Постанова від 28.07.2025 по справі 380/24047/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/24047/24 пров. № А/857/11472/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді :Кухтея Р.В.,

суддів :Носа С.П., Шевчук С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року про повернення позовної заяви (постановлену головуючим суддею Мартинюком В.Я. у порядку письмового провадження ум. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом доБуської міської ради Золочівського району Львівської області, в якому просив визнати протиправними дії та бездіяльність щодо проведення неналежної, неповної, формальної перевірки за зверненням від 17.09.2024, чим грубо порушено вимоги ст.18 Закону України Про звернення громадян та зобов`язати відповідача повторно провести перевірку за зверненням від 17.09.2024 з обов`язковою участю в с. Йосипівка Золочівського району Львівської області та вжити належних заходів реагування щодо припинення порушення прав.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків, про що останній був належним чином повідомлений (витяг з трекінгу Укрпошти; відправлення вручено особисто 09.12.2024).

Як встановлено судом, позивач 20.12.2024 подав заяву, в якій посилається на свій важкий майновий стан, рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій через порушення норм процесуального права просить її скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ним до позовної заяви було долучено копії довідки ДФС у Львівській області за 2024 рік, довідки з Пенсійного фонду, довідки з банку, які підтверджують його скрутний майновий стан. Однак, суд першої інстанції безпідставно відмовив у доступі до правосуддя, застосувавши надмірний формалізм.

З урахуванням положень п.3 ст.294, ч.2 ст.312 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, на які було вказано судом в ухвалі від 02.12.2024, станом на 27.12.2024.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху у зв`язку із несплатою судового збору.

Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху позивачу надіслано на поштову адресу, зазначену у позовній заяві, яку він отримав 09.12.2024, що підтверджується витягом з трекінгу Укрпошти.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172цьогоКодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

20.12.2024 до суду першої інстанції позивачем було подано заяву, в якій він посилається на свій важкий майновий стан. Жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивачем надано не було.

Таким чином, станом на 27.12.2024 вимоги ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 виконано не було.

Доводи апеляційної скарги щодо долучення ним до позовної заяви копії довідки ДФС у Львівській області, довідки з Пенсійного фонду станом на 21.02.2024 рік, довідки з банку від 08.10.2024, судом до уваги не беруться, оскільки вони видані станом на лютий 2024 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 27.11.2024.

Згідно п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року про повернення позовної заяви по справі №380/24047/24- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук