Ухвала від 25.07.2025 по справі 2-2328/11

УХВАЛА

25 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 2-2328/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024

та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Приватні інвестиції»

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна корпорація «Львіввікнопласт», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрпромтехсервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерного товариства Кредобанк

про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 та ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 2-2328/11.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі № 2-2328/11 повернуто скаржнику без розгляду.

За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028,00 грн.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).

Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025, тому при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Однак, оскільки скаржник касаційну скаргу у цій справі подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", то за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8 %).

Скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - у сумі 2 422,40 грн (за оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025), що свідчить про не дотримання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" звільнити його від сплати судового збору враховуючи фінансовий стан та те, що розмір судового збору в сумі 80 958,70 грн перевищує 5 відсотків розміру річного доходу та становить вагому частину річного прибутку і він не має фінансової змоги здійснити таку оплату, скаржник також просить або ж відстрочити, розстрочити, зменшити судовий збір до ухвалення постанови у даній справі.

Розглянувши заявлене клопотання про звільнення або відстрочення чи розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Доказами, які містять відомості про доходи, які підтверджують, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що передував року подання касаційної скарги, можуть слугувати довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

На підтвердження клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору скаржником надано податкову декларацію, довідку з пенсійного фонду відповідно до якої, зокрема за 2024 рік його пенсія становить 93 300,00 грн.

Згідно з сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема постановами від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочення чи розстрочення в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Водночас заявник достатньо не обґрунтував доводи щодо неспроможності сплати судового збору за подання скарги у цій справі у встановленому законом порядку та розмірі - у сумі 2 422,40 грн (за оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення чи розстрочення його сплати за подання касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 2-2328/11.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні «Креуз проти Польщі» у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору, за такими реквізитами, які зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір":

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- код банку отримувача (МФО): 899998

- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):

UA288999980313151207000026007

- код класифікації доходів бюджету: 22030102

- судовий збір (Верховний Суд, 055)

- призначення платежу: *; 101.

Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає, з урахуванням наведеного відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу слід залишити без руху.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги та надання документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (у сумі 2 422,40 грн).

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Разом з тим, перевіривши матеріали касаційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі № 2-2328/11, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження в цій частині необхідно відмовити, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень визначених у частині третій цієї статті.

Отже, рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 без апеляційного перегляду справи не може бути оскаржене в касаційному порядку, визначеному у пункті 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення чи розстрочення його сплати за подання касаційної скарги на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 2-2328/11.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 2-2328/11 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 14.10.2024 у справі № 2-2328/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак