Постанова від 28.07.2025 по справі 320/1753/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року

м. Київ

справа № 320/1753/23

адміністративне провадження № К/990/14946/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/1753/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду (суддя Скрипка І. М.) від 08 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Чаку Є. В., Єгорова Н. М., Коротких А. Ю.) від 12 березня 2025 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 30 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (далі - ТОВ «ДС Пром Груп») звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 (форми «ПС» та «С»).

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року позовну заяву залишено без руху та заявникові запропоновано усунути виявлені судом недоліки.

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані ТОВ «ДС Пром Груп». У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву повернуто позивачу, згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Постановою Верховного Суду від 31 січня 2024 року скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2023 року, а справу № 320/1753/23 направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

5. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року, справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

6. Від відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач оскаржив спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання 04 січня 2022 року скарги до ДПС України, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 20 липня 2022 року про відмову в її задоволенні, копію якого позивач отримав 26 липня 2022 року, у той час, як із цим позовом звернувся до суду засобами поштового зв`язку 30 грудня 2022 року, тобто через шість місяців після отримання рішення за результатами розгляду скарги.

Крім того відповідач звернув увагу й на те, що як вбачається з Єдиного держаного реєстру судових рішень, перебування в простої і повітряні тривоги не завадили позивачу протягом другої половини 2022 року брати участь і подавати процесуальні документи по низці судових справ.

7. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позов залишено без руху з наданням позивачеві десятиденного строку для усунення його недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

8. 19 червня 2024 року від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування заяви з посиланням на частину четверту статті 122 КАС України зазначено, що тримісячний строк на звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 сплинув 28 жовтня 2022 року.

При цьому поважність пропуску строку звернення до суду обґрунтовувалася запровадженням 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, який неодноразово продовжувався та діє і по цей час. Вказував, що позивач знаходиться у м. Бровари, а представник позивача адвокат Петренко П. І. перебуває у м. Переяславі, і внаслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформацією та документами. Зазначили про постійні повітряні тривоги, у зв`язку з якими працівникам позивача та його представнику необхідно було прямувати до бомбосховища. Решта доводів заяви зводиться до цитувань окремих висновків Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини.

9. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, позов ТОВ «ДС Пром Груп» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 - залишено без розгляду.

10. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «ДС Пром Груп» через систему «Електронний суд» 09 квітня 2025 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

11. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.

12. 02 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ «ДС Пром Груп» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року.

13. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що підстави для поновлення строку ТОВ «ДС Пром Груп» на звернення до суду щодо визнання протиправним та скасування податкових-повідомлень рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 є неповажними.

15. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що 17 грудня 2021 року відповідачем у відношенні позивача прийнято податкові повідомлення-рішення № 0314110707 та № 0314190707, які отримані ТОВ «ДС Пром Груп» 22 грудня 2021 року.

16. Отримавши вказані податкові повідомлення-рішення, позивач 04 січня 2022 року подав до ДПС України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, 20 липня 2022 року ДПС України прийнято рішення про відмову в її задоволенні та залишення вказаних податкових повідомлень-рішень без змін. Копію цього рішення позивач отримав 26 липня 2022 року.

17. Отже, позивач застосував процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, строк для звернення до суду з позовом про їх оскарження становить один місяць, а моментом початку його відліку є день отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги.

18. Водночас із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 30 грудня 2022 року, тобто поза межами строків їх оскарження.

19. При цьому, надаючи оцінку доводам позивача, яким він обґрунтовував поважність пропуску такого строку, суди попередніх інстанцій виснували, що згідно правою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

20. У той же час, у період із липня по грудень 2022 року в Київській області, зокрема, у м. Бровари, в якому зареєстровано місцезнаходження позивача, не велися активні бойові дії і відповідна територія України не була на той час та не є окупованою. Тому вказані доводи позивача є також необґрунтованими.

21. Доводи позивача про те, що наказом від 29 липня 2022 року № 29/07-05 на підприємстві позивача було оголошено простій не з вини працівників на період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року, суди попередніх інстанцій також визнали необґрунтованими, оскільки позовну заяву від імені позивача подано не безпосередньо уповноваженим представником товариства, а адвокатом, який здійснює представництво його інтересів на підставі договору від 16 січня 2019 року. Отже, оголошення простою за таких обставин не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із цим позовом, а є виключною ініціативою керівництва позивача.

Крім того судами зауважено, що копію рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивача на оскаржувані податкові повідомлення-рішення ним отримано 26 липня 2022 року, а простій оголошено лише з 01 серпня 2022 року. У той же час, позов складено 29 грудня 2022 року, подано засобами поштового зв`язку 30 грудня 2022 року, платіжне доручення щодо сплати судового збору датовано 13 грудня 2022 року, а простій тривав до 31 грудня 2022 року, що вказує на необґрунтованість та нелогічність доводів позивача щодо неможливості звернення із цим позовом у період простою підприємства.

22. Крім того, судами враховано доводи відповідача про те, що перебування в простої і повітряні тривоги не завадили позивачу 25 серпня 2022 року подати апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року; 06 вересня 2022 року подати позов до господарського суду Черкаської області; подати відзив на апеляційну скаргу у справі № 320/9749/20 і взяти участь у судовому засідання 10 листопада 2022 року; подати позовну заяву 24 листопада 2022 року до господарського суду Черкаської області.

Також відповідач зазначив, що в період з липня по грудень 2022 року підприємство постійно подавало повідомлення про прийняття працівників на роботу.

23. Вказані обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість доводів позивача щодо неможливості звернення з цим позовом у період простою підприємства.

24. Апеляційним судом наголошено, що питання внутрішньої організації роботи підприємства, пов`язані із загрозою ракетних ударів, періодичними відключеннями електроенергії, є суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному поданню позовної заяви, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.

25. Враховуючи, що підстави для поновлення строку ТОВ «ДС Пром Груп» на звернення до суду з позовом щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 визнано неповажними, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

27. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено про те, що залишаючи позов без розгляду з підстав передбачених пунктом 8 частиною першою статті 240 КАС України судами попередніх інстанцій не було враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31 січня 2024 року по справі № 320/1753/23, від 05 липня 2023 року по справі № 620/397/23, від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22.

28. Зокрема, скаржник вказує, що 24 лютого 2022 року Президентом України прийнято указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Указ затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ. Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та станом на момент звернення до суду не припинено дію.

29. Таким чином, завершення строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року № 0314110707 (форма «ПС») та податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року № 0314190707 (форма «С») припало на вторгнення загарбників на територію України та у період дії воєнного стану.

30. Однак суди першої та апеляційної інстанцій не врахували дану обставину, що на думку позивача, вказує на не повне, не всебічне та не об`єктивне з`ясування обставин справи та прийняття незаконних рішень та порушення статей 2, 6, 9, 242 КАС України.

31. Крім того скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не були враховані надані позивачем пояснення про те, що з жовтня 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та здійсненням ракетно-бомбових ударах по енергетичній системі України по свій території нашої держави почалися відбуватися постійні перебої та відключення електроживлення. Водночас позивач знаходиться у місті Бровари, а представник позивача Адвокат Петренко П. І. перебуває у місті Переяславі, в наслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформацією та документами.

32. Однак суди першої та апеляційної інстанцій зовсім не звернули уваги та не надали оцінку знаходженню позивача та його представника у різних частинах України, що призвело до пропуску строку, у зв`язку з проблемами комунікації та обміну інформацією, що вказує на порушення статей 2, 6, 9, 242 КАС України.

33. Також вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно в якості підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, не врахували, що у період з 01 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року на підприємстві оголошено простій.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

35. Частина перша статті 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

36. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

37. Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

38. Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

39. Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

40. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України.

41. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

42. Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

43. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

44. 26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі № 500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.

45. Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті».

46. Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

47. Як підтверджується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами 17 грудня 2021 року ГУ ДПС у Київській області винесено та надіслано на адресу ТОВ «ДС Пром Груп» податкові повідомлення-рішення № 0314110707 та № 0314190707, які отримані позивачем 22 грудня 2021 року.

48. Отримавши податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року, позивач 04 січня 2022 року подав до ДПС України скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги, 20 липня 2022 року ДПС України прийнято рішення про відмову в її задоволенні та залишення вказаних податкових повідомлень-рішень без змін. Копію цього рішення позивач отримав 26 липня 2022 року.

49. Водночас із цим позовом позивач звернувся до суду засобами поштового зв`язку 30 грудня 2022 року, тобто поза межами строків оскарження податкових повідомлень-рішень.

50. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

51. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

53. Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

54. Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

55. У цій справі позивач доводив як судам попередніх інстанцій, так і касаційному суду, що строк на звернення до суду з цим позовом ним пропущено з поважних причин, зокрема, введенням в Україні воєнного стану, введенням простою на підприємстві, перебуванням позивача та його представника у різних частинах України, що призвело до пропуску строку, у зв`язку з проблемами комунікації та обміну інформацією. Позивач зазначав також про постійні повітряні тривоги у вказаний період, за наслідками яких з метою збереження життя і здоров`я працівників позивача та представнику позивача адвокату Петренку П. І. необхідно було прямувати до бомбосховища.

56. Перевіривши наведене скаржником обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

57. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом.

58. Верховний Суд наголошує, що лише загальні посилання позивача на запровадження воєнного стану не є поважною причиною для поновлення строку, так як такі обставини наразі мають місце по всій території України - повітряні тривоги, перебої з електроенергією, ракетні удари по цивільних об`єктах та об`єктах критичної інфраструктури, а отже можуть бути враховані, якщо ці обставини знаходяться в прямому причинному зв`язку з об`єктивними причинами пропуску процесуального строку.

59. Разом з тим, ні в позовній заяві, ні в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку ТОВ «ДС Пром Груп» не наведено вмотивованих аргументів, що дійсно свідчили про наявність об`єктивних причин, що перешкоджали позивачу оскаржити податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707 у місячний строк з дати отримання рішення ДПС України від 20 липня 2022 року про результати розгляду скарги.

60. Колегія суддів також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість тверджень позивача про те, що несвоєчасність звернення до суду адміністративним позовом також пов`язана з запровадженням на підприємстві простою, оскільки згідно сталої та послідовної практики Верховного Суду неналежна організація процесу із оскарження рішення контролюючого органу, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви до суду є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними (постанови від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі № 560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21).

61. При цьому як слушно було встановлено судами попередніх інстанцій, позов складено 29 грудня 2022 року, подано засобами поштового зв`язку 30 грудня 2022 року, платіжне доручення щодо сплати судового збору датовано 13 грудня 2022 року, тобто у період дії воєнного стану та у період, коли Товариство все ще продовжувало перебувати у простої, встановленому наказом № 29/07-05 від 29 липня 2022 року, що вказує на необґрунтованість та нелогічність доводів позивача щодо неможливості звернення з цим позовом у період простою підприємства.

62. Доводи позивача про те, що Товариство перебуває у місті Бровари, а представник в місті Переяславі, внаслідок відключення електроживлення у різні періоди часу виникли проблеми з обміном інформацією та документами, а також вплив постійних повітряних тривог колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено, що вказані обставини мали безперервний та постійний характер.

63. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що загальновідомим є те, що вперше масований ракетний удар по критичній системі України було нанесено Російською Федерацією 10 жовтня 2022 року, в той час як останнім днем подачі позовної заяви було 25 серпня 2022 року, тобто більше ніж за місяць до початку ракетних обстрілів та відключень електроенергії.

64. Отже, суд касаційної інстанцій погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707.

67. Стаття 123 КАС України регулює питання наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, а саме відповідно до цієї статті:

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частини перша та друга статті 123 КАС України).

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

68. Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2021 року № 0314110707 та № 0314190707, і вказані ТОВ «ДС Пром Груп» підстави для поновлення такого строку визнано неповажними, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

69. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій жодним чином не спростовують. Інших аргументів, ніж ті, що вже були наведені позивачем в судах попередніх інстанцій та яким вже не надавалась правова оцінка, касаційна скарга не містить.

70. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі.

71. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).

72. У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року у справі № 320/1753/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов