Постанова

від 01.04.2021 по справі 346/399/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/399/19

Провадження № 22-ц/4808/329/21

Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Бойчука І.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю: відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі, за апеляційною скаргою Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду, ухвалене головуючим суддею Веселовим В.М. 12 серпня 2019 року,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року Головне управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі понад 14 днів у сумі 10 282 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.03.2018 ОСОБА_2 як споживач придбав бетонозмішувач WERK вартістю 4850 грн у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14 червня 2018 року після експлуатації протягом трьох годин бетонозмішувач зламався. Цього ж дня споживач звернувся до відповідача з проханням відремонтувати товар згідно наданої йому гарантії, однак останній не бажав приймати товар на гарантійний ремонт та вигнав споживача з магазину, у зв`язку з чим останній цього ж дня викликав патрульну поліцію. Працівниками поліції було засвідчено, що споживач залишає бетонозмішувач на ремонт про що було складено акт прийому товару, який підприємець підписав та в якому зазначено, що мішалка (бетонозмішувач) не закріплений, та відламаний корпус кронштейна дуги. 24.07.2018 споживач звернувся з листом до відповідача в якому вимагав у зв`язку з перевищенням строків повернення товару з гарантійного ремонту сплатити йому 1% неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад встановлений строк, однак вищевказаний лист відповідач відмовився приймати. 08.08.2018 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з проханням захистити його права як споживача та повернути бетонозмішувач з гарантійного ремонту. На підставі звернення споживача надано погодження Мінекономрозвитку України від 31.08.2018 року № 3631-06/38418-03 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача. В ході проведеного заходу державного нагляду (контролю) відповідач стверджував, що акт прийому товару на ремонт сфальсифікований та підпис на акті не відповідає його підпису. А тому позивач звернувся до суду з проханням задовольнити його позовні вимоги (т.1 а.с.1-4).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області подав апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржене рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом неправильно розтлумачено ч. 11 ст. 8 Закону України Про захист прав споживачів . Апелянт зазначає, що на бетонозмішувач, який придбав позивач, встановлений гарантійний строк, а тому він мав право звернутися до відповідача з вимогою провести гарантійний ремонт товару на підставі наданого йому технічного паспорта або іншого документу, що його замінює з позначкою про дату продажу. В даному випадку позивач отримав від відповідача інструкцію на користування бетонозмішувачем, в якій відповідач зазначив дату придбання товару та поставив свій підпис. Вважає висновок суду про те, що позивач не зміг пред`явити суду розрахунковий документ, який би підтвердив, що спірний товар придбано саме у відповідача, є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.Апелянт звертає увагу суду на те, що під час судового розгляду позивач заявляв усне клопотання про виклик свідків у справі, які б підтвердили факт залишення позивачем бетонозмішувача на гарантійний ремонт, проте судом було відхилено дане клопотання без зазначення мотивів його відхилення, що підтверджується звукозаписом судових засідань. Крім того зазначає, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виробникові). Апелянт вважає, що почеркознавча експертиза повинна проводитись відповідачем, щоб довести факт його причетності або ж непричетності до завданої шкоди. Проте, ОСОБА_1 від проведення експертизи відмовляється, оскільки вважає, що тягар доказування лежить на позивачеві.Просить оскаржене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направляв, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив, просив оскаржене рішення залишити без змін.

Представник ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча судові повідомлення їм у встановленому законом порядку були надіслані завчасно. Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи без його участі, доводи апеляційної скарги підтримав (т.2 а.с.57). Враховуючи наведене, є правові підстави для вирішення даного цивільно-правового спору у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги заперечив, пояснивши, що він, як підприємець, не продавав ОСОБА_2 бетонозмішувач, щодо якого він вимагав провести гарантійний ремонт. Зазначив, що він торгує бетонозмішувачами зовсім іншого виробника та марки. Він вказав, що при продажу товару він видає покупцям товарний чек із своїм штампом і підписом, заповнює гарантійний лист. Однак, ОСОБА_2 ні платіжного документу, ні гарантійний лист суду у підтвердження своїх позовних вимог не надав. Тому рішення суду першої інстанції про відмову у позові вважає законним, просить залишити його без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи положення ст. 708, 709 ЦК України, ст. 8, 19, 21 Закону України Про захист прав споживача , а також відсутність розрахункового документу, який би підтвердив факт придбання позивачем товару саме у відповідача, дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог. Крім того, місцевий суд констатував недоведеність назви бетонозмішувача, щодо якого позивач вимагає проведення гарантійного ремонту, наданим документам. Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі відповідає.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що 28.03.2018 року ОСОБА_2 придбав бетонозмішувач С-180.

14 червня 2018 року ОСОБА_2 залишив бетонозмішувач на ремонт у зв`язку з тим, що мішалка не закріплена та відламаний корпус кронштейна дуги згідно з актом прийому бетонозмішувача на ремонт (т.1 а.с. 12).

Фототаблицями, долученими до матеріалів справи, підтверджується наявність несправностей на товарі (а.с.15-19).

24 липня 2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до ФОП ОСОБА_1 про виплату неустойки в розмірі 1% вартості товару через несвоєчасне (більше 14 днів) повернення або заміни даного товару (а.с.13).

08 серпня 2018 року ОСОБА_3 подав скаргу начальнику Головного управління Держспоживслужби Івано-Франківської області на дії ОСОБА_1 з проханням вирішити спірне питання та отримати придбаний товар (а.с.24).

Головним управлінням Держспоживслужби в Івано-Франківській області розглянуто звернення ОСОБА_2 , за результатами розгляду якого надано погодження Мінекономрозвитку України від 21.06.2018 року №3632-06/25576-03 на проведення позапланового заходу із здійснення державного нагляду (контролю) у суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 . В ході проведеної перевірки господарюючим суб`єктом надано пояснення, що документи, додані до матеріалів справи, а саме акт приймання бетонозмішувача на ремонт, ним не надавалися, підпис під документами не його, документ написаний не його почерком (а.с.30-39,40).

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України Про захист прав споживачів , а також нормами Цивільного кодексу України.

Частиною першої статті 6 Закону України Про захист прав споживачів (надалі - Закон) встановлено обов`язок виробника (виконавця) передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Аналогічні положення містяться у ст. 673 ЦК України.

Положеннями ч. 11 ст. 8 Закону встановлено, що під час продажу товару продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Розрахунковий документ має бути виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі товару (послуги).

За змістом частини 11 статті 8 Закону вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Однак, із пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду слідує, що ОСОБА_2 не придбав у нього згаданий вище товар, і у позивача відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував його відповідні посилання. Відповідачем надано зразок товарного чеку, який він видає при продажі товарів. Крім того він вказав, що позивачем надана суду інструкція на бетонозмішувач марки "WERK". Однак ОСОБА_2 намагався повернути для гарантійного ремонту зовсім інший бетонозмішувач - марки С-180. Відповідач вказав, що не писав нічого на інструкції та гарантійному зобов`язанні, які надав суду ОСОБА_2 .

Відповідно до п.16 Порядку, у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків. Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред`являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви (додаток 8).

Пунктом 18 Порядку визначено, що на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона, споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував, що придбаний у відповідача товар - бетонозмішувач WERK вийшов з ладу після трьох годин експлуатації, а тому він звернувся до продавця, оскільки на вказаний товар надана гарантія.

Разом з тим, позивачем не надано розрахунковий документ на підтвердження придбання згаданого вище товару товару саме у відповідача.

Більше того, апеляційний суд зауважує, що на фотографіях, наданих позивачем на підтвердження несправності товару, зображено бетонозмішувач марки С-180. Однак інструкція на користування подана суду на бетонозмішувач марки "WERK" (т.1 а.с. 19).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з п. 6 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Отже, встановлено, що позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів щодо придбання спірного товару саме у відповідача. Від пропозиції проведення почеркознавчої експертизи напису на інструкції та гарантійного зобов`язання в суді першої інстанції сторони відмовилися. Тому місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , з яким колегія суддів погоджується.

Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанції стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 268, 374, 375, 381, 382, 383, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.