Постанова від 17.07.2025 по справі 906/291/25

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року Справа № 906/291/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: Атаманюк В.В.

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.25р. у справі №906/291/25, ухвалене суддею Нестерчук С.С., повний текст рішення складено 23.05.25р.

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка»

про стягнення 482 920,66 грн

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ Ярунська сільгосптехніка про стягнення 482 920,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати за спожиту в період березень грудень 2023 електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії в зв`язку з цим виникла заборгованість у розмірі 369 886,22 грн, та за невиконання Договору постачальника останньої надії нараховано 15% річних 65 626,04 грн та інфляційні втрати 22 358,34 грн, а також за невиконання Договору про реструктуризацію нараховано 15% річних у розмірі 12 745,42 та інфляційні втрати 12 304,64 грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025р. позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Ярунська сільгосптехніка на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго 369 886,22 грн - основного боргу; 12 304,64 грн - інфляційні втрати за листопад - грудень 2024; 2 549,09 грн - 3% річних; 5 771,10 грн - судові витрати зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025р. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі №906/291/25 до розгляду. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі № 906/291/25 в частині задоволення судом до стягнення - 2 549,09 грн - 3% річних. Скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі № 906/291/25 в частині відмови судом у стягненні 87 984,38 грн майнових втрат (інфляційних втрат та 15% річних). Ухвали нове рішення в цих частинах, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД Укрінтеренерго та стягнути повному обсязі з Приватного акціонерного товариства Ярунська сільгосптехніка на користь ДПЗД Укрінтеренерго (код ЄДРПОУ 19480600): 65 626,04 грн - 15% річних які визначені договором про реструктуризацію; 22 358,34 грн інфляційні втрати, які визначені договором про реструктуризацію; 12 745,42 грн 15% річних, за невиконання Договору про реструктуризацію. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4 542,00 грн. покласти на Відповідача.

Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Житомирської області.

24.06.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення господарського суду Житомирської області від 08.05.25р. у справі №906/291/25, розгляд апеляційної скарги призначено на "17" липня 2025 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

У системі "Електронний суд" 15.07.2025 р. була сформована заява представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 р. заяву представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго - Атаманюка Василя Васильовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/291/25 - задоволено.

В судовому засіданні 17.07.2025 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції

Суд першої інстанції у рішенні дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго підлягають частковому задоволенню. На думку суду першої інстанції обґрунтованими є вимоги про стягнення: 369 886,22 грн - основного боргу за спожиту електричну енергію в період березень грудень 2023; 2 549,09 грн - 3% річних нарахованих за період прострочення з 01.11.2024 - 28.01.2025; 12 304,64 грн - інфляційні втрати за листопад - грудень 2024. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 87 984,38 грн майнових втрат (інфляційних втрат та 15% річних), нарахованих за невиконання Договору постачальника останньої надії, відмовив у зв`язку з недоведеністю. У частині вимог про стягнення 15% річних у сумі 12 745,42 грн за невиконання Договору про реструктуризацію, суд, керуючись дискреційними повноваженнями, зменшив розмір річних до 3%, що становить 2 549,09 грн. Таким чином, судом здійснено зменшення розміру позовних вимог на суму 10 196,33 грн.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго в апеляційній скарзі частково не погоджується із судовим рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі №906/291/25, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято судом першої інстанції з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

При цьому, апелянт вважає що суд першої інстанції безпідставно визнав встановленими обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи та матеріалам справи.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні 15% річних (65 626,04 грн) та інфляційних втрат (22 358,34 грн), хоча ці суми були прямо передбачені укладеним між сторонами Договором про реструктуризацію №44/6-106 від 09.10.2024, підписаним добровільно, з урахуванням конкретного обсягу заборгованості та механізму її погашення.

Відповідно до статей 6, 627, 629, 625 Цивільного кодексу України та статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим до виконання і не може бути змінений або проігнорований судом без наявності передбачених законом підстав. Вказані нарахування є законним способом захисту прав кредитора у разі порушення грошового зобов`язання.

Відтак, втручання суду в погоджені сторонами умови договору та відмова у задоволенні вимог про стягнення 15% річних та інфляційних втрат суперечить принципам диспозитивності, свободи договору та усталеній судовій практиці, а тому рішення суду підлягає скасуванню як незаконне.

Крім того, варто зазначити, що підставою для звернення до суду було не оскарження чи перегляд умов Договору про реструктуризацію №44/6-106 від 09.10.2024, а саме виконання його умов та стягнення заборгованості, яка прямо передбачена цим договором. Сторони добровільно уклали зазначений договір, підтвердили існування заборгованості та погодили порядок і строки її погашення, включно з 15% річних і інфляційними втратами.

Відтак, предметом позову є виконання зобов`язання, а не його перегляд чи визнання договору недійсним. Будь-яке інше тлумачення дій сторін або втручання суду в їх волевиявлення є виходом за межі предмета позову та порушенням принципів правової визначеності, диспозитивності та поваги до договірної волі сторін

Позивач не був зобов`язаний надавати до матеріалів справи текст Комерційної пропозиції, оскільки підставою для заявлених вимог є Договір про реструктуризацію №44/6-106 від 09.10.2024, належно підписаний обома сторонами, який містить повний обсяг домовленостей, зокрема суму 87 984,38 грн, сформовану з урахуванням усіх складових, включаючи 15% річних та інфляційні втрати.

Посилання в договорі на Комерційну пропозицію має довідковий характер і не впливає на чинність чи обов`язковість умов договору. Згідно зі статтями 627 та 629 Цивільного кодексу України, зміст зобов`язання визначається безпосередньо умовами договору, а не джерелами, на які він може посилатися.

Таким чином, надання Комерційної пропозиції не було необхідним для підтвердження обґрунтованості вимог, адже сторони вже погодили усі істотні умови, в тому числі суму заборгованості, в межах підписаного договору.

Суд помилково знизив ставку річних із 15% до 3%, оскільки сторони в договорі добровільно погодили саме 15% як розмір відсотків за прострочення, що відповідає їхній волі та умовам укладеного договору реструктуризації, а судове зменшення цих відсотків порушує принцип свободи договору та недопустимо втручання в договірні умови без достатніх на те підстав; крім того, законодавча норма частини другої статті 625 ЦК України встановлює лише мінімальний рівень відсотків, а не максимальний, тому застосування меншої ставки є необґрунтованим, особливо з урахуванням фактичних економічних обставин та ризиків, які поніс кредитор у період воєнного стану. Суд не врахував, що Договір про реструктуризацію заборгованості підписаний обома сторонами, і відповідно до принципу договору сторони зобов`язані виконувати умови цього договору у тому вигляді, в якому вони були погоджені; тому одностороннє зменшення судом ставки річних порушує договірні зобов`язання сторін та принцип свободи договору, адже сторони добровільно погодили ставку 15% річних, і ця умова має бути дотримана.

Враховуючи зазначене, ДПЗД «Укрінтеренерго» має право на нарахування штрафних санкції та інших нарахувань за прострочення грошового зобов`язання споживачів за спожиту електричну енергію, а суд першої інстанції безпідставно відмовив у цій частині стягнення.

3. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, та відповідачем, ПАТ Ярунська сільгосптехніка, був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Розпорядженням КМУ від 12.12.2018 №1023-р (зі змінами) визначено державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго постачальником останньої надії з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2025 р. відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії.

На виконання вимог Закону України Про ринок електричної енергії на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою: https://uie.kiev.ua/ розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" та ін.\

Відповідач перебував на постачанні електричної енергії у постачальником "останньої надії" понад 90 днів, а саме у період з березня по грудень 2023. При цьому зазначив, що збільшений термін постачання електричної енергії відбувався на підставі дії наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.

Так зі змісту вказаного наказу вбачається, що постачальник останньої надії у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04 березня 2022 року постачання електричної енергії здійснював постачальник останньої надії.

Наказ Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 втратив чинність 06.12.2023.

Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, типовий договір постачання електричної енергії постачальником останньої надії визначено у Додатку 7 до зазначених Правил.

Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) є публічним договором приєднання споживача (далі - Споживач) до цього Договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Постачальник) Споживачу, у разі, якщо обраний Споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання Споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим Договором випадках. Цей Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору.

Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів України.

Відповідно до п. 2.1. за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Відповідно до п. 3.5. Договору з першим рахунком за електричну енергію, який надає Постачальник Споживачу, Постачальник має надати Споживачу інформацію про, зокрема, ціни (тарифи) та термін дії договору (не більше 90 діб).

Початок постачання електричної енергії Споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (пункт 3.6 Договору).

Згідно з п.5.1. Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі - комерційна пропозиція).

Відповідно до п.5.7. Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Згідно з п.5.10. Договору оплата виставленого Постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 5.11. Договору передбачено, що якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою Постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.

Відповідно до п.5.12. Договору у разі наявності у Споживача заборгованості за цим Договором та при відсутності можливості здійснити оплату з технічних чи економічних причин, Споживач має право звернутися до електропостачальника щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості. Укладення договору про реструктуризацію заборгованості не звільняє Споживача від обов`язку здійснювати поточні платежі за цим Договором. При укладенні та виконанні договору про реструктуризацію заборгованості Сторони керуються ПРРЕЕ, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Згідно з п.9.2. Договору постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем термінів розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі.

Цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (пункт 13.1. Договору).

09.10.2024 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості №44/6-106 (далі - Договір про реструктуризацію), умовами якого передбачено таке.

Пунктом 1.2. сторони підтверджують, що у споживача перед постачальником станом на дату укладення цього договору існує заборгованість за договором (договорами) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" за березень-грудень 2023 року на загальну суму 457 870,60 грн, з них:

- 95 889,41 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/003/46069 від 10.04.2023 за спожиту в березні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 59 152,34 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє 000000903728/05/004/47322 від 10.05.2023 за спожиту в квітні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 30 540,75 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє00000903728/05/К05/52302 від 11.08.2023 за спожиту в травні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 18 006,94 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/006/50191 від 07.07.2023 за спожиту в червні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 19 247,36 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/007/51734 від 09.08.2023 за спожиту в липні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 21 327,12 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/008/53073 від 12.09.2023 за спожиту в серпні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 23 986,40 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/009/54250 від 10.10.2023 за спожиту у вересні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 32 725,43 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку Nє000000903728/05/010/55590 від 08.11.2023 за спожиту у жовтні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 53 581,31 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку №000000903728/05/011/57731 від 08.12.2023 за спожиту в листопаді 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 15 229,16 грн (з ПДВ) заборгованість по рахунку №000000903728/05/012/59327 від 11.01.2024 за спожиту в грудні 2023 року електричну енергію по зоні оператора системи розподілу АТ ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО;

- 87 984,38 грн майнових втрат Постачальника (інфляційних втрат та 15% річних) нарахованих відповідно до положень Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, а саме:

- інфляційні нарахування (втрати) на заборгованість Споживача за спожиту в березні-грудні 2023 року електричну енергію постачальника останньої надії, станом на 31.08.2024, становлять 22 358,34 грн;

- 15% річних, що нараховані на заборгованість Споживача за спожиту в березні-грудні 2023 року електричну енергію постачальника останньої надії, станом на 08.10.2024, становлять 65 626,04 грн.

В пункті 2.1. Сторони дійшли згоди реструктурувати заборгованість за березень-грудень 2023 року в сумі 457 870,60 грн на умовах, викладених в п. 2.2. цього договору.

Згідно п.2.2 Постачальник надає споживачу розстрочку на погашення заборгованості з дня підписання цього договору до 10.11.2024, а споживач зобов`язується погасити заборгованість, зазначену в п. 1.2. цього договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", відповідно до такого графіку погашення заборгованості та інших платежів за цим договором, а саме:

до 17.10.2024 - інфляція та 15 % річних у сумі 87 984,38 грн;

до 31.10.2024 - заборгованість за електричну енергію у сумі 184 973,11 грн;

до 10.11.2024 - заборгованість за електричну енергію у сумі 184 973,11 грн.

Відповідно до пп. 3.2.5. п. 3.2. договору про реструктуризацію, постачальник має право нарахувати споживачу інфляційні втрати та 15 % річних від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до графіку (грошове зобов`язання споживача), встановленого положенням п. 2.2. цього договору, враховуючи день фактичної сплати.

Згідно з пп 4.1.1 п. 4.1 договору про реструктуризацію, споживач зобов`язується своєчасно та в строки визначені пунктом 2.2 цього договору здійснювати платежі з погашення заборгованості.

Згідно з пп 4.1.3 п. 4.1 договору про реструктуризацію, споживач зобов`язується сплатити штрафні санкції за невиконання графіку погашення заборгованості, встановлено п.2.2 Договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п. 3.4. договору про реструктуризацію, нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляційних втрат) за невиконання або неналежне виконання споживачем грошового зобов`язання за цим договором починається на наступний день після закінчення терміну або термінів, встановлених п. 2.2. цього договору.

Пунктом 6.2. договору про реструктуризацію передбачено, що за несплату або за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених п. 2.2. цього договору, споживач сплачує постачальнику інфляційні втрати та 15 % річних за кожний день прострочення платежу по цьому договору, враховуючи день фактичної оплати.

Додатком до Договору про реструктуризацію заборгованості є розрахунок майнових втрат Постачальника (інфляція та 15 % річних) за період 21.04.2023 по 08.10.2024 на загальну суму 87 984,38 грн, з яких 65 626,04 грн - % річних та 22 358,34 грн - інфляція.

Також, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви також долучено протокол розрахунку за типом заборгованості пеня, % річних та інфляція за період 01.11.2024 по 28.01.2025 на загальну суму 25 050,06 грн, що нараховані згідно п.3.2.5 Договору про реструктуризацію, а саме: 12 745,42 грн - % річних та 12 304,64 грн - інфляція.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати за спожиту в період березень грудень 2023 електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії в зв`язку з цим виникла заборгованість у розмірі 369 886,22 грн, та за невиконання Договору постачальника останньої надії нараховано 15% річних 65 626,04 грн та інфляційні втрати 22 358,34 грн, а також за невиконання Договору про реструктуризацію нараховано 15% річних у розмірі 12 745,42 та інфляційні втрати 12 304,64 грн.

4.Правові норми, застосовані апеляційним судом до спірних правовідносин.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який затверджується Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача 482 920,66 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за період березень-грудень 2023 року згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", інфляційних втрат та 15% річних, як нараховані позивачем через порушення споживачем строків розрахунків за отриману електричну енергію від позивача як постачальника «останньої надії», а також за невиконання Договору про реструктуризацію нараховано 15% річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи, позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго задоволив частково. Стягнув з Приватного акціонерного товариства Ярунська сільгосптехніка на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго 369 886,22 грн - основного боргу; 12 304,64 грн - інфляційні втрати за листопад - грудень 2024; 2 549,09 грн - 3% річних; 5 771,10 грн - судові витрати зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 у справі №906/291/25 лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відтак, переглядаючи вимоги про стягнення 87 984,38 грн майнових втрат (інфляційних втрат у розмірі 22 358,34 грн та 15% річних у сумі 65 626,04 грн) за невиконання Договору постачальника останньої надії, колегія суддів зазначає наступне.

Із матеріалів справи слідує, що ДПЗД "Укрінтеренерго" виконує функції постачальника "останньої надії" на підставі розпорядження КМ України від 12.12.2018 № 1023-р.

Як встановлено апеляційним судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є публічним договором постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Умовами цього договору визначається порядок та умови надання електроенергії постачальником "останньої надії".

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами частин шостої - десятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначено розділом 6 ПРРЕЕ.

Зокрема, пунктом 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до пункту 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідний правовий висновок викладено також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 та від 04.04.2023 у справі №905/1791/21.

За приписами частин 6, 8, 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

При цьому початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником (пункт 6.2.3 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ).

Отже після спливу 90-деного терміну дія договору постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем припиняється в частині постачання електричної енергії і продовжується в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення.

Відтак, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі правовідносини сторін чітко визначені законодавством та не потребують додаткового доказування щодо строків, порядку розрахунків, ціни, неустойки та інших нарахувань за прострочення грошового зобов`язання, так як договір постачальника «останньої надії» є публічним договором приєднання, встановлений законом та його умови є не змінними для сторін.

В подальшому, з метою врегулювання виниклої заборгованості на більш гнучких умовах, та з метою не відключення об`єктів ПАТ «Ярунська сільгосптехніка» від електропостачання на новий період, між позивачем та відповідачем було укладено 9 жовтня 2024 року Договір про реструктуризацію заборгованості №44/6-106 (надалі Договір про реструктуризацію).

Як вже зазначалося, відповідно до п.1.2 Договору про реструктуризацію сторони підтверджують, що у Споживача перед Постачальником станом на 09.10.2024 існує заборгованість за Договором про постачання електроенергії постачальником «останньої надії» за період березень грудень 2023 на загальну суму 457 870,60 грн з яких: 369 886,22 грн заборгованість за спожиту електричну енергію; 65 626,04 грн - 15% річних; 22 358,34 грн інфляційні втрати.

Умова про сплату 15% річних у розмірі 65 626,04 грн за період прострочення основного боргу з березня по грудень 2023 року внесена сторонами до умов реструктуризації, виходячи з п.3.2.7 ПРРЕЕ, згідно з яким Публічна комерційна пропозиція (комерційні пропозиції) електропостачальника повинна мати унікальну назву в межах одного електропостачальника та містити таку інформацію:

1. ціну на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації;

2. визначену в ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу (передачі) території здійснення діяльності оператора системи, доступ до якої має електропостачальник і на якій пропонує відповідну комерційну пропозицію;

3. спосіб оплати;

4. термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати;

5. визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії через електропостачальника з наступним переведенням цієї оплати електропостачальником оператору системи або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів);

6. розмір пені за порушення строку оплати або штраф;

7. зобов`язання надавати компенсації споживачу за недотримання електропостачальником комерційної якості надання послуг;

8. наявність або відсутність штрафу за дострокове припинення дії договору, розмір штрафу;

9. строк дії договору та умови пролонгації;

10. урахування пільг, субсидій;

11. можливість постачання захищеним споживачам;

12. комерційна пропозиція може містити інші умови, які пов`язані безпосередньо з постачанням електричної енергії або особливостями постачання певного виду (на загальних умовах, постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії").

Така комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору.

Згідно з умовами Договору про реструктуризацію, відповідач був зобов`язаний погасити виниклу заборгованість до 10 листопада 2024 року, проте не виконав вказане зобов`язання.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні 15% річних (65 626,04 грн) та інфляційних втрат (22 358,34 грн), оскільки ці суми були прямо передбачені укладеним між сторонами Договором про реструктуризацію №44/6-106 від 09.10.2024, підписаним добровільно, з урахуванням конкретного обсягу заборгованості та механізму її погашення.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до статей 6, 627, 629, 625 Цивільного кодексу України та статей 179, 188, 193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим до виконання і не може бути змінений або проігнорований судом без наявності передбачених законом підстав. Вказані нарахування є законним способом захисту прав кредитора у разі порушення грошового зобов`язання.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що сторони добровільно уклали зазначений договір, підтвердили існування заборгованості та погодили порядок і строки її погашення, включно з 15% річних і інфляційними втратами. Відтак, в даному випадку, предметом позову є виконання зобов`язання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відмова у задоволенні вимог про стягнення 15% річних та інфляційних втрат суперечить принципам диспозитивності, свободи договору та усталеній судовій практиці, а тому колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що в даному випадку суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні інфляційних втрат у розмірі 22 358,34 грн та 15% річних у сумі 65 626,04 грн за невиконання Договору постачальника «останньої надії».

Також, у рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахована сума 87 984,38 грн включена до договору про реструктуризацію з посиланням на положення Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», текст якої до справи не долучено, а також позивач не зазначив її умов в обґрунтування своїх вимог.

Колегія суддів критично оцінює цей висновок суду першої інстанції, оскільки, правовідносини сторін врегульовано Договором про постачання електроенергії постачальником «останньої надії», який є публічним договором, невід`ємною частиною якого є відповідна Комерційна пропозиція, а також укладеним на його виконання Договором про реструктуризацію №44/6-106 від 09.10.2024, яким змінено умови первісного договору в частині строків оплати за постачання електроенергії, що слід розглядати у сукупності, відтак наявність Комерційної пропозиції як доказу в матеріалах справи не може вплинути на висновок суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення 15% річних у розмірі 12 745,42 та інфляційні втрати 12 304,64 грн за невиконання Договору про реструктуризацію, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Договору про реструктуризацію заборгованості №44/6-106 (який підписаний сторонами) сторони дійшли згоди реструктуризувати заборгованість за березень-грудень 2023 року в сумі 457 870,60 грн на умовах, викладених в п.2.2. цього Договору.

Відповідно до п.2.2. постачальник надає споживачу розстрочку на погашення заборгованості з дня підписання цього договору до « 10» листопада 2024 року, а Споживач зобов`язується погасити заборгованість, зазначену в п.1.2. цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на зазначені Постачальником рахунки та здійснювати поточну оплату спожитої електроенергії в порядку, передбаченому Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», відповідно до такого графіку погашення заборгованості та інших платежів за цим Договором.

Відповідно до п. 3.2. постачальник має право: 3.2.1. Вимагати від Споживача внесення платежів на умовах цього Договору. 3.2.2. У разі порушення Споживачем термінів оплати платежів, вказаних в п.2.2 цього Договору та/або терміну оплати поточних платежів за спожиту електроенергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», в односторонньому порядку розірвати цей Договір. 3.2.3. У разі отримання Постачальником інформації про заплановану зміну Споживачем постачальника «останньої надії» на іншого електропостачальника або порушення справи про банкрутство Споживача, вимагати від Споживача негайного дострокового погашення боргу в повному обсязі. 3.2.4. Нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до графіку (грошове зобов`язання Споживача), встановленого положеннями п.2.2. цього Договору, враховуючи день фактичної оплати. 3.2.5. Нарахувати Споживачу інфляційні втрати та 15% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу відповідно до графіку (грошове зобов`язання Споживача), встановленого положеннями п.2.2. цього Договору, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно п.3.3. Споживач зобов`язується сплатити пеню, інфляційні втрати та 15% річних на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) постачальника.

У відповідності до п.3.4. нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим Договором (15 % річних, інфляційних втрат) за невиконання або неналежне виконання Споживачем грошового зобов`язання за цим Договором починається на наступний день після закінчення терміну або термінів, встановлених п.2.2. цього Договору.

В свою чергу відповідно до п.4.1. споживач зобов`язується: 4.1.1. Своєчасно та в строки визначені п.2.2. цього Договору здійснювати платежі з погашення заборгованості. Здійснювати поточні платежі за спожиту електроенергію на умовах, визначених Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Сплатити штрафні санкції за невиконання графіку погашення заборгованості, встановленого пунктом 2.2. Договору, а також інфляційні нарахування та 15% річних від суми несплачених відповідно до графіку платежів. Інформувати Постачальника про заплановану ним зміну постачальника «останньої надії» на іншого електропостачальника, про порушення справи про банкрутство Споживача, а також негайно здійснити заходи із погашення боргу перед Постачальником в повному обсязі.

Відповідно до п.6.2. договору, за несплату або за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених п.2.2. цього Договору, Споживач сплачує Постачальнику інфляційні втрати та 15% річних за кожний день прострочення платежу по цьому Договору, враховуючи день фактичної оплати.

Апеляційний суд приймає до уваги, що суми інфляційний та річних нараховано хронологічно послідовно за різні періоди часу: у договорі реструктуризації нарахування здійснено за період березня-грудня 2023 , у той час як суми інфляційних і річних за договором реструктуризації нараховано за інший період , який визначено за умовами виконання договору реструктуризації, що виключає можливість подвійного нарахування.

Щодо застосування судом дискреційних повноважень суду і зменшення встановленого договором розміру річних, слід зазначити про таке.

Як згадано вище, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 07 лютого 2024 року у справі № 910/3831/22 (провадження № 12-45гс23).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі 903/602/24 деталізувала та уточнила правові висновки щодо застосування наведених правових норм , зазначивши , що:

по-перше, суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора;

по-друге, заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.

Виходячи з наведених висновків, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції зменшено розмір сум нарахованих інфляційних і річних без достатніх правових підстав, оскільки відповідач не спрямовував суду відповідну заяву, не наводив доводів щодо наявності обставин для зменшення цих сум, а суд відповідно не надавав оцінки таким доводам, всупереч встановленим процесуальним вимогам щодо диспозитивності судового розгляду. Висновки суду щодо зменшення нарахованих сум, таким чином, не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони зроблені без дослідження необхідних обставин зокрема щодо ступеню виконання зобов`язання, вини боржника, об`єктивно існуючих перешкод для виконання тощо.

Відтак, за вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин, встановлених при розгляді справи у їх сукупності та наданих доказів, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам щодо законності і обґрунтованості, прийняте при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що в апеляційній скарзі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

А відтак, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі №906/291/25 прийнято з порушенням норм матеріального права, не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом, що призвело до помилкових висновків.

За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 р. у справі №906/291/25 слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025р. у справі №906/291/25 задоволити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 08.05.2025 у справі №906/291/25 скасувати в частині відмови у задоволенні позову. Прийняти у цій частині нове рішення, у зв`язку з чим викласти резолютивну частину в такій редакції:

"Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» - задоволити

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» (11760, Україна, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., село Степове, код ЄДРПОУ 00903728) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, Україна, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 369 886,22 грн - основного боргу, 65 626,04 грн - 15% річних та 22 358,34 грн інфляційних втрат за Договором постачальника «останньої надії» та 12 745,42 - 15% річних та 12 304,64 грн. інфляційних втрат за Договором про реструктуризацію."

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ярунська сільгосптехніка» (11760, Україна, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., село Степове, код ЄДРПОУ 00903728) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, Україна, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 7 243,81 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 4542 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

Справу №906/291/25 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "25" липня 2025 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.