Рішення від 22.07.2025 по справі 905/368/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2025 Справа №905/368/25

За позовомПриватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»доПриватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля»простягнення 1 126 692,78 грнСуддя Хабарова М.В.

Секретар судового засідання Білик М.Л.

за участю представників (в режимі відеоконференції):

від позивачаГрачов Є.О.від відповідачаГребенар О.В.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованості у розмірі 1119012,44грн, інфляційних втрат у розмірі 4445,19 грн та 3% річних у розмірі 3235,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0525-03041-ПД від 01.01.2024 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання у справі призначено на 30.04.2025.

24.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому останній просить продовжити строк надання відзиву на позовну заяву на 15 днів та відкласти підготовче засідання по справі № 905/368/25 призначене на 30.04.2025 на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.04.2025 задоволено клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та про відкладення підготовчого судового засідання; продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 15.05.2025; відкладено підготовче засідання у справі на 27.05.2025.

14.05.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.05.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2025 призначено підготовче засідання у справі на 03.06.2025, оскільки судове засідання, призначене на 27.05.2025, не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Хабарової М.В. у відпустці.

02.06.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на інший час, у зв`язку з неможливістю участі представника відповідача у засіданні через його зайнятість його в іншому судовому засіданні, яке було призначено раніше.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання у справі на 24.06.2025, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 17.06.2025.

16.06.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.07.2025 о 10:30.

21.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення у справі на 12 місяців.

В судове засідання 22.07.2025 в режимі відеоконференції з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача заявив усне клопотання про надання додаткового часу для підготовки пояснень/заперечень на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Суд задовольнив клопотання позивача про надання додаткового часу для подання заперечень/пояснень на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення та оголосив перерву в судовому засіданні до 22.07.2025 о 16:30.

22.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та відмовити в задоволенні клопотань відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, а також про відстрочення виконання рішення.

Представник відповідача, у свою чергу, заперечив проти задоволення позовних вимог, та просив задовольнити клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат, а також відстрочити виконання рішення на 12 місяців.

У судовому засіданні 22.07.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

Наказом Національної енергетичної компанії «Укренерго» №344 від 07.06.2024 відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП ВІД 28.05.2024 №1036) затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - Договір).

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (користувач, відповідач), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) 62Х5930889246444 заявою-приєднанням надало згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.20198 №0525-03041, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів.

НЕК «Укренерго» повідомленням (вих.№01/70368 від 20.12.2023) проінформувало про те, що Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Ідентифікатор Договору - №0525-03041-ПД.

Дата акцептування - 01.01.2024.

З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (із змінами), користувач набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Кодексом системи передачі та чинним законодавством України. Повідомлено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 03.06.2019 №0525-03041 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту, зазначеній у цьому повідомленні про приєднання до договору від 01.01.2024 №0525-03041-ПД, а саме 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи (ОЕС) України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (послуга) Послуга, яка надається за цим Договором згідно з державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код 35.12 (п.2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць (п.3.1 Договору).

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п.3.2.Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги,

наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги,

наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі

планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п.3.6 Договору).

Згідно з п. 3.7 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10

числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяці, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуг (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Відповідно до п.3.8 Договору користувач здійснює підписання актів передання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичних обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні ані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Відповідно до п. 3.9 Договору за наявності заборгованості кошти зараховуються

першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном

виникнення (за цим Договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів

надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача.

У разі, якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату Послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності

заяви Користувача про повернення надлишку коштів).

Відповідно до умов Договору ОСП зобов`язується своєчасно та професійно надавати послугу, а користувач своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п.7.8. Договору).

Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур?єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 11.3 Договору).

Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п. 11.6 Договору).

Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 11.8 Договору).

Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою) (п. 11.9 Договору).

Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1 договору).

Як зазначає позивач, у період з грудня 2024 року по лютий 2025 року ним надані відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що підтверджується актами надання послуги: від 31.12.2024 на суму 404393,77 грн, від 31.01.2025 на суму 365364,62 грн, від 28.02.2025 на суму 349254,05 грн.

Вказані акти надання послуг направлені відповідачу через систему електронного документообігу Аскод та підписані відповідачем (Олійником О.В.) електронним підписом, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а також прінтскрінами з системи Аскод.

Як стверджує позивач, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 1119012,44 грн. Згідно наданих позивачем суду пояснень, вказана заборгованість виникла за послуги, які були надані з грудня 2024 року по лютий 2025 року.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання за Договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Диспетчерським управлінням, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» є - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов договору позивачем було надано послуги диспетчерського (оперативно-технологічного управління) та виставлені відповідачу рахунки-фактури: №ДУ-0046606/0525-03041-ПД від 15.12.2024 - послуга з диспетчерського(оперативно-технологічного) управління за грудень 2024 року, плановий обсяг 1099,237 МВт/год, сума 137936,65 грн з ПДВ; №ДУ-0047342/0525-03041-ПД від 24.12.2024 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2024 року, плановий обсяг 845,503 МВт/год, сума 106097,10 грн з ПДВ; №ДУ-0048084/0525-03041-ПД від 05.01.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за грудень 2024, плановий обсяг - 1277,965 МВт/год, сума 160364,16 грн з ПДВ; №ДУ-0049576/0525-03041-ПД від 15.01.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2025 року, плановий обсяг 881,717 МВт/год, сума 104716,24 грн з ПДВ; №ДУ-0050308/0525-03041-ПД від 25.01.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2025 року, плановий обсяг 992,437 МВт/год, сума 117865,79 грн з ПДВ; №ДУ-0051038/0525-03041-ПД від 05.02.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за січень 2025 року, плановий обсяг 1220,426 МВт/год, сума 144942,67 грн; №ДУ-0052513/0525-03041-ПД від 14.02.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2025 року, плановий обсяг 1084,580 МВт/год, сума 128809,06 грн з ПДВ; №ДУ-0053248/0525-03041-ПД від 25.02.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2025, плановий обсяг 1206,359 МВт/год, сума 143272,02 грн з ПДВ; №ДУ-0053979/0525-03041-ПД від 05.03.2025 - послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за лютий 2025 року, плановий обсяг 659,568 МВт/год, сума 78332,93 грн з ПДВ.

Вказані рахунки направлені відповідачу в електронній формі з використанням сервісу та отримані ним, на підтвердження чого надано скріншот екрану монітора комп`ютера з відкритою вкладкою сервісу про доставлення актів та рахунків.

Матеріали справи містять акти надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №ДУА-0012422 від 31.12.2024, фактичний обсяг - 3222,672 МВт/год, вартість 404393,77 грн з ПДВ; №ДУА-0013204 від 31.01.2025, фактичний обсяг - 3076,392, вартість 365364,62 грн з ПДВ, №ДУА-0013981 від 28.02.2025, фактичний обсяг - 2940,740 МВт/год, вартість 349254,05 грн з ПДВ. Всього на суму 1119012,44 грн з ПДВ. Вказані акти підписані кваліфікованим електронним підписом сторін.

Загальний розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за період з грудня 2024 року по лютий 2025 року за твердженням позивача, складає 1119012,44 грн.

У п. 2.5 Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0525-03041-ПД від 01.01.2024 сторонами було погоджено такий порядок та строки виконання зобов`язань з оплати отриманих послуг: користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.7 Договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10

числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Вказані акти підписані відповідачем, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а також відомостями з СУР (статус підпису контрагента - підписаний).

Враховуючи факт направлення/отримання вищевказаних документів в системі управління ринком відповідно до положень Договору, суд дійшов висновку, що акти надання послуг за спірний період вважаються погодженими, а послуги - прийнятими відповідачем.

За кожним з вказаних актів приймання-передачі у відповідача виникло самостійне, незалежне одне від одного зобов`язання, що породжує за кожним свої правові наслідки та не може бути зміненим за рахунок обсягів зобов`язань інших періодів. Договором останнє не передбачається.

За умовами договору, розрахунок за фактичний обсяг послуги наданої у розрахунковому періоді грудень 2024 року повинен бути здійснений до 15.01.2025, у січні 2025 - до 15.02.2025, у лютому 2025 - до 15.03.2025.

Проте, в порушення умов договору та приписів ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідач не здійснив оплати за фактично надані послуги у спірному періоді.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1119012,44 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3235,15грн та 3% річних у розмірі 4445,19 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Суд зазначає, що позивач здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду відповідно до виставлених рахунків та за прострочення оплати за фактичний обсяг наданих послуг.

Відповідач заперечує здійснення такого нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивач не заявляє про стягнення безпосередньо сум планової вартості послуг подекадно та зазначає, що незрозуміло як визначено суми, які зазначені позивачем в розрахунку для кожної декади розрахункового періоду, оскільки доказів планового обсягу послуги не надано.

Суд не може погодитись із таким розрахунком позивача, оскільки по-перше спірним зобов`язанням виступає розрахунок за фактичний обсяг, а не поетапну оплату планової вартості послуги. По-друге, матеріали справи не містять підтвердження вихідних даних, з яких можливо встановити відповідність визначеного у рахунках обсягу та вартості плановому обсягу послуги, яким він мав бути, що унеможливлює встановлення судом правильності розрахунків позивача.

Таким чином, правомірним та можливим для перевірки є розрахунок застосованої відповідальності на підстави ст. 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання за фактичний обсяг наданих послуг у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку щодо його перерахунку за періоди:

за зобов`язаннями грудня 2024 року в період з 16.01.2025 - 16.03.2025 на суму 404393,77 грн;

за зобов`язаннями січня 2025 року в період з 16.02.2025 - 16.03.2025 на суму 365364,62грн;

за зобов`язаннями лютого 2025 року в період з 16.03.2025-16.03.2025 на суму 349254,05грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив що їх розмір становить 2893,85 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір становить 3235,15 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 90% суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що передбачений частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення, який, як встановлено судами попередніх інстанцій, у цій справі має місце.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 виснувала, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. При розгляді справи № 902/417/18 було встановлено, що розмір річних, які були визначені у договорі за порушення грошового зобов`язання, значно перевищував 3% річних, встановлених у статті 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру відсотків річних.

Зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22).

Суд також звертає увагу на позицію, яку виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі 903/602/24, згідно якої при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, суд обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Суд бере до уваги той факт, що у цій справі відсотки річних, розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3%, заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат є незначним в порівнянні до суми основної заборгованості з урахуванням чого заявлена сума річних не є такою, що порушує принципи розумності, справедливості та пропорційності.

Відтак, з огляду на конкретні обставини цієї справи, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач також подав клопотання про відстрочення виконання рішення на 12 місяців. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на введений воєнний стан та активні бойові дії на території Донецької області. Крім того, зазначає, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, забезпечує електропостачанням важливі об`єкти для життєдіяльності громадян, а також інші критично важливі об`єкти на території його ліцензійної діяльності. Частина мереж відповідача внаслідок постійних обстрілів втрачена, частина пошкоджена та потребує відновлення. Основним джерелом доходів є кошти, які надходять на рахунки від споживачів електричної енергії. Дебіторська заборгованість станом на 01.04.2025 становить 451176408,44 грн.

Позивач заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки позивач також є підприємством критичної інфраструктури та здійснює діяльність на всій території України та у зв`язку з воєнним станом та обстрілами підприємства знаходяться в однаковому негативному становищі. Зазначена підстава щодо складного фінансового становища є лише показником господарської діяльності відповідача. Факт несвоєчасної оплати відповідачем заборгованості перед позивачем також має вплив на виконання обов`язків позивача перед контрагентами. До того ж відповідач не надав жодних гарантій сплати заборгованості та компенсаційних втрат.

Розглянувши клопотання відповідача суд дійшов висновку, що останнє задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Ураховуючи викладене, з одного боку, недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, суди обов`язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, з іншого, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції»). Таку позицію виснував Верховний Суд в постанові від 29.04.2025 у справі № 917/1131/24.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, тому суд повинен досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення стягувача. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

Суд зазначає, що покладені в основу заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження фактично зводяться до його скрутного фінансового становища, (обставин, наслідків та особливостей ведення його господарської діяльності), а також обставин існування воєнного стану, які вже існували в момент надання послуг у спірний період, отже про їх існування відповідачу було відомо.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Судом враховано й те, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією.

Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення його виконання, відповідачем суду також не надано.

Крім того, відповідачем в судовому засіданні зазначено про наявність значної заборгованості перед іншими контрагентами, яка значно перевищує дебіторську заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, з дотриманням балансу інтересів сторін, враховуючи наявність вини відповідача у виникненні спору та ступінь виконання грошових зобов`язань перед позивачем, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля» (84302, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд.8, ідентифікаційний код 00169845) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.25, ідентифікаційний код 00100227) основну заборгованість у розмірі 1119012 (один мільйон сто дев`ятнадцять тисяч дванадцять) грн 44 коп., 3 % річних у розмірі 2893 (дві тисячі вісімсот дев`яносто три) грн 85 коп., інфляційні втрати у розмірі 3235 (три тисячі двісті тридцять п`ять) грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 13502 (тринадцять тисяч п`ятсот дві) грн 74 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.07.2025

Суддя М.В. Хабарова