Постанова від 17.07.2025 по справі 522/13613/21

Номер провадження: 22-ц/813/3309/25

Справа № 522/13613/21

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса),

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_2 на рішенняПриморського районногосуду м.Одеси від26жовтня 2023року ускладі суддіФедчишеної Т.О.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні2021року, ОСОБА_1 звернувся досуду ізпозовом до ОСОБА_2 ,в якомупросив судвизнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Виключити відомостіпро народженнядитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,відомості про ОСОБА_4 ,як батькадитини зактового запису№3023від 08.07.2021,зареєстровані уВідділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса). Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та видати нове Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_5 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що у період з березня 2020 року по червень 2021 року він мав близькі стосунки з відповідачем, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася дитина ОСОБА_3 . При цьому, сторони у зареєстрованому шлюбі між собою не перебували, у період вагітності відповідачки та на момент народження дитини вони проживали окремо, тому запис про батька дитини здійснено на підставі частини першої статті 135 СК України. Відповідач небажає добровільно,в позасудовомупорядку,подавати заявупро реєстраціюйого якбатька дитинидо органудержавної реєстраціїактів цивільногостану таперешкоджає йомув побаченняхз дитиною,обмежує йогобатьківські праващодо участіу вихованнідитини,тому позивачпросив визнатийого батькоммалолітнього ОСОБА_3 .

Позиція відповідача та третьої особи в суді першої інстанції

У відзивіна позовну заяву, відповідачка ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його батьківства. Також матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про проведення судово - генетичної експертизи, крім того відповідач, у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, виїхала з дитиною за межі України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) надали письмові пояснення у справі, у яких просили залишити вирішення справи на розгляд суду (том І: а.с. 179-180).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалив внести зміни до актового запису № 3023 від 08 липня 2021 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), записати батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Змінено прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Рішення суд першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є доведеними наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, які в достатній мірі підтверджують походження дитини від позивача. Натомість відповідач не спростувала доводи позивача на обґрунтування заявлених позовних вимог, не підтвердила свої заперечення належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання позивача на факт ухилення ОСОБА_2 від проведення судово-генетичної експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26.10.2023 і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при виборі і застосуванні норм права безпідставно враховано висновки щодо застосування ч. 2ст. 128 СК України, викладені у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 591/6441/14-ц, адже постанова у наведеній справі ухвалена у зв`язку з ухиленням відповідача від проведення експертизи, тобто за інших фактичних обставин, що не є подібним до обставин справи, що розглядається. Так, у даній справі, що переглядається, судом не було встановлено ухилення відповідачки від подання експертам необхідних матеріалів. При цьому, позивач правом заявити клопотання про призначення повторної молекулярно генетичної експертизи не скористався, що не було враховано судом при ухваленні рішення.

При ухваленні рішення суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов щодо вимог, які позивачем не заявлялись, зокрема про внесення змін до актового запису № 3023 від 08 липня 2021 року про народження дитини ОСОБА_3 , та не вирішив вимоги про зобов`язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі внести відомості до актового запису про народження, також позивачем не заявлялась вимога про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Судом порушено принцип змагальності сторін, не було повідомлено про дату та місце проведення експертизи, від проведення якої вона не ухилялась, готова провести її за місцем проживання дитини та надати біологічний матеріал; судом 01 березня 2023 року необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та безпідставно закрито підготовче провадження у справі, не зважаючи на те, що завдання підготовчого провадження не були виконані, експертиза проведена не була, а відповідачка з дитиною знаходилась за межами державного кордону України; суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про врегулювання спору за участі судді та повернення до стадії підготовчого провадження; в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували батьківство позивача.

Позиція позивача та третьої особи в суді апеляційної інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року залишити без змін, оскільки відповідачкою протягом розгляду справи не було надано жодного доказу, який би спростував батьківство позивача, натомість позивачем надана сукупність доказів, які підтверджують, що саме він є батьком дитини (том ІІ: а.с. 86-91).

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) не надходив, однак надійшло повідомлення, у якому третя особа надала свої письмові пояснення у справі, у яких просила залишити вирішення справи на розгляд суду (том ІІ: а.с. 98).

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 26 жовтня 2023 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухилення відповідача від участі у проведенні експертизи у справі не встановлено, тому у суду відсутня можливість встановити факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, оскільки доведеність кровної спорідненості батька із дитиною є предметом доказування у справі. Апеляційний суд зазначив, що висновок експерта не є єдиним доказом у справі, а на спростування доказів позивача відповідач надала відповідні світлини та повідомила суду, що біологічним батьком її дитини є інший чоловік, з яким вона познайомилася в мережі Інтернет; вона не заперечує щодо проведення генетичної експертизи, щоб довести батьківство іншого чоловіка, але лише після закінчення воєнних дій в Україні. За таких обставин стверджувати, що цей позов пред`явлено в інтересах дитини і що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довів своє батьківство щодо дитини відповідача немає підстав, оскільки кровна спорідненість позивача та дитини не доведена, факту ухилення відповідача від участі в експертизи у справі не встановлено, а відповідач належними доказами спростувала докази позивача.

Короткий зміст постанови Верховного Суду

Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Одеського апеляційного суду від 21 травня 2024 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що спільно зроблена сторонами заява про визнання батьківства була відкликана відповідачем, апеляційний суд помилково не дослідив таку заяву на предмет її належності, допустимості та достовірності, що вказує на недостатню обґрунтованість зробленого судом висновку про недоведеність позовних вимог. Посилаючись на надані ОСОБА_2 світлини з іншим чоловіком, на підставі яких, разом із усними її твердженнями про те, що ОСОБА_1 не є батьком її дитини, апеляційний суд зробив висновок про те, що відповідач спростувала доводи позивача, тобто надав перевагу одному доказу над іншим не обґрунтувавши належним чином, у сукупності з наявними у справі доказами, відсутність кровного споріднення між дитиною ОСОБА_3 та позивачем.

Явка сторін в суді апеляційної інстанції

В судове засідання, призначене на 17.07.2025 з`явився: представник ОСОБА_1 ОСОБА_8 .

Відповідачка ОСОБА_2 та представник третьої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимогст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.

Статтею 372 ЦПК Українипередбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьком якого у Книзі реєстрації народжень зазначений ОСОБА_4 , а матір`ю ОСОБА_2 .

Відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 СК Україниза вказівкою матері, актовий запис № 3023 від 08 липня 2021 року, вчиненийвідділом ДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ (т. 1 а. с. 181).

29 липня 2021 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Вовк Н.В. посвідчила та зареєструвала в реєстрі за № 184, 185 «Заяву матері та батька дитини про визнання батьківства», відповідно до якої ОСОБА_1 визнає себе батьком ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 , підтверджує, що ОСОБА_1 є його батьком (т. 1 а. с. 88).

Відповідно до листавідділу ДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ від 17 лютого 2023 року №2909/24.29-19 29 липня 2021 року матір дитини ОСОБА_2 подала документи на розгляд для внесення змін в актовий запис про народження № 3023 від 08 липня 2021 року у зв`язку з визнанням батьківства. Проте, 07 серпня 2021 року ОСОБА_2 відкликала указані документи, подавши про це відповідну заяву (т. 1 а.с. 181, 182).

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

У частині першійст. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Устатті 51 Конституції України, частинах другій, третійстатті 5 СК Українивизначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно достатті 121 СК Україниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Згідно зістаттею 125 СК Україниякщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першоїстатті 135 СК Українипри народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно зістаттею 128 СК Україниза відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно доЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першоїстатті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третійстатті 128 цього Кодексу(стаття 130 СК України).

Тлумаченнястатті 130 СК Українисвідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від цієї особи, зібрані відповідно до вимогЦПК України[постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19)].

Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі.

Скасовуючи та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд зауважив, що суд апеляційної інстанції в порушення статей12,89,263 ЦПК України, не з`ясував належно фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, не перевірив доводів сторін й не надав належної правової оцінки поданим доказам. Зокрема, апеляційним судом вказуючи, що спільно зроблена сторонами заява про визнання батьківства була відкликана відповідачем, судом помилково не було досліджено таку заяву на предмет її належності, допустимості та достовірності, що вказує на недостатню обґрунтованість зробленого судом висновку про недоведеність позовних вимог. Посилаючись на надані ОСОБА_2 світлини з іншим чоловіком, на підставі яких, разом із усними її твердженнями про те, що ОСОБА_1 не є батьком її дитини, апеляційний суд зробив висновок про те, що відповідач спростувала доводи позивача, тобто надав перевагу одному доказу над іншим не обґрунтувавши належним чином, у сукупності з наявними у справі доказами, відсутність кровного споріднення між дитиною ОСОБА_3 та позивачем.

Так, при новому апеляційному перегляді справи встановлено, що 29.07.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Вовк Н.В. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 184, 184 заяву матері та батька дитини про визнання батьківства, з якої слідує, що ОСОБА_1 визнає себе батьком ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 , мати ОСОБА_2 , підтверджує, що ОСОБА_1 є його батьком (том І: а.с. 28).

З досліджуваної судом інформації Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.02.2023 №2909/24.29-19, наданої на виконання ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 13.02.2023 вбачається, що 29.07.2021 ОСОБА_2 подала документи на розгляд для внесення змін в актовий запис про народження № 3023 від 08.07.2021 у зв`язку з визнанням батьківства, однак 07.08.2021 вона відкликала вказані документи, подавши про це відповідну заяву (том І: а.с. 181, 182).

Колегія суддів звертає увагу, що нотаріально посвідчена спільна заява сторін від 29.07.2021, за своєю природою є письмовим доказом у розумінні статті 95 ЦПК України. Така заява, що посвідчена нотаріусом, має презумпцію достовірності, а її відкликання в частині внесення змін до актового запису не впливає на її дійсність як доказу в цивільному провадженні.

Тобто відкликання заяви до ДРАЦС не змінює того, що особа вчинила певне волевиявлення, посвідчене нотаріусом.

Зміна позиції матір`ю не скасовує доказу, а лише ставить його під сумнів.

Відповідно до положень частин першої та другоїстатті 95 ЦПК Україниписьмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частинамістити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Суд першої інстанції на підставі належної оцінки у сукупності зібраних в справі доказів, зокрема спільної заяви сторін, посвідченої нотаріально про визнання батьківства позивача, яку відповідач подавала до органу ДРАЦС для внесення змін до актового запису про народження дитини, проте в подальшому її відкликала, спільних фотокарток сторін, листування між ними, в тому числі з питань визнання батьківства позивача, показань свідків дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для констатації того факту, що саме позивач є біологічним батьком дитини.

Матеріали справи не містять жодного доказу належного, допустимого і достовірного, на спростування таких висновків суду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на відсутність ухилення її від експертизи не спростовує того факту, що саме її неучасть у призначеній експертизі зробила її проведення неможливою, чим фактично заблокувала отримання об`єктивного доказу.

Твердження про перебування за кордоном не є автоматично поважною причиною для неучасті у справі. Відповідачка не повідомила суд належно про місце перебування, не ініціювала дистанційну участь або перенесення дати, отже, не виявила жодної процесуальної ініціативи.

Відмінність обставин від справи №591/6441/14-ц не змінює загального правового підходу, сформульованого у постанові Верховного Суду: небажання або пасивність сторони у сприянні призначеній експертизі може бути підставою для висновку суду про встановлення факту батьківства.

Відсутність повторного клопотання позивача про експертизу не скасовує факту, що саме відповідачка не з`явилася на вже призначену судом експертизу. Її поведінка стала вирішальним фактором, що унеможливив її проведення.

При цьому, слід зауважити, що під час апеляційного перегляду справи, в судовому засіданні 17.07.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення повторної комплексної молекулярно медичної експертизи з приводу встановлення батьківства, однак ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.07.2025 в його задоволенні відмовлено.

Натомість на підтвердження заявлених у справі позовних вимог позивач надав достатньо доказів, оцінка яких у сукупності дала суду першої інстанції підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заперечуючи факт батьківства, відповідачка, на виконання засад диспозитивної цивільного процесу, не спростувала подані позивачем докази і встановлені на їх підставі обставини, не скористалася правом на заявлення суду клопотання про призначення відповідної експертизи, з метою спростування доводів позивача про факт батьківства, не надала висновку, який міг бути складений на її замовлення.

Отже, з урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано застосував підхід, викладений у постанові ВС від 16.05.2018, в межах повноважень, передбачених ч. 2 ст. 128 СК України та ст. 89, 81 ЦПК України, і дав належну оцінку наявним доказам.

Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи скарги про те, що при ухваленні рішення, суд вийшов за межі позовних вимог та задовольнив позов щодо вимог, які позивачем не заявлялись, зокрема про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Так, відповідно до положень ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приморський районний суд м. Одеси в мотивувальній та резолютивній частинах оскарженого рішення зробив висновок про те, що слід змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », у той час як позивач з такими вимогами до суду не звертався.

Відповідно до вимог частини 4статті 376 ЦПК Українизміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Із врахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного рішення посилання суду про змінупрізвища дитиниз « ОСОБА_6 »на « ОСОБА_7 »,як зайві, в решті рішення суду залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374, п. п. 3, 4 ст.376 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року підлягає зміні, шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини рішення висновку про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », в решті рішення суду слід залишити без змін.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 389 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2статті 389 ЦПК України.

Частиною першоюстатті 390 ЦПК Українипередбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2023 року змінити шляхом виключення з мотивувальної та резолютивної частини рішення висновку про зміну прізвища дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », в решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.07.2025

Головуючий

Судді: