Рішення від 28.07.2025 по справі 826/8727/17

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2025 року Справа№826/8727/17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032 м. Київ, вул. Назарівська,3, ЄДРПОУ 24584661) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057 м. Київ, вул. Смоленська,19, ЄДРПОУ 39369133)провизнання протиправною та скасування постанови №790 від 19.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 790 від 19.06.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2017 року прийнято до розгляду позовну заву та відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8727/17. Відповідно до протоколу судового засідання від 15 березня 2018 року розгляд справи вирішено продовжувати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 КАС України.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року. Відповідно до статей 1 та 2 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ справу № 826/8727/17 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2025 року, адміністративна справа № 826/8727/17 передана на розгляд судді Смагар С.В.

Ухвалою суду від 15 червня 2025 року прийнято до розгляду провадження в адміністративній справі № 826/8727/17. Одночасно, вказаною ухвалою суду розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Ухвалою від 17 червня 2025 року суд замінив позивача в адміністративній справі № 826/8727/17 Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом його правонаступником, яким є Акціонерне товариство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (ідентифікаційний код 24584661)

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність спірної постанови з огляду на відсутність порушень Ліцензійних умов. Наголошує на незаконності притягнення позивача до відповідальності за порушення ліцензійних умов, у зв`язку з відсутністю факту їх порушення (ліцензійних умов не існувало).

Відповідач у відзиві на позовну заяву про позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовує тим, що у період ліцензійної діяльності позивача, який перевірявся візованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780. З урахуванням зазначеного, оскаржувана Постанова прийнята Комісією в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

НКРЕКП діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон про НКРЕКП), згідно з яким Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті. План здійснення заходів державного контролю на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за п`ять днів до початку відповідного планового періоду. Планова виїзна перевірка проводиться за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня його початку. Строк проведення планової виїзної перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - п`яти робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення планової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до семи робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Щорічно, до 1 квітня, Регулятор готує звіт про виконання річного плану державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, за попередній рік, який включається до річного звіту про діяльність Регулятора та підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора.

Так, відповідно до Плану здійснення заходу державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2017 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 01.12.2016 року № 2125, на виконання постанов НКРЕКП від 09.02.2017 № 181 «Про проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг у I кварталі 2017 року», від 30.03.2017 № 461 «Щодо продовження планової виїзної перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом», посвідчень на проведення планової перевірки від 27.02.2017 № 23 та 30.03.2017 № 71 з 14.03.2017 по 10.04.2017 Регулятором було проведено планову виїзну перевірку дотримання ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» було складено акт. 19.06.2017 на засіданні НКРЕКП, яке проводилось у формі відкритого слухання, за участю представника позивача було розглянуто акт, за результатами чого прийнято постанову, якою на ДП «НАЕК Енергоатом» накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. за порушення пункту 2.1, підпункту 2.3.3 пункту 2.3, підпункту 3.2.3 пункту 3.2, абзацу першого підпункту 3.5.2 пункту 3.5 та пункту 3.7 Ліцензійних умов. Згідно з наданими відповідачем доказами штраф за спірною постановою позивачем сплачений в повному обсязі.

Як вбачається із статті 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», вона не містить норми про те, що ліцензійні умови втрачають чинність у зв`язку із набранням чинності даним Законом.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Закону про НКРЕКП державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Згідно з пунктом 28 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі Закон про ліцензування) ліцензуванню підлягає діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом.

При цьому, згідно з положеннями статті 17 Закону про НКРЕКП одним із основних повноважень НКРЕКП є здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов, зокрема, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780.

Зазначені вище Ліцензійні умови було розроблено у встановлений законодавством спосіб та погоджено в установленому порядку з зацікавленими міністерствами і відомствами, а також зареєстровано Міністерством юстиції шляхом включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Таким чином, Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, що підлягає обов`язковому виконанню з дати набрання ними чинності усіма суб`єктами господарювання, що отримали відповідні ліцензії, та, відповідно, не мають виконуватись з дати втрати ними чинності.

При цьому, положення Закону про ліцензування не містять норми про те, що діючі ліцензійні умови втрачають чинність у зв`язку із набранням чинності цим Законом.

Таким чином, НКРЕКП у своїй діяльності застосовує діючі нормативно-правові акти та інші рішення, які були прийняті в межах компетенції та в установленому порядку органами, що здійснювали державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та на суміжних ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, у період ліцензійної діяльності позивача, який перевірявся відповідачем, діяли Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.08.2012 № 279, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.08.2012 за № 1468/21780.

Акт було надіслано суб`єкту господарювання рекомендованим листом в межах строку визначеного Законом про НКРЕКП, а саме протягом п`яти робочих днів. При цьому, Акт відповідно до абзацу шостого пункту 5 частини першої статті 24 Закону про НКРЕКП розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП разом із зауваженнями, поясненнями та обґрунтуваннями суб`єкта господарювання до нього. Норми Закону про НКРЕКП не містять підстав для недійсності (не чинності або будь-яких інших правових наслідків) результатів планової перевірки, оформленої актом перевірки, а також постанови (розпорядчого документа) за результатами розгляду матеріалів перевірки, у випадку недотримання положень статті 19 Закону про НКРЕКП, зокрема, не надання/вручення в останній день перевірки двох примірників акта посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, у разі якщо такий акт ліцензіатом було отримано.

З огляду на викладене та виходячи зі встановлених обставин справи, відповідачем доведена правомірність прийняття спірної постанови.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032 м. Київ, вул. Назарівська,3, ЄДРПОУ 24584661) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057 м. Київ, вул. Смоленська,19, ЄДРПОУ 39369133)провизнання протиправною та скасування постанови № 790 від 19.06.2017, відмовити повністю.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 28 липня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар