Постанова від 29.07.2025 по справі 420/37459/24

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/37459/24

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар - Афанасенко Ю.М.,

за участю: представників позивача Левицької Ю.О., Спектора Ю.І.,

представника відповідача Костилєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 420/37459/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило (з урахуванням змін):

- визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості № UА500370/2024/000076/2 від 14.11.2024; № UА500370/2024/000084/3 від 28.12.2024; № UА500370/2024/000069/2 від 10.10.2024; № UА 500370/2024/000066/1 від 28.09.2024;

- визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) № UА500370/2024/000169 від 14.11.2024; № UА500370/2024/000164 від 31.10.2024; № UА500370/2024/000152 від 10.10.2024; № UА500370/2024/000147 від 28.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 07.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ (Покупець) та фірмою UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI (Туреччина) (Постачальник) було укладено Контракт №0705/2024 на поставку, за умовами якого продавець здійснює поставку та передачу у власність покупця товару мармур ( кальцит/вапняк) (code 25174100 00), фракція 20-50mm, 50000т (+/- 10%), а покупець прийме товар і здійснить оплату продавцю в порядку, передбаченому договором. У червні 2024 року на підставі інвойсу № EF02024000000069 від 31.05.2024 року компанією UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI поставлено позивачу партію товару (Мармур (кальцит) фракції 20-50 мм. хімічний склад: СаСО3 - 99.6%; MgO - ‹0,20%; Fe2O3 -‹0.01%; SiO2 - ‹0.01%; Al2O3 - ‹0.02%). Партія товару прибула в Україну відповідно до коносаменту № 1 від 03.06.2024. Позивач вирішив розмитнювати цю партію товару частинами, подаючи кожного разу окрему митну декларацію для розмитнення частини партії товару. З метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці було подано митні декларації № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024, № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024, № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024, № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024.

Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною договору. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картки відмови у митному оформленні випуску № UА500370/2024/000169 від 14.11.2024, № UА500370/2024/000164 від 31.10.2024, № UА500370/2024/000152 від 10.10.2024, № UА500370/2024/000147 від 28.09.2024 з причин винесення рішень про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000076/2 від 14.11.2024, № UА500370/2024/000075/2 від 31.10.2024, № UА500370/2024/000069/2 від 10.10.2024, № UА 500370/2024/000066/1 від 28.09.2024, якими за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як вони не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваних рішеннях відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Також позивачем зазначено, що раніше ним була подана митна декларація № 24UA500370003539U4 від 13.06.2024, на підставі якої розмитнювалася частина цієї ж партії товару та з якої надавався пакет документів, ідентичний пакету документів, що надавався з митними деклараціями № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024, № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024, № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024, № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024. Митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за вказаною декларацією, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску UA500370/2024/000092 від 21.06.2024 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024, яке прийнято з тих же мотивів та правових підстав, що й оскаржувані у даній справі рішення. Позивачем вживалися заходи щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024 у судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року у справі № 420/20288/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року позов ТОВ ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024. Визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці UA500370/2024/000092 від 21.06.2024.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару (умови поставки FOB) до Одеської митниці подано митні декларації (МД): № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024, № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024, № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024, № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024. Разом з митними деклараціями позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.

Відповідач вказує, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МК України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МК України); 5) документи, що підтверджують числові складові митної вартості товару. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

По МД № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024 декларантом ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" надано лист від 14.11.2024 № 7/14.11, яким не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. Наданий договір перевезення від 29.05.2024 № 29.05.2024, сторінки якого не пронумеровані, відсутня нумерація пунктів в договорі, що не дає митному органу можливості упевнитися у повноті наданого договору. Надана e-fatura від 31.05.2024 № EF02024000000069 не може бути взята до уваги з огляду на те, що вона не співпадає з номером Е-фатури у митній декларації країни відправлення, а інвойс зазначений у висновку Державного гемологічного центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д так і не наданий. Обґрунтування декларанта щодо висновку Державного гемологічного центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що з метою отримання такого Висновку наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, у п 2.1 якого зазначено умови поставки FOB. По МД №24UA500370005909U7 від 30.10.2024 декларантом надано лист від 31.10.2024 № 31-10/24, яким не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. По МД №24UA500370005613U5 від 10.10.2024 декларантом надано лист від 10.10.2024 № 1, яким не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. По МД №24UA500370005441U6 від 28.09.2024 декларантом надано лист від 28.09.2024 № 2- 28.09, яким не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів.

Відповідач вказує, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, що вимагались митним органом та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митними деклараціями (МД) № № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024; 24UA500370005909U7 від 30.10.2024; 24UA500370005613U5 від 10.10.2024; 24UA500370005441U6 від 28.09.2024 містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Також відповідач зазначає, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО Інспектор встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 0,1046 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415).

Відповідач зазначає, що у рішеннях про коригування митної вартості №UA500370/2024/000076/2 від 14.11.2024; № UA500370/2024/000075/2 від 31.10.2024; № UA500370/2024/000069/2 від 10.10.2024; № UA500370/2024/000066/1 від 28.09.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500370/2024/000076/2 від 14.11.2024; № UA500370/2024/000075/2 від 31.10.2024; № UA500370/2024/000069/2 від 10.10.2024; № UA500370/2024/000066/1 від 28.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000169 від 14.11.2024; № UA500370/2024/000164 від 31.10.2024; № UA500370/2024/000152 від 10.10.2024; № UA500370/2024/000147 від 28.09.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ.

Крім того, щодо рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000075/2 від 31.10.2024, відповідачем зазначено, що Державна митна служба України розглянула скаргу ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" від 01.11.2024 № 01.11/2 (вх. Держмитслужби № 28802/13/1від 01.11.2024) на рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA500370/2024/000075/2. Рішенням Державної митної служби України №15/15-02-02/13/6635 від 23.12.2024 про результати розгляду скарги ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" від 01.11.2024 № 01.11/2 скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA500370/2024/000075/2 та зобов`язано Одеську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства, а тому Одеська митниця вважає, що позовна вимога не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим що рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA500370/2024/000075/2 скасовано.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28 лютого 2025 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці (як відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості № UA500370/2024/000066/1 від 28.09.2024.

Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000147 від 28.09.2024.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ (вул. Академіка Вільямса, 86, м. Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 42197434) суму сплаченого судового збору в розмірі 12 573 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 14 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний у задоволенні позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

- суд першої інстанції не врахував, що декларантом ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" надано листи від 14.11.2024 № 7/14.11, від 31.10.2024 № 31- 10/24, від 10.10.2024 № 1, від 28.09.2024 № 2 28.09, якими не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 07.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ (Покупець) та фірмою UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN. VE TIC.LTD.STI (Туреччина) (Постачальник) було укладено Контракт №0705/2024 на поставку, за умовами якого продавець здійснює поставку та передачу у власність покупця товару мармур ( кальцит/вапняк) (code 25174100 00), фракція 20-50mm, 50000т (+/- 10%), а покупець прийме товар і здійснить оплату продавцю в порядку, передбаченому договором.

Пунктом 1.1 контракту визначено, що продавець виставляє рахунок на партію товару, яка оплачується 50% передоплатою, протягом 3 (трьох) банківських днів після письмового замовлення на купівлю, погодженого обома Сторонами, наступні 50% сплачуються перед відвантаженням товару.

Пунктом 1.2 контракту визначено, що загальна вартість товару за контрактом визначається підсумовуванням вартості всіх партій товару разом.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 контракту ціна товару 15 USD / тонну FOB порт SARAYLAR PORT TURKEY. Валюта договору долар США. Валюта платежу - долар США.

Пунктом 2.1 Контракту визначено, що умови поставки згідно з "Інкотермс" в редакції 2020 року, FOB SARAYLAR PORT TURKEY (порт погрузки). Згідно з умовами цього Договору, Покупець виступає Фрахтувальником суден для перевезення товару з порту навантаження в порт вивантаження.

У червні 2024 року на підставі інвойсу № EF02024000000069 від 31.05.2024 компанією UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI поставлено позивачу партію товару (Мармур (кальцит) фракції 20-50 мм. хімічний склад: СаСО3 - 99.6%; MgO - ‹0,20%; Fe2O3 -‹0.01%; SiO2 - ‹0.01%; Al2O3 - ‹0.02%. Являє собою природній мармур, видобутий у кар`єрі з подальшим подрібненням, без будь якої подальшої обробки, без випалювання та сплавлення. Який не є каменем для монументів чи будівництва, не відноситься до гідравлічних цементів, шпатлівок для малярних робіт, невогнетривких сумішей для підготовки поверхонь фасадів, внутрішніх стін будівель, підлоги, стелі. Відповідає карбонату кальцію у вигляді гострокутних кусків неправильної форми. Не має гідрофобізуючої обробки(покриття). Торговельна марка: нема даних. Виробник: UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI Країна виробництва: TR).

Згідно інвойсу № EF02024000000069 від 31.05.2024 загальна вага товару складала 2700 тонн, загальна вартість товару становить 40 500,00 доларів (15 доларів за тонну).

Позивач розмитнював дану партію товару частинами, подаючи кожного разу окрему митну декларацію для розмитнення частини партії товару.

З метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024, зокрема, було надано:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № EF02024000000069 від 31.05.2024;

- коносамент (Bill of lading) №1 від 03.06.2024;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №2024/01 від 03.06.2024;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B 1100348 від 31.05.2024;

- банківські платіжні документи №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, №161від 15.05.2024, №mur 162 від 31.05.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №GIB2024000000006 від 03.06.2024;

- банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг №163JBKLO6, №MUR 163 від 06.06.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару лист №1 від 13.06.2024;

- картку рахунку 632;

- прайс-лист б/н від 06.05.2024;

- висновок за результатами цінового моніторингу № СИО-к № 000134 від 21.06.2024;

- висновок за результатами експертизи й оцінки дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напівдорогоцінних і декоративних каменів у сировині та виробах, колекцій мінералів, гірських порід, мінеральних речовин, а також культурних цінностей (Державний гемологічний центр України) №29405/10611- Д від 11.06.2024;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №0705/2024 від 07.05.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.05.2024;

- договір (контракт) про перевезення №05/29 від 29.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24160600ЕХ000002589 від 31.05.2024;

- аналіз хім.складу б/н від 06.05.2024;

- генеральний акт №63 від 09.06.2024;

- лист виробника б/н від 19.06.2024.

- лист № 2 від 21.06.2024;

- лист № 1-28.09;

- рішення судів у справі 420/5507/19.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган прийшов до висновку, що подані документи містять розбіжності, а тому відповідно до частини 3 статті 53 МК України, було зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28.09.2024 ТОВ "Одеська стивідорна компанія" надано лист № 2-28.09, в якому зазначено, що до вказаної декларації додані усі документи підтверджуючі митну вартість товару.

28.09.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000066/1, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару № 1 0,1046 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415).

Так, у рішенні № UА 500370/2024/000066/1 від 28.09.2024 відповідачем було вказано, що згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1) відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати страхування оцінюваних товарів. Відповідна складова до митної вартості не додавалась. Дані щодо страхування вантажу відсутні у поданих до митного оформлення документах;

2) Експертний висновок Державного Гемологічного Центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, крім того, у зазначеному висновку вказані інші реквізити рахунку-фактури (інший номер та дата) також вказана інша вага партії. Партію товару неможливо ідентифікувати. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

3) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по четвертий не пронумеровані, з першого по третій не підписані сторонами договору. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань;

4) Сертифікат про походження від 31.05.2024 № B 1100348 не містить посилання на комерційні та товаросупровідні документи, крім того транспорт зазначений як автомобільний. Таким чином партію товара неможливо ідентифікувати;

5) Декларантом заявлено в графі 44 мд зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, як контракт із виробником. Проте відомості щодо заявленого декларантом виробника UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI не мають документального підтвердження у наданих до митного оформлення документах. Наданий сертифікату аналізу від 06.05.2024 №б/н не містить ніяких реквізитів щодо виробника чи організації, яка цей аналіз проводила. Крім того це загальний сертифікат, який не має ніякого відношення до задекларованої партії товару.

Також у рішенні вказано, що у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 28.09.2024 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2024/000147.

Крім того, з метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024, зокрема, було надано:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № EF02024000000069 від 31.05.2024;

- коносамент (Bill of lading) №1 від 03.06.2024;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №2024/01 від 03.06.2024;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B 1100348 від 31.05.2024;

- банківські платіжні документи №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, №161від 15.05.2024, №mur 162 від 31.05.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару лист №1 від 13.06.2024;

- картку рахунку 632;

- прайс-лист б/н від 06.05.2024;

- висновок за результатами цінового моніторингу № СИО-к № 000134 від 21.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.05.2024;

- договір (контракт) про перевезення №05/29 від 29.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24160600ЕХ000002589 від 31.05.2024;

- аналіз хім.складу б/н від 06.05.2024;

- генеральний акт №63 від 09.06.2024;

- лист виробника б/н від 19.06.2024.

- лист № 2 від 21.06.2024;

- рішення судів у справі 420/5507/19.

10.10.2024 ТОВ "Одеська стивідорна компанія" надано лист № 1, в якому зазначено, що до вказаної декларації додані усі документи підтверджуючі митну вартість товару.

10.10.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000069/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару № 1 0,1046 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415).

Так, у рішенні № UА500370/2024/000069/2 від 10.10.2024 відповідачем було вказано, що згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

2) Експертний висновок Державного Гемологічного Центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 Постанова Кабінета Міністрів України від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, крім того, у зазначеному висновку вказані інші реквізити рахунку-фактури (інший номер та дата) також вказана інша вага партії. Партію товару неможливо ідентифікувати. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

3) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по п`ятий не пронумеровані, з першого по третій не підписані сторонами договору. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 10.10.2024 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2024/000152.

Крім того, з метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024 року, зокрема, було надано:

- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № EF02024000000069 від 31.05.2024;

- коносамент (Bill of lading) №1 від 03.06.2024;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №2024/01 від 03.06.2024;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B 1100348 від 31.05.2024;

- банківські платіжні документи №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, №161від 15.05.2024, №mur 162 від 31.05.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару лист №1 від 13.06.2024;

- картку рахунку 632;

- прайс-лист б/н від 06.05.2024;

- висновок за результатами цінового моніторингу № СИО-к № 000134 від 21.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.05.2024;

- договір (контракт) про перевезення №05/29 від 29.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24160600ЕХ000002589 від 31.05.2024;

- аналіз хім.складу б/н від 06.05.2024;

- генеральний акт №63 від 09.06.2024;

- лист виробника б/н від 19.06.2024.

- рішення судів у справі 420/20288/24.

31.10.2024 ТОВ "Одеська стивідорна компанія" надано лист № 31-10/24, в якому зазначено, що до вказаної декларації додані усі документи підтверджуючі митну вартість товару.

31.10.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000075/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить: по товару № 1 0,1046 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415).

Так, у рішенні № UА500370/2024/000075/2 від 31.10.2024 відповідачем було вказано, що згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

2) Експертний висновок Державного Гемологічного Центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, крім того, у зазначеному висновку вказані інші реквізити рахунку-фактури (інший номер та дата) також вказана інша вага партії. Партію товара неможливо ідентифікувати. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;

3) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по п`ятий не пронумеровані, з першого по третій не підписані сторонами договору. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань;

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 31.10.2024 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2024/000164.

01.11.2024 позивачем було подано скаргу на рішення відповідача № UА500370/2024/000075/2 від 31.10.2024.

На виконання Рішення Держмитслужби від 23.12.2024 №15/15-02-02/13/6635 про результати розгляду скарги ТОВ ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" від 01.11.2024 року № 01.11/2, відповідачем скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2024 № UA500370/2024/000075/2 та прийнято нове рішення від 28.12.2024 №UA500370/2024/000084/3, яким митну вартість товару №1 скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МК України до рівня митної вартості 0,1046 дол. США/кг за ЕМД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415 з урахуванням заявленого коду товару згідно УКТЗЕД, країни виробництва та відправлення, опису товарів мармур кальцит (карбонат кальцію), вагою нетто - 289500 кг, згідно умов поставки CFR Україна.

Так, у рішенні від 28.12.2024 №UA500370/2024/000084/3 відповідачем було вказано … до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, що була визначена декларантом за основним методом визначення митної вартості були подані наступні документи: договір купівлі-продажу від 07.05.2024 № 0705/2024; додаткова угода від 13.05.2024 № 1 до договору купівлі-продажу від 07.05.2024 № 0705/2024; e-fatura від 31.05.2024 № EF2024000000069; коносамент від 03.06.2024 № 1; карго маніфст від 03.06.2024 № 2024/01; сертифікат походження від № 31.05.2024 № В1100348; платіжні інструкції в іноземній валюті від 15.05.2024 № 161, від 31.05.2024 № 162, від 06.06.2024 № 163; платіжні інструкції від 15.05.2024 № 161JBKLO5, від 31.05.2024 № 162JBKLO5, від 06.06.2024 № 163JBKLO6; інвойс від 03.06.2024 № GIB2024000000006; довідка про транспортні витрати від 13.06.2024 № 1; картка рахунок № 632 за другий квартал 2024 року; висновок за результатами експертизи гемологічних об`єктів від 11.06.2024 № 29405/10611-Д; charter party; аналіз хімічного складу; генеральний акт від 09.06.2024 № 63; митна декларація країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ00002589; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі № 420/20288/24; постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 420/20288/24; прайс-лист від 08.05.2024; лист виробника. Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України. Згідно ч. 5 ст. 54 МК України Митні органи України мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів. Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:1) відповідно до п.7 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати страхування оцінюваних товарів. Відповідна складова до митної вартості не додавалась. Дані щодо страхування вантажу відсутні у поданих до митного оформлення документах. 2) Експертний висновок Державного Гемологічного Центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 Постанови Кабінета Міінстрів України від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, крім того, у зазначеному висновку вказані інші реквізити рахунку-фактури (інший номер та дата) також вказана інша вага партії. Партію товара неможливо ідентифікувати. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення; 3) Декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 7.05.2024 № 0705/2024, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку. Крім того аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по п`ятий не пронумеровані, з першого по третій не підписані сторонами договору. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов`язань. 4) Сертифікат про походження від 31.05.2024 № B 1100348 не містить посилання на комерційні та товаросупровідні документи, крім того транспорт зазначений як автомобільний. Таким чином партію товара неможливо ідентифікувати. 5) Декларантом заявлено в графі 44 мд зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, як контракт із виробником. Проте відомості щодо заявленого декларантом виробника UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI не мають документального підтвердження у наданих до митного оформлення документах. Наданий сертифікату аналізу від 06.05.2024 №б/н не містить ніяких реквізитів щодо виробника чи організації, яка цей аналіз проводила. Крім того це загальний сертифікат, який не має ніякого відношення до задекларованої партії товару. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення; Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом ТОВ "Одеська стивідорна компанія" надано лист від 31.10.2024 № 31-10/24, яким не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. Держмитслужбою за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що поставка товарів, заявлених за ЕМД від 30.10.2024 № 24UA500370005909U7, здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2024 № 0705/2024 (далі договір), укладених між компанією UC LIDER MERMER ENERJI DENIZ TAS. NAK. TUR. ITH.TIC.SAN.LTD. STI (продавець) та ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" (покупець), яким визначено, зокрема, що:продавець виставляє інвойс на партію товару, яка оплачується 50 відс. передоплатою протягом трьох банківських днів після письмового замовлення на купівлю, погодженого обома сторонами, наступні 50 відс. сплачуються перед відвантаженням товару (пункт 1.1);продавець негайно повідомляє покупця на електронну адресу про завершення завантаження товару на судно і відразу після завершення завантаження в порту завантаження, надсилає скан-копії наступних документів: коносамент, вантажний маніфест, план розміщення вантажу, сертифікат хімічного аналізу (сертифікат якості), звіт про нерадіоактивність, ваговий сертифікат/проєкт баржі, рахунок-фактура за підписом продавця із зазначенням країни походження, митна декларація,сертифікат походження (підпункт 1-9 пункту 2.6). Основними документами, що підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунокпроформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товарів, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 3, 4, 6 частини другої статті 53 Кодексу).Декларантом у графі 44 ЕМД від 30.10.2024 № 24UA500370005909U7 під кодом 0380, як рахунок-фактура (інвойс), заявлено e-fatura від 31.05.2024№ EF2024000000069, яка не може бути взята до уваги, як рахунок-фактура (інвойс) відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 Кодексу, оскільки: e-fatura це електронний документа, який формується експортером в електронній базі Туреччини при митному оформленні (електронна фактура з системи єдиного вікна);висновок за результатами експертизи гемологічних об`єктів від 11.06.2024№ 29405/10611-Д, здійснений на підставі інвойсу від 09.05.2024 № 2024000043. При цьому інвойс від 09.05.2024 № 2024000043, що може містити відмінні відомості про товар, його ціну, вагу, умови поставки тощо, до митного оформлення не надано. Також слід зазначити, що в митній декларації країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ00002589 наявні відомості про е-fatura від 31.05.2024 № 24243160110886036064418/1, яку до митного оформлення не надано. Надані платіжні інструкції в іноземній валюті від 15.05.2024 № 161 та від 31.05.2024 № 162, які не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки: відповідно до графи 70 передоплата за товар здійснюється відповідно до договору договору від 07.05.2024 № 0705/2024, що не дає можливості співставити з партією оцінюваного товару. При цьому відсутні відомості про рахунок, на підставі якого здійснювалась передоплата, як визначено пунктом 1.1 договору; не містить належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували факт виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінювані товари. Пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, як складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Слід відмітити, що згідно з роз`ясненнями, наведеними у Компендіумі з митного оцінювання Всесвітньої митної організації, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов`язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв`язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції. До митного оформлення надано транспортний (перевізний) документ коносамент від 03.06.2024 № 1 (далі коносамент), відповідно до якого морський фрахт здійснювалась на підставі charter party та містить відомості про F.I.O.S. (Free In and Out, Stowed). Згідно із загальноприйнятими міжнародними правилами F.I.O.S. (Free In and Out, Stowed) означає, що продавець не несе відповідальності за витрати на навантаження (In) та вивантаження (Out) товару, а також за його зберігання на борту судна (Stowed). Ці витрати покладаються на покупця або перевізника. При цьому, в графі 21 декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 24.09.2024 № 24UA500020008275U0, відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів. Разом з тим, у наданому до митного оформлення інвойсі від 3.06.2024 № GIB2024000000006, окрім відомостей про вартість фрахту, відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження та зберігання товару на борту судна, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості, зокрема визначених пунктом 6 частини десятої статті 58 Кодексу, які повинні включатись до ціни, що фактично сплачена. Також, не є достатнім підтвердження оплати фрахту оцінюваного товару надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 06.06.2024 № 163, оскільки: в графі 70 міститься посилання на контракт від 29.05.2024 № 05/29,відомості про який заявлено декларантом в графі 44 за ЕМД від 30.10.2024 № 24UA500370005909U7 під кодом 4301, проте документ з такими реквізитами до митного оформлення не надано; не містить належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували факт виконання операцій за такою платіжною інструкцією. Отже, декларантом не надано належних документальних підтверджень складових митної вартості, визначених пунктами 6 частини десятої статті 58 Кодексу. Таким чином, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Таким чином, розбіжності не усунені та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України ….

Крім того, з метою митного оформлення отриманого товару позивачем до Одеської митниці було подано митну декларацію № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом, до митної декларації № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024, зокрема, було надано:

- коносамент (Bill of lading) №1 від 03.06.2024;

- вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) №2024/01 від 03.06.2024;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B 1100348 від 31.05.2024;

- банківські платіжні документи №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, №161від 15.05.2024, №mur 162 від 31.05.2024;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару лист №1 від 13.06.2024;

- картку рахунку 632;

- прайс-лист б/н від 06.05.2024;

- висновок за результатами цінового моніторингу № СИО-к № 000134 від 21.06.2024;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 13.05.2024;

- договір (контракт) про перевезення №05/29 від 29.05.2024;

- копія митної декларації країни відправлення №24160600ЕХ000002589 від 31.05.2024;

- аналіз хім.складу б/н від 06.05.2024;

- генеральний акт №63 від 09.06.2024;

- лист виробника б/н від 19.06.2024.

- рішення судів у справі 420/20288/24.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган прийшов до висновку, що подані документи містять розбіжності, а тому , відповідно до частини 3 статті 53 МК України, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації.

14.11.2024 ТОВ "Одеська стивідорна компанія" надано лист № 7/14.11 в якому надала пояснення. Разом з листом позивачем було надано митному органу інвойс №№ EF02024000000069 від 31.05.2024, договір фрахту (рекап) 05/29 від 29.05.2024.

14.11.2024 Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500370/2024/000076/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом. Як вбачається з рішення митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить по товару № 1 0,1046 дол. США/кг (МД від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415).

Так, у рішенні № UА500370/2024/000076/2 від 14.11.2024 відповідачем було вказано, що згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати у митні органи України достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проте у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема:

1)Відповідно до ст. 53 Митного Кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Одним із документів, який підтверджує митну вартість товарів є рахунок-фактура (інвойс), який фактично відсутній у графі 44 вантажної митної декларації. Відповідно до пункту 2.6 зовнішньоекономічного договору від 07.05.2024 № 0705/2024, продавець після завершення завантаження надсилає сканкопії документів, серед яких є рахунок-фактура за підписом Продавця із зазначенням країни походження товару. Разом з тим, у митного органу наявна інформація, що до Державного гемологічного центру з метою отримання Висновку за результатами експертизи гемологічних об`єктів ТОВ Одеська стивідорна компанія надано інвойс від 09.05.2024 № 2024000043, який до митного оформлення не надавався та в платіжних інструкціях не зазначений. Слід зауважити, що рахунок-фактура та банківські платіжні документи згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 53 Кодексу є одними з основних документів, що підтверджують митну вартість товарів;

2) Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII Про валюту і валютні операції, Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216). Відповідно до пункту 15 Постанови № 216, платник заповнює реквізит призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Відтак, подані до митного оформлення платіжні інструкції від 15.05.2024 № (mur) 161, від 31.05.2024 № (mur) 162, та від 15.05.2024 № 161JBKLO5, від 31.05.2024 № 162JBKLO5 не можуть бути взяті до уваги митного органу з огляду на те, що вони не містять інформації щодо інвойсу відповідно до якого сформована оцінювана партія товарів, що унеможливлює ідентифікацію оплати по даній партії товару. Аналогічна правова позиція сформована Вищим адміністративним судом України: Платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару (Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2);

3) Згідно з відомостями, зазначеними у платіжних інструкціях від 06.06.2024 № (mur) 163, № 163JBKLO6, передоплата фрахту здійснена за договором від 29.05.2024 № 05/29. До митного оформлення надано документ під кодом 4301, що підписаний декларантом 05/29 та датований 29.05.2024. Проте, зазначених реквізитів даний договір не містить, у зв`язку з чим поданий документ неможливо ідентифікувати та він не може бути взятий до уваги митного органу. Разом з тим, в пункті 13 даного документу зазначено, що акредитив має бути сплачений 01-02 червня 2024 року, що узгоджується з відомостями у наданому до митного оформлення коносаменті від 03.06.2024 № 1, який містить примітки Freight advance та Freight payable as per Charter Party dated 29.05.2024. Проте, до митного оформлення надано платіжні інструкції від 06.06.2024 № (mur) 163, № 163JBKLO6 з повною оплатою фрахту відповідно до цінових відомостей, що містяться у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 03.06.2024 № GIB2024000000006, що не узгоджується з відомостями, зазначеними у коносаменті від 03.06.2024 № 1.Також відповідно до пункту 15 Постанови № 216, платник заповнює реквізит призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Відтак, подані до митного оформлення платіжні інструкції від 06.06.2024 № (mur) 163, № 163JBKLO6 не можуть бути взяті до уваги митного органу з огляду на те, що вони не містять інформації щодо інвойсу від 03.06.2024 № GIB2024000000006, що унеможливлює ідентифікацію оплати фрахту;

4) Щодо відомостей, зазначених у висновку Державного гемологічного центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д. До Державного гемологічного центру з метою отримання Висновку за результатами експертизи гемологічних об`єктів надано інвойс від 09.05.2024 № 2024000043, який до митного оформлення не надавався та в платіжних інструкціях не зазначений. Відповідно до наданого Висновку, за супровідними документами до об`єкта експертизи, оцінна вартість товару мармуру на умовах поставки CIF становить 22 дол. США/кг, проте, Товар, поданий до митного оформлення за митною декларацією, заявлений на комерційних умовах поставки FOB;

5) Митна декларація країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ000002589 містить QR-код (посилання на Систему перевірки митних декларацій Міністерства Торгівлі Туреччини), при скануванні якого статус вищезазначеної декларації не підтверджується. Також зазначена експортна декларація країни відправлення від 31.05.2024 оформлена раніше, ніж видані маніфест та коносамент від 03.06.2024;

6) Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під дійсною вартістю розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Проте, у наданому до митного оформлення прайс-листі від 08.05.2024 № б/н відсутні відомості щодо умов поставки, умов платежу, терміну поставки, характеру тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та термін дії;

7) Сертифікат про походження від 31.05.2024 № B 1100348 не містить посилання на комерційні та товаросупровідні документи, крім того транспорт зазначений як автомобільний. Таким чином партію товара неможливо ідентифікувати.

Також в рішенні вказано, що наданий договір перевезення від 29.05.2024 № 29.05.2024, сторінки якого не пронумеровані, відсутня номерація пунктів в договорі, що не дає митному органу можливості упевнитися у повноті наданого договору. Надана e-fatura від 31.05.2024 № EF02024000000069 не може бути взята до уваги з огляду на те, що вона не співпадає з номером Е-фатури у митній декларації країни відправлення, а інвойс зазначений у висновку Державного гемологічного центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д так і не наданий. Обґрунтування декларанта щодо висновку Державного гемологічного центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не можуть бути взяті до уваги з огляду на те, що з метою отримання такого Висновку наданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, у п 2.1 якого зазначено умови поставки FOB. У визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 14.11.2024 видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500370/2024/000169.

Вважаючи вказані рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Митного кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 23, 24 ч.1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).

Відповідно до Брюссельської Конвенції про створення уніфікованої методології визначення митної вартості товарів 1950 року (Конвенція про оцінку товарів у митних цілях), митна вартість була визначена як номінальна ціна товару, за якою відповідний товар може бути проданий в країну призначення в момент подання митної декларації (тобто ціна, що укладається між незалежними один від одного продавцем і покупцем на умов повної ринкової конкуренції).

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), підписаної 30 жовтня 1947 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей (митна вартість) повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року митною вартістю імпортованих товарів є їх контрактна вартість, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту.

Керуючись ч.1 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (п.1 ч.5 ст.54 МК України).

Як встановлено ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч.ч.5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності до ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права дає можливість дійти висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 МК України.

За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 МК України (ч.3 ст.54 МК України).

Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч.1 ст.55 МК України).

Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч.2 ст.55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 (далі - Правила №598).

Так, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у випадках визначених даною частиною.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

У разі відмови у митному оформленні також складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком, затвердженим Міністерством фінансів України №631 від 30.05.2012 року (Розділ VIII).

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, позивач визначив митну вартість товару за основним методом за ціною контракту. Водночас, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2)щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України унормовано, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, суд першої інстанції з оскарженого рішення про коригування митної вартості встановив, що митний орган не застосував другого-п`ятого методів визначення митної вартості. Водночас, відповідач застосував шостий резервний метод і джерелом для коригування митної вартості слугував аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, зокрема митна декларація від 20.04.2024 № UA500370/2024/002415.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам суд першої інстанції зауважив, що відомості, які містяться в базах даних ЄАІС Держмитслужби України мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини з різноманітними контрагентами здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Верховним Судом було сформовано правову позицію, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 по справі №820/17417/14, від 04.09.2018 по справі №818/1186/17).

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Крім того, згідно з наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статтей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів всупереч положенням п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України (крім номеру митної декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та зазначення що рівень такої вартості у неї у максимально наближений час з урахуванням вагових характеристик є більшим), не містить жодних належних обґрунтувань митного органу щодо зроблених коригувань, зокрема, умов поставки, комерційних умов подібних (аналогічних) товарів, та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладені вище обставини суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про недотримання митним органом вимог МК України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованих товарів та визначення більшої митної вартості цих товарів за резервним методом.

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту. В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.

Щодо претензії митного органу, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість страхування оцінюваних товарів, суд першої інстанції зазначив про таке.

Так, матеріалами справи підтверджено, що постачання товару згідно вказаних митних декларацій здійснювалось на умовах FОВ SARAYLAR/MARMARA.

Умови поставки FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) термін Інкотермс 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Продавець за умовами поставки FOB зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту, переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Ціна FОВ (FОВ ргісе) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Тобто, за умовами поставки FOB у покупця не має обов`язку перед продавцем укладати договір страхування. Таких обов`язків не має й продавець товару, продавець товару має лише обов`язок надати на прохання покупця інформацію, необхідну для отримання страхування.

Отже, обов`язкове страхування вантажу за умовами поставки FOB не передбачається, але може бути здійснене на добровільних засадах. Якби страхування товару здійснювалось у добровільному порядку, то таке страхування за умовами терміну FOB мав би здійснювати саме покупець товару, оскільки з моменту завантаження товару на судно усі ризики та затрати переходять саме до покупця.

Так, як вже вказано судом згідно п.8 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Доказів того, що позивачем було застраховано товар та не включено вартість такого страхування до його ціни, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вище викладене, доводи митного органу які викладені як у відзиві на позовну заяву так і у апеляційній скарзі, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість страхування оцінюваних товарів є безпідставними.

Вирішуючи спірне питання щодо посилань митниці на те, що декларантом подано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, окремі ділянки якого містять сліди неодноразового сканування та повторного друку та на те, що аркуші зовнішньоекономічного договору (контракт) купівлі-продажу товарів з першого по п`ятий не пронумеровані, з першого по третій не підписані сторонами договору, що, за твердженням відповідача свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими, суд першої інстанції виходив із таких мотивів.

Відповідно до ст.1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми рахунку-фактури (інвойсу).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов`язковість нумерації сторінок зовнішньо-економічних договорів, і в тому числі проставляння підписів сторін на кожній сторінці.

Водночас, сторонами не заперечується, що текст договору від 07.05.2024 № 0705/2024 скріплений підписами уповноважених осіб покупця та продавця та скріплений печатками підприємств.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постановах Верховного Суду від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625.

На підтвердження вказаних тверджень в оскаржуваному рішенні будь-яких експертних досліджень відповідачем не проводилось, а відтак суд вважає недоведеними твердження в оскаржуваному рішенні на підробку документів.

При цьому, митний орган не застосував до позивача будь-яких заходів, встановлених законодавством за надання підроблених документів митному органу (порушення митних правил), що свідчить про те, що висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції правильно відхилив вказані доводи відповідача як необґрунтовані.

Щодо посилань митного органу, що сертифікат про походження від 31.05.2024 № B 1100348 не містить посилання на комерційні та товаросупровідні документи, крім того транспорт зазначений як автомобільний, то суд відхиляє їх як необґрунтовані, адже в сертифікаті походження не міститься жодних числових значень щодо митної вартості, а тільки дані про країну походження товару.

Тобто недоліки вказаного документи не впливають на митну вартість товару.

Щодо покликань відповідача на те, що декларантом заявлено в графі 44 мд зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.05.2024 № 0705/2024, як контракт із виробником, проте відомості щодо заявленого декларантом виробника UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TIC.LTD.STI не мають документального підтвердження у наданих до митного оформлення документах, наданий сертифікату аналізу від 06.05.2024 №б/н не містить ніяких реквізитів щодо виробника чи організації, яка цей аналіз проводила, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій: 1) товар був повністю отриманий; 2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю.

Статтею 41 Митного кодексу України визначено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Електронні документи про непреференційне походження товару, створені, передані, збережені або перетворені електронними засобами у візуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носії з дотриманням законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.

У разі якщо декларант створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носії, кожен із цих документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу.

Так, до суду першої інстанції позивач разом із позовом надав лист UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TЭC.LTD.STI, яким вказано компанія заявляє, що є виробником і експортером мармурової сировини (кальцид/вапняк) та що весь товар, який дана компанія реалізує турецького походження.

В наданому до суду сертифікаті про походження товару від 31.05.2024 № B 1100348 визначено, що країною його походження є Туреччина, а експортером - UC LIDER MERMER EN.DENIZ TAS.NAK.TUR.ITH.IHR.SAN.VE TЭC.LTD.STI.

Тобто, до митного оформлення позивачем надано документи, які на його думку підтверджують походження товару.

В той же час, стаття 43 Митного кодексу України визначає, що перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, у разі, якщо у митного органу виникли сумніви щодо походження товару, то саме після завершення митного оформлення від має право вчинити необхідні дії, визначені статтею 43 Митного кодексу України визначає для перевірка документів.

Разом з тим, вищевказані твердження відповідача не є підставою для прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Відхиляючи посилання представника відповідача на те, що експертний висновок Державного Гемологічного Центру від 11.06.2024 № 29405/10611-Д не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 Постанови Кабінета Міністрів України від 10.09.2003 N1440 Про затвердження Національного стандарту N1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки, на те, що у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень, крім того, у зазначеному висновку вказані інші реквізити рахунку-фактури (інший номер та дата) також вказана інша вага партії та на те, що партію товару неможливо ідентифікувати, суд першої інстанції виходи із такого.

Так, відповідно до п.56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Водночас, сторонами по справі не заперечується, до митного оформлення позивач надав ціновий висновок, а не звіт про оцінку майна.

Втім, вказаний документ фактично має інформаційний характер та відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України не є документом, що підтверджує митну вартість товарів.

Жодних контраргументів з цього приводу апелянт не надав.

Щодо доводів митного органу, що у наданому до митного оформлення прайс-листі від 08.05.2024 № б/н відсутні відомості щодо умов поставки, умов платежу, терміну поставки, характеру тари та упаковки, число, з якого дані ціни вводяться в дію та термін дії, суд зазначає, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, які має надати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.03.2020 по справі № 825/15796/16.

Стосовно доводів відповідача про те, що надані платіжні інструкції в іноземній валюті від 15.05.2024 № 161 та від 31.05.2024 № 162, не можуть бути взяті до уваги як банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати за оцінюваний товар, оскільки міститься посилання лише на зовнішньоекономічний контракт без прив`язки до інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію оплати з товаром; надана платіжна інструкція в іноземній валюті від 06.06.2024 № 163 не є достатнім підтвердження оплати фрахту оцінюваного товару, так як вона не містять інформації щодо інвойсу від 03.06.2024 № GIB2024000000006, що унеможливлює ідентифікацію оплати фрахту; а також, що перераховані квитанції не містить належних відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували факт виконання операцій за такою платіжною інструкцією, то суд зазначає наступне.

У пункті 7, 9 та 10 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012 року, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, вказано, що платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж (у разі коли відповідно до умов відповідних зовнішньоекономічних договорів такий авансовий платіж мав здійснюватися лише після отримання декларантом рахунку-фактури, інвойсу), не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару; ситуація, коли сума коштів, зазначена у платіжному дорученні з оплати за оцінюваний товар, не відповідає ціні цього товару, зазначеній в інших документах, доданих до вантажної митної декларації, не є підставою для твердження про розбіжність у документах, а тому для сумнівів у правильності визначення митної вартості; інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, що відмінні від тих, які стоять під відповідним зовнішньоекономічним договором, є допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону.

Натомість загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами та порядку зарахування коштів в іноземній валюті, встановлює Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 (у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189) (надалі - Положення).

Відповідно до вимог підпункту 10 пункту 14 розділу ІІ Положення до обов`язкових реквізитів платіжної інструкції віднесено лише наявність у ній графи "Призначення платежу", натомість обов`язкових та вичерпних вимог, до заповнення вказаного реквізиту, чинним законодавством не визначено.

За приписами пункту 15 розділу ІІ Положення платник заповнює реквізит Призначення платежу платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України .

При цьому чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо непідтвердження позивачем інформації про митну вартість товару.

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, згідно умов зовнішньоекономічного договору продавець виставляє рахунок на партію товару, яка оплачується 50% передоплатою, протягом 3 (трьох) банківських днів після письмового замовлення на купівлю, погодженого обома Сторонами, наступні 50% сплачуються перед відвантаженням товару.

Відповідно до матеріалів справи, позивач надав до митного органу банківські платіжні документи №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, № mur 161 від 15.05.2024, №mur 162 від 31.05.2024.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що платіжні інструкції в іноземній валюті №161JBKLO5 від 15.05.2024, №162JBKLO5 від 31.05.2024, № mur 161 від 15.05.2024, № mur 162 від 31.05.2024, повністю підтверджують перерахування за товар суми в загальному розмірі саме 40 500,00 доларів США (22 500,00 доларів США + 18 000,00 доларів США), а тому невизначеності щодо ціни, яка була сплачена позивачем за поставлений товар по контракту № 0705/2024 від 07.05.2024 року по суті не виникає.

Жодної суперечливості інформації, що міститься в інвойсі № EF02024000000069 від 31.05.2024 та банківських платіжних документах апелянтом не доведено та судовим розглядом не встановлено.

Вартість товару у інвойсі повністю співпадає із вартість заявленої позивачем до митного оформлення.

Відповідно до Договору морського перевезення RЕСАР №05/29 від 29/05.2024 MARE GEMI ACTNTELIGIGEMI KIRALAMA GEMI NAKLIYE TIC.LTD.STI.(Перевізник) надає послуги перевезення мармуру (кальциту) згідно Коносаменту №1 у розмірі 2 700т, з порт навантаження (Saraylar, Turkiy) до порту вивантаження: (Izmail port, Ukraine) для ТОВ Одеська стивідорна компанія.

Згідно Договору морського перевезення RЕСАР № 05/29 від 29.05.2024 та рахунку (invoise) № GIB2024000000006 від 03.06.2024 вартість перевезення складає 18 USD/1т, таким чином сума Договору складає 48 600.00 грн.

Платіжні інструкції в іноземній валюті №163JBKLO6, №MUR 163 від 06.06.2024 повністю підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг в розмірі саме 48 600,00 доларів США.

Принагідно, слід зазначити, що платіжні інструкції в іноземній валюті містить посилання на контракти, зазначено дату операції, суму операції у валюті - долар США, та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення.

В аспекті наведеного вище випливає, що лише відсутність у банківському платіжному документі посилання на інвойс самі по собі з урахуванням всіх інших наданих до митного оформлення документів, що підтверджують митну вартість товару, не можуть слугувати достатньою підставою для сумніву у визначенні митної вартості товарів.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

В постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином, обставини не зазначення в платіжній інструкції відомостей про виконавця надавача платіжних послуг чи його ID ключа, які б підтверджували виконання операцій за такою платіжною інструкцією, вплинули на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості.

Стосовно твердження відповідача, що у наданому до митного оформлення інвойсі від 03.06.2024 № GIB2024000000006, окрім відомостей про вартість фрахту, відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження та зберігання товару на борту судна, що не дає можливості здійснити перевірку числових значень митної вартості, зокрема визначених пунктом 6 частини десятої статті 58 Кодексу, які повинні включатись до ціни, що фактично сплачена, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України до митної вартості включаються такі витрати зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження, складування та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB.

За Правилами Інкотермс FОВ у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна.

Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також суму вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення. Згідно базису поставки FOB Інкотермс продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Вказаний термін може застосовуватись лише під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Таким чином ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; завантаження та розміщення товару на кораблі.

Відхиляючи посилання митного органу на те, що митна декларація країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ000002589 містить QR-код (посилання на Систему перевірки митних декларацій Міністерства Торгівлі Туреччини), при скануванні якого статус вищезазначеної декларації не підтверджується. Також зазначена експортна декларація країни відправлення від 31.05.2024 оформлена раніше, ніж видані маніфест та коносамент від 03.06.2024, суд першої інстанції зауважив, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, і позивач жодним чином на це впливати не може.

Водночас, апелянт обґрунтовуючи свою правову позицію не надав ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції жодних доказів про здійснення перевірки митної декларації країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ000002589 через відповідні інтернет сайти Туреччини, а також доказів, що вказана декларація не є чинною.

Між тим, позивач в свої пояснення поданих до митного органу зазначив, що до початку навантаження товарів на судно вантажовласник або уповноважена ним особа подає митниці доручення на навантаження. Підставою для оформлення доручення на навантаження є митна декларація. Та в подальшому після завантаження складається товаросупровідний документ коносамент. Вказане пояснює що експортна декларація країни відправника оформлена раніше, ніж видані маніфест та коносамент від 03.06.2024.

Стосовно посилань відповідача, що в митній декларації країни відправлення від 31.05.2024 № 24160600ЕХ00002589 наявні відомості про е-fatura від 31.05.2024 № 24243160110886036064418/1, яку до митного оформлення не надано, суд зазначає, що відповідно до правил митного оформлення Республіки Туреччина до митного оформлення подаються електронні відомості експортних цін, сформованих на державному порталі рахунків-фактур (Е-фатура) експорту https://efatnra.gtb.gov.tr/.

Е-фатура є витягом з електронного реєстру, відомості з електронної системи передаються у експортну декларацію, що повністю виключає можливість його підробки. Номер документу формує електронна державна система, що відповідає ID документу, зазначеному в експортній декларації. Наявність в експортній декларації посилання на електронний реєстр e-fatura доводить відповідність ціни у рахунку-фактурі ціновим відомостям експортної декларації.

При цьому, як вже було зауважено судом, що правила заповнення митної декларації Туреччини регулюються турецьким законодавством, і позивач жодним чином на це впливати не може.

Зміст поданої декларантом позивача до митного оформлення експортної декларації країни відправлення (Туреччини) від 31.05.2024 № 24160600ЕХ00002589 містить інформацію про постачальника та покупця, ціну товару та умови поставки. Жодних доказів виявлення митним органом розбіжностей у номенклатурі, ціні, об`ємі (масі), особі продавця товару, країни його походження відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

На користь наведених вище висновків суду першої інстанції свідчить і те, що позивачем подавалася митна декларація № 24UA500370003539U4 від 13.06.2024, на підставі якої розмитнювалася частина цієї ж партії товару та з якої надавався пакет документів, ідентичний пакету документів, що надавався з митними деклараціями № 24UA500370005441U6 від 28.09.2024, № 24UA500370005613U5 від 10.10.2024, № 24UA500370005909U7 від 30.10.2024, № 24UA500370006135U0 від 13.11.2024. Митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за вказаною декларацією, у зв`язку з чим оформив картку відмови у митному оформленні випуску UA500370/2024/000092 від 21.06.2024 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024року, яке прийнято з тих же мотивів та правових підстав, що й оскаржувані у даній справі рішення. Позивачем вживалися заходи щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024 у судовому порядку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року у справі №420/20288/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року позов ТОВ "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості UA500370/2024/000031/2 від 21.06.2024. Визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці UA500370/2024/000092 від 21.06.2024.

Контраргументів з цього приводу апелянт не надав.

Згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZWIERZYСSKI v. POLAND", Арр. 34049/96, 19 June 2001 позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі CASE OF PRESSOS COMPANIA NAVIERA S.A. AND OTHERS v. BELGIUM, App. № 17849/91, 20 November 1995). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "BEYELER v. ITALY", App. № 33202/96, 5 January 2000). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок

Крім цього, згідно з пунктом 17 рішення у справі «POLIMERKONTEYNER, TOV v. UKRAINE», Арр. 23620/05, 24 November 2016, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Колегія суддів констатує, що з обсягу встановлених обставин справи випливає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням викладеного, правильним є висновок суду першої інстанції, про протиправність рішень про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000066/1 від 28.09.2024, № UA500370/2024/000069/2 від 10.10.2024, № UA500370/2024/000076/2 від 14.11.2024, № UA500370/2024/000084/3 від 28.12.2024, відповідно правильним є і висновок суду першої інстанції, що прийняті на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500370/2024/000147 від 28.09.2024, № UA500370/2024/000152 від 10.10.2024, № UA500370/2024/000169 від 14.11.2024, № UA500370/2024/000164 від 31.10.2024 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи митного органу, що декларантом подані не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості, серед документів наданих для підтвердження заявленого рівня митної вартості спростовуються тим, що позивачем було надано митному органу достатній обсяг документів, необхідних для визначення митної вартості.

Зазначені документи не містять розбіжності та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відповідно відсутні достатнього обґрунтовані причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не зазначено інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Колегія суддів наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Водночас, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14; постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 тощо, відомості з інформаційної бази Держмитслужби мають лише допоміжний інформаційний характер та не мають жодного переважного значення. Тому саме по собі зазначення апелянтом про раніше оформлені митні декларації з вищим рівнем митної вартості товару не може вважатися належним обґрунтуванням коригування, а товари, у даному випадку - електродвигуни - не можуть порівнюватися без врахування їх характеристик.

Отже, колегія суддів констатує, що апелянтом не надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи їх неповноти, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 справа № 815/3451/16.

Доводи апелянта щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів з посиланням на відповідні національні та міжнародні нормативно-правові акти апеляційний суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія судів надаючи відповідь на аргументи апеляційної скарги також враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі GANUSHCHAK v. Ukraine (№ 40776/16) від 26.08.2024, котрий досліджуючи питання неоднозначності судової практики, відзначив, що якщо явно суперечливі рішення втручаються у право на мирне володіння майном і не містять обґрунтованого пояснення розбіжності, таке втручання не може вважатися законним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки призводить до неузгодженості практики, якій бракує необхідної точності, аби фізичні особи могли передбачити наслідки своїх дій. Суд виснував, що розбіжності у практиці з питання достатньо для встановлення за обставин цієї справи, що заявник не міг передбачити оскаржуване втручання у вигляді постанови апеляційного суду та його наслідки, а тому воно було несумісним із принципом законності, закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, наведені заявником до прикладу постанови додатково свідчили, що навіть у самому апеляційному суді не було згоди стосовно цього питання, а постанова апеляційного суду від 14.01.2016 суперечила низці його попередніх остаточних постанов, у яких він підтверджував, за майже ідентичних обставин, що т/з особистого користування не мав розглядатися як «товар» у розумінні ст. 482 МК України. Попри безпосереднє посилання заявника на одну з таких постанов апеляційний суд не надав жодних роз`яснень, чому він дійшов протилежного висновку в цій справі, а Уряд, погодившись із таким висновком апеляційного суду, не прокоментував згадану різну практику суду, включно із суперечливими оцінками подібної ситуації у справі заявника та у справах щодо інших осіб. Суд уже неодноразово наголошував, що якщо такі явно суперечливі рішення втручаються у право на мирне володіння майном і не містять обґрунтованого пояснення розбіжності, таке втручання не може вважатися законним у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки призводить до неузгодженості практики, якій бракує необхідної точності, аби фізичні особи могли передбачити наслідки своїх дій

Отже, апелянт будучи обізнаним із змістом рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/20288/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 мав навести вагомі аргументи для відступу від правової оцінки обставин у цих судових рішеннях.

Проте таких аргументів апелянт не надав.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЬКА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі № 420/37459/24 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 29 липня 2025 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик


Суд	П'ятий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.07.2025
Оприлюднено	31.07.2025
Номер документу	129165423
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Шляхтицький О.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні