Ухвала від 30.07.2025 по справі 642/6891/20

30.07.2025

642/6891/20

1-кп/642/146/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

адвокат ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 обвинуваченого за ч. 5 ст. 298 КК України про скасування арешту майна -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ленінського р/с м. Харкова від 02.12.2020 р. було накладено арешт на частку учасника ТОВ «Рать» (код ЄДРПОУ 38159487) підозрюваного ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді 100% статутного капіталу вартістю 10000 грн., заборонивши йому відчуження вказаного майна третім особам, з метою забезпечення цивільного позову.

Підставою для накладення арешту стало те, що в межах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 за ст. ст. 367 ч.2, 191 ч.2, 366 ч.1 КК України представником потерпілого КНП ХОР «ОКШВД №1» ОСОБА_6 подано цивільний позов на суму 344315.75 грн.

Адвокат ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про скасування вищезазначеного арешту, посилаючись на те, що ухвалою Ленінського р/с м. Харкова від 16.05.2024р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ст. ст. 191 ч.2; 366 ч.1; 367 ч.2 КК України закрито у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності. При цьому цивільний позов КНП ХОР «ОКШВД №1» було залишено без розгляду з роз`ясненням позивачу право на подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства.

Прокурор не заперечував щодо скасування арешту.

Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Оскільки підставою для накладання арешту було подання цивільного позову КНП ХОР «ОКШВД №1» який в свою чергу ухвалою суду від 16.05.24р. залишено без розгляду суд вважає що підстави для збереження арешту відсутні.

Також суд зазначає, що арештоване майно не є речовим доказом по справі, а також на теперішній час зазначене майно не є об`єктом, який може бути конфіскований в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, 8егіез А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, 8егіез А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, 8егіез А N 98).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожному будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і противоправних посягань, в тому числі і на судовий захист.

Згідно з ч. 1 та ч.2ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.98,170,171,174 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арештнакладений ухвалоюслідчого суддіЛенінського р/см.Харкова від 02.12.2020року на частку учасника ТОВ «Рать» (код ЄДРПОУ 38159487) підозрюваного ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у вигляді 100% статутного капіталу вартістю 10000 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Суддя ОСОБА_1