Рішення від 23.07.2025 по справі 640/2948/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року Чернігів Справа № 640/2948/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОТОРІЯ" до Головного управління ДПС у м.Києві відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТОРІЯ»</a> (далі також позивач, ТОВ «ПРОТОРІЯ») до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.11.2019 №023930405 в частині застосування штрафу в розмірі 10% за затримку реєстрації податкової накладної №1981 від 30.12.2018 в сумі 78383,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, оскільки прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 31.03.2025 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на порушення законодавчо встановлених граничних термінів для реєстрації податкових накладних від 30.12.2018 № 1981 та від 04.04.2019 № 1027, тому до позивача правомірно застосовано штраф на суму 78534,60 грн.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій наполягає на позиції, викладеної у позові.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «ПРОТОРІЯ» зареєстроване 25.02.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань і перебуває на обліку у ГУ ДПС у м. Києві.

08.10.2019 ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «ПРОТОРІЯ» від 30.12.2018 № 1981 та від 04.04.2019 № 1027, за результатами якої складено акт №2097/26-15-04-05-16/39650560, в якому встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зокрема 17.01.2019 зареєстрована ПН №1981 із затримкою в 2 дні та 15.05.5019 зареєстрована ПН №1027 із затримкою в 15 днів. Відповідальність платника податків за порушення визначенаст.120-1 ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2019 № 023930405, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначенихст.201 Податкового кодексу України, та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу Україниза затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 785346 грн. застосовано штраф в розмірі 10% - 78634,6 грн, що також зазначено в розрахунку (а.с. 9-10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо доводів позивача з приводу незадоволеної роботи сервера у період реєстрації спірних ПН протягом 14.01.2019 - 15.01.2019, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 42-1.10ст. 42-1Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

Отже, як випливає з наведених вище нормст. 42-1 ПК України, платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду.

Процедура підтвердження таких помилок передбачає подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету, платником податків. Таке звернення має бути адресоване технічному адміністратору та/або методологу електронного кабінету.

При цьому, до технічного адміністратора та/або методолога електронного кабінету у встановленомуст. 42-1 ПК Українипорядку позивач не звертався. Зворотнього не доведено.

Крім того, ухвалою суду від 02.06.2025 витребувано від ДПС України інформацію від технічного адміністратора та/або методолога електронного кабінету про наявність або відсутність у період надання позивачем на реєстрацію спірної податкової накладної від 330.12.2018 №1981 на загальну суму 4 703 008,00 грн та від 04.04.2019 №1029 на суму 9067,00 грн в ЄРПН технічної або методологічної помилки у роботі Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю ''ПРОТОРІЯ'' протягом 14.01.2019 - 15.05.2019..

На виконання вказаної ухвали ДПС України листом від 19.06.2025 № 9273/5/99-0020-01-04-05 повідомила про розміщення Державною фіскальною службою України 15.01.2019 в соцмережах на офіційному вебсайті ДФС оголошення, яким повідомлялося, шо у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі, просять вибачення за тимчасові незручності. Також зазначено, що вищевказані незручності в роботі ЄРПН не впливали на приймання/реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. 26.04.2019 повідомлено в соцмережах, що в період з 27.04.2019 по 29.04.2019 тимчасово буде призупинено роботу інформаційно- телекомунікаційних систем ДФС у зв`язку з проведенням регламентних та технічних робіт. 30.04.2019 є операційним днем відповідно до вимог п. З Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами) «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», протягом якого здійснюватиметься прийняття від платників податку податкових накладних та /або розрахунків коригування та реєстрація їх в ЄРПН».

Отже, наведені обставини спростовують позицію позивача.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, на підставі аналізу вказаних норм податкового законодавства встановлено, що складання податкової накладної та її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена законодавцем як обов`язок. У разі порушення строків реєстрації податкової накладної застосовуються штрафні санкції згідно з ПК України.

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена ст. 120-1 ПК України.

Зокрема, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яку було застосовано відповідачем до позивача в оскаржуваному рішенні) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Таким чином, головною умовою для застосування штрафної санкції відповідно до вищезазначеної норми є відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Указаний факт надає право контролюючому органу провести перевірку та застосувати до платника податків фінансову відповідальність, за виключенням випадку, коли податкову накладну, що не надається отримувачу (покупцю), складено на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказане вище правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року справа № 640/5833/19 (адміністративне провадження № К/9901/35786/19).

Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом проводилась перевірка з питань своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН, у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення рішення від 08.11.2019 № 023930405, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначенихст.201 Податкового кодексу України, та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу Україниза затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 785346 грн. застосовано штраф в розмірі 10% - 78634,6 грн.

Водночас, 23.05.2020 набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ).

Цим законодавчим актом змінено ст. 120-1 ПК України та викладено п. 120-1.1 вказаної статті у такій редакції: «Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами а - г цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу…».

Крім того, Законом №466-ІХ доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення», в редакції Закону №466-ІХ, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 ПК України, у випадках та за відповідності умовам, наведеним у п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень п. 73, підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466 закріплено, що п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

У рішенні від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Суд встановив, що під час розгляду справи та на дату набрання чинності Закону №466-ІХ спірне податкове повідомлення рішення знаходиться в процедурі судового оскарження, а грошові зобов`язання за ними не були сплачені позивачем.

Таким чином, станом на 23.05.2020 на час набрання чинності положеннями Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі - Закон №466-ІХ) податкове зобов`язання, вказане у спірному рішенні, перебувало в процедурі судового оскарження.

При цьому, на час закінчення судового розгляду чинною і такою, що підлягає до застосування у спірних правовідносинах, є редакція п. 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" за наведених у цій же нормі умов.

Суд звертає увагу на те, що положеннями п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі ж №466-ІХ (п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до п. 56.18 ст. 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної п. 56.18 ст. 56 ПК України, для реалізації права, визначеного п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена.

Законодавцем для цілей п. 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (п. 56.18 ст. 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

Докази щодо сплати грошового зобов`язання за спірним рішенням відсутні.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року (справа Щокін проти України, пункти 56-57) зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення порушує вимогу якості закону та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника; суд погодився з тим, що у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним і обґрунтованим.

При цьому, законодавство, яке підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної норми, якою змінено обсяг прав та обов`язків платника податків і контролюючих органів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 05.08.2020 по справі №580/1424/19, від 21.10.2020 по справі №1.380.2019.001225, від 31.03.2021 по справі №640/6342/19, від 01.04.2021 по справі №620/2515/19.

Відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати чинну редакцію п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ « Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до п. 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Відповідно достатті 6 КАС Українитаст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.11.2019 №023930405.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТОРІЯ»</a> судовий збір в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні), сплачений відповідно до платіжного доручення від 05.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОТОРІЯ" бульв. Миколи Міхновського, 14-16,м. Київ,01103 код ЄДРПОУ 39659560.

Відповідач: Головне управління ДПС у м.Києві відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Шолуденка, 33/19,м. Київ,04116 код ЄДРПОУ 44116011.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2025 року.

Суддя І.І. Соломко