Повістка від 30.07.2025 по справі 138/405/25

Справа № 138/405/25

Провадження № 22-з/801/102/25

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Сопрун В. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 рокуСправа № 138/405/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

за участю секретаря судового засідання Закерничної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву представника Приватного підприємства «Серебрійське» - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Серебрійське» про припинення (розірвання) договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ПП «Серебрійське» про припинення (розірвання) договору оренди землі.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного Вінницької області від 12 травня 2025 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просила рішення суду Могилів-Подільського міськрайонного Вінницької області від 12 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Могилів-Подільського міськрайонного Вінницької області від 12 травня 2025 року залишено без змін.

24 липня 2025 року представник ПП «Серебрійське» - адвокат Горбовий В.А. подав до Вінницького апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Серебрійське» 10000 грн судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а також витрати пов`язані із явкою до суду представника відповідача в розмірі 1600 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши подану заяву та матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ч. 3 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Матеріалами справи встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу ПП «Серебрійське» просило стягнути на користь відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а також понесені витрати, пов`язані із явкою в судові засідання.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представник ПП «Серебрійське» - адвокат Горбовий В.А. надав:

1). Додаткову угоду №3 до договору про надання адвокатських послуг від 23 липня 2025 року, згідно з якої: замовник зобов`язується виплатити виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі 10000 грн під час оформлення та підписання додаткової угоди №3 від 23 липня 2025 року, за надану правничу допомогу у Вінницькому апеляційному суді;

2). Акт виконаних робіт (наданих - отриманих послуг) від 23 липня 2025 року до договору про надання адвокатських послуг від 31 березня 2025 року, згідно з якого загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 10000 грн;

3). Квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 23 липня 2025 року, згідно з якого ПП «Серебрійське» сплатило адвокату Горбовому В.А. 10000 грн;

4). Додаткову угоду №4 від 23 липня 2025 року до договору про надання адвокатських послуг, згідно з якого замовник зобов`язується виплатити виконавцю понесені ним витрати в розмірі 1600 грн, у якості компенсації витрат на придбання пального для приїзду до м. Вінниці з метою участі в судовому засіданні у Вінницькому апеляційному суді;

5). Квитанцію про сплату коштів за пальне (газ) в розмірі 1600 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі вищевикладеного, витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, на переконання колегії суддів апеляційного суду є неспівмірними із складністю даної справи та виконаними адвокатом об`ємом роботи, витраченого часу під час розгляду справи в апеляційному суді, розмір таких витрат не відповідає критерію реальності, розумності їхнього розміру, враховуючи заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Серебрійське» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, який буде відповідати критерію розумності, виваженості та справедливості.

Частиною 1 ст.138 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 826/13271/16.

Вирішуючи питання про відшкодування стороні витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, необхідно виходити з конкретних обставин справи, зважаючи на вид транспорту, яким скористалася особа, а також документи, подані нею на підтвердження здійснення цих витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, для підтвердження понесення витрат, пов`язаних із прибуттям позивача у судове засідання апеляційного суду, останнім надано чеки АЗС про сплату за пальне (газ) на загальну суму 1600,43 грн від 23 липня 2025 року 10-59-54.

Проте, вказаний фіскальний документ не підтверджує понесення заявлених витрат, оскільки доказів про те, що ці витрати відповідач поніс саме у зв`язку із прибуттям адвоката Горбового В.А. до суду, не надано.

Представником відповідача не надано доказів на підтвердження маршруту його переїзду до суду, використовуваного ним транспортного засобу та відповідно його середньої витрати пального, як і не міститься таких в матеріалах справи.

Враховуючи зазначені обставини, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити заяву представника ПП «Серебрійське» - адвоката Горбового В.А. у цій справі та ухвалити додаткове рішення про відшкодування судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. В іншій частині заяви відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника Приватного підприємства «Серебрійське» - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Серебрійське`судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Стадник І.М.