Рішення від 18.07.2025 по справі 916/4996/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"18" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4996/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за вх.№2-1050/25 від 07.07.2025 про ухвалення додаткового рішення, подану у справі №916/4996/24

за позовом: Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65004, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 20999247)

до відповідача: Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, код ЄДРПОУ 00063928)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Павлюк В.С., діє в порядку положень про самопредставництво

від третьої особи (Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення): не з`явився

від третьої особи (Департаменту комунальної власності Одеської міської ради): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/4996/24 позовні вимоги Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково.

07.07.2025 за вх.№2-1050/25 до суду від Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн. та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2025 заяву Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за вх.№2-1050/25 від 07.07.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.07.2025 о 15:00.

17.07.2025 за вх.№22620/25 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому відповідач просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 916/4996/24, в іншому випадку - зменшити розмір судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, з наступних підстав:

- відповідачем ставиться під сумнів зміст наданого розрахунку розміру винагороди від 03.07.2025 (додаток до акту прийому-передачі виконаних робіт від 03.07.2025), зокрема вказується:

1) щодо опрацювання судової практики - адвокатом у справі опрацьовано судову практику Верховного Суду, яка не має жодного відношення до предмету спору у справі №916/4996/24, у зв`язку з чим стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій частині є необґрунтованим;

2) щодо опрацювання рішень органів місцевого самоврядування України, які є засновниками суб`єктів у сфері медіа - жодних конкретних опрацьованих рішень згаданих органів місцевого самоврядування адвокатом не вказано, що ставить під обгрунтований сумнів реальність надання адвокатом таких послуг;

3) щодо опрацювання рішень органів місцевого самоврядування України, які є засновниками суб`єктів у сфері медіа, надання письмової консультації, підготовки на виконання ухвали суду оригіналів доказів - представником позивача не надано жодної інформації про те, які саме конкретно позиції та інформацію Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення опрацьовано; вказаний пункт розрахунку містить виключно посилання на загальний сайт третьої особи, що в жодному разі не може бути підтвердженням взагалі наявності таких висловлення та/або опублікування Національною радою інформації та позиції зі згаданого питання;

4) у матеріалах справи відсутні докази надання позивачу письмової консультації, за яку представник позивача просить суд стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

5) щодо підготовки на виконання ухвали суду оригіналів доказів - технічна підготовка, а саме: збір таких оригіналів доказів безпосередньо у позивача та надання їх для огляду безпосередньо суду, не може вважатися правничою допомогою, адже обмежується суто технічними роботами, не пов`язаними з будь-яким аналізом нормативних та інших документів, актів, формуванням правових позицій тощо;

- предметом позову є визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради, такий спір не потребує застосування значних трудомістких процесів для підготовки відповідних процесуальних документів у справі, предмет спору в цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів (позовної заяви) не є значними, так як позовна заява у більшості своїй складається з цитування норм законів та підзаконних актів; витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн. є очевидно надмірними, необґрунтованими та непропорційними, не співвідносяться з предметом спірних правовідносин та вартістю наданих адвокатом послуг;

- позивачем не дотримано вимог ч.3 ст. 126 ГПК України, згідно з якою для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом; ГПК України не передбачає можливості подання замість детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, якогось іншого документу, зокрема, розрахунку розміру винагороди за договором про надання правничої допомоги, а тому поданий розрахунок не виключає обов`язку позивача надати суду саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

У судове засідання 18.07.2025 представник позивача не з`явилась, у прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення просила здійснювати розгляд без участі позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.07.2025 проти задоволення заяви заперечувала, а у випадку її задоволення - просила суд зменшити заявлені витрати.

Заява про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4996/24 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом до суду від учасників справи не надходило.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2025 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши заяву Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за вх.№2-1050/25 від 07.07.2025, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано:

- договір про надання правничої допомоги від 08.11.2024, укладений між адвокатом Верченко Інною Іванівною та Радіомовною компанією «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязi та на умовах, встановленим цим договором. Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що на виконання доручень клієнта адвокат надає ycнi i письмовi довiдки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо cуті та юридичних наслідків правочинів; з метою отримання відомостей про факти, які можуть бути використані, як джерело відомостей для клієнта та докази у судових справах, на пiдставi статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» звертається з адвокатськими запитами та збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку, запитувати, отримувати документи, їх копії та ознайомлюватися з ними; складає заяви, клопотання, звернення, позовнi зaяви, вiдзиви, заперечення, пояснення, скарги, (включаючи апеляційні та касаційні) та iншi документи правового характеру; оскаржує в iнтереcax клiєнта судовi рiшення; приймає особисту участь та/або забезпечує участь осіб, які є його помічниками та відповідають вимогам ст. 16 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть», а також інших залучених осіб, у вчиненні дій за місцем виконання доручення; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду цивільних, господарських та адміністративних справ у судах України; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручень клієнта. Винагородою адвоката за надання ним правничої допомоги клiєнтy є гонорар, розмір якого визначений у додатку №1 до цього договору (пункт 5.1 договору);

- додаток №1 від 08.11.2024 до договору про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Верченко І.І. та Радіомовною компанією «Радіо-Одеса» у вигляді ТОВ. Даний додаток до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання юридичних послуг (правничої допомоги) у спорі щодо недотримання виконавчим комітетом Одеської міської ради як учасником Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді ТОВ вимог Закону України «Про медiа» щодо заборони входження органiв мiсцевого самоврядування до структури власності суб`єктів у сфері аудіовізуальних медіа ( п.1 додатку №1). Пунктом 2 наданого додатку сторонами погоджено види та фіксовану вартість послуг, які можуть бути надані адвокатом клієнту;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 03.07.2025 до додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024, підписаний між адвокатом Верченко І.І. та Радіомовною компанією «Радіо-Одеса» у вигляді ТОВ. Відповідно до п.1 наданого акту адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги (правничу допомогу) відповідно до додатку №1 від 08.11.2024 до договору про надання правничої допомоги від 08.11.2024 та згідно з розрахунком розміру винагороди за надання правничої допомоги. Вартість послуг адвоката за цим актом приймання-передачі послуг становить 40000 грн. (пункт 2 наданого акту);

- розрахунок розміру винагороди від 03.07.2025 за договором про надання правничої допомоги від 08.11.2024 (додаток до акту прийому-передачі виконаних робіт від 03.07.2025). Відповідно до п.1 наданого розрахунку адвокат Верченко І.І. надала Радіомовній компанії «Радіо-Одеса» у вигляді ТОВ правничу допомогу (юридичні послуги) щодо представництва його інтересів в Господарському суді Одеської областi при розгляді справи №916/4996/24 за позовом Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді ТОВ до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо невиконання вимог частини 2 статті 21 Закону України «Про медiа». У пункті 2 визначено наступний розрахунок розміру витрат:

1) 08.11.2024 р. - усна консультація клієнта з попереднім вивченням документів, узгодження правової позиції - 2 тис. грн;

2) 08.11.2024 р. - опрацювання судової практики Верховного Суду щодо застосування положень Законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про місцеве самоврядування», «Про медіа» з метою визначення способу захисту інтересів радіомовної компанії та недопущення застосування стосовно неї санкцій за порушення Закону України «Про медіа». Зокрема, серед інших опрацьовано постанови ВП ВС від 07.04.2020 р. у справі №910/7674/18, ВП ВС від 02.10.2019 р. у справі №127/16567/17, КГС ВС від 08.09.2020 р. у справі №916/2968/19, КГС ВС від 16.03.2023 р. у справі №915/1172/20, КГС ВС від 08.09.2020 р. у справі №916/2968/19, КГС ВС від 18.06.2020 р. у справі №922/1393/19, КГС ВС у справі №910/13957/19 - 4 тис. грн;

3) 09.11.2024 р. - опрацювання у відкритих джерелах рішень органів місцевого самоврядування України, які є засновниками суб`єктів у сфері медіа, щодо виходу зі складу учасників. Зокрема, серед іншого, Київської міської ради, Дніпровської міської ради, Львівської міської ради, Южненської міської ради Одеської області, Виноградівської міської ради Закарпатської області - 2 тис. грн;

4) 09.11.2024 р. - опрацювання інформації та позиції Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо процедури виходу/виключення органів місцевого самоврядування із складу учасників ТОВ, які здійснюють діяльність у сфері медіа. Серед іншого опрацьовано роз`яснення, розміщені на сайті Нацради https://www.nrada.gov.ua/ - 2 тис. грн;

5) 10.11.2024 р. - опрацювання документів клієнта, які можуть бути використані при підготовці позову (статут, переписка з Одеською міською радою, Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, протоколи загальних зборів учасників ТОВ) - 4 тис. грн;

6) 11.11.2024 р. - письмова консультація - 4 тис. грн;

7) 11.11.2024 р. - підготовка, складання та подання позовної заяви до суду - 8 тис. грн;

8) 02.12.2024 р., 14.01.2025 р., 28.01.2025 р., 13.02.2025 р., 21.04.2025 р. - підготовка на виконання ухвали суду оригіналів доказів, підготовка клопотання щодо їх огляду у судовому засіданні, надання їх суду та подача заяви щодо їх повернення, опрацювання відзиву на позов, пояснень третьої особи, складання та подання відповіді на відзив, письмових пояснень, клопотань - 6 тис. грн;

9) 17.01.2025 р.- 03.07.2025 р. - участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 8 тис. грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку і дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у ст.ст. 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таку правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, в додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/6416/22, від 15.08.2024 у справі №910/18756/23.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №922/3850/23, від 11.04.2024 у справі №910/11136/23.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, щодо заявленої позивачем суми відшкодування витрат на правничу допомогу, господарський суд зазначає наступне.

Щодо подання позивачем розрахунку розміру винагороди замість детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Господарський суд аналізуючи зміст наданих позивачем документів на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, оцінює наданий розрахунок розміру винагороди від 03.07.2025 за договором про надання правничої допомоги від 08.11.2024 (додаток до акту прийому-передачі виконаних робіт від 03.07.2025) як детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на вимогу ч.3 ст. 126 ГПК України. Так, з наданого документу суд може встановити зміст та розмір наданих правничих послуг.

Господарський суд зазначає, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Сама лише зміна найменування поданого стороною документу не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин різниці у найменуванні доказової бази, що надається до суду для встановлення розміру понесених витрат.

Відтак, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неподання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Щодо змісту наданих послуг.

У розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Господарський суд, оцінивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, вважає, що такі дії (послуги) як усна консультація клієнта з попереднім вивченням документів, узгодження правової позиції; опрацювання судової практики Верховного Суду; опрацювання у відкритих джерелах рішень органів місцевого самоврядування України; опрацювання інформації та позиції Національної ради; опрацювання документів клієнта, які можуть бути використані при підготовці позову є складовими процесу підготовки позовної заяви, яка також окремо визначена у розрахунку розміру винагороди.

Відтак, суд частково погоджується з твердженнями відповідача про те, що поділ складових процесу складання позовної заяви та виокремлення їх як окремо оплачуваних елементів не відповідає критерію реальності та розумності адвокатських витрат.

Отже, усна консультація клієнта з попереднім вивченням документів, узгодження правової позиції; опрацювання судової практики Верховного Суду; опрацювання у відкритих джерелах рішень органів місцевого самоврядування України; опрацювання інформації та позиції Національної ради; опрацювання документів клієнта, які можуть бути використані при підготовці позову як окремо надані послуги не можуть бути покладені на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом позивача складено якісно, так само як і представництво в засіданнях суду. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів позивача у суді під час розгляду справи, враховуючи критерій реальності та розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі взявши до уваги зміст заперечень відповідача та обставини розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених судових витрат позивача до 26000 грн. Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що доведеним, розумним, співмірним та належним до відшкодування позивачу розміром витрат на правничу допомогу є 26000 грн., в решті заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу судом відмовляється.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Заяву Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за вх.№2-1050/25 від 07.07.2025 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2.Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь Радіомовної компанії «Радіо-Одеса» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65004, Одеська обл., м. Одеса, Думська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 20999247) 26000 /двадцять шість тисяч/ грн. судових витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги.

3.В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне додаткового рішення складено 28.07.2025.

Суддя Ю.С. Бездоля