Ухвала від 07.07.2025 по справі 753/7461/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/7461/24

провадження № 1-кс/753/1757/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100020001325, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100020001325 від 08.03.2024, у якому слідчий просить накласти арешт на:

1) майно, вилучене 23.09.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон марки IPhone 15 ProMax сірого кольору у чохлі сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 ;

- IPadPro моделі MHNH3LL/A, s/n: НОМЕР_3 ;

- пенсійне посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, два посвідчення благодійного фонду, видані на ім`я ОСОБА_5 ;

2) майно, вилучене 17.06.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- мобільний телефон марки Iphone 15 ProMax сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 ;

- мобільний телефон марки IPhone 6 сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 ;

- автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, державний номерний знак НОМЕР_8 , VIN: НОМЕР_9 , власником якого є ОСОБА_6 ;

3) земельну ділянку з кадастровим номером 5623284602:02:001:0028, площею 0.9827 га.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100020001325 від 08.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

17.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню шляхом усунення перешкод, вчиненому повторно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи; у підробленні та збуті офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем та іншою особою, вчинені повторно, у складі організованої групи.

23.09.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено: мобільний телефон марки IPhone 15 ProMax сірого кольору у чохлі сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 ; IPadPro, моделі MHNH3LL/A, s/n: НОМЕР_3 ; пенсійне посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, два посвідчення благодійного фонду, видані на ім`я ОСОБА_5

17.06.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено: мобільний телефон марки Iphone 15 ProMax сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки IPhone 6 сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 ; автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, д.н.з. НОМЕР_8 , VIN: НОМЕР_9 .

Вказані предмети, речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що предмети та речі, виявлені за місцем проживання ОСОБА_5 , можуть мати значення для досудового розслідування у якості речових доказів.

Слідством встановлено, що ОСОБА_5 володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 5623284602:02:001:0028, площею 0.9827 га.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів та конфіскація майна як виду покарання.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На підставі зазначеного слідчий просить про задоволення клопотання.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Представник власників майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечила проти клопотання, просила відмовити у його задоволенні. Пояснила, що власником автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, державний номерний знак НОМЕР_8 , є ОСОБА_6 . Автомобіль було набуто ОСОБА_6 на законних підставах за грошові кошти, які мають законне походження. ОСОБА_6 не має відношення до обставин кримінального провадження в рамках розслідування якого було проведено обшук і вилучено належне їй майно, жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні не має. Обшук автомобіля і подальше його вилучення відбулось незаконно, дозвіл на проведення обшуку автомобіля і його вилучення слідчим суддею не надавався. Вилучений автомобільне має жодного доказового значення у кримінальному провадженні. Також представник власників майна зазначила, що вилучене під час обшуків, які було проведено 23.09.2024 і 17.06.2025, майно не відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, а тому не підлягає арешту. Крім того, адвокат звертала увагу на те, що майно, яке було вилучено у вересні 2024 вже майже рік незаконно утримується слідством і за цей час можливо було провести необхідні слідчі дії з вилученим майном.

Заслухавши пояснення представника власників майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення з таких підстав.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100020001325 від 08.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дарницької окружної прокуратури міста Києва.

В межах кримінального провадження № 12024100020001325, 17.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання.

Що стосується арешту земельної ділянки з кадастровим номером 5623284602:02:001:0028, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно із вимогами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У разі арешту майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке інкриміноване ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються (ч. 1 ст. 59 КК України).

Кримінальний закон не встановлює прямого співвідношення чи обмеження обсягу конфіскації майна як виду покарання із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Покарання у вигляді конфіскації майна, як і будь-яке інше покарання, встановлюється вироком суду. Оскільки на цьому етапі кримінальне провадження ще не розглянуто судом по суті та вирок не постановлений, слідчий суддя не має змоги передбачити ні сам факт його постановлення, ні можливий обсяг конфіскації майна як виду покарання, вказані події на цьому етапі повинні розглядатися лише як вірогідні.

Тобто, у випадку визнання винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, тому, на переконання слідчого судді, слідчий довів необхідність арешту майна підозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Долученими до матеріалів клопотання відомостями підтверджено, що у власності ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 5623284602:02:001:0028, площею 0.9827 га.

Слідчим у клопотанні обґрунтовано існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на зазначене майно, може призвести до його можливого відчуження, передачі на користь третіх осіб або настання інших негативних наслідків.

Отже, слідчий суддя, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку, що на вказане майно підозрюваного може бути накладено арешт з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Що стосується арешту майна, вилученого 17.06.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , слідчий суддя назначає наступне.

Встановлено, що 17.06.2025, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13.06.2025 у справі №753/7461/24, провадження №1-кс/753/1692/25, проведено обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено: мобільний телефон марки Iphone 15 ProMax сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки IPhone 6 сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 .

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені 17.06.2025 під час обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , речі, а саме: мобільний телефон марки Iphone 15 ProMax з сім-карткою НОМЕР_6 та мобільний телефон марки IPhone 6, містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, тобто такі речі відповідають ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і мають значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена слідчим мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, накладення арешту на вищезазначені речі (мобільний телефон марки Iphone 15 ProMax з сім-карткою НОМЕР_6 та мобільний телефон марки IPhone 6) відповідає критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як докази під час судового розгляду для встановлення факту або обставин у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилучених під час обшуку речей, на вказане майно необхідно накласти арешт.

Що стосується арешту майна, вилученого 23.09.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя зазначає наступне.

Встановлено, що 23.09.2024, на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 13.09.2024 у справі №753/7461/24, провадження №1-кс/753/2545/24, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено: мобільний телефон марки IPhone 15 ProMax сірого кольору у чохлі сірого кольору, IMEI: НОМЕР_1 з сім-карткою НОМЕР_2 ; IPadPro, моделі MHNH3LL/A, s/n: НОМЕР_3 ; пенсійне посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, два посвідчення благодійного фонду, видані на ім`я ОСОБА_5 , тобто вилучене майно міститься в переліку предметів та документів, які зазначені до відшукання в ухвалі слідчого судді про обшук та відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

А згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Матеріалами, доданими до клопотання, доведено, що вилучені під час обшуку 23.09.2024 речі та документи ( мобільний телефон марки IPhone 15 ProMax з сім-карткою НОМЕР_2 ; IPadPro, моделі MHNH3LL/A; пенсійне посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, два посвідчення благодійного фонду, видані на ім`я ОСОБА_5 ) міститься в переліку предметів та документів, які зазначені до відшукання в ухвалі слідчого судді про обшук та відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України, а відтак не є тимчасово вилученим майном.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого в частині арешту вилучених під час обшуку 23.09.2024 речей та документів (мобільний телефон марки IPhone 15 ProMax з сім-карткою НОМЕР_2 ; IPadPro, моделі MHNH3LL/A; пенсійне посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, два посвідчення благодійного фонду, видані на ім`я ОСОБА_5 ).

Що стосується арешту автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, державний номерний знак НОМЕР_8 , який було вилучено 17.06.2025, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, на підставі наданих ініціатором клопотання матеріалів, повинен з`ясовувати обставини, визначені ч. 2 ст. 173 КПК України, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 17.06.2025 проведено обшук автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, державний номерний знак НОМЕР_8 .

Власником вказаного автомобіля є ОСОБА_6 , що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

Протокол обшуку від 17.06.2025 не містить жодних відомостей про підставу проведення обшуку, не зазначено судове рішення, яким надано дозвіл на обшук автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, д.н.з. НОМЕР_8 .

Така ухвала слідчого судді також відсутня в матеріалах клопотання.

Отже вбачається, що обшук автомобіля було проведено в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, однак такі відомості в протоколі обшуку також відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Згідно з ч. 3 цієї ж статті слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Нормами ч. 1 ст. 234 КПК України визначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Подане слідчим клопотання про арешт майна не містить викладу підстав невідкладного проникнення до іншого володіння (автомобіля), власником якого є ОСОБА_6 .

Долучені до клопотання матеріали не містять відомостей щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про легалізацію вказаного обшуку.

Прокурор та слідчий, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна, в судове засідання не з`явились, відомостей щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про легалізацію вказаного обшуку, не надали.

За вказаних обставин вбачається, що обшук, і відповідно вилучення автомобіля, було проведено без наявності у слідчого/прокурора на те правових підстав.

З огляду на те, що дозвіл на обшук та вилучення автомобіля слідчим суддею надано не було, вилучений автомобіль має статус тимчасово вилученого майна.

Крім того, матеріалами, доданими до клопотання, не було доведено, що автомобіль, на який слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, в протоколі обшуку від 17.06.2025 зазначено, що під час обшуку транспортного засобу будь-яких речей чи документів, які містять доказове значення у кримінальному провадженні віднайдено та вилучено не було. Вилучено було лише автомобіль без зазначення у протоколі обшуку будь-яких відомостей про підставу і мету його вилучення.

Відомості про те, що вказаний автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні матеріали клопотання не містять.

Отже, слідчим необґрунтовано та не доведено необхідність арешту автомобіля з метою збереження речових доказів.

Посилаючись на необхідність арешту зазначеного майна з метою конфіскації майна, слідчий не долучив до матеріалів клопотання жодних відомостей на підставі яких можливо дійти обґрунтованого висновку про те, що власник автомобіля - ОСОБА_6 має у кримінальному провадженні №12024100020001325 процесуальний статус підозрюваної. Такі відомості відсутні також у Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12024100020001325.

Згідно з чч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи, і права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Таким чином, ОСОБА_6 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Слідчий не обґрунтував та не довів належними доказами необхідність арешту автомобіля, який належить третій особі, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, що в свою чергу виключає можливість арешту такого майна.

Також слідчий суддя звертає увагу, що дане клопотання про арешт майна подано слідчим та погоджено прокурором. Однак, враховуючи положення чч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, з клопотанням про накладення арешту в даному випадку необхідно звертатися прокурору, а не слідчому. Таким чином, клопотання про арешт майна третьої особи подано не уповноваженою на те особою.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає правових підстав для арешту автомобіля марки LAND ROVER RANGE ROVER VELAR, державний номерний знак НОМЕР_8 , а тому вказане майно, у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, має бути повернуто особі, у якої воно було вилучено.

На підставі викладеного та керуючись стст. 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024100020001325, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.06.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон марки Iphone 15 Pro Max сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-карткою НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки IPhone 6 сірого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , яке поміщено до спецпакету ICR 0099022.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5623284602:02:001:0028, площею 0.9827 га, яка належить ОСОБА_5 .

Заборонити власнику або користувачеві вказаного майна відчужувати, розпоряджатись та користуватись даним майном.

У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_8