Рішення від 03.07.2025 по справі 382/547/24

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/547/24

Провадження № 2/382/47/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Чепіль А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготині Київської області справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, Виконавчий комітет Яготинської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого просить: позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення по сплаті аліментів в розмірі 27 382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривень 26 копійок.

Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 .

На жаль, спільне життя у сторін не склалося та їх стосунки припинилися.

Після припинення шлюбних стосунків спільний син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишився проживати разом із матір`ю.

Водночас, батько дитини, з часу припинення проживання з позивачкою, припинив й виконання своїх батьківських обов`язків: не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з сином взагалі, не сплачує аліменти на його утримання.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів розмір заборгованості зі сплати аліментів станом за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року становить 21 534,76 грн.

З розрахунку заборгованості за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року вбачається, що заборгованості зі сплати аліментів становить суму в розмірі 27382,26 грн.

При цьому, відповідач ніякої уваги дитині не приділяє, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться ним, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з ним взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Таким чином, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Як вбачається з характеристики ОСОБА_3 , він є учнем 1-а класу ліцею №1. За період навчання зарекомендував себе дисциплінованим учнем. На уроках активний. Уміє логічно мислити, робити правильні висновки. ОСОБА_3 вихований товариський. Дотримується правил поведінки, швидко адаптувався до школи. Мама, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться навчанням, регулярно відвідує школу, при потребі надає допомогу класоводу. Батько, ОСОБА_2 , навчанням сина не цікавиться та в школі не з`являється.

Як вбачається з довідки Закладу дошкільної освіти ( ясла-садок) комбінованого типу №6 «Волошка» від 02.11.2023 року за №33 «… зі слів вихователя Чупрун Ганни Іванівни , в ті дні коли ОСОБА_3 відвідував дитячий садок його приводила і забирала мама, яка спілкувалася з вихователем та помічником вихователя. Дитину в садок приводила доглянутою, охайною.»

Позивачка також зверталась до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з проханням посприяти вирішенню питання щодо належної участі відповідача у вихованні та утриманні дитини.

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 09.11.2023 за №01-22/596 вбачається, що «… на Вашу заяву від 30.10.2023 року, щодо надання допомоги у вирішенні питання належного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомляємо наступне: працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 09.11.2023 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він працює неофіційно водієм таксі без укладення трудового договору та сплачує аліменти на утримування дитини. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 заперечив всі звинувачення в свою адресу, він бажає спілкуватися з сином, з його слів колишня дружина ОСОБА_1 чинить перешкоди. З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 142, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. ОСОБА_2 запевнив спеціаліста Служби, що виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби.»

20 січня 2024 року позивачка письмово зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із проханням надати відповідь - чи звертався ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з заявою про те, що мати дитини - ОСОБА_3 - ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та відвідуванні дитини та питанням встановлення графіку побачень його із сином ОСОБА_3 . Відповідь на подану заяву до цього часу Службою не надана.

Оскільки будь-яких перешкод у спілкуванні з сином позивачка ОСОБА_2 не чинила, протягом трьох місяців вона очікувала зміни поведінки відповідача до сина.

Проте, сподівання позивачки були марними, до 25 січня 2024 року ОСОБА_2 жодного разу не відвідав сина та не сплатив заборгованості по аліментам. Відтак, 25.01.2024 позивачка повторно звернулася до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради.

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 05.02.2024 за №01-22/81 вбачається, що на «… вашу заяву від 25.01.2024 року, повідомляємо наступне працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 01.02.2024 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він офіційно працює на автозаправній станції ПП «Двірко» з укладенням трудового договору та офіційно виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 повідомив, що постійно занятий на роботі і немав можливості бачитись з сином, але він бажає спілкуватися з дитиною. З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 1.42, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Відповідно до Закону України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», рішення Яготинської міської ради від 23 грудня 2021 року № 3076-23-VI11 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради» (зі змінами) в новій редакції, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради діє відповідно до наділених повноважень.»

Проте, з часу повторного проведення бесіди працівника Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із ОСОБА_2 , він не змінив своєї поведінки щодо сина ОСОБА_3 .

Зокрема, жодного разу ОСОБА_2 не відвідав сина ні вдома, ні в навчальному закладі. До того ж, заборгованості по сплаті аліментів до цього часу ОСОБА_2 не погасив, що свідчить про байдужість батька до сина.

Крім того, враховуючи те, що відповідач протягом тривалого часу не сплачував аліменти, які присуджені рішенням суду та допустив утворення заборгованість по сплаті щомісячних сум аліментів, позивач вважає за необхідне стягнути із відповідача пеню за прострочення сплати аліментів.

Згідно розрахунку заборгованості боржника по аліментах станом на січень 2024 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 27 382,26 грн.

У добровільному порядку відповідач - ОСОБА_2 - не бажає сплачувати борги по аліментам та неустойку.

Слід зазначити, що про наявність заборгованості по аліментам та необхідність її погашення, відповідачу відома, що підтверджується розрахунком заборгованості боржника по аліментах.

Доказів, які б підтверджували неплатоспроможність ОСОБА_2 по сплаті заборгованості по аліментам за вищевказаний період, відповідач працівникам відділу ДВС не надавав, тому вважаю, що підстави для звільнення його від сплати неустойки у суду відсутні.

Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018, розмір неустойки (пені) по аліментах розраховуємо наступним чином:

за квітень 2022 року: нарахована сума аліментів 1050 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 721 днів (кількість днів прострочення) = 7 570,50 грн.

за травень 2022 року: нарахована сума аліментів 1050 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 691 (кількість днів прострочення) = 7 255,50 грн.

за червень 2022 року: нарахована сума аліментів 1050,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 660 (кількість днів прострочення) = 6 930,00 грн.

за липень 2022 року: нарахована сума аліментів 1100,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 630 (кількість днів прострочення) = 7245,00 грн.

за серпень 2022 року: нарахована сума аліментів 1100,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 599 (кількість днів прострочення) = 6 888,50 грн.

за жовтень 2022 року: нарахована сума аліментів 1100,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 538 (кількість днів прострочення) = 6 187,00 грн.

за листопад 2022 року: нарахована сума аліментів 1100,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 507 (кількість днів прострочення) = 5 830,50 грн.

за грудень 2022 року: нарахована сума аліментів 1136,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 477 (кількість днів прострочення) = 5 418,72 грн.

за квітень 2023 року: нарахована сума аліментів 1136,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 356 (кількість днів прострочення) = 4 044,16 грн.

за травень 2023 року: нарахована сума аліментів 1136,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 326 (кількість днів прострочення) = 3 703,36 грн.

за червень 2023 року: нарахована сума аліментів 1136,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 295 (кількість днів прострочення) = 3 351,20 грн.

за липень 2023 року: нарахована сума аліментів 1190,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 265 (кількість днів прострочення) = 3 154,83 грн.

за серпень 2023 року: нарахована сума аліментів 1190,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 234 (кількість днів прострочення) = 2 785,77 грн.

за вересень 2023 року: нарахована сума аліментів 1190,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 203 (кількість днів прострочення) = 2 416,72 грн.

за жовтень 2023 року: нарахована сума аліментів 1416,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 173 (кількість днів прострочення) = 2 450,55 грн.

за листопад 2023 року: нарахована сума аліментів 1416,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 142 (кількість днів прострочення) = 2 011,43 грн.

за грудень 2023 року: нарахована сума аліментів 1416,50 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 142 (кількість днів прострочення) = 1 586,48 грн.

за січень 2024 року: нарахована сума аліментів 1598,00 грн. - сплачена сума аліментів 00,00 грн. Х пеня 1% ? 81 (кількість днів прострочення) = 1 294,38 грн.

Сума неустойки (пені) за період з 01.04.2022 року - 21.03.2024 становить 80 124, 60 грн.

Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018 та довідки-розрахунку відділу ДВС, загальний розмір неустойки (пені) по сплаті ОСОБА_2 аліментів за період: з 01.04.2022 по 21.03.20024 року становить 80 124,60 грн.

При цьому, враховуючи те, що згідно ч.1 ст.196 СК України сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, задоволенню підлягає стягнення з відповідачки в якості пені по сплаті аліментів саме сума в розмірі 27 382,26 грн.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.05.2025 відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

19.06.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Воробей І.В. надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вбачається, що позивачем жодної із підстав, визначених у ст.164 Сімейного Кодексу України для позбавлення батьківських прав не доведено, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а відтак єдиним вірним висновком суду по даній справі є відмова в задоволенні заявлених вимог про позбавлення батьківських прав ухиляється від виконання обов`язків по вихованню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість, ОСОБА_1 чинить відповідачу перешкоди у спілкуванні з дитиною та в її вихованні.

Зі слів матері, батько дитини, з часу припинення проживання з позивачкою, припинив й виконання своїх батьківських обов`язків: не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з сином, взагалі, не сплачує аліменти на його утримання.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів розмір заборгованості зі сплати аліментів станом за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року становить 21 534,76 грн.

З розрахунку заборгованості за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року вбачається, що заборгованості зі сплати аліментів становить суму в розмірі 27382,26 грн.

При цьому, відповідач ніякої уваги дитині не приділяє, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться ним, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з ним взагалі, тобто не дбає про його нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Таким чином, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Однак, ОСОБА_2 , 14 червня 2024 року звернувся з заявою до третьої особи без самостійних вимог, в якій разом з фактами перешкоджання в спілкуванні з сином ОСОБА_3 пропонував встановити порядок спілкування з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, даний висновок є помилковим.

Однак, лише коли заява відповідача від 13 червня 2024 року про порядок побачення з дитиною відповідачем буде розглянута можна буде прийти до якогось висновку

Суд, при розгляді справи повинен врахувати, що між сторонами по справі виникли неприязні стосунки.

Відповідач має постійну роботу, що підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу (форма ОК-7) на ім`я відповідача.

Чинним законодавством України встановлений принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей, і жоден із них не має будь-яких переваг.

Водночас, відповідач, з часу припинення проживання з позивачкою, біля двох років з сином ще спілкувався а потім ОСОБА_9 зовсім обмежила його в спілкуванні з сином. Надалі, вона почала обмежувати відповідача в спілкуванні з дитиною, а саме перестала відповідати на телефонні дзвінки та особисто уникала зустрічей, щодо узгодження часу та місця в місцях загального користування, дитячих майданчиках побачень із сином. Навіть на день народження сина (5 та 6 роки) вона не надала мені можливості навіть побачити сина, не кажучи вже про привітання з цим днем та вручення подарунку. Про спілкування з дитиною по місцю проживання позивачки не могло йти й мови, так як вона взагалі мене не впускала на подвір`я будинку АДРЕСА_1

За вказаних обставин, вважає, що можна дійти до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог щодо умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків.

Вважає встановленим, що сторони не дійшли домовленості з приводу участі відповідача у вихованні сина ОСОБА_3 та я маю бажання приймати активну участь у його вихованні, спілкуватися з ним, але наразі позбавлений можливості належним чином здійснювати свої батьківські права.

Щодо вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 пені за прострочення по сплаті аліментів в розмірі 27 382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривень 26 копійок.

Вважає доведеним, що для обгрунтування розміру заборгованості відповідача з аліментів позивач посилається на розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, в якому, визначена на день прийняття старшим державним виконавцем Пирятинського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юнак Анастасією Олександрівною сума заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 21 534 грн 76 коп. є неправильно визначеною, та не підтверджена жодним документом.

Відтак, суд не може приймати вказаний розрахунок як доказ, як такий, що не є належними та допустимими.

Інших доказів на підтвердження існування у відповідача заборгованості зі сплати аліментів саме у той період та у тому розміру про який намагається переконати позивач не надала, оскільки пеня - змінна величина, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць.

Відтак, відсутні підстави стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату аліментів, оскільки в діях останнього відсутня вина у виникненні заборгованості зі сплати аліментів, оскільки підставою виникнення даної заборгованості стали бездіяльність посадових осіб органів виконання судового рішення щодо неповідомлення шляхом не направлення постанов про передачу виконавчого провадження та прийняття виконавчого провадження.

Відповідач, під час здійснення виконавчого провадження з примусового стягнення із нього аліментів своє місце роботи не змінював, а заборгованість по аліментах виникла з незалежних від нього причин, що також свідчить про відсутність у нього умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментах, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Доводи позовної заяви про те, що убачається вина відповідача у виникненні заборгованості із сплати аліментів не відповідає дійсним обставинам справи не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та довідки про доходи відповідача, за вказаний позивачкою період своє місце роботи не змінював, продовжує працювати. Також з матеріалів справи вбачається, що несплата відповідачем аліментів була викликана бездіяльністю посадових осіб органів виконання судового рішення щодо неповідомлення шляхом не направлення постанов про передачу виконавчого провадження та прийняття виконавчого провадження.

Крім того, ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 21 квітня 2023 року, що набрала законної сили, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко О.В. з нарахування заборгованості по аліментах в розмірі 122684,01 грн. за виконавчим листом виданим Яготинським районним судом Київської області від 03.09.2019 року у справі № 382/1015/19 та зобов`язано старшого державного виконавця Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сидоренко О.В. провести перерахунок заборгованості за виконавчим листом виданим Яготинським районним судом Київської області від 03.09.2019 року у справі № 382/1015/19. До цього часу нового розрахунку заборгованості ОСОБА_2 не направлено. Відтак, відсутня вина відповідача у несплаті ним аліментів.

Враховуючи вищевикладене просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення пені за прострочення сплати аліментів, поданого на підставі ст.ст. 19, 150, 151, 153-156, 164, 165, 182, 183, 247 Сімейного кодексу України за безпідставністю.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 01.08.2024 року зобов`язано Службу у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради надати висновок про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16.08.2024 року на адресу суду від представника позивача адвоката Черних В.О. надійшла заява про збільшення позовних вимог відповідно до якої просить позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення по сплаті аліментів в розмірі 27 382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривень 26 копійок. Змінити розмір аліментів (шляхом зміни способу їх стягнення), що стягуються згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року, з ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1000 гривень на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття. Судові витрати, в тому числі за надану правничу допомогу, покласти на відповідача.

Заяву обргунтовано тим, що враховуючи те, що позбавлення батьківських прав не звільняє від обов`язку сплачувати аліменти на утримання дитини, позивачка вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про збільшення позовних вимог виходячи з наступних обставин.

Так, згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установивши його у вигляді твердої грошової суми доходу ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини в розмірі 500 гривень, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дня вступу рішення в законну силу.

На даний час в силу збільшення віку дитини вказаних аліментів на утримання сина не вистачає, а згідно змін до ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Зокрема, в зв`язку з економічною ситуацією в країні та запровадженим воєнним станом, рівень цін на продукти харчування, сплату комунальних послуг, вартість одягу значно зросли.

При цьому, з часу ухвалення рішення суду змінився майновий стан відповідача у кращу сторону, останній офіційно працевлаштувався та отримує офіційний дохід.

Так, з довідки ОК-7, яка була надана відповідачем до відзиву вбачається, що з липня 2023 року ОСОБА_2 офіційно працевлаштований у ТОВ «АВТОГАЗТРЕЙД».

Натомість, як вбачається зі змісту рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року, на час винесення рішення, ОСОБА_2 офіційно не працював та мав тимчасові підробітки.

Крім того, слід зауважити, що відповідач з 21 вересня 2020 року припинив сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_1 .

У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, позивачка вважає, що розмір аліментів підлягає зміні шляхом зміни способу їх стягнення.

Крім того, з огляду на те, що батько дитини, з часу припинення проживання з позивачкою, припинив виконання своїх батьківських обов`язків: не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з сином взагалі, не сплачує аліменти на його утримання, позивачка вважає за необхідне підтримати заявлену вимогу про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, як вбачається з характеристики ОСОБА_3 , він є учнем 1-а класу ліцею №1. За період навчання зарекомендував себе дисциплінованим учнем. На уроках активний. Уміє логічно мислити, робити правильні висновки. ОСОБА_3 вихований товариський. Дотримується правил поведінки, швидко адаптувався до школи. Мама, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться навчанням, регулярно відвідує школу, при потребі надає допомогу класоводу. Батько, ОСОБА_2 , навчанням сина не цікавиться та в школі не з`являється.

Як вбачається з довідки Закладу дошкільної освіти ( ясла-садок) комбінованого типу №6 «Волошка» від 02.11.2023 року за №33 «… зі слів вихователя Чупрун Ганни Іванівни , в ті дні коли ОСОБА_3 відвідував дитячий садок його приводила і забирала мама, яка спілкувалася з вихователем та помічником вихователя. Дитину в садок приводила доглянутою, охайною.»

Позивачка також зверталась до служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з проханням посприяти вирішенню питання щодо належної участі відповідача у вихованні та утриманні дитини.

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 09.11.2023 за №01-22/596 вбачається, що «… на Вашу заяву від 30.10.2023 року, щодо надання допомоги у вирішенні питання належного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомляємо наступне: працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 09.11.2023 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він працює неофіційно водієм таксі без укладення трудового договору та сплачує аліменти на утримування дитини. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 заперечив всі звинувачення в свою адресу, він бажає спілкуватися з сином, з його слів колишня дружина ОСОБА_1 чинить перешкоди.

З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 142, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні.

ОСОБА_2 запевнив спеціаліста Служби, що виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби.»

20 січня 2024 року позивачка письмово зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із проханням надати відповідь - чи звертався ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з заявою про те, що мати дитини - ОСОБА_3 - ОСОБА_1 - чинить перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та відвідуванні дитини та питанням встановлення графіку побачень його із сином ОСОБА_3 . Відповідь на подану заяву до цього часу Службою не надана.

Оскільки будь-яких перешкод у спілкуванні з сином позивачка ОСОБА_2 не чинила, протягом трьох місяців вона очікувала зміни поведінки відповідача до сина.

Проте, сподівання позивачки були марними, до 25 січня 2024 року ОСОБА_2 жодного разу не відвідав сина та не сплатив заборгованість по аліментам. Відтак, 25.01.2024 позивачка повторно звернулася до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради.

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 05.02.2024 за №01-22/81 вбачається, що на «… вашу заяву від 25.01.2024 року, повідомляємо наступне працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 01.02.2024 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він офіційно працює на автозаправній станції ПП «Двірко» з укладенням трудового договору та офіційно виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 повідомив, що постійно занятий на роботі і немав можливості бачитись з сином, але він бажає спілкуватися з дитиною.

З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 1.42, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні…».

Проте, з часу повторного проведення бесіди працівника Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із ОСОБА_2 , він не змінив своєї поведінки щодо сина ОСОБА_3 .

Зокрема, жодного разу ОСОБА_2 не відвідав сина ні вдома, ні в навчальному закладі. До того ж, заборгованості по сплаті аліментів до часу звернення із позовом до суду ОСОБА_2 не погасив, що свідчить про байдужість батька до сина.

Слід зазначити, що про наявність заборгованості по аліментам та необхідність її погашення, відповідачу відома, що підтверджується розрахунком заборгованості боржника по аліментах.

Доказів, які б підтверджували неплатоспроможність ОСОБА_2 по сплаті заборгованості по аліментам за вищевказаний період, відповідач працівникам відділу ДВС не надавав, тому вважаю, що підстави для звільнення його від сплати неустойки у суду відсутні.

Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018, розмір неустойки (пені) по аліментах за період з 01.04.2022 року - 21.03.2024 становить 80 124, 60 грн.

Таким чином, виходячи із правової позиції Верховного Суду від 25.04.2018 та довідки -розрахунку відділу ДВС, загальний розмір неустойки (пені) по сплаті ОСОБА_2 аліментів за період: з 01.04.2022 по 21.03.20024 року становить 80 124,60 грн.

При цьому, враховуючи те, що згідно ч.1 ст.196 СК України сума пені не може бути більшою ніж 100% заборгованості по аліментам на дитину, задоволенню підлягає стягнення з відповідача в якості пені по сплаті аліментів саме сума в розмірі 27 382,26 грн.

27.08.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача адвоката Воробей І.В. надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить позовну заяву про збільшення позовних вимог повернути позивачу разом х доданими до неї документами, обргунтовуючи тим, що Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем об`єднано у позовній заяві дві позовні вимоги, а саме: збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходу платника; позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак СК України визначає різні підстави для виникнення та існування права позивача на ці вимоги.

Як убачається із доданої до позовної заяви справи копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 26.06.2020 року з відповідача було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини в розмірі 500 гривень, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, починаючи з дня вступу рішення в законну силу.

Згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В частині третій ст. 181 СК України передбачено, що спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Отже, вказані позовні вимоги хоч і відносяться до сімейних відносин між відповідачем, позивачем та сином, однак мають різні підстави виникнення і, відповідно, доводяться різними засобами доказування.

Вказані позивачем позовні вимоги також не відносяться одна до одної як основна та похідна, оскільки задоволення однієї з них не залежить від задоволення другої.

Таким чином, позивачем не дотримано правила об`єднання позовних вимог, визначені ч. 1 ст. 188 ЦПК України.

Окрім того, відповідно до положень ст.ст.19, 274 ЦПК України позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають розгляду тільки за правилами загального позовного провадження, тоді як позовні вимоги щодо стягнення аліментів (зміну способу стягнення аліментів) мають розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження як малозначна справа.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 27.09.2024 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 04.11.2024 року залучено третю особу по даній справі Виконавчий комітет Яготинської міської ради Київської області як орган опіки та піклування.

18.11.2024 року через підсистему "Електронний суд" адвокат Воробей І.А. подав клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_10 , оскільки рішення суду щодо зміни розміру аліментів може вплинути на її права та обов`язки.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 18.12.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до роз`яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Представник позивача направила через канцелярію суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.

В судове засідання відповідач, як і його представник повторно не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник служби у справах дітей Яготинської міської ради на адресу суду направила заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заявлених вимог не заперечувала, та підтримує рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради від 13.09.2024 року №334 "Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього ОСОБА_3 "

Представник Виконавчого комітету Яготинської міської ради Київської області направила заяву про розгляд справи у її відсутність, проти заявлених вимог не заперечувала, та підтримує рішення виконавчого комітету Яготинської міської ради від 13.09.2024 року №334 "Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього ОСОБА_3 ".

Перевіривши матеріали справи, враховуючи висновок Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради достатньо доказів для її заочного розгляду, заслухавши свідків, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Так, з показань свідка ОСОБА_11 , вбачається, що вона знайома з 2007 року з позивачем по справі та з 2015 року знайому з відповідачем по справі. Оскільки позивач та відповідач по справі проживали однією сім`єю до народження дитини, але не дуже довго. Оскільки вона є кумою позивачки та відповідно буває на свята у неї та заходить у гості і їй відомо, щодо припинення стосунків позивача з відповідачем. Вона відповідача перестала бачити у помешканні позивача, після того як спільній дитині позивача та відповідача виповнився один рік. Дитина на сьогодні не пам`ятає батька, не має бажання його бачити і не задає запитань про батька. Відповідач взагалі не приїздить до дитини.

З показань свідка ОСОБА_12 , вбачається, що вона є хрещеною мамою ОСОБА_3 , сина позивача та відповідача по даній справі. З позивачкою бачиться 2-3 рази на місяць приїздять у гості, проте не бачила відповідача. Відповідача останній раз бачила, коли дитині був 1 рік, потім на жодному дні народження сина позивача та відповідача по справі, не бачила відповідача по справі, щоб він був на дні народженні у свого сина. Дитина ніколи не розповідала нічого про батька, а вона не спілкувалась з дитиною щодо його батька.

З показань свідка ОСОБА_13 , вбачається, що позивачку по справі знає з 2006 року, оскільки позивачка є хрещеною мамою її дитини, з відповідачем по справі знайома з 2015-2016 року, як позивач та відповідач по справі почали разом проживати. Часто бачаться з позивачкою, оскільки діти ходять в одну школу, вони проживають на сусідній вулиці та часто заїздить до позивачки на каву вранці. Були позивачка та відповідач разом, потім вона завагітніла, певний період проживали разом, але з часом відповідач почав приходити до дому в стані алкогольного сп`яніння, не забезпечувати сім`ю, тому стосунки погіршилися і вони розійшлися. Позивачка ніколи не забороняла відповідачу бачитись із сином, проте він не виявляв бажання бачитися із сином, навіть коли позивачка просила його зайти до дитини. Відповідач не виконує своїх обов`язків як батько по відношенню до дитини. Відповідач неподалік проходив і дитина гралась з іншими дітьми, то дитина навіть не знає, що це його батько, він його не пам`ятає.

З показань свідка ОСОБА_14 , вбачається, що вона є сестрою позивачки по справі, та їй відомо, що відповідач не спілкується із сином. Вона знайома з відповідачем по справі, проте він не запитує як син, останнього разу бачила відповідача, коли вони розійшлися з позивачкою. Дитині відомо, що його батько працює таксистом, і він запитує чи це його батько, як бачить авто таксі, але не каже дитина, що хоче спілкуватись з батьком, повідомляє лише, що хоче спілкуватись із хрещеним.

З показань свідка ОСОБА_15 , вбачається, що він є хрещеним батьком спільної дитини позивача та відповідача. Знає відповідача біля 15 років, а позивача біля 10 років. Дитина росте без батька, відповідач допомоги дитині не надає. Оскільки одного віку його син та син позивачки. То він часто з дитиною гуляє біля 3-4 разів на тиждень. До школи дитину він забирає, діти товаришують. Відповідач точно два роки не відвідує дитину, навіть у свята теж. Батьки відповідача теж не спілкуються з дитиною.

З показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що вона є мамою позивачки, та донька окремо проживає. Більше року проживала разом з відповідачем по справі, він таксував мало заробляв, забезпечувала вона сім`ю. Потім відповідач не мав бажання працювати та і почав вживати спиртне, почали виникати сварки і вони розійшлися, після того як дитині був один рік. Проте відповідач не цікавиться дитиною, не гуляє з дитиною, не приділяє їй уваги. Два роки тому, зустрів відповідач дитину, і дав купу копійок підійшовши, то дитина засмутилась. У серпні 2024 року в раку зустрів дитину відповідач, та перебував в стані алкогольного сп`яніння і виявляв бажання гуляти з дитиною, то позивачка з огляду на його стан та безпеку дитини, побоялась віддати йому дитину. Дитина у них перебуває біля 2-3 разів на тиждень, то дитина не говорить, що бажає бачитись з батьком, та говорить з образою, що батько не проживає з ним та що батько поїхав від них. Не було такого, щоб відповідач хотів бачитись із дитиною, а позивачка не давала відповідачу дитину, вона навпаки говорила відповідачу, щоб він приходив до дитини, проте відповідача не було ні на день народження дитини, і на перше вересня, не на останні дзвоник, не приходить. Одного разу у садочок приходив, коли вже не проживали разом відповідач та позивачка і після того, не приходить до дитини. Також з дитиною не спілкуються, ні батьки відповідача, ні сестра відповідача.

З показань свідка ОСОБА_17 , вбачається, що перебуває у дружніх стосунках з позивачкою по справі. Перебувала неодноразово у позивачки, оскільки товаришують вони, проте не бачила там відповідача по справ, в тому числі і на день народження, і не було таких випадків, щоб позивачка не давала бачитись відповідачу з дитиною.

З показань свідка ОСОБА_18 , вбачається, що відповідач до дитини не проходиться, після того як дитини виповнився один рік, він як дід, то відвозить дитину до школи. Відповідач не приходить до дитини на свята, не виявляв відповідач бажання бачитись із дитиною, не приходить в тому числі до дитини на перше вересня та останні дзвінок до школи. Позивачка не чинить перешкод відповідачу у побаченнях з дитиною. Фінансово дитині не допомагає. Дитина говорить, що не має батька у нього, але далі з ним він не говорить, щоб не травмувати дитину.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 народився у них син - ОСОБА_3 . Згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 26 червня 2020 року змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установивши його у вигляді твердої грошової суми доходу ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на особисте утримання дружини в розмірі 500 гривень, щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, до ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з дня вступу рішення в законну силу. З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів розмір заборгованості зі сплати аліментів станом за період з жовтня 2020 року по вересень 2023 року становить 21 534,76 грн. З розрахунку заборгованості за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року вбачається, що заборгованості зі сплати аліментів становить суму в розмірі 27382,26 грн. (а.с. 7-17, 119-121 том №1).

З характеристики ОСОБА_3 , вбачається, що він є учнем 1-а класу ліцею №1. За період навчання зарекомендував себе дисциплінованим учнем. На уроках активний. Уміє логічно мислити, робити правильні висновки. ОСОБА_3 вихований товариський. Дотримується правил поведінки, швидко адаптувався до школи. Мама, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться навчанням, регулярно відвідує школу, при потребі надає допомогу класоводу. Батько, ОСОБА_2 , навчанням сина не цікавиться та в школі не з`являється. (а.с.18, том №1)

Як вбачається з довідки Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №6 «Волошка» від 02.11.2023 року за №33 «… зі слів вихователя Чупрун Ганни Іванівни , в ті дні коли ОСОБА_3 відвідував дитячий садок його приводила і забирала мама, яка спілкувалася з вихователем та помічником вихователя. Дитину в садок приводила доглянутою, охайною.» (а.с.19, том №1)

Відповідно до довідки №159 виданої КНП "ЯЦПМСД" ОСОБА_3 на диспансерному обліку не перебуває, здоровий (а.с. 20, том №1).

Згідно акту обстеження складеним 12.10.2023 року за адресою АДРЕСА_2 , проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який перебуває на її утриманні та має окрему кімнату. (а.с.21, том №1)

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 09.11.2023 за №01-22/596 вбачається, що «… на Вашу заяву від 30.10.2023 року, щодо надання допомоги у вирішенні питання належного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомляємо наступне: працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 09.11.2023 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він працює неофіційно водієм таксі без укладення трудового договору та сплачує аліменти на утримування дитини. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 заперечив всі звинувачення в його адресу, він бажає спілкуватися з сином, з його слів колишня дружина ОСОБА_1 чинить перешкоди. З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 142, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. ОСОБА_2 запевнив спеціаліста Служби, що виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби.» (а.с.22, том №1)

Згідно відповіді Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради від 05.02.2024 за № 01-22/81 вбачається, що на «… вашу заяву від 25.01.2024 року, повідомляємо наступне працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради (далі-Служба) 01.02.2024 року відвідано сім`ю ОСОБА_2 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . Зі слів ОСОБА_2 , стало відомо, що він офіційно працює на автозаправній станції ПП «Двірко» з укладенням трудового договору та офіційно виплатить заборгованість по сплаті аліментів після звернення до Державної виконавчої служби. Під час розмови громадянин ОСОБА_2 повідомив, що постійно занятий на роботі і не мав можливості бачитись з сином, але він бажає спілкуватися з дитиною. З громадянином ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна робота, що відповідно до ст.141, 1.42, 157 Сімейного Кодексу України батько, мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини має право спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. Відповідно до Закону України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», рішення Яготинської міської ради від 23 грудня 2021 року № 3076-23-VI11 «Про затвердження Положення про службу у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради» (зі змінами) в новій редакції, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради діє відповідно до наділених повноважень.» (а.с.23, том №1).

20 січня 2024 року позивачка письмово зверталась до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради із проханням надати відповідь - чи звертався ОСОБА_2 до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради з заявою про те, що мати дитини - ОСОБА_3 - ОСОБА_1 чинить перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та відвідуванні дитини та питанням встановлення графіку побачень його із сином ОСОБА_3 . Відповідь на подану заяву до цього часу Службою не надана. (а.с. 24, том №1)

Відповідно до копії розрахунку заборгованості виданого Пирятинським ВДВС у Лубенському районі Полтавської області, вбачається, що у ОСОБА_19 заборгованість зісплати аліментів станом на 01.10.203 року складала 21534,76 грн., а станом на 01.06.2024 року складаю 33774,26 грн. (а.с.44, том №1)

14.06.2024 року ОСОБА_2 звертався до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради для встановлення порядку спілкування з його сином ОСОБА_3 (а.с.76-79, 190-191 том №1)

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-7) вбачається, що ОСОБА_2 працює в ТОВ "Автогазтрейд" (а.с.80-81, 89-90 том №1).

Відповідно до постанови Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) вбачається передача виконавчого провадження від 02.10.2023 року виконавчий лист Яготинського районного суду Київської області №382/290/19 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів передано до Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області. Згідно постанови Пирятинського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області від 11.10.2023 року прийнято виконавче провадження від 02.10.2023 року виконавчий лист Яготинського районного суду Київської області №382/290/19 про стягнення з ОСОБА_2 (а.с.82-88, том №1).

Згідно постанови Яготинського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 07.12.2020 року відкрито провадження за виконавчим листом №382/1015/19 згідно якого необхідно стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , уродженця с. Дубове Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_4 , не працюючого, але працездатного, аліменти на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 червня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.122, том №1)

Як вбачається з рішення №334 від 13.09.2024 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 », та висновку Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації, вбачається за доцільне позбавити батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 . При цьому мати характеризується позитивно, працює в Державній установі "Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургіїх МОЗ України" на посаді сестри медичної-анестезиста. Батько дитини, не цікавиться дитиною, її розвитком не піклується про неї, не дбає про її матеріальне забезпечення (а.с. 132-134, том №1).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 26.11.2024 року на заяву ОСОБА_2 від 14.06.2024 року до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради для встановлення порядку спілкування з його сином ОСОБА_3 та акту про проведену співбесіду від 26.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 ніколи не перечила спілкування батька з дитиною, вона запрошувала ОСОБА_2 , на дні народження сина, однак він шукав різні відмови і не приходив. Після припинення спільного проживання, ОСОБА_2 не цікавився здоров`ям, благополуччям свого сина, ніякої ініціативи для спілкування з сином не проявляв. (а.с.188-191, том №1)

ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а,с.195, 200 том №1)

14.11.2024 року ОСОБА_2 звертався до Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради для встановлення порядку спілкування з його сином ОСОБА_3 , тобто після подачі даного позову про позбавлення його батьківських прав (а.с.206-209, том №1).

Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Оскільки дитина відповідача по справі проживає в сім`ї позивачки, то вона вправі звернутися до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Окрім того, в рішенні Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року, рішення у справі Olsson v. Sweden (№ 2) від 27.11.1992 року) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Разом з тим, як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Вимогами ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.3 ст. 549. ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином пеня може нараховуватись лише на заборгованість яка виникла з вини боржника з початку виконання.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно з пунктом 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Згідно з пунктом 7 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (далі - довідка) (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за три місяці, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правові позиції щодо аналогічного спору Верховним Судом викладено в постанові від 14.04.2021 р. у справі № 759/1727/16-ц, який зробив наступні висновки: виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Частиною 7 ст. 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджаються аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Цей припис підтверджує факт підвищеного захисту прав дітей. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: "правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Ураховуючи зміст ст. ст. 181, 183, 184, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду України висловленій у постанові від 5 лютого 2014 р. у справі N 6-143цс13, ухвала ВССУ від 02.04.2014 року 6-10175цс14).

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані по справі докази, обставини ухиляння відповідача від виконання своїх обов`язків по належному вихованню та утриманню сина, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи вище викладене, заборгованість зі сплати аліментів станом на січень 2024 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №382/290/19 від 07.08.2020 року в розмірі 27382,26 грн.

Враховуючи зміну розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дитини, зміну матеріального становища сторін, в тому числі і покращення матеріального стану відповідача по справі, що вбачається з матеріалів справи та стан його здоров`я, суд вважає, що є підстави для зміни способу стягнення аліментів у розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на дитину, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду від 15.05.2006 року № 3 про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 22.03.2024 року між адвокатом Черних В.О. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правничої допомоги №37-2024 відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу під час підготовки справи та надавати юридичну допомогу, договір підписано сторонами. До договору додано акт виконаних робіт від 22.03.2024 року на суму 2000,00 грн. та квитанцію прибуткового касового ордеру №37-2024 від 22.03.2024 року на суму 2000,00 грн. (а.с.27-28).

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості вважаю необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в дохід бюджету судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991 року, ст.ст. 185, 180 - 183, 192, 191 СК України, ст. ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355, 430, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165 СК України, Конвенцію про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, Виконавчий комітет Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав, стягнення пені за прострочення сплати аліментів, та зміну розміру аліментів, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_3 , у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Яготин Київської області, запис акту про народження № 224 від 22 вересня 2017 року, складений Яготинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , пеню за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом № 382/1015/19 від 03.09.2019 року в розмірі 27382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві) гривні 26 (двадцять шість) копійок.

Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , установивши його у вигляді частки від щомісячного грошового доходу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , уродженця с. Дубове Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , уродженця с. Дубове Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , уродженця с. Дубове Тячівського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 , 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору сплаченого позивачем та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 29 липня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.07.2025 року.

Суддя Кисіль О. А.