за скасованим рішенням.

В постанові Великої Палати Верховного Суду 04 вересня 2019 року у справі №569/15646/16-ц зазначено, що поворот виконання рішення це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року, яка стала підставою для проведення виконавчих дій, скасовано та передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, за результатми розгляду якої рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року залишено без змін (постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року), суд вважає заяву про поворот виконання рішення суду по цивільній справі № 346/399/19 такою, що підлягає задоволенню і вважає за необхідне допустити поворот виконання судового наказу в частині стягнутих за постановою суду сум та повернути ОСОБА_1 бетонозмішувач об`ємом 180 літрів.

В частині вимог заяви про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження та зобов`язання закрити невиконані провадження по цій справі, суд зауважує на наступному.

Так, стягнуті у процесі виконання рішення суду витрати виконавчого провадження не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, зокрема, постановою Івано-Франківського апеляційного суду віж 20 лютого 2020 року, який в подальшому скасовано ухвалою суду, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання такого рішення суду.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17.

В силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

За змістом ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах N 921/16/14-г/15 (провадження N 12-93гс18) та N 127/9870/16-ц (провадження N 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі N 2-01575/11 (провадження N 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі N 545/2246/15-ц (провадження N 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах N 370/1288/15 (провадження N 14-612цс18) та N 766/740/17-ц (провадження N 14-664цс18).

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої Коломийським відділом державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївитрат виконавчого провадження має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.

Зокрема, як слідує із постанов старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиціївід 21.09.2021 року (т.3 а.с. 4 (зворотній аркуш), 14 (зворотній аркуш), 24 (зворотній аркуш), 34 (зворотній аркуш), 45 (зворотній аркуш), 56, виконавчі провадження щодо виконання постанови закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 , суд враховує наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розмір фактично понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу підтверджується: попереднім орієнтованим розрахунком судових витрат (т.2 а.с.118), квитанціями: №312503 на суму 200 гривень, №313507 на суму 1000 гривень та №347899 на суму 200 гривень (т.3, а.с. 137, 138, 210).

Суд приходить до висновку, що надані документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які ОСОБА_1 поніс на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 1400,00 грн.

Керуючись статтями 259, 260, 444, 446 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 рокув цивільній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі - задовольнити частково.

Допустити поворот виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року по справі №346/399/19 (номер провадження 22-ц/4808/32/20).

В порядку повороту виконання рішення стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 5025,64 грн.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 новий бетонозмішувач WERK, об`ємом 180 літрів.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 102,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1400 гривень.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області, місцезнаходження: місто Івано-Франківськ, вулиця Берегова, 24, код ЄДРПОУ: 40309088;

ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Сольський В. В.