Ухвала від 25.07.2025 по справі 362/300/25

Справа № 362/300/25

Провадження № 2/362/1416/25

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2025 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08 травня 2025 року судом отримано відзив на позов разом із клопотанням представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (т.с. 1, а.с. 172 189).

Зокрема, клопотання обґрунтовано тим, що предметом позову є право власності на нерухоме майно, справа має важливе значення для відповідача, справа має значний обсяг письмових доказів, письмові докази потребують пояснень, кількість учасників справи становить шість осіб та розгляд даної справи становить значний суспільний інтерес.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Насамперед, суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 належним чином може скористатися своїми процесуальними правами, надавши суду відповідні заяви і/або клопотання.

Суд обов`язково їх дослідить і врахує при постановленні рішення по даній справі.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 реалізує свої процесуальні права надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідач ОСОБА_1 не позбавлений та має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов`язково розгляне.

Суд не вбачає перешкод для реалізації відповідачем ОСОБА_1 його прав заявити клопотання будь-якого характеру.

Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до норми пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В новій редакції позовної заяви від 07 лютого 2025 року ціна позову становить 351300 гривень 00 копійок (т.с. 1, а.с. 124 144).

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі з 01 січня 2025 року 3028 гривень 00 копійок.

Тобто, двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 757000 гривень 00 копійок.

Отже, заявлена у даній справі ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як наслідок, за приписами норми пункту 5 частини четвертої статті 274 ЦПК України, дану справу можливо і дозволено суду розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки виник спір в якому ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, предметом даного позову є повернення майна вартість якого не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження.

Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

Крім того, надані сторонами докази мають однакову силу незалежно від того чи подані вони в судовому засіданні чи ні.

Одночасно, об`єктивно відсутня необхідність надання пояснень безпосередньо і усно в судовому засіданні, оскільки пояснення можна надати в письмовому вигляді.

До того ж, слід звернути увагу відповідача на таке.

Розгляд справи в судовому засіданні з різних причин може затягнутись на довгі роки, що є неприпустимим, тоді як в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, суду достатньо отримати від усіх учасників процесу їх правову позицію щодо справи, оцінити докази та прийняти рішення.

Серед іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР(далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

До того ж, необхідно врахувати, що у зв`язку із введенням воєнного стану на усій території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, розгляд справи в судовому засіданні може бути значно ускладнений або взагалі неможливий через неможливість прибуття до суду сторін по справі чи оголошення повітряної тривоги у Київській області.

Як наслідок, розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін не є перешкодою для дослідження в повному обсязі усіх обставин по справі.

Важливим є те, щоби сторони повідомили суду усі фактичні обставини справи.

При цьому, слід зауважити, що повідомлення суду про обставини по справі не обов`язково має здійснюватись вербально в судовому засіданні.

Немає перешкод для сторін повідомити суду про усі обставини по справі в письмових поясненнях, листах, заявах і клопотаннях.

Будь-які докази по справі сторони також можуть надати суду через канцелярію суду або засобами поштового зв`язку.

На глибоке переконання суду, у даному випадку, для повного і всебічного встановлення обставин справи, абсолютно не потрібно проводити судове засідання, оскільки достатньо дослідити саме письмові докази по справі.

Крім того, не перешкоджає розгляду справи без виклику сторін і значний обсяг письмових доказів, оскільки суд буде їх досліджувати під час постановлення рішення і не обов`язково письмові докази потребують пояснень.

Як наслідок, справедливий судовий розгляд з урахуванням думки кожної сторони по справі (незалежно від кількості учасників справи), можливий і є доцільним без виклику сторін, оскільки для дослідження письмових доказів не потрібно викликати сторони, а сторонам потрібно надати суду відповідні письмові докази.

До того ж, суд наголошує, що, оскільки земельні правовідносини ґрунтуються та детально врегульовано спеціальним законодавством, то питання дотримання земельного законодавства можливо вирішити на підставі відповідних письмових документів або письмових пояснень які обґрунтовано відповідними письмовими доказами.

Тобто, визначальне значення при розгляді даної справи мають саме письмові докази, а не усні пояснення сторін в судовому засіданні.

Одночасно, посилання представника відповідача на важливість даної справи для відповідача, також не є підставою для розгляду справи в загальному провадженні, оскільки кожна без винятку справа, тобто усі абсолютно справи в суді є винятковими і важливими для кожної із сторін.

Воднораз, дана справа має набагато важливіше значення для суду ніж для сторін, оскільки метою суду є постановлення такого судового рішення, яке буде залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та рішенням суду буде досягнуто визначені статтею 2 ЦПК України, завдання та основні засади цивільного судочинства.

Серед іншого, представнику відповідача слід врахувати, що за результатами розгляду справи позов може бути:

-задоволений;

-задоволений частково;

-відмовлено в задоволенні позову,

що буде вирішено судом на підставі наданих учасниками справи письмових доказів.

За таких обставин, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184 187, 274 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя