Ухвала від 24.07.2025 по справі 340/6457/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

24 липня 2025 року

м. Київ

справа №340/6457/24

адміністративне провадження № К/990/28875/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 340/6457/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брендагро» (далі - ТОВ «Брендагро», позивач, скаржник) звернулось до суду з позовом до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ директора Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації від 03 червня 2024 року № 88 «Про призначення охоронних заходів із збереження та відновлення пам`ятки архітектури місцевого значення «Колишній будинок театру «Казка».

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2025, яке залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, у задоволенні позову відмовлено повністю.

07.07.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Брендагро», в якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на підпункт «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи), підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), а також на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Кіровоградський окружний адміністративний суд в ухвалі від 27.02.2025 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.

Разом з тим посилання скаржника на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованим з огляду на те, що позивач не зазначив при розгляді якої саме справи він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Скаржник, зазначаючи підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження вказує, що касаційна скарга становить має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проте, твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього (підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України) не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

Такі посилання скаржника мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: «винятковість значення справи для скаржника», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», або «суспільний інтерес» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.

Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд вважає, що скаржник не довів наявність підстав, вказаних у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у цій справі.

Також як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: не застосовано статтю 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини», застосовано Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257, який не підлягає застосуванню, а також не застосовано Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини», а висновок Верховного суду щодо питання застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах відсутній.

Втім Суд вважає, що таке посилання є формальним, оскільки скаржник не зазначає, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених ним норм матеріального та/або процесуального права за результатами розгляду касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу, що саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає, що скаржником не доведено наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише доводи щодо переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновком суду апеляційної інстанції щодо їхньої оцінки, посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних-правових актів та рішень Верховного Суду, посилання на приписи частини п`ятої статті 328 КАС України, яка містить вичерпний перелік юридичних фактів, якими обумовлено право на касаційне оскарження у справах незначеної складності. Однак, такі посилання у своїй сукупності не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив.

Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню, та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 340/6457/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брендагро» до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

В.М. Шарапа