Ухвала від 23.07.2025 по справі 202/9526/24

Справа № 202/9526/24

Провадження № 1-кс/202/5210/2025

УХВАЛА

Іменем України

23 липня 2025 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дніпро клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересах ОСОБА_5 ,про скасуванняарешту майна,в рамкахкримінальногопровадження № 12023040000000834 від 15.08.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 зклопотанням вякому проситьповністю скасуватиарешт рухомогомайна,що належитьна правіприватної власності ОСОБА_5 ,а самеавтомобіль «AUDI Q8», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , та зобов`язати уповноважену особу, які здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000834 від 15.08.2023 року повернути ОСОБА_5 зазначений транспортний засіб і два ключі від нього.

В обґрунтування клопотання адвокат вказує, що ОСОБА_5 яка є добросовісний набувачем транспортного засобу, не повідомлено про підозру, а належний їй автомобіль не має відношення до кримінального провадження. При цьому, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000834 добігає свого завершення, органом досудового розслідування виконано увесь необхідний обсяг слідчих дій та судових експертиз. Сторона захисту вважає, що накладений арешт є фактично інструментом тиску на підозрюваного ОСОБА_6 , та розцінює такі дії як незаконні та неприпустимі.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні в режимі відеокоференції підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладено з метою спеціальної конфіскації.

Слідчий суддя, заслухавши думку представника власника майна, прокурора, вивчивши матеріали клопотання, вважає що клопотання про скасування арешту майна підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023040000000834 від 15.08.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2, ч. 1 ст. 255-3, ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2025 року (справа № 202/9526/24, провадження 1-кс/202/1046/2025) задоволено клопотання сторони обвинувачення та в рамках кримінального провадження № 12023040000000834 накладено арешт на автомобіль марки «AUDIQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним рухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом Українивід 17липня 1997року №475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя також повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб (п.п.5,6 ч.2ст. 173 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що підставою накладення арешту на належний ОСОБА_5 транспортний засіб «AUDIQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , є встановлені слідчим суддею підстави вважати, що зазначене майно може бути предметом спеціальної конфіскації.

Згідно ст 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому рішення щодо спеціальної конфіскації приймається судом на стадії ухвалення вироку (угоди про визнання винуватості), що передбачено ст. 374, 472 КПК України.

Завданням арешту майна, згідно положень ст. 170 КПК України є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Враховуючи обставини, встановлені в ході розгляду даного клопотання, зокрема, тривалості досудового розслідування, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, в частині позбавлення права користування автомобілем «AUDIQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Тривале позбавлення ОСОБА_5 , яка не є підозрюваною у кримінальному провадженні, права користуванням своїм майном, без визначення гранічного строку такого обмеження, буде порушувати баланс між завданням кримінального провадження та правами власника майна.

На думку слідчого судді, арешт в частині заборони права відчуження та розпорядження транспортним засобом, відповідає розумності та співрозмірності застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, виконує завдання арешту майна, виправдовує ступінь втручання у права власника та не створює негативних наслідків.

Таким чином, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 12023040000000834 від 15.08.2023 року, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.107,170,174,307,309,532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2025 (справа № 202/9526/24, провадження № 1-кс/202/1046/2025) на автомобіль марки «AUDIQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним рухомим майном скасувати в частині заборони права користування.

Автомобіль марки «AUDIQ8», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , два ключі запалення від даного транспортного засобу - повернути його власнику.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Повний текст ухвали проголошено о 12 годині 10 хвилин 28 липня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1