Рішення від 16.07.2025 по справі 922/3787/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3787/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Задорожний К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Героїв Харкова, буд. 199); до Громадської організації "Нон-Стоп" (пров. Мар`яненка, буд. 4, м. Харків, 61057), про захист ділової репутації та спростування поширеної недостовірної інформації за участю представників:

не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Громадської організації "Нон-Стоп", м. Харків, в якому просить суд:

1. Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» інформацію, поширену відповідачем - Громадською організацією «Нон Стоп» в стверджувальній формі, як доведений факт в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, викладену позивачем у прохальній частині позову;

2. Зобов`зати відповідача - Громадську організацію «Нон-Стоп» спростувати поширену ним недостовірну інформацію про позивача - Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини», викладену в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, у спосіб, найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення адресатам, зазначеним в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024, та розміщення в інтернет-мережі - месенджі Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон Стоп» Україна» офіційного спростування, зазначивши, що інформація, викладена у абз. 3 прохальної частини позову, є недостовірною та не відповідає дійсності. Спростування повинно відбутися не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/3787/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

11.11.2024 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 28268), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає, що ГО «Нон-Стоп» є правозахисною громадською організацією, одним з напрямів діяльності якої є захист прав громадян, протидія корупції та зловживанням з боку представників влади та посадових осіб, з початку повномасштабного вторгнення займається правозахисною і волонтерською діяльністю на території усієї України. Звернення громадян є важливим джерелом інформації для ГО «Нон-Стоп», що дозволяє своєчасно реагувати на випадки порушення законних прав. Відповідач вказує, що він не поширював інформацію, що має ознаки відвертого наклепу, а виконував свою функцію інформування та громадського контролю. Відповідач посилається на той факт, що він не є першоджерелом інформації, напроти, розповсюджена ним в особистому телеграм-каналі та листі-зверненні інформація взята з інших публічних друкованих та електронних джерел інформації, автором та власником яких особисто відповідач не є. Наголошує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо певних обставин не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

05.12.2024 позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 30635), в якій зауважив, що інформація, розповсюджена відповідачем в месенджері Telegram, викладена виключно у формі тверджень, а не оціночних суджень, оскільки відповідач саме стверджує про факти, які насправді відсутні, а не робить припущення, що вони могли мати місце. Автором саме автентичної (оригінальної) інформації, розповсюдженої в листі скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів України, а також 14 жовтня 2024 року в інтернет-мережі-месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна», є виключно відповідач, а не інші джерела інформації.

Відповідачем заперечень на відповідь на відзив на позов, в порядку ст. 167 ГПК України, до суду не надано.

Ухвалою господарського суду від 05.12.2024 у справі № 922/3787/24 призначено судову лінгвістичну (семантико-текстуальну) експертизу матеріалів, розміщених ГО «Нон-Стоп» в листі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна», проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у зв`язку із чим провадження у справі зупинено.

01.04.2024 на адресу Господарського суду Харківської області з експертної установи повернуто матеріали справи № 922/3787/24 разом з висновком судової експертизи № 13248 (вх. № 506).

Ухвалою господарського суду від 07.04.2025 провадження у справі поновлено.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

В процесі розгляду справи по суті, у судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

У судове засідання 16.07.2025 представники сторін не з`явились, про причину неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду даного спору повідомлені належним чином.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Листом-скаргою за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 Громадська організація «Нон Стоп» (відповідач) сповістила правоохоронні та інші державні органи України про обставини, що, на думку позивача, не відповідають дійсності, є надуманими та відверто спрямовані на приниження ділової репутації, зниження престижу та підрив довіри до діяльності Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (позивач).

На адресу позивача копія вказаного звернення надійшла 10 жовтня 2024 року на офіційну електронну адресу.

Одночасно з цим, вказані відомості 14 жовтня 2024 року були поширені відповідачем необмеженому колу осіб в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024.

Як стверджує позивач, відповідач, грубо порушуючи ділову та громадську етику, у своєму зверненні зробив безпідставні та не підтверджені жодними належними доказами висновки (поширив неправдиву інформацію), що - дослівно:

- «АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269 є конвертаційним центром, через який виводяться бюджетні кошти, які в подальшому роздрібнюються та виводяться в готівковій формі. Зокрема, встановлено, що АТ «Українські енергетичні машини» є учасником численних тендерів, та діє виключно з метою виводу та привласнення бюджетних коштів, які АТ «Українські енергетичні машини» отримує, перемагаючи у багатомільйонних тендерах, замовником в яких виступає ПрАТ «Укргідроенерго».

- «Аналіз даних тендерів показав, що кошти, які планували витратити на послуги щодо проведення відновлювальних робіт, спрямовуються на покриття особистих потреб директора АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 . Тобто, фактично тендерні закупівлі є дієвою схемою організованою злочинним угрупуванням задля виведення бюджетних коштів через офшорні рахунки, адже спостерігається тенденція з надання багатомільйонних тендерних закупівель саме підприємству АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269».

- «Слід вказати, що АТ «Українські енергетичні машини», перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, маючи тісні зв`язки з юридичними, фізичними особами, всупереч діючому законодавству, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у даній заяві, зокрема ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків. АТ «Українські енергетичні машини», з метою легалізації, виведення коштів, отриманих злочинним шляхом використовує ряд банків і відкритих банківських рахунків, серед яких:..».

- «Отже, ГО «Нон-Стоп» було встановлено, що депутат від округу № 5 Харківської обласної ради від політичної партії «Слуга народу», генеральний директор АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 , користуючись службовим становищем, використовуючи владні повноваження, привласнював державні кошти на багатомільйонних тендерних закупівлях, переможцем та єдиним учасником в яких було АТ «Українські енергетичні машини».

- «Провести перевірку діяльності АТ «Українські енергетичні машини» на причетність до привласнення бюджетних коштів, у зв`язку з тим, що, виявлені факти оголошення тендерних закупівель Управлінням охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради та визначення переможцем тендерів афілійоване АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269».

- «Провести перевірку за дотриманням ЗУ «Про публічні закупівлі» під час проведення публічних торгів, в яких замовником виступає Управління охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради за участю АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269».

Позивач наполягає, що вказана інформація є образливою для позивача, оскільки вона не відповідає дійсності та містить в собі безпідставні звинувачення на адресу підприємства та його керівництва. Звинувачення ОСОБА_1 в організації схеми щодо привласнення державних коштів на багатомільйонних тендерних закупівлях завдає безпосередньої шкоди саме позивачу, оскільки ОСОБА_1. є керівником АТ «Українські енергетичні машини» і не може діяти окремо від юридичної особи, справами якої він керує.

Позивач стверджує, що недостовірна інформація, поширена відповідачем, принижує ділову репутацію АТ «Українські енергетичні машини», оскільки дискредитує та завдає шкоди товариству, як розробнику і виробнику унікального турбінного та генераторного обладнання, включеного до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Позивач вказує, що відповідач не навів жодних доказів на підтвердження своєї позиції, але інформацію одночасно з цим виклав у формі фактів (тверджень), а не припущень, що свідчить про неправдивість інформації, поширеної відповідачем стосовно численних фінансових порушень під час провадження господарської (фінансової) діяльності позивача під керівництвом ОСОБА_1 .

Таким чином, як вказує позивач, відповідачем у листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 та в інтернет мережі Telegram в особистому телеграм-каналі Рух «ГО «Нон-Стоп Україна» не наведені належні докази, якими відповідач може підтвердити поширену ним інформацію, зокрема, джерела її походження.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом про захист ділової репутації та спростування поширеної відповідачем недостовірної інформації.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Ст. 4 Закону України "Про інформацію" передбачено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ст. 7 Закону України "Про інформацію").

Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації, повинен забезпечуватись баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

При цьому ст. 91 ЦК України встановлено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Отже, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (ст. 201 ЦК України).

Ст. 277 ЦК України встановлено, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

У відповідності до ст. 34 ГК України дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Як зазначалося судом, листом-скаргою за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 Громадська організація «Нон Стоп» (відповідач) сповістила правоохоронні та інші державні органи України про обставини, що, на думку позивача, не відповідають дійсності, є надуманими та відверто спрямовані на приниження ділової репутації, зниження престижу та підрив довіри до діяльності Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини». Одночасно з цим, вказані відомості 14 жовтня 2024 року були поширені відповідачем необмеженому колу осіб в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

П. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже інформація, яка поширюються через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відтак є засобом масової інформації.

Слід зазначити, що відповідач не заперечує факту розповсюдження ним інформації в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна». Тобто не заперечує факту поширення інформації, яка є предметом даного розгляду, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом розміщення в інтернет-мережі - месенджері Telegram.

ЄСПЛ вказує на те, що Інтернет, як інформаційний і комунікаційний інструмент дуже відрізняється від друкованих засобів масової інформації, особливо у тому, що стосується здатності зберігати та передавати інформацію. Електронна мережа обслуговує мільярди користувачів у всьому світі, а тому ризик завдання шкоди здійсненню та використанню прав людини і свобод, зокрема права на повагу до приватного життя, який становлять інформація з Інтернету та комунікація в ньому, є безумовно вищим, ніж ризик, який походить від преси.

При розгляді справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною, завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, - з одного боку (приватний інтерес), а з іншого - недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес).

Таким чином, розглядаючи вказані спори, суд зобов`язаний виважено підійти до необхідності обмеження свободи вираження поглядів та ретельно обґрунтувати прийняте рішення щодо наявності в інформації, яка визнається недостовірною, ознак реального завдання шкоди репутації та порушення прав інших осіб.

Ст. 30 Закону України "Про інформацію" встановлено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (частина перша). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду (частина друга). Суб`єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною (частина третя).

У своїй практиці ЄСПЛ розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, то правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Ст. 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення.

Таким чином, гарантії статі 10 цієї Конвенції поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Справа ЄСПЛ "Торгіерсон проти Ісландії" від 25.06.1992 ). Незважаючи на існування фактів, які може бути доведено, правдивість оціночних суджень неможливо довести (Справа ЄСПЛ "Лінгенс проти Австрії"). Окрім того, свобода журналістських висловлювань також припускає певний ступінь перебільшення чи навіть провокацій. (Справа ЄСПЛ "Прагер и Обершлік проти Австрії" від 26.04.1995).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі "Бразільє проти Франції" від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ "Патурель проти Франції" від 22.12.2005, "ТОВ "Інститут економічних реформ" проти України" від 02.06.2016).

Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення ЄСПЛ у справі "Де Хаес і Гійселс проти Бельгії" від 24.02.1997).

Таким чином, з наведених положень чинного законодавства та усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки, і пов`язане із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу, фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Отже, виходячи з викладеного, при вирішенні спору, предметом якого є захист ділової репутації, шляхом спростуванням відомостей, що були поширені у тому числі за допомогою мережі Інтернет з метою задоволення суспільного інтересу, ключовим є чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями у інформації, що викладалася у спірній публікації. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню.

Суд зазначає, що оціночні поняття мають певний набір позитивних рис, зокрема вони є динамічними, що є вкрай необхідним для вчасного та оперативного нормативно-правового регулювання суспільних відносин. Оціночне поняття забезпечує можливість індивідуального регулювання законодавства, дозволяє враховувати всю специфіку соціального управління, надає суб`єктам правових відносин можливості вибору найбільш оптимального варіанту поведінки.

Таким чином, оціночні поняття, на основі яких формується оцінне судження в судовому правозастосуванні, характеризуються рядом особливостей: з логічної сторони їм властиві відома невизначеність і незавершеність змісту, формально невизначений характер; з юридичного боку істотно те, що зміст оціночного поняття встановлюється безпосередньо суб`єктом застосування права, що сприяє свободі розсуду в процесі формування оцінного судження; з змістовної сторони - пряма залежність від рівня правосвідомості особи, яка здійснює дане судження Практика Європейського Суду в рішенні від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» зазначила про те, що висловлювання може бути перебільшеним, якщо відсутня будь-яка фактична база. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод

У рішенні від 10 серпня 2006 року у справі «Ляшко проти України» (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній відповідачем інформації.

У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що він не поширював інформацію, що має ознаки відвертого наклепу, а виконував свою функцію інформування та громадського контролю. Відповідач посилається на той факт, що він не є першоджерелом інформації, напроти, розповсюджена ним в особистому телеграм-каналі та листі-зверненні інформація взята з інших публічних друкованих та електронних джерел інформації, автором та власником яких особисто відповідач не є. При цьому вказує, що поширена інформація є оціночним судженням, а отже, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку експерта Національного наукового центру «Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи від 24.03.2025 № 13248, у фрагментах тексту відповідача, який є предметом судового оскарження з боку позивача, міститься інформація, яка викладена у формі фактичних тверджень та є негативною.

Дослідивши вказані вище висновки експертів, суд зазначає наступне.

Ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17, від 15.06.2021 у справі № 916/2479/17 та від 16.07.2024 у справі № 910/7328/23.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблених у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до п. 2.1.2 Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об`єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Як вбачається з наявного у даній справі висновку експерта № 13248, інформація, розповсюджена відповідачем, містить саме фактичні твердження та носить негативний характер.

Вказані висновки складено у відповідності до норм чинного законодавства України, експерт Ковкіна Є.В. була повідомлена про настання кримінальної відповідальності в порядку ст. 384 КК України, про що свідчать її підпис у висновках експерта, а тому суд вважає вказаний висновок експертизи належними та допустимим доказом у даній справі.

Як вбачається з висновків експертизи, у висловлюваннях, що розміщені в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, міститься інформація негативного характеру щодо АТ " Українські енергетичні машини " та генерального директора АТ "Українські енергетичні машини" ОСОБА_1 , та виражена у формі фактичних тверджень.

Таким чином, судом встановлено, що спірна інформація викладена у формі твердження та не є оціночним судженням, оскільки не містить алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність.

Отже, беручи до уваги висновок експерта, зроблений за наслідками проведення судової лінгвістичної семантико - текстуальної експертизи, суд не вбачає в висловлюваннях (розповсюдженій інформації) з боку відповідача оціночних суджень та не приймає ці доводи (посилання на них), викладені у відзиві.

Одночасно з цим, суд вважає, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про громадські об`єднання» для здійснення своєї мети (цілей) громадське об`єднання має право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Також, згідно із ст. 5, 10 Закону України "Про інформацію", громадські об`єднання мають право вільно одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію, яка стосується питань суспільного значення.

Як вказує відповідач, 28.05.2024 на сторінку адміністратора телеграм-каналу «Рух Нон-Стоп Україна» @Go_nonstop_admin надійшло повідомлення від анонімного користувача під ніком «SD» наступного змісту:

«За результатами повної перевірки декларації депутата Харківської обласної ради від партії «Слуга народу», генерального директора державного підприємства АТ «Українські енергетичні машини» ОСОБА_1 НАЗК встановило наявність ознаків злочину за ч.2 ст.366-2 Кримінального кодексу України - умисного недостовірного декларування в розмірі 5 млн. 728 тисяч 800 грн. Під час перевірки з?ясовано що депутат облради зберігає 45 кілограмів золота у злитках, але підтверджуючі документи має лише на 25,89713 кг. На 19,10287 кг золота документи нібито втрачені. ОСОБА_2 не задекларував банківський рахунок дружини у закордонному банку. За даними перевірки ОСОБА_3 має на рахунках 4 млн. 200 тисяч 704 доларів США та 27 млн 510 тисяч 393 гривень. 15.04.2024 року Фонд гарантування вкладів повідомив що ОСОБА_2 не виконує кредитні зобов`язання за кредитами, виданими групі його компаній визнаним неплатоспроможним «Мегабанком», в якому він був основним акціонером. ОСОБА_2 є однопартійцем голови Харківської обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко , родина якої під час війни придбала ресторан во Франції та корпоративні права підприємства в Польщі. Довідка Національного агентства з питань запобігання корупції № 112/24 про результати повної перевірки декларації депутата Харківської обласної ради ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_4 Офіційне звернення Фонду гарантування вкладів до ОСОБА_5 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Відповідач вказує, що у подальшому користувач видалив власне повідомлення через функцію месенджера Telegram «видалити і у мене, і у іншого користувача».

На основі первинного аналізу отриманої інформації, відкритих джерел за пошуковими запитами « ОСОБА_2 », «АТ «Українські енергетичні машини» та ін., відповідач зазначає, що ним було виявлено підтвердження можливих правопорушень. У відповідь на це, ГО «Нон-Стоп», 10.10.2024 за вих. 10/10/2024-2 було подано скаргу в інтересах мешканців Харкова до переліку державних органів з метою захисту інтересів громадян та ініціації розгляду питання про початок кримінальних проваджень. Також зазначає, що при написанні текстового допису (URL: https://t.me/gononstopukraine/6378), опубліковані відомості отримувались із відкритих інформаційних веб-ресурсів, а отже телеграм-канал «Рух Нон-Стоп Україна» не є першоджерелом, а розміщена інформація - фактичною.

На підтвердження вказаного, відповідач посилається на те, що, при пошуковому запиті Google «ІНФОРМАЦІЯ_5» можна віднайти статті медіаресурсів «Суспільне Харків», «Апостроф», «Об?єктив» та ін. із наступними відомостями:

- «Депутат Харківської облради не задекларував 5,7 млн гривень доходу дружини - НАЗК» URL: ІНФОРМАЦІЯ_6

- Майже 6 млн грн намагався приховати керівник колишнього «Турбоатома» ОСОБА_2 - НАЗК URL: ІНФОРМАЦІЯ_7 - ІНФОРМАЦІЯ_8

- НАЗК знайшло в харківського депутата таємну партію золотих злитків URL: ІНФОРМАЦІЯ_9

До того ж, як вказує відповідач, на офіційному веб-сайті НАЗК (https://nazk.gov.ua/) міститься стаття від 04.09.2024 наступного характеру: «Недекларування 5,7 млн грн депутатом Харківської облради: за матеріалами НАЗК розпочато кримінальні провадження» (ІНФОРМАЦІЯ_10

Щодо частини, присвяченої діяльності позивача - АТ «Українські енергетичні машини», то допис містив наступні відомості: «Компанія ОСОБА_1 АТ «Українські енергетичні машини» неодноразово вигравала державні тендери, зокрема від ПрАТ «Укргідроенерго». Одним з таких є тендер на капітальний ремонт гідротурбіни за 15,7 млн грн. При чому, АТ «Українські енергетичні машини» було єдиним учасником закупівлі. І це не єдиний випадок. Такі перемоги викликають серйозні підозри про маніпуляції і зв`язки з політичною кар`єрою. Наприклад, ПрАТ «Укргідроенерго» замовило відновлення гідроагрегату №5 на суму 63,5 млн грн, і єдиним учасником, а отже - переможцем знову ж стало АТ «Українські енергетичні машини»».

При цьому вказує, що згідно відомостей «Prozorro», 26.09.2024 Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго", код ЄДРПОУ 20588716, було підписано угоду із АТ «Укренергомашини» із пропозицією останнього 15 746 330.49 грн, із предметом: (ДК 021:2015 код 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) Відновлення обладнання гідротурбіни Г-10, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації для філії "Кременчуцька ГЕС" ПрАТ "Укргідроенерго"»(URL: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-09-26-007194-a).

Відповідач вважає, що виклад вказаної інформації не мав образливого характеру. Відповідач не поширював інформацію, що має ознаки відвертого наклепу, а виконував свою функцію інформування та громадського контролю.

Натомість, дослідивши скриншоти новин з ресурсів «Суспільне Харків», «Апостроф», «Об`єктив», «368.media», скриншот новини з офіційного веб-сайту НАЗК, скриншот тендеру за участю АТ «Українські енергетичні машини», надані відповідачем, в якості доказів спростування інформації, викладеної у позові, суд встановив, що в них не міститься інформація, яка є предметом позову. Зокрема, там не міститься інформація наступного змісту:

- «АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269 є конвертаційним центром, через який виводяться бюджетні кошти, які в подальшому роздрібнюються та виводяться в готівковій формі. Зокрема, встановлено, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, є учасником численних тендерів та діє виключно з метою виводу та привласнення бюджетних коштів, які АТ «Українські енергетичні машини» отримує перемагаючи у багатомільйонних тендерах, замовником в яких виступає ПрАТ «Укргідроенерго».

- «Аналіз даних тендерів показав, що кошти, які планували витратити на послуги щодо проведення відновлювальних робіт, спрямовуються на покриття особистих потреб директора АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 . Тобто, фактично тендерні закупівлі є дієвою схемою організованою злочинним угрупуванням задля виведення бюджетних коштів через офшорні рахунки, адже спостерігається тенденція з надання багатомільйонних тендерних закупівель саме підприємству АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269».

- «Слід вказати, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, маючи тісні зв`язки з юридичними, фізичними особами, всупереч діючому законодавству, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у даній заяві, зокрема ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків. АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, з метою легалізації, виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, використовує ряд банків і відкритих банківських рахунків, серед яких:..».

- «Отже, ГО «Нон-Стоп» було встановлено, що депутат від округу № 5 Харківської обласної ради від політичної партії «Слуга народу», генеральний директор АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 , користуючись службовим становищем, використовуючи владні повноваження, привласнював державні кошти на багатомільйонних тендерних закупівлях, переможцем та єдиним учасником в яких було АТ «Українські енергетичні машини».

Таким чином, з наданих в обґрунтування заперечень на позов скриншотів новин з ресурсів «Суспільне Харків», «Апостроф», «Об`єктив», «368.media», скриншот новини з офіційного веб-сайту НАЗК, скриншот тендеру за участю АТ «Українські енергетичні машини»-1», скриншот тендеру за участю АТ «Українські енергетичні машини»-2», не вбачається наявності інформації, яку відповідач використав у листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, що спростовує твердження відповідача, що розповсюджена ним в особистому телеграм-каналі та листі-зверненні інформація взята з інших публічних друкованих та електронних джерел інформації, автором та власником яких особисто відповідач не є.

При цьому, суд приймає до уваги відсутність в матеріалах справи актів відповідних контролюючих органів держави, які за результатами перевірок діяльності позивача могли б встановити або підтвердити інформацію, розповсюджену відповідачем. Зокрема, відсутність актів або повідомлення до правоохоронних органів з боку Державної податкової служби, Державної аудиторської служби України, які відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснюють планові та позапланові перевірки діяльності позивача у фінансовій, податковій, банківській та інших фінансових сферах, про порушення з боку останнього фінансової дисципліни, які мають ознаки складу злочину.

Одночасно з цим, суд враховує звіти незалежного аудитора за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік, за 2023 рік, приєднані позивачем до матеріалів справи, з яких вбачається, що за результатами щорічних перевірок фінансової звітності позивача, зроблених незалежними аудиторами відповідно до вимог Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», не виявлено жодних значних порушень вимог чинного законодавства України з боку керівництва АТ «Українські енергетичні машини» під час провадження господарської діяльності підприємства.

Напроти, встановлено, що фінансові плани позивача та стан їх виконання відповідають вимогам Закону; доходи з усіх видів діяльності підприємства відображались в повному обсязі, достовірно та правильно; стан збереження державного майна, використання оборотних та необоротних активів відповідає вимогам Закону; підтверджено стан бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності; в діях посадових осіб АТ «Українські енергетичні машини» відсутні порушення, за які наступає кримінальна відповідальність; не виявлено завдання шкоди державним інтересам та інтересам фізичних та юридичних осіб.

Довідками Національного агентства з питань запобігання корупції за вих. № 534/24 від 18.10.2024 про перевірку декларації за 2022 рік та за вих. № 535/24 від 18.10.2024 про перевірку декларації за 2023 рік, встановлено, окрім іншого, що в діях керівника позивача ознак незаконного збагачення та ознак необґрунтованості активів не встановлено.

Ч. 2 ст. 74 ГПК України внормовано, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, доводи та докази позивача свідчать про неправдивість інформації, поширеної відповідачем стосовно численних фінансових порушень в діяльності позивача та в діях його безпосереднього керівництва.

Суд зазначає, що право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Юридична особа, хоча вона й є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, має універсальну правоздатність, тобто, вона, як і фізична особа, може мати будь-які права й обов`язки, за винятком тих, які по своїй суті можуть належати тільки фізичній особі; юридична особа має право на ділову репутацію і таке право по своїй суті не може належати тільки фізичній особі. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

З урахуванням усіх вищезазначених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у діях відповідачів складу правопорушння, а саме:

1) Інформацію було поширено до широкого кола аудиторії.

2) Поширена інформація стосується конкретної юридичної особи - АТ «Українські енергетичні машини».

3) Поширена інформація - є недостовірною. Вказані в публікації дані не є достовірними, відповідачем не надано доказів порушення позивачем вимог діючого законодавства, як і не надано свідчень третіх осіб, які могли б підтвердити факт таких порушень.

4) Поширення вищезазначеної інформації порушило особисте немайнове право позивача - право на недоторканість ділової репутації. Шкода діловій репутації позивача виразилась у втраті довіри працівників позивача до його керівництва; недовірливе ставлення до позивача його багаторічних ділових партнерів, в тому числі закордонних (європейських) підприємств, для яких позитивна ділова репутація партнера є одним з найважливіших факторів здійснення та розвитку бізнесу (співпраці).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Необхідно наголосити, що ч. 3 ст. 277 ЦК України (негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного) виключена на підставі Закону України від 27.03.2014 №1170-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" і не має зворотної дії в часі на підставі ч. 1 ст. 58 Конституції України. Проте, суд при вирішенні спору виходить з із закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України основних засад (принципів) господарського судочинства зокрема, верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін.

Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

Отже, виходячи з вимог приведених вище норм права, відповідач перед поширенням інформації повинен її перевірити і пересвідчись, що вона відповідає дійсності. А відтак і в суді надати докази належного виконання своїх обов`язків щодо опублікування і поширення саме достовірної інформації.

Таким чином обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Як зазначалося судом раніше, в матеріалах справи містяться висновки експерта № 13248, з яких вбачається, що поширена відповідачем інформація є фактичними твердженнями та носить негативний характер. Вислови відповідача є твердженнями про факти, тобто такі висловлювання, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності чи недостовірності. Доводи відповідача, висвітлені у публікації, стосовно порушення позивачем діючого законодавства, всупереч вимогам статті 74 ГПК України не були доведені.

У світлі доведених фактів та відповідно до чинного законодавства, судом при прийнятті вказаного рішення дотримано вказаних принципів, взято до уваги доводи, аргументи всіх учасників справи та почуто їх, забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, що відповідає як вимогам ст. 7 ГПК України, так і узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (справи «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України»).

З огляду на зміст поширеної відповідачем інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, позивачем доведено факт поширення про нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і викладене не є оціночним судженням (означене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду при розгляді справ у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 10.04.2019 у справі № 398/4136/15-ц (провадження № 61-3 8478св 18).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову про визнання недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» інформацію, поширену відповідачем - Громадською організацією «Нон Стоп» в стверджувальній формі, як доведений факт в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024.

Постановою Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що за загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документу тощо).

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму № 1, спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ст. 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (надалі - Постанова Пленуму № 1), спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач обрав спростування недостовірної інформації як один із способів захисту свого порушеного права, отже, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про те, що інформація, яка була поширена відповідачем - Громадською організацією «Нон Стоп» в стверджувальній формі, як доведений факт в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, є неправдивою, то така повинна бути спростованою відповідачем у спосіб, найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення адресатам, зазначеним в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024, та розміщення в інтернет-мережі - месенджі Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон Стоп» Україна» офіційного спростування, зазначивши, що дана інформація є недостовірною та не відповідає дійсності. Спростування повинно відбутися не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 46, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

1. Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269, Україна, 61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199) інформацію, поширену Громадською організацією «Нон Стоп»(код ЄДРПОУ 43250341) в стверджувальній формі, як доведений факт в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон-Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, а саме:

- «АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269 є конвертаційним центром, через який виводяться бюджетні кошти, які в подальшому роздрібнюються та виводяться в готівковій формі. Зокрема, встановлено, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, є учасником численних тендерів та діє виключно з метою виводу та привласнення бюджетних коштів, які АТ «Українські енергетичні машини» отримує перемагаючи у багатомільйонних тендерах, замовником в яких виступає ПрАТ «Укргідроенерго».

- «Аналіз даних тендерів показав, що кошти, які планували витратити на послуги щодо проведення відновлювальних робіт, спрямовуються на покриття особистих потреб директора АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 . Тобто, фактично тендерні закупівлі є дієвою схемою організованою злочинним угрупуванням задля виведення бюджетних коштів через офшорні рахунки, адже спостерігається тенденція з надання багатомільйонних тендерних закупівель саме підприємству АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269».

- «Слід вказати, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, маючи тісні зв`язки з юридичними, фізичними особами, всупереч діючому законодавству, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у даній заяві, зокрема ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків.

АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, з метою легалізації, виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, використовує ряд банків і відкритих банківських рахунків, серед яких:..».

- «Отже, ГО «Нон-Стоп» було встановлено, що депутат від округу № 5 Харківської обласної ради від політичної партії «Слуга народу», генеральний директор АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 , користуючись службовим становищем, використовуючи владні повноваження, привласнював державні кошти на багатомільйонних тендерних закупівлях, переможцем та єдиним учасником в яких було АТ «Українські енергетичні машини».

- «Провести перевірку діяльності АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, на причетність до привласнення бюджетних коштів, у зв`язку з тим, що виявлені факти оголошення тендерних закупівель Управлінням охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради та визначення переможцем тендерів афілійоване АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269».

- «Провести перевірку за дотриманням ЗУ «Про публічні закупівлі» під час проведення публічних торгів, в яких замовником виступає Управління охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради за участю АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ - 05762269».

2. Зобов`зати Громадську організацію «Нон Стоп» (код ЄДРПОУ 43250341) спростувати поширену ним недостовірну інформацію про Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (код ЄДРПОУ 05762269, Україна, 61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, 199), викладену в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024 на адресу правоохоронних та інших державних органів та в інтернет-мережі - месенджері Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон Стоп» Україна» за посиланням - https://t.me/gononstopukraine/6378, допис від 14.10.2024, у спосіб, найбільш близький до способу її поширення, шляхом направлення адресатам, зазначеним в листі-скарзі за вих. № 10/10/2024-2 від 10.10.2024, та розміщення в інтернет-мережі - месенджі Telegram в особистому телеграм-каналі Рух ГО «Нон Стоп» Україна» офіційного спростування, зазначивши, що інформація, а саме:

- «АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, є конвертаційним центром, через який виводяться бюджетні кошти, які в подальшому роздрібнюються та виводяться в готівковій формі. Зокрема, встановлено, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, є учасником численних тендерів та діє виключно з метою виводу та привласнення бюджетних коштів, які АТ «Українські енергетичні машини», отримує перемагаючи у багатомільйонних тендерах, замовником в яких виступає ПрАТ «Укргідроенерго».

- «Аналіз даних тендерів показав, що кошти, які планували витратити на послуги щодо проведення відновлювальних робіт, спрямовуються на покриття особистих потреб директора АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 . Тобто, фактично тендерні закупівлі є дієвою схемою організованою злочинним угрупуванням задля виведення бюджетних коштів через офшорні рахунки, адже спостерігається тенденція з надання багатомільйонних тендерних закупівель саме підприємству АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269».

- «Слід вказати, що АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, маючи тісні зв`язки з юридичними, фізичними особами, всупереч діючому законодавству, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у даній заяві, зокрема ухилення від сплати податків, легалізація грошових коштів, використовують корупційні схеми з рядом банків.

АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269 з метою легалізації, виведення коштів, отриманих злочинним шляхом використовує ряд банків і відкритих банківських рахунків, серед яких:..».

- «Отже, ГО «Нон Стоп» було встановлено, що депутат від округу № 5 Харківської обласної ради від політичної партії «Слуга народу», генеральний директор АТ «Українські енергетичні машини» - ОСОБА_1 , користуючись службовим становищем, використовуючи владні повноваження, привласнював державні кошти на багатомільйонних тендерних закупівлях, переможцем та єдиним учасником в яких було АТ «Українські енергетичні машини».

- «Провести перевірку діяльності АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269, на причетність до привласнення бюджетних коштів, у зв`язку з тим, що, виявлені факти оголошення тендерних закупівель Управлінням охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради та визначення переможцем тендерів афілійоване АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269».

- «Провести перевірку за дотриманням ЗУ «Про публічні закупівлі» під час проведення публічних торгів, в яких замовником виступає Управління охорони здоров`я і цивільного захисту населення Ужгородської міської ради за участю АТ «Українські енергетичні машини», код ЄДРПОУ 05762269», - є недостовірною та не відповідає дійсності.

Спростування повинно відбутися не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

Cтягнути з Громадської організації "Нон-Стоп" (пров. Мар`яненка, буд. 4, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43250341) на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199, код ЄДРПОУ 05762269) судовий збір у розмірі 4 844, 40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (61037, Харківська обл., м. Харків, пр. Героїв Харкова, будинок 199; код ЄДРПОУ 05762269);

Відповідач - Громадська організація «Нон-Стоп» (пров. Мар`яненка, буд. 4, м. Харків, Україна, 61057; код ЄДРПОУ 43250341).

Повне рішення складено 28.07.2025

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3787/24