Ухвала від 29.07.2025 по справі 947/9824/25

Справа № 947/9824/25

Провадження № 2-з/947/288/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судової експертизи

29.07.2025 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участі секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

за участі:

представника позивача - адвоката Аверіної В.В.,

представників відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районногосуду м. Одеси клопотання представника позивача - адвоката Аверіної В.В. про призначення судової комісійну експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 947/9824/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання прав на промисловий зразок недійсними та зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», відповідно до якого просить суд:

- визнати недійсними права ОСОБА_1 на промисловий зразок, зареєстрований за свідоцтвом від 19.07.2023 № НОМЕР_1 «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2»;

- зобов`язати Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру промислових зразків України про припинення дії прав ОСОБА_1 на промисловий зразок, зареєстрований за свідоцтвом від 19.07.2023 № НОМЕР_1 «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Торговий дім «Левада» - Аверіна В.В. 24.07.2025 подала до суду клопотання про призначення судової комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності, яке мотивовано тим, що долучені ухвалами суду, занесеними до протоколу підготовчого засідання 07.07.2025, Висновок експерта за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду та митних органів від 11.04.2025 року № 211-0110565, що був складений судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем, а також Висновок експерта за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду та митних органів від 30.05.2025 року № 10565, що був складений судовим експертом Дорошенком Олександром Федоровичем. У запереченнях на клопотання предстанвика відповідача ОСОБА_1. про долучення доказів, сторона позивача зазначала, що Висновок експерта від 30.05.2025 року № 10565 викликає обґрунтовані сумніви в частині його достовірності. Зокрема зазначила, що відповідно до висновку експерта від 11.04.2025 № 211-0110565 промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає критерію охороноздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів. В той же час, відповідно до п. 3 наданого стороною відповідача Висновку експерта від 30.05.2025 № 10565, варіанти №№ 2, 3,4 зовнішнього виду виробів, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за Свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру».

Таким чином сторона позивача вважає, що в матеріалах справи містяться два експертні висновки, з прямо протилежними висновками. Таким чином ураховуючи, що в матеріалах справи містяться два експертні висновки з прямо протилежними висновками, а оцінка достовірності висновків експертів потребує спеціальних знань, позивач вважає, що єдиним можливим процесуальним рішенням в даних обставинах може бути лише призначення судом комісійної експертизи.

Обґрунтовуючи клопотання, посилалась на норми статті 1 Закону України "Про судову експертизу", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" Заява № 61679/00) від 01.06.2006, у якому зазначено, що експертиза, призначена судом є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Представник позивача зазначила, що з метою визначення державної установи, яка проводить подібні дослідження, вона звернулась з адвокатським запитом № 26-06/05 від 26.06.2026 року до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) щодо можливості проведення експертизи, що зазначена у цьому клопотанні, а також з адвокатським запитом №26-06/06 від 26.06.2026 до Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Відповідно до відповіді Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) № 950/466-36-25/01-25 від 27.06.2025 року, в ОНДІСЕ відсутні фахівці за експертною спеціальністю 13.4. «Дослідження пов`язані з промисловими зразками», тому проведення запитуваної експертизи судовими експертами інституту є неможливим.

В той же час, від Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (Код ЄДРПОУ 32824268) м. Київ (04052, вул. Глибочицька, 40Ф, оф. 501) надійшла відповідь, що зазначене підприємство здатне забезпечити виконання експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності, з дотриманням строків передбачених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Крім того Державне підприємство «Центр судової експертизи та експертних досліджень» запропонувало залучення експертів за спеціальностями: - судовий експерт, Стародубов Ігор Вадимович , який має кваліфікацію за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями» (свідоцтво № 1798 від 24 червня 2016 року, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, термін дії до 09 серпня 2022 року, подовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану, Наказ Міністерства України№ 1138/5 від 14.03.2022 р.). Стаж експертної роботи з 04 квітня 2006 р. Робота у сфері інтелектуальної власності з 2005 року та судовий експерт Ткачук Тетяня Миколаївна , яка має кваліфікацію за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для ОСОБА_4 НОМЕР_4 товарів і послуг), географічними зазначеннями» (свідоцтво № НОМЕР_5 від 15 грудня 2017 року, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, термін дії до 25 травня 2024 року, подовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану, Наказ Міністерства України№ 1138/5 від 14.03.2022 р.). Стаж експертної роботи з 02 жовтня 2007 р. Робота у сфері інтелектуальної власності з 2006 року.

Просить поставити перед експертами такі питання:

-чи відповідає промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів?

-чи відповідає промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» відповідно до наданих на дослідження матеріалів?

-чи були доведені до загального відома учасників ринку, включаючи фахівців, споживачів, та інших учасників відповідного ринку ідентичні вироби, суттєві ознаки яких відрізняються від промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» лише незначними деталями, станом на дату подання заявки на реєстрацію промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року?

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. 25.07.2025 надав заперечення на вказане клопотання, відповідно до якого заперечував невідповідність висновків експертів, при цьому зазначив, що позивачем не було наведено жодних конкретних і обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів достовірність Висновку експерта від 30.05.2025 року № 10565, а клопотання про призначення експертизи не підлягає задоволенню, бо зважаючи на вимоги п. 1.4 Інструкції від 08.10.1998 року № 53/5, судовий експерт самостійно приймає рішення про використання/невикористання відповідної методики чи методів дослідження, застосування/незастосування тієї чи іншої літератури та джерел, натомість усі зазначені позивачем аргументи зводяться до суб`єктивних оцінок методології та методів дослідження та викладення власного бачення щодо змісту Висновку експерта № 10565 від 30.05.2025 року, ще не впливає на достовірність самого висновку експерта. Порівняння Позивачем двох висновків експерта, зроблених за замовленням Відповідача-1 є неспроможним, адже висновок експерта від 30.05.2025 року № 10565 та висновок експерта № 10564 від 29.05.2025 року, надані в межах різних справ, мають різні предмети дослідження і відповідно можуть містити інші відмінні висновки, в той час як той факт, що у Висновку експерта від 29.05.2025 року № 10564 дійшов іншого переконання щодо детермінуючих ознак, не свідчить про недостовірність Висновку експерта від 30.05.2025 року № 10565, а висновок експерта у іншій справі в цілому не може впливати на достовірність висновку у цій справі. Висновок експерта від 30.05.2025 року № 10565 є релевантним до предмета спору та містить відомості щодо обставин, які підлягають доказуванню у справі, зокрема щодо використання у спірному промисловому зразку ознак європейського промислового зразка за заявкою № 001591892, на що сам Позивач посилався у позовній заяві як на підставу для визнання прав на спірний промисловий зразок недійсними. Будь-якої суперечності між висновками експертів, наданих позивачем та відповідачем, в цілому не існує, оскільки експертні дослідження мали різні предмети та завдання: висновок Позивача стосувався дослідження матеріалів з інтернет-ресурсів щодо доведення до загального відома спірної форми виробу у період з 2020 по 2022 рік, тоді як висновок, наданий стороною відповідача досліджував конкретне питання використання сукупності суттєвих ознак європейського промислового зразка у спірному зразку та його відповідність критеріям новизни.

Також у своїх запереченнях на клопотання прелстанвика відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кравець Р.Ю. вказав на недоведеності підстав для призначення експертизи, встановленого ст. 103 ЦПК України. Зокрема зазначив, що позивачем недоведені підстави для призначення комісійної експертизи у даній справі. У матеріалах даної судової справи наявні Висновок експерта № 211-01 від 11.04.2025 року, наданий позивачем, та Висновок експерта № 10565 від 30.05.2025 року, наданий відповідачем, тобто у даному випадку необхідним є встановлення наявності підстав для призначення експертизи, які визначені у ст. 103 ЦПК України. Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Тобто, зі змісту вказаної норми вбачається, що призначення повторної, додаткової, комісійної чи комплексної експертизи у справі можливе виключно за наявності сукупності умов, а саме: - з`ясування обставин, які входять у предмет доказування у справі необхідні спеціальні знання; - у справі відсутній експертний висновок або наявні у матеріалах справи висновки експерта викликають сумніви щодо їх достовірності. При цьому, під категорією достовірність необхідно розуміти ту якісну характеристики доказу, яка відповідає за його спроможність встановити дійсні обставини справи. Одночасно з цим, слід звернути увагу і на те, що з телеологічного аналізу досліджуваної норми слідує, що у разі наявності у справі наданих сторонами висновків експерта, суд має право, а не обов`язок призначення експертизи у справі, а використання такого права стоїть у прямій залежності від обґрунтованості доводів однієї із сторін у справі сумнівів щодо достовірності висновків експерта. Поруч з цим, з урахуванням викладеного у попередньому розділі, позивачем не було жодним чином обґрунтовано підстав стверджувати про наявність сумніву у правильності Висновку експерта від 30.05.2025 року № 10565, оскільки зважаючи на риторику Позивача як у клопотанні про призначення експертизи, так і у запереченні на клопотання Позивача про долучення доказів, останній виклав своє суб`єктивне бачення з приводу того, що судовий експерт Дорошенко О.Ф. мав використовувати/не використовувати при складенні означеного висновку експерта. Подібно до цього, Позивач у тексті своїх заяв безпідставно стверджує про те, що висновок експерта від 30.05.2025 року не містить відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню у межах даного провадження, адже у вказаному висновку предметом дослідження була одна з підстав позову Позивача - промислового зразку зареєстрованого Європейським офісом інтелектуальної власності за заявкою № 001591892 та його вплив на чинність прав на спірний промисловий зразок. При цьому, акцентує увагу суду на тому, що правильність та достовірність Висновку експерта № 10565 від 30.05.2025 року не викликає сумнівів з огляду на те, що він був підготовлений кваліфікованим судовим експертом з дотриманням встановлених процедурних вимог та з використанням належних методів дослідження у межах його компетенції, містить обґрунтовані та аргументовані висновки щодо відповідності спірного промислового зразка критеріям новизни та його співвідношення з європейським промисловим зразком за заявкою № 001591892, що безпосередньо стосується предмета спору у даній справі. Разом з цим, прикметним є те, що саме Висновок експерта № 211-01 від 11.04.2025 року, наданий позивачем, викликає обґрунтовані сумніви щодо його достовірності та відповідності матеріалам справи, оскільки у ньому стверджується про те, що спірна зовнішня форма виробу нібито була доведена до загального відома з 2020 року на підставі матеріалів з інтернет-ресурсів, тоді як з матеріалів справи вбачається, що власник спірного промислового зразка - ОСОБА_1 самостійно розробив та використовує цю зовнішню форму виробу ще з 2017 року, тобто значно раніше за період, який досліджував експерт Петренко С.А., що ставить під сумнів обґрунтованість його висновків про доведення до загального відома. Більш того, зазначена фактична суперечність між висновком експерта Позивача та обставинами справи свідчить про те, що експерт Петренко С.А. не врахував усіх релевантних обставин справи, зокрема факту більш раннього використання спірної форми виробу власником промислового зразка, що ставить під сумнів повноту та об`єктивність проведеного ним дослідження, тоді як Висновок експерта від 30.05.2025 року № 10565 досліджує зовсім іншу площину та не містить подібних протиріч з матеріалами справи. За таких обставин та з огляду на відсутність об`єктивних підстав стверджувати про недостовірність Висновку експерта від 30.05.2025 року № 10565, призначення комісійної експертизи у справі не є виправданим та доцільним, оскільки відсутні передбачені законом підстави, а позивач фактично намагається використати інститут призначення судом експертизи не для з`ясування спірних обставин справи, а як спосіб оскарження несприятливих для нього результатів експертного дослідження, проведеного на замовлення відповідача.

Окрім цього, зазначив, що у разі задоволення судом вказаного клопотання, просить суд викласти запитання сторони відповідача, зокрема:

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи було використано у будь-якому з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» сукупність суттєвих ознак промислового зразка за заявкою № 001591892 від 23.07.2009 року, зареєстрованим Європейським офісом з питань інтелектуальної власності?

-які з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру»?

У підготовчому засіданні 28.07.2025 представник позивача підтримала заявлене клопотання, та вважає що обидва висновки у своїх резулятивних частинах суперечать один одному.

Представник відповідача заперечуючи проти задоволення клопотання на підставі аргументів викладених у своїх запереченнях на клопотання про призначення судової експертизи, також зазначив, що для остаточного вирішення питань щодо підстав, з яких позивач звернувся до суду з вимогою про визнання промислового зразка недійсним, є за можливе призначити вказану експертизу, водночас при цьому перед експертами також поставити питання сторони відповідача, запропоновані у наданих запереченнях на вказане клопотання.

Представник позивача заперечувала проти такого формулювання запитань, вважає, що їх необхідно викласти саме в тій редакції, в якій клопоче сторона позивача, зокрема у першому та другому питанні не встановлювати «Станом на момент подання заявки 16.12.2022 року», оскільки вважає, що критерії «новизни» та «індивідуальний характер» мають бути встановлені взагалі, а не на відповідну дату. Також заперечувала проти включення питання сторони відповідача «які з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру»?», а також висловила свою позицію щодо включення до питань експерту - питання «чи було використано у будь-якому з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» сукупність суттєвих ознак промислового зразка за заявкою № 001591892 від 23.07.2009 року, зареєстрованим Європейським офісом з питань інтелектуальної власності?», оскільки незрозумілим є те, яким чином відноситься Європейський офіс з питань інтелектуальної власності. Також у своїх запереченнях щодо включення питань відповідача ОСОБА_1. посилалась на те, що оплата проведення експертизи покладатиметься саме на сторону позивача, яка з урахуванням вартості проведення вказаної експертизи, сплата якої покладатиметься на сторону позивача, сформувала саме такий перелік питань, який вказаний у клопотанні.

Вирішуючи клопотання представника позивача ТОВ «Торговий дім «Левада» - адвоката Аверіної В.В. про призначення судової комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності, суд виходить з такого.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.\

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд серед іншого вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також відповідно до вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Стаття 103 ЦПК України визначає, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами(стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч. 1 ст. 107 ЦПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, Суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

З урахуванням того, що кожна сторона вільна у наданні доказів, а суд зобов`язаний сприяти у використанні сторонами наданих їм прав, враховуючи предмет спору, слід визнати клопотання представника позивачів обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до норм ст. 111 ЦПК України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.

Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Частиною 2 ст. 113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

В пункті 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі Інструкція) визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції, у разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу, до експертної установи (експертові) надаються також висновки попередніх експертиз з усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками тощо), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку. У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Згідно з висновками, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8, судова експертиза, як один зі засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень. Згідно з п. 12 цієї Постанови Пленуму Верховного суду України, комісійна експертиза призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю декількох експертів - фахівців у одній галузі знань. Відповідно до судової практики, комісійна експертиза призначається для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання (див. ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 листопада 2023р. по справі № 755/11242/20).

Дослідженням матеріалів справи, зокрема долучених до неї висновків експертів, встановлено, що відповідно до Висновку експерта за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду та митних органів від 11.04.2025 року № 211-0110565, складеного судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем, промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не відповідає критерію охороноздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів.

Водночас згідно з Висновком експерта за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності, підготовленого для подання до суду та митних органів від 30.05.2025 року № 10565, складеного судовим експертом Дорошенком Олександром Федоровичем, варіанти №№ 2, 3,4 зовнішнього виду виробів, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за Свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру».

Дослідивши у підготовчому засіданні 28.07.2025 вказані висновки судом встановлено, що:

-об`єктом дослідження в обох висновках був промисловий зразок за свідоцтвом № НОМЕР_1 ;

-для вирішення поставлених перед експертом завдань в обох експертизах використовувались: методи співставлення та порівняння, синтезу та аналізу, а також положення нормативних актів, літератури та методики, які перелічені у відповідному розділі висновків (частина з використаної літератури та нормативно-правових актів в обох висновках збігається).

Таким чином суд дійшов висновку, що в матеріалах справи містяться два експертні висновки з прямо протилежними висновками з питання щодо відповідності/невідповідності промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 критерію охороноздатності «новизна», при цьому експертами використовувались одні й ті самі методи та частина однієї і тієї ж нормативно-правової бази та літератури.

З наведених обставин справи вбачається, що предметом спору у справі є визнання права ОСОБА_1 на промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 недійними з підстав, що вказаний зразок, зареєстрований на підставі Свідоцтва України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2», не відповідав умовам надання правової охорони, визначеним Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», зокрема позивач у позовній заяві стверджує, що на момент подання заявки ОСОБА_1 , вказаний промисловий зразок не відповідав критерію охороноздатності «новизни».

Отже ключовим питанням є визначення відповідності/невідповідності промислового зразка (окремих його варіантів) критерію охороноздатності «новизни».

Вказані обставини є такими, що мають значення для повного, всебічного і правильного вирішення справи, є необхідними і без яких встановити відповідні обставини неможливо, вказане потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а наявні в матеріалах справи висновки експертів, з урахуванням наявності неповноти та суперечностей, викликають сумніви щодо їх правильності.

Виходячи з норм ст. 103 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Таким чином, враховуючи підстави та предмет цього позову, наявність у матеріалах справи висновків експертів, які суперечать один одному, суд з метою повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи вважає, що наявні підстави для призначення у справі судової комісійної експертизи. А тому клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

Щодо питань, які мають бути поставлені перед експертами, суд з урахуванням аргументів представників сторін, дійшов таких висновків.

Стороною позивача поставлені питання:

-чи відповідає промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» відповідно до наданих на дослідження матеріалів?

-чи відповідає промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» відповідно до наданих на дослідження матеріалів?

У запереченнях на клопотання сторона відповідача запропонувала наступну редакцію вказаних питань, зокрема:

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

Суд, дослідивши позовні вимоги та викладене стороною позивача їх обґрунтування, зокрема те, що як зазначає позивач у позовній заяві саме на момент подання заявки ОСОБА_1 , вказаний промисловий зразок не відповідав критерію охороноздатності «новизни», вважає викласти вказані питання у запропонованому відповідачем варіанті:

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

Щодо запропонованого відповідачем питання «чи було використано у будь-якому з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» сукупність суттєвих ознак промислового зразка за заявкою № 001591892 від 23.07.2009 року, зареєстрованим Європейським офісом з питань інтелектуальної власності?», суд зазначає про відсутність необхідності включення цього питання, ураховуючи, що вказане питання не охоплювалось висновком експерта від 11.04.2025 № 211-01, суперечності з цього питання у долучених експертних висновках відсутні, а представник позивача не висловлювала необхідність поставлення вказаного питання перед експертами під час комісійної експертизи, сумніви щодо вказаного висновку не спростовувала.

Щодо питання, запропонованого відповідачем «Які з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру»?», суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», права на зареєстрований промисловий зразок можуть бути визнані у судовому порядку недійсними повністю або частково щодо окремих варіантів промислових зразків, зазначених у свідоцтві, у разі: невідповідності промислового зразка умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом; наявності у зображенні промислового зразка ознак, що не були передбачені поданою заявкою; здійснення державної реєстрації промислового зразка з порушенням прав інших осіб.

Ураховуючи, що промисловий зразок № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2» визначає 4 варіанти зовнішнього виду виробу, суд вважає за доцільне включити вказане питання до переліку питань комісійної експертизи.

Щодо питання, запропонованого позивачем «Чи були доведені до загального відома учасників ринку, включаючи фахівців, споживачів, та інших учасників відповідного ринку ідентичні вироби, суттєві ознаки яких відрізняються від промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» лише незначними деталями, станом на дату подання заявки на реєстрацію промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року?», зауважень з боку представників сторін не надійшло.

Таким чином, питання визначені стороною позивача та відповідача в цілому відповідають Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

А отже на вирішення експертів слід поставити наступні питання:

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-Чи були доведені до загального відома учасників ринку, включаючи фахівців, споживачів, та інших учасників відповідного ринку ідентичні вироби, суттєві ознаки яких відрізняються від промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» лише незначними деталями, станом на дату подання заявки на реєстрацію промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року?

-які з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру»?

У підготовчому засіданні сторонами досягнута згода щодо визначення експертної установи, а саме: вирішено проведення судової комісійної експертизи доручити експертам Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (ЄДРПОУ 32824268, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40Ф, офіс 501) Стародубову І.В. та Ткачуку Т.М.

Суд вважає за необхідне доручити проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності доручити комісії із двох судових експертів:

- Стародубова Ігоря Вадимовича, атестованого за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво експерта № 1798 від 24.06.2016 з терміном дії до 09.08.2022, продовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану), судовий експерт Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (ЄДРПОУ 32824268, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40Ф, офіс 501);

- Ткачук Тетяни Миколаївни, атестованої за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг) географічними значеннями» (свідоцтво експерта № НОМЕР_5 від 15.12.2017 з терміном дії до 25.05.2024, продовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану), судовий експерт Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (ЄДРПОУ 32824268, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40Ф, офіс 501).

Сторона відповідача проти визначення вказаної експертної установи та експертів заперечень не надано, у цій частині клопотання підтримано.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, враховуючи клопотання представника позивача про проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, суд вважає за необхідно покласти витрати на проведення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності на позивача ТОВ «Торговий дім «Левада».

Оскільки призначення експертизи унеможливлює провадження в цивільній справі на час її проведення в зв`язку з необхідністю надання експертам матеріалів справи, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі на строк проведення експертизи, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 107, 108, 112, 113, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача ТОВ «Торговий дім «Левада» - адвоката Аверіної В.В. про призначення комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 947/9824/25задовольнити.

Призначити у справі комісійну судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручити комісії із двох судових експертів Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (ЄДРПОУ 32824268, адреса: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 40Ф, офіс 501):

- Стародубову Ігорю Вадимовичу, атестованому за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтво експерта № 1798 від 24.06.2016 з терміном дії до 09.08.2022, продовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану), судовий експерт Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень»;

- Ткачук Тетяні Миколаївні , атестованій за спеціальністю 13.6 «Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг) географічними значеннями» (свідоцтво експерта № НОМЕР_5 від 15.12.2017 з терміном дії до 25.05.2024, продовженого на період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану), судовий експерт Державного підприємства «Центр судової експертизи та експертних досліджень»;

На вирішення експертів поставити питання:

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «новизна» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-чи відповідав промисловий зразок за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4. ІНФОРМАЦІЯ_2» критерію охороноздатності «індивідуальний характер» станом на момент подання заявки 16.12.2022 року відповідно до наданих матеріалів на дослідження?

-Чи були доведені до загального відома учасників ринку, включаючи фахівців, споживачів, та інших учасників відповідного ринку ідентичні вироби, суттєві ознаки яких відрізняються від промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року «ІНФОРМАЦІЯ_2» лише незначними деталями, станом на дату подання заявки на реєстрацію промислового зразка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19 липня 2023 року?

-які з варіантів зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, зареєстрованим за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 19.07.2023 року «1.-4.ІНФОРМАЦІЯ_2», відповідають умовам охороноздатності, а саме критеріям «новизни» та «індивідуального характеру»?

Для проведення експертизи в розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 947/9824/25.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України.

Витрати на проведення повторної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності покласти на ТОВ «Торговий дім Левада» (представник - адвокат Аверіна В.В., номер телефону НОМЕР_3 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала підписана 29.07.2025.

Суддя Ю. А. Скриль