Постанова від 22.07.2025 по справі 686/16115/24

Дата документу 22.07.2025 Справа № 686/16115/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 686/16115/24

Провадження №22-ц/807/1221/25

Головуючий в 1-й інстанції Свідунович Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Кочеткової І.В., Полякова О.З., секретарВолчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Куркевича Олега Віталійовича на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 березня 2025 року, ухвалене у м. Вільнянськ (повний текст рішення складено 02 квітня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Новоазовської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до Новоазовської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк він звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, а в подальшому із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. З метою підтвердження зареєстрованого права власності на вказаний будинок нотаріусом було надіслано запит до Волноваського бюро технічної інвентаризації. Для отримання відповіді бюро технічної інвентаризації надіслало рахунок, який було сплачено, однак відповідь так і не отримана, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та окупацією м. Волноваха Донецької області. Таким чином, наразі підтвердити факт належності на праві власності спадкодавцю ОСОБА_2 земельної ділянки та житлового будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , належними правовстановлюючими документами позивач не має можливості. 21.05.2024 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду та просив визнати за ним право власності на житловий будинок площею 69,1 м кв. та земельну ділянку площею 0,069 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 березня 2025 року, позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Новоазовської міської ради Донецької області (код ЄДРПОУ 04053306, адреса місцезнаходження: Донецька область, Новоазовський район, м. Новоазовськ, вул. Гриценка, 92) про визнання права власності в порядку спадкування задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,069 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Куркевича Олега Віталійовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати в частині відмови у задоволені вимог позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що позивачем надано належні та достовірні докази належності спірного будинку спадкодавцю, і враховуючи неможливість оформлення спадщини у нотаріуса, суд першої інстанції безпідставно відмовив в частині вимог позову, не зважаючи на те, що порушене право позивача може бути захищено лише в судовому порядку.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.06.2018 Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Заповітів ОСОБА_2 не залишила, тому спадкування спадщини, яка відкрилась після її смерті, має здійснюватися за законом.

З доданих до позовної заяви копій документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , отже, він входить у число спадкоємців першої черги.

У встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується його відповідною заявою у фотокопії спадкової справи № 123/2018, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

21.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як вбачається з листа від 21.05.2024 за № 01-16/234 приватний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у оформленні спадщини та у видачі свідоцтва на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно, у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів та неможливістю їх отримати з БТІ через окупацію м. Волноваха Донецької області.

Як вбачається з копії рішення виконавчого комітету Новоазовської міської ради Донецької області від 29.10.1997 № 176, ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку площею 0,069 га, розташовану в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також видано Державний акт про право приватної власності на землю. А згідно з копією довідки виконавчого комітету Новоазовської міської ради Донецької області від 22.01.2003 за ОСОБА_2 рахується земельна ділянка площею 696 м кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку при вищевикладених обставинах не перешкоджає визнанню права власності за ним на це майно у порядку спадкування. В свою чергу, наданих суду копій документів, а саме: викопіювання з плану квартала, поверхового плану будинку літ. А1, поверхового плану прибудови літньої кухні літ. Б1, зведено-оціночного акту, дозволу на виконання робіт по будівництву будинку по АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_2 , експлікації внутрішньої площі, а також рішення виконавчого комітету Новоазовської міської ради від 22.08.1984 № 138.18, неможливо встановити приналежність померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 житлового будинку площею 69,1 м кв., оскільки вказані документи не дозволяють однозначно ідентифікувати який саме об`єкт нерухомого майна був побудований, за якою саме адресою він розташований, чи був він завершений будівництвом, чи введений в експлуатацію, а також чи реєструвалося за ОСОБА_2 право власності на цей об`єкт. Так, наявна у матеріалах справи копія дозволу на будівництво свідчить про те, що ОСОБА_2 відділом комунального господарства виконавчого комітету Новоазовської міської ради надано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_3 . Копії ж викопіювання з плану квартала, поверхового плану будинку літ. А1, поверхового плану прибудови літньої кухні літ. Б1, зведено-оціночного акту стосуються об`єкту нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Тоді як копія рішення виконавчого комітету Новоазовської міської ради від 22.08.1984 № 138.18 взагалі не містить адреси об`єкту нерухомого майна, за якою ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво прибудови під газ розміром 2,5 х 2,4 м.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

У встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується його відповідною заявою у фотокопії спадкової справи № 123/2018, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

21.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Оксанюк А.А. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину щодо житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачаєтьсяз листавід 21.05.2024за №01-16/234приватний нотаріус відмовила ОСОБА_1 у оформленні спадщини та у видачі свідоцтва на спадщину за законом на вказане вище спадкове майно, у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів та неможливістю їх отримати з БТІ через окупацію м. Волноваха Донецької області.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що спадкодавцю ОСОБА_2 належав на праві власності спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позову в цій частині, оскільки спадкуванням є зокрема перехід прав від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), а враховуючи, що таке право ОСОБА_2 не доведено, відсутні підстави визнання відповідного права за позивачем, як спадкоємцем.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що вимоги позовної заяви підлягають задоволенню частково.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Куркевича Олега Віталійовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 березня 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 28 липня 2025 року.

Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар

судді: І. В. Кочеткова

О. З. Поляков