Ухвала від 15.07.2025 по справі 755/8228/25

Справа №:755/8228/25

Провадження №: 2-зз/755/36/25

У Х В А Л А

"15" липня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Онопрійчук Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.05.2025 в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває зазначена цивільна справа.

04.07.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, яке передано в провадження головуючого судді Катющенко В.П. 07.07.2025 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

У поданому клопотанні відповідач просить суд: Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.05.2025 р. у справі № 755/8228/25.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач посилається на те, що провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває справа №755/5479/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, а також визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з нею. Разом із цим, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23.06.2025 було частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у зазначеній справі, якою встановлено графік спілкування батька - ОСОБА_2 - із малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, у даному випадку існують дві судові ухвали, які визначають графік спілкування батька - ОСОБА_2 - із малолітньою донькою ОСОБА_4 . Вбачається, що після часткового задоволення заяви про забезпечення позову у справі № 755/8228/25, позивач, з очевидною метою розширити обсяг своїх прав на спілкування з дитиною, подав ще одну заяву про забезпечення позову - у межах іншого провадження, яке стосується того самого предмета правового регулювання. Таким чином, позивач намагається отримати більш вигідний для себе процесуальний результат шляхом паралельного звернення до суду з ідентичними вимогами, але в різних справах. У свою чергу, ч. 1 ст. 44 ЦПК України встановлює, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Разом з цим, п. 1 ч. 2 коментованої статті (ст. 44 ЦПК України) передбачено, що подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, є зловживанням процесуальними правами, що у свою чергу суперечить принципу добросовісності сторін у цивільному процесі та порушує засади справедливого судочинства.

Отже, наявність одразу двох діючих заходів забезпечення позову, які регулюють одне й те саме питання - спілкування батька з малолітньою дитиною, призводить не лише до дублювання процесуальних заходів, а й свідчить про зловживання батьком своїми процесуальними правами.

Наголошує, що у межах цієї справи (№755/8228/25) позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову від 26.05.2025. Це свідчить про те, що сам позивач не погоджується з цією ухвалою, визнаючи її незадовільною для реалізації своїх інтересів. Разом із цим, ухвалу від 23.06.2025 (справа № 755/5479/25), якою визначено інший графік спілкування у межах іншого провадження, позивач не оскаржує, що вказує на його підтримку саме цієї ухвали. У зв`язку з тим, що позивач сам поставив під сумнів доцільність ухвали від 26.05.2025 (справа № 755/8228/25), оскарживши її, тоді як іншу - від 23.06.2025 (справа № 755/5479/25) - залишив без заперечень, вбачається відсутність потреби у збереженні дії першої ухвали. Вона втратила свою актуальність і правове значення та підлягає скасуванню як процесуально недоцільна.

Звертає увагу, що у разі залишення обох ухвал у силі, загальний обсяг часу спілкування батька з дитиною значно перевищуватиме розумну міру, що порушує баланс між правами обох батьків. Беззаперечно, батько має право на спілкування з дитиною. Однак у межах цієї справи дитина фактично проживає з матір`ю, а отже, йдеться не про модель сумісної опіки, коли обидва батьки проводять з дитиною однакову кількість часу, а про ситуацію, в якій основне повсякденне піклування покладено на матір. Тому вона має об`єктивне право на переважну частину часу для спілкування та виховання. Крім того, у суботу дитина відвідує заняття з англійської мови, а також влітку по середах дитина відвідує Stem-школу INVENTOR, де проходить курс «Наука про світ». Надмірне навантаження на розклад дитини через дублювання графіків спілкування може порушити її звичний ритм життя, навчання та відпочинку, що не відповідає її найкращим інтересам відповідно до ч. 8 ст.?7 СК України та міжнародних стандартів захисту прав дитини.

Також, звертає увагу, що ухвала від 26.05.2025 (справа № 755/8228/25) встановлює порядок спілкування у присутності матері та за місцем проживання дитини, тобто у домі матері, де дитина постійно мешкає. У свою чергу, ухвала від 23.06.2025 (справа № 755/5479/25) надає батькові право на спілкування без присутності матері та у місці, визначеному на його розсуд, фактично надаючи йому ширший обсяг прав. Порівнюючи графіки спілкуванні, які встановленні ухвалами від 26.05.2025 (справа № 755/8228/25) та від 23.06.2025 (справа № 755/5479/25) вбачається наступне: І тиждень середа: графік спілкування, встановлений ухвалою від 26.05.2025 (755/8228/25) - з 16:30 до 19:30 - за місцем проживання дитини - в присутності матері; неділя: графік спілкування, встановлений ухвалою від 23.06.2025 (755/5479/25) - з 11:00 до 18:00 - в загальних місцях (з можливістю відвідування парків, ярмарок, інших громадських місць тощо) - без присутності матері. ІІ тиждень субота: графік спілкування, встановлений ухвалою від 26.05.2025 (755/8228/25) - з 11:00 до 18:00 - за місцем проживання дитини або за погодженням з матір`ю дитини в місцях відпочинку, розважальних центрах та інших громадських місцях - в присутності матері; неділя: графік спілкування, встановлений ухвалою від 23.06.2025 (755/5479/25) - з 11:00 до 18:00 - в загальних місцях (з можливістю відвідування парків, ярмарок, інших громадських місць тощо) - без присутності матері; середа: графік спілкування, встановлений ухвалою від 23.06.2025 (755/5479/25) - з 16:30 до 18:30 - в загальних місцях (з можливістю відвідування парків, ярмарок, інших громадських місць тощо) - без присутності матері. ІІІ тиждень середа: графік спілкування, встановлений ухвалою від 26.05.2025 (755/8228/25) - з 16:30 до 19:30 - за місцем проживання дитини - в присутності матері. ІV тиждень субота: графік спілкування, встановлений ухвалою від 26.05.2025 (755/8228/25) - з 11:00 до 18:00 - за місцем проживання дитини або за погодженням з матір`ю дитини в місцях відпочинку, розважальних центрах та інших громадських місцях - в присутності матері; середа: графік спілкування, встановлений ухвалою від 23.06.2025 (755/5479/25) - з 16:30 до 18:30 - в загальних місцях (з можливістю відвідування парків, ярмарок, інших громадських місць тощо) - без присутності матері. Таким чином, при одночасній дії двох ухвал фактично виникає дисбаланс між сторонами, що є неприпустимим у межах заходів забезпечення позову.

Наголошує, що батьком неодноразово вчинялось домашнє насильство щодо матері дитини, що більш детально викладено у зустрічній позовній заяві та підтверджується відповідними доказами, зокрема заявою до поліції. У зв`язку з цим, залишення в силі ухвалу від 26.05.2025 (справа № 755/8228/25), якою передбачене спілкування батька з дитиною у присутності матері та за місцем проживання дитини, тобто у житловому приміщенні матері, є психотравмуючим та небезпечним для останньої, оскільки це створює умови для можливих повторних проявів актів агресії з боку батька дитини по відношенню до матері.

Так, 28.06.2025 під час однієї із зустрічей дитини з батьком, останній проявляв необґрунтовану наполегливість, намагаючись потрапити до квартири матері попри її заперечення, що було зафіксовано на відеозаписі та додатково свідчить про ризики повторних проявів актів агресії з боку ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_1 .

Такі обставини суперечать положенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який передбачає обов`язок держави виключати контакти між постраждалою особою та кривдником. У зв`язку з викладеним, вважає, що ухвала від 26.05.2025 (справа № 755/8228/25) має бути скасована з огляду на ризики повторної травматизації та як така, що суперечить інтересам дитини і матері.

04.07.2025 до суду позивачем подані заперечення проти клопотання про скасування заходу забезпечення позову, яке позивачем обґрунтовано тим, що 26.05.2025 суд частково задовольнив його заяву про вжиття заходів забезпечення позову і встановив графік побачень з дитиною чотири рази на місяць по декілька годин в присутності матері. Навіть така обмежена можливість бачитись з дитиною не виконується. Вважає, що декілька годин на місяць недостатньо для підтримання психологічного зв`язку з дитиною. Окрім того, вважає, що побачення з дитиною в присутності матері могли бути встановлені судом виключно в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини. У даному випадку обумовлення побачення з дитиною у присутністю іншої особи не є необхідним, адже жодних підстав для цього не встановлено, і розумним та справедливим є врахування права батька на особисте спілкування з дочкою. Будь яких даних які б свідчили про те, що особисте спілкування батька з дитиною перешкоджало б нормальному її розвитку, за матеріалами справи не вбачається. Тому 10.06.2025 він оскаржив дану ухвалу в Київському апеляційному суді.

В своєму клопотанні представник відповідача зазначає про його незгоду з даною ухвалою, як про обставину того, що цю ухвалу треба скасувати. Це логічна помилка представника відповідача. Він оскаржує ухвалу не з метою її скасування, а з метою розширення заходів, встановлених ухвалою. На його переконання, відповідачу варто висловити усі свої аргументи щодо скасування ухвали про забезпечення позову саме в апеляційному суді. Оскільки від моменту постановлення ухвали і подання ним апеляційної скарги на неї минув майже місяць і до цього часу відповідач ніяких зауважень до ухвали не мав. Згідно ч.5 ст.158 ЦПК України, ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Це право було і у відповідача.

У своєму клопотанні представник відповідача зазначає, що на сьогодні існують дві ухвали, які визначають графік спілкування батька з дитиною. Це, на думку представника відповідача, створює дисбаланс між сторонами. Згідно ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно ст.142 СК України, діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Згідно ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. На сьогодні ні законом, ні рішенням суду не обмежене його право на спілкування з дитиною. Іншими словами, він має право спілкуватись з дитиною 24 години 7 днів на тиждень. І навіть при цьому не виникатиме ніякого дисбалансу для відповідача з правової точки зору. Якщо він згідно двох ухвал буде бачити дитину 8 разів на місяць по декілька годин - це теж не створюватиме ніякого дисбалансу. Позивач вказує, що не знає, що є балансом в уяві представника відповідача, але в уяві пересічної людини баланс - це поділ чогось порівну, 50 на 50. 8 разів на місяць по декілька годин для батька - це менше ніж 50 на 50. Дисбаланс дійсно є, але він існує в бік порушення прав позивача. Необхідність встановлення для нього графіку спілкування з дитиною виникла через те, що мати дитини переховує від нього дитину та чинить перешкоди у спілкуванні з нею. Навіть при наявності судового рішення вона продовжує це робити. Також, наявність двох ухвал, на думку представника відповідача, свідчить про те, що батько дитини зловживає процесуальними правами. Жодним нормативно-правовим актом не заборонено застосування двох ухвал про забезпечення позову. Це ухвали у різних справах, які мають різний предмет позову. Як не заборонено існування двох справ, так не заборонено і забезпечення позову в кожній з таких справ. Особливо, враховуючи те, що в кожній зі справ ухвала полягає в лише частковому задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 26.05.2025 суд постановив такий графік спілкування з дитиною: - Кожної першої та третьої середи місяця з 16 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин за місцем проживання дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_1 . - Кожної другої та четвертої суботи місяця з 11 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини або за погодженням з матір`ю дитини в місцях відпочинку, розважальних центрах, парках та інших громадських місцях, якщо це не шкодить здоров`ю, правам та інтересам дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_1 , за її бажанням.

04.06.2025 (перша середа місяця), з метою виконання ухвали суду, в 16:30 він прибув до місця проживання доньки. Двері в квартиру були зачинені, телефон відповідача не відповідав, він викликав поліцію. Поліція склала відповідні матеріали та передала їх у Службу в справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА.

14.06.2025 (друга субота місяця), з метою виконання ухвали суду, в 11:00 він прибув до місця проживання доньки. Двері в квартиру були зачинені, телефон відповідача не відповідав, він викликав поліцію. Поліція склала відповідні матеріали та передала їх у Службу в справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА.

Згідно інформації від Державної прикордонної служби України, дитина перетнула кордон 30.05.2025. Пізніше відповідач повідомила, що знову вивезла дитину за кордон. За словами відповідача, вона знову поїхала у закордонне відрядження. До 7 червня вона брала участь у якихось міжнародних навчальних заходах, а потім у неї ще буде відпустка до 13 червня, яку вона, судячи з усього теж провела за кордоном разом з дитиною.

18.06.2025 (третя середа місяця), з метою виконання ухвали суду, в 16:30 він прибув до місця проживання доньки. Він зустрів відповідача з донькою біля будинку. 15 хвилин вони поспілкувались, після чого відповідач забрала дитину і пішла в квартиру, заборонивши йому йти з ними. Він викликав поліцію, яка склала відповідні матеріали. Після спілкування з поліцією він зміг погуляти з донькою в присутності відповідача близько години до настання 19.30. Номер його повідомлення в системі Єдиного обліку заяв і повідомлень поліції - 45647 від 18.06.2025.

28.06.2025 (четверта субота місяця), з метою виконання ухвали суду, в 11:00 він прибув до місця проживання доньки. Відповідач вийшла з донькою на вулицю і пішла в невідомому напрямку. Він викликав поліцію, яка склала відповідні матеріали. Відповідач в присутності поліції заявила, що вона не бажає допускати мене в місце проживання дитини, оскільки квартира є її приватною власністю. Після спілкування з поліцією він зміг погуляти з донькою в присутності відповідача близько трьох годин до настання 18.00. Номер його повідомлення в системі Єдиного обліку заяв і повідомлень поліції - 47979 від 28.06.2025.

02.07.2025 (перша середа місяця), відповідач зазначила, що вона працює на роботі і не може о 16.30 забрати дитину з садочка. Відповідач запропонувала цього разу провести мені час з дитиною до 19.30 самостійно без її присутності. Він погодився на це і чудово провів час з дитиною. Вони грались на дитячому майданчику та відвідували кафе. Після цього він повіз дитину до місця її проживання. В 19.35 відповідач написала повідомлення про те, що вже 19.35 і спитала де знаходиться дитина. В цей час вони були у дворі будинку. В 19.38 він передав дитину відповідачу.

Таким чином відповідач не надає можливості спілкуватись з дитиною понад час, встановлений в ухвалі. Ухвала, яку просить скасувати представник відповідача, є одним з небагатьох запобіжників, які взагалі дозволяють хоч якось врегулювати протиправну поведінку Відповідача.

Представник відповідача у своєму клопотанні звинувачує його у вчиненні домашнього насильства. Звісно ж це брехня, однак і брехня має бути певним чином логічною та послідовною. Адвокат Чухраєва зазначає, що він є кривдником, від якого треба захистити постраждалу особу. Щодо самої постраждалої особи, адвокат Чухраєва на минулому засіданні суду зазначала, що він вчиняв домашнє насильство по відношенню до малолітньої дитини. В чому саме воно полягало, вона тоді не пояснила. На сьогодні про неправдивість слів представника відповідача свідчить те, що мати дитини 02.07.2025 сама запропонувала йому бути з дитиною без її присутності. Тепер у клопотанні адвокат Чухраєва зазначає, що він вчиняв домашнє насильство по відношенню до відповідача у зв`язку із тим що 28.06.2025 він проявляв необґрунтовану наполегливість намагаючись потрапити до місця проживання дитини. Але ж його побачення з дитиною 28.06.2025 у місці проживання дитини якраз і було передбачене ухвалою, яку обговорюємо, і тому було цілком обґрунтованим. У нього не було часу подивитись відео, яке адвокат Чухраєва додала до клопотання, однак у цей же момент він знімав своє відео і фото, які додає до цих пояснень. В якості обґрунтування звинувачення його у вчиненні домашнього насильства, адвокат Чухраєва зазначає про те, що відповідач написала з приводу цього заяву до поліції. Однак сам факт написання заяви до поліції не є доказом вчинення домашнього насильства. Згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Окрім того, згідно доданої до клопотання заяви, нібито факт домашнього насильства стався 02.04.2025. З цього часу минуло більше трьох місяців і жодних процесуальних дій, окрім написання заяви відповідачем, правоохоронні органи не вчинили. Безпідставні звинувачення його у вчиненні тих чи інших правопорушень, які щоразу вигадує адвокат Чухраєва наносять шкоду його честі, гідності та діловій репутації. Він прямо про це зазначає тут і просить адвоката Чухраєву припинити поширювати відверту брехню, яку вона вигадує на кожному судовому засіданні. Він любить свою доньку і ніколи її не скривдить. Він нормально поважно ставиться до матері своєї дитини і не в його інтересах здійснювати будь-які прояви домашнього насильства по відношенню до неї. Він відстоює свої права на спілкування з дитиною виключно у законний спосіб. Адвокат Чухраєва разом зі своїми дивними фантазіями після завершення своєї справи зникне із їх життя, а їм ще тривалий час потрібно буде спілкуватись з приводу виховання дитини, забезпечення її життя та розвитку.

Позивач висловлює свою глибоку вдячність суду за постановлену ухвалу від 26.05.2025. Завдяки цій ухвалі він отримав можливість бачити свою дитину. 28.06.2025 після всіх історій з поліцією він чудово провів час з дитиною і має радість поділитись відео його взаємодії з дитиною в цей день.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідач підтримали подане клопотання, з підстав викладених в останньому та в додаткових письмових поясненнях від 10.07.2025, та просили його задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з підстав викладених у письмових запереченнях та додаткових письмових запереченнях від 11.07.2025.

Суд, вивчивши мотиви поданого клопотання, вислухавши думки учасників справи, дослідивши докази подані сторонами на обґрунтування своїх позицій, в тому числі і відеозаписи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Так, в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання місця проживання дитини.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_2 та вжито заходи забезпечення позову наступним шляхом:

Визначено місце та час спілкування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за наступним графіком:

1) кожної першої та третьої середи кожного місяця з 16 години 30 хвилин до 19 години 30 хвилин за місцем проживання дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_1 , за її бажанням;

2) кожної другої та четвертої суботи кожного місяця з 11 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання дитини, з урахуванням стану здоров`я дитини або за погодженням із матір`ю дитини в місцях відпочинку, розважальних центрах, парках та інших громадських місцях, якщо це не шкодить здоров`ю, правам та інтересам дитини, у присутності матері дитини ОСОБА_1 , за її бажанням.

Відповідно до ч.1 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як зазначено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Убачається, що станом на день розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, підстави, передбачені положеннями ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, для скасування судом заходів забезпечення позову, вжитих в межах розгляду даної справи, відсутні.

Доказів того, що обставини, які стали підставою для часткового задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, на цей час відпали, представником відповідача суду не надано, що унеможливлює скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.05.2025, оскільки такі заходи були застосовані судом на усунення перешкод у спілкуванні дитини з батьком на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання та з метою сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком.

Жодні посилання сторони відповідача на вчинення позивачем домашнього насильства щодо дитини, судом під час розгляду даної заяви не встановлено.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу як позивача так і відповідача, як батьків малолітньої дитини, що узгодження між ними іншого графіку зустрічей батька з дитиною, ніж той, що визначений судом, у разі настання обставин, що унеможливлюють такі зустрічі у відповідний день (хвороба, відпустка, зайнятість на роботі, відвідування дитиною гуртків, тощо), не буде свідчити ні про порушення заходів забезпечення позову вжитих судом, ні про порушення їх прав. Позивач та відповідач, в силу вимог закону (Сімейного кодексу України) повинні вживати заходів для налагодження відносин в першу чергу між собою задля забезпечення гармонійного розвитку дитини, не допускати конфліктних ситуацій, особливо в присутності дитини. Суд наголошує, що батьки не обмежені тими заходами забезпечення позову, що вжиті судом і можуть їх змінити за спільним волевиявленням у якнайкращих інтересах дитини із забезпеченням її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Також, суд звертає увагу позивача та відповідача, на ту обставину, що ухвалою суду від 26.05.2025 в частині визначення побачень дитини з батьком у присутності матері, судом чітко вказано про можливість таких зустрічей спільно, за бажанням матері. За відсутності відповідного волевиявлення матері бути присутньою під час зустрічей батька з дитиною, остання не може бути примушена до цього. Таким чином посилання учасників справи про недоцільність визначення судом в ухвалі про забезпечення позову, зустрічей батька з дитиною у присутності матері, суперечить резолютивній частині ухвали.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на ту обставину, що визначення судом місця зустрічей батька з дитиною за її місцем проживання, не надає йому безперешкодного права доступу безпосередньо до такого житлового приміщення без згоди осіб, що у ньому проживають. Також, позивачу, під час зустрічей з дитиною, слід прислухатися до її побажань щодо місця проведення таких зустрічей, а відповідачу не здійснювати дій, які б моли бути розцінені як налаштування дитини проти батька.

З огляду на викладене, оцінивши наведені сторонами доводи на обґрунтування їх позицій, дослідивши та проаналізувавши відеозаписи зустрічей батька з дитиною, суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим, у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, слід відмовити.

Згідно з ч. 6 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 158, 258, 260, 261, 352, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, що вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.05.2025 в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 28.07.2025.

Суддя: