Постанова від 16.07.2025 по справі 766/3298/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/310/25

Номер провадження: 22-ц/819/320/25

Єдиний унікальний номер справи: 766/3298/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16липня 2025року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л. В.,

Радченка С. В.,

секретар Андреєва В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Голопристанський відділ державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алло»,

третя особа - Великоолександрівський ВДВС у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2025 року та додаткового рішення цього ж суду від 25 березня 2025 року у складі головуючого судді Ус О.В.,

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» про визнання дій протиправними, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував на те, що у червні 2021 року йому надійшло повідомлення про арешт його карткових рахунків в межах виконавчого провадження №65007988. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження він з`ясував, що виконавче провадження здійснюється з примусового виконання виконавчого листа виданого Феодосійським міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Алло» 21732.48грн. При цьому у виконавчому листі РНОКПП боржника не зазначений.

При зверненні ТОВ «Алло» із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувачем у заяві зазначений РНОКПП позивача - НОМЕР_1 , який не має ніякого відношення до боржника за виконавчим документом ОСОБА_1 , який засуджений вироком суду та проживає у м. Гола Пристань.

Крім того, в матеріалах справи є актовий запис № 342 від 12 листопада 2015 року про смерть боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .

Не зважаючи на вказане державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та накладений арешт на рахунки та все рухоме і нерухоме майно позивача.

20 липня 2021 року Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області його поінформовано, що за наслідками розгляду його скарги встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з РНОКПП НОМЕР_1 має одне й теж саме прізвище, ім`я по батькові та ідентичну дату народження з боржником, проте різну реєстрацію місця проживання. 18 червня 2021 року на електронну адресу відділу надійшла заява стягувача про уточнення реквізитів боржника, в якій зазначений інший РНОКПП боржника - НОМЕР_2 . У зв`язку із невірно вказаним РНОКПП боржника при відкритті виконавчого провадження 22 червня 2021 року державним виконавцем внесені зміни щодо РНОКПП боржника. Зважаючи на викладене державним виконавцем знято арешт з коштів на розрахункових рахунках заявника та за допомогою електронного документообігу 22 червня 2021 року постанову державного виконавця про зняття арешту направлено до установ банку. Згідно витягу з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 відсутні. Також внесені відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна , реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно.

Вказаною відповіддю фактично визнано протиправні дії органу ДВС та розповсюдження його персональних даних ТОВ «Алло».

На його запит щодо підстав отримання та розповсюдження його персональних даних ТОВ «Алло» лише констатувало факт зняття арешту з рахунків та не надало жодної інформації з приводу збирання та розповсюдження персональних даних.

Безпідставне внесення до реєстру боржників та накладення арешту на рахунки унеможливило виконання позивачем, який здійснює підриємницьку діяльність, закупити матеріал та виконати замовлення, що призвело до розірвання раніше укладених договорів. Від контрагентів надійшли листи про розірвання укладених договорів, а саме укладених між ФОП ОСОБА_1 та:

- ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» договору постачання №09/02/2921 від 09 лютого 2021 року на загальну суму 302000.00грн, з яких 151000.00 вартість виконаних робіт (розірвано в односторонньому порядку ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» з 21 квітня 2021 року);

- ТОВ «МИКОЛАЇВ-ПІВДЕНЬ СЕРВІС» договору на надання послуг № 26/03/2021 від 26 березня 2021 року на загальну вартість 187650.00грн (розірвано в односторонньому порядку ТОВ «МИКОЛАЇВ-ПІВДЕНЬ СЕРВІС» з 29 квітня 2021 року);

- ПП «ХУТОРОК GV» договору про виконання робіт №31/03/2021 від 31 березня 2021 року на загальну вартість 957520.00грн (розірвано в односторонньому порядку ПП «ХУТОРОК GV» з 22 квітня 2021 року);

- ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» договору підряду №01/04/2021/1 від 01 квітня 2021 року на загальну вартість 392000.00грн (розірвано в односторонньому порядку ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» з 19 квітня 2021 року);

- ПП «ОСВ-АГРО» договору виконання робіт №01/04/2021/2 від 01 квітня 2021 року на загальну вартість 206192.00грн (розірвано в односторонньому порядку ПП «ОСВ-АГРО» з 22 квітня 2021 року).

Отже розірвано договори на загальну суму 1 912 362.00грн, через що позивачем не отримано прибуток на вказану суму.

Також, позивач не зміг оплатити кредитні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості по процентах, комісії, пені та виникнення додаткових витрат на сплату судового збору, через що йому було нанесено матеріальну шкоду в сумі 128 646.51грн.

Крім того вказує, що через протиправні дії відповідачів позивач зазнав моральних страждань, які він оцінює у 600 000.00грн.

Посилаючись на викладене просив:

-визнати протиправними дії ТОВ «Алло» щодо збирання та розповсюдження його персональних даних, а саме його РНОКПП шляхом подання заяви № 905 від 22 березня 2021 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-196/09 від 16 травня 2013 року до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка зареєстрована за вихідним № 1797 від 01 квітня 2021 р.;

-визнати протиправними дії державного виконавця Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліннік А.О. щодо внесення РНОКПП боржника ОСОБА_1 2796606219 у виконавче провадження № 65007988 від 01 квітня 2021 року та накладення на нього арештів у даному виконавчому провадженні, внесення його до Єдиного державного реєстру боржників;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алло» та Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на його користь по 1/2 частки шкоди у розмірі 2 641 008,51 грн, з якої упущена вигода 1 912 362,00 грн, реальні збитки 128 646,51 грн, моральна шкода 600 000,00 грн., а також судові витрати.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Великоолександрівський ВДВС у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2023 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 ТОВ «Алло» в частині визнання протиправними дій ТОВ «Алло» щодо збирання та розповсюдження персональних даних ОСОБА_1 , а саме його РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження від 22 березня 2021 року за вихідним № 905 за виконавчим листом № 1-196/09 від 16 травня 2013 року, до Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси), яка зареєстрована за вхідним № 1797 від 01 квітня 2021 року закрито, оскільки такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду, а питання правомірності чи неправомірності відповідних дій ТОВ «Алло» підлягають з`ясуванню в межах розгляду вимог про відшкодування шкоди, а не як окрема позовна вимога.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2025 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 02 квітня 2021 року державним виконавцем направлено електронний запит до ДФС України щодо РНОКПП боржника та згідно отриманої відповіді інформація надана стягувачем підтвердилася.

16 червня 2021 року стороною позивача надано документи до органу державної виконавчої служби, з яких просліджується ідентичність прізвища, ім`я по-батькові дати народження позивача з боржником ОСОБА_1 18 червня 2021 року від стягувача ТОВ «Алло» надійшла заява про уточнення РНОКПП боржника, відповідні зміни внесені державним виконавцем до матеріалів виконавчого провадження, а 22 червня 2021 року знято арешт з коштів особи з РНОКПП НОМЕР_1 та видалено позивача з Реєстру боржників, внесені зміни щодо боржника в реєстрах заборони.

А отже доказів на підтвердження протиправності дій чи бездіяльності державного виконавця при відкритті виконавчого провадження, накладення арешту на грошові кошти, внесення змін до РНОКПП боржника при надходженні відповідної заяви стягувача та зняття арешту з коштів позивача в судовому засіданні не встановлено, а позивачем не доведено.

Також позивачем не доведено, що ТОВ «Алло» збирало конфіденційну інформацію щодо саме його особи та поширювала таку інформацію в розумінні Закону України «Про інформацію», оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що ТОВ «Алло» як стягувач за виконавчим листом, виданим на підставі вироку суду, з`ясовувало інформацію щодо РНОКПП боржника за виконавчим листом засудженого вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2009 року за частиною 3 статті 185 КК України.

Інформація щодо РНОКПП боржника ОСОБА_1 , яку отримало ТОВ «Алло» та в подальшому у передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень спосіб передала органу державної виконавчої служби, не є збором та передачею інформації стосовно позивача.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено, що як посадовою особою органу державної виконавчої служби вчинені протиправні дії або бездіяльність, так і ТОВ «Алло» при подачі заяви до виконавчого органу про відкриття виконавчого провадження вчинено винне протиправне діяння, відсутня необхідність перевіряти наявність інших елементів наявності шкоди (як матеріальної так і моральної), причинного зв`язку між порушенням та шкодою та вини відповідачів.

26 лютого 2025 року від ТОВ «Алло» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив суд стягнути з ОСОБА_1 10000.00грн витрат на професійну правничу допомогу надану ТОВ «Алло».

Додатковим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2025 року заяву ТОВ «Алло» задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000.00грн.

25 березня 2025 року ОСОБА_1 подав (здав на пошту) апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що суд, відмовляючи йому у задоволені позову, керувався доказами, наданими ТОВ «Алло» з приводу правомірності отримання РНОКПП боржника з органу поліції на території тимчасово окупованої АР Крим. Судом надано невірну оцінку нікчемному доказу, прийнято повністю сторону відповідачів, що, на думку заявника, вказує на упереджене ставлення суду до позивача.

Також вказує на відсутність у ТОВ «Алло» права на збирання персональних даних в силу статті 7 Закону України «Про захист персональних даних», зазначивши, що саме державний виконавець в межах виконавчого провадження мав право звернутися до органу ДФС та з`ясувати РНОКПП боржника. Відсутність коду боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Алло» адвокат Шевцова В.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи на те, що при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження Товариство керувалось інформацією отриманою від уповноваженого державного органу - Феодосійського МВ ГУ МВС України в АРК Крим, який мав документи та інформацію про засуджену особу, отриману в ході досудового розслідування. Сумніви щодо надання недостовірної інформації у Товариства були відсутні.

Після з`ясування, що вказаний РНОКПП не залежить боржнику Товариство невідкладно звернулась до державного виконавця із заявою про уточнення реквізитів боржника.

Також вказує, що позивачем не доведено понесення ним збитків, а саме упущеної вигоди, та моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Шахман А.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи на те, що відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій здійснено з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження».

02 квітня 2025 року Кузьмін О.В. подав (здав на пошту) апеляційну скаргу на додаткове рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати додаткове рішення та відмовити ТОВ «Алло» у стягненні витрат на правничу допомогу, вказуючи на те, що Товариство приймало участь в режимі відеоконференції, не надало детального опису витрат на правничу допомогу, відбулося всього 4 судових засідання, у зв`язку із чим вважає необґрунтованим та неспівмірним заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Алло» адвокат Шевцова В.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги. При цьому зазначає, що надані ТОВ «Алло» документи на підтвердження витрат Товариства на правничу допомогу відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства, містять детальний опис обсягу наданих послуг та виконаних робіт, час витрачений адвокатом на їх надання та вартість. Позивачем у встановленому законом порядку не доведено неспівмірність заявлених судових витрат.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 та його представник Родіонова В.Є. апеляційні скарги підтримали за обставинами викладеними у скарзі, просили скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 25 березня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «Алло» Нестеров Є.М., заперечуючи проти апеляційних скарг зазначив, що на його думку, рішення суду та додаткове рішення ухвалені судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для їх скасування відсутні.

Представник Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Великоолександрівського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що вирком Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2009 року засуджений серед інших ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Гола Пристань Херсонська область, українець, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1 за частиною 3 статті 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Алло» - 21732,48 грн.

16 травня 2013 року Феодосійським міським судом Автономної Республіки Крим, на підставі ухвали Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року виданий дублікат виконавчого листа №1-196/09 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» грошової суми в розмірі 21732, 48 грн. При цьому у дублікаті виконавчого листа відсутні відомості щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта боржника.

Ухвалою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 червня 2013 року, яка набрала законної сили, ТОВ «Алло» поновлений пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа №1-196/09 виданого 18 травня 2009 року Феодосійським міським судом АР Крим, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» грошової суми в розмірі 21732, 48 грн.

Крім того, вказана ухвала має відмітку про повернення виконавчого листа стягувачу 27 квітня 2018 року.

01 квітня 2021 року ТОВ «Алло» звернулось до Голопристанськогого міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з заявою про відкриття виконавчого проводження за дублікатом виконавчого листа 1-196/09 виданим 16 травня 2013 року Феодосійський міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Алло» 21732,48 грн. В заяві вказано ІПН боржника НОМЕР_1 .

Інформацію про РНОКПП боржника ТОВ «Алло» встановлено з відповіді №34/07-2 від 21 липня 2011 року в.о. начальника Феодосійського МО УМВС України в АР Крим на запит Товариства від 01 липня 2011 року № 702, який був наданий з метою забезпечення виконання вироку суду в частині стягнення на користь ТОВ «Алло» заподіяної шкоди.

01 квітня 2021 року постановою державного виконавця Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лінніком А.О. відкрито виконавче провадження за виконавчим листом 1-196/09, виданим 16 травня 2013 року Феодосійським міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» 21732,48 грн. Відомості про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса боржника АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В той же день, 01 квітня 2021 року, державним виконавцем Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лінніком А.О. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , про що винесено відповідну постанову.

Постановою державного виконавця Голопристанського відділу державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лінніка А.О. від 01 квітня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

01 квітня 2021 року о 16-25 адресату «kyzmin.aleksand…» від відправника ПриватБанк надійшло повідомлення про заблокування його рахунку згідно з постановою виконавчої служби Голопристанського районного управління юстиції та запропоновано врегулювати питання про зняття арешту з виконавчою службою, що підтверджується скріншотом вхідної кореспонденції.

Позивач по справі ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Калинівка, Жовтневого району, Миколаївської області, з 27 квітня 1995 року місце проживання якого зареєстровано у АДРЕСА_2 , знято з реєстрації місяця проживання 14 листопада 2016 року та 17 листопада 2016 року зареєстровано у АДРЕСА_3 . Державною податковою інспекцією у м.Миколаїв 29 травня 2000 року йому присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що підтверджено копією паспорту громадянина України та відповідною довідкою.

Зі змісту відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) № 2462/А-3239-12.4/12.4-21 від 20 липня 2021 року на скаргу адвоката Родіонової В.Є. в інтересах ОСОБА_1 від 17 червня 2021 року вбачається, що при пред`явленні виконавчого листа виконавчого листа 1-196/09 виданого 16 травня 2013 року Феодосійський міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алло» 21732,48 грн, стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження вказаний РНОКПП боржника НОМЕР_1 . Відповіддю Державної фіскальної служби України на електронний запит державного виконавця, отриманої 02 квітня 2021 року, вказана інформація була підтверджена.

Після надходження 16 червня 2021 року заяви ОСОБА_1 та долучених до неї документів щодо ідентичності прізвища, ім`я, по батькові та дати народження заявника та боржника та відмінності реєстрації місця їх проживання та 18 червня 2021 року заяви стягувача про уточнення реквізитів боржника із зазначенням іншого РНОКПП боржника, 22 червня 2021 року державним виконавцем внесені зміни щодо РНОКПП боржника, знято арешт з коштів позивача на розрахункових рахунках та за допомогою електронного документообігу направлено до установ банку.

Також вказана відповідь містить посилання на відсутність у Єдиному реєстрі боржників відомостей щодо позивача, та на внесення змін щодо РНОКПП боржника до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Інформація з «Опендатботу» містить інформацію щодо арештів нерухомого майна боржника ОСОБА_1 органами виконавчої служби, що були зареєстровані 06 лютого 2015 року та 02 квітня 2021 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В той же час параметри запиту невідомі.

Відповідно до інформації Українського бюро кредитних історій актуальної станом на 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 (інформація щодо РНОКПП та інших ідентифікуючих ознак відсутня) має кредитну картку Універсал Банк, по якій прострочена заборгованість починається з листопада 2020 року; кредитну картку Акцент Банк, за якою прострочена заборгованість з січня 2021 року, кредитну картку Акцент Банк прострочена заборгованість з грудня 2020 року, кредитна картка ПриватБанк прострочена заборгованість з квітня 2021 року, інші кредитні історії завершені. Також вказана інформація містить відомості щодо виконавчих проваджень СКІ згідно якої два виконавчі провадження в яких ТОВ «Алло» було стягувачем є завершеними.

Виписка по рахунку АТ «Акцент Банк» за період з 02 листопада 2020 року по 04 січня 2021 року та не містить жодних даних про рух коштів після 04 січня 2021 року.

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2022 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнута заборгованість за простроченим тілом кредиту в розмірі 9218.15грн.

Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами в період з 09 липня 2015 року по 08 лютого 2021 року. Обставини щодо утворення заборгованості в період з 01 квітня 2021 року по 22 червня 2021 року вказаним рішенням не встановлені.

З довідки по кредитах від 09 червня 2023 року та довідки про заборгованість від 09 червня 2023 року вбачається, що станом на дату видачі довідок ОСОБА_1 мав перед АТ «А-банк» мав кредитну заборгованість за угодою № SAMABFC00001575102 від 24 травня 2018 року (кредитна картка) в сумі 24491.45грн, з якої прострочена заборгованість становить 24491.45грн та за угодою №A32NCT15510556207 від 15 квітня 2019 року(швидка готівка) в сумі 168037.58грн, з якої прострочена заборгованість становить 1206754.23грн.

З виписки по рахунку АТ «А-банк» по кредиту № A32NCT15510556207 вбачається, що починаючи вже з 15 січня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 по кредиту переносилася банком на прострочку.

З виписки по рахунку АТ «А-банк» по кредитній картці ОСОБА_1 вбачається, що в період арешту грошових коштів з 01 квітня 2021 року по 22 червня 2021 року банком здійснювалися операції зі списання відсотків за використання кредитного ліміту, останнє поповнення картки здійснювалось позичальником 02 листопада 2020 року, станом на 01 квітня 2021 року вже існувала заборгованість в розмірі 18413.15грн.

За наслідками моніторингу ЄДРСР вбачається, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 січня 2023 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» стягнуто заборгованість за договором про надання банківських послуг від 12 серпня 2020 року станом на 01 лютого 2022 року в сумі 45215.41грн. Обставини щодо періоду виникнення заборгованості судом не встановлені.

Позивачем, як ФОП ОСОБА_1 , укладені:

- з ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» договір постачання №09/02/2921 від 09 лютого 2021 року на загальну суму 302000.00грн, з яких 151000.00 вартість виконаних робіт (розірвано в односторонньому порядку за претензією від 10 квітня 2021 року ТОВ «СМА ЛОДЖИСТИК» з 21 квітня 2021 року через наявну ознаку постачальника ФОП ОСОБА_1 як "Ризикована особа", у зв`язку відкриттям відносно нього виконавчого провадження 38823488, а також за результатами огляду зазначеного у договорі місцезнаходження виробничих потужностей ФОП ОСОБА_1 встановлено, що приміщення зачинено, зовнішніх ознак підприємницької діяльності не має);

- з ТОВ «МИКОЛАЇВ-ПІВДЕНЬ СЕРВІС» договір на надання послуг № 26/03/2021 від 26 березня 2021 року на загальну вартість 187650.00грн (розірвано в односторонньому порядку ТОВ «МИКОЛАЇВ-ПІВДЕНЬ СЕРВІС» з 29 квітня 2021 року на підставі повідомлення від 13 квітня 2021 року, через наявність у відкритих Державних реєстрах відомостей про контрагента);

- з ПП «ХУТОРОК GV» договір про виконання робіт №31/03/2021 від 31 березня 2021 року на загальну вартість 957520.00грн (розірвано в односторонньому порядку ПП«ХУТОРОК GV» з 22 квітня 2021 року на підставі повідомлення від 06 квітня 2021 року, через наявність у відкритих Державних реєстрах відомостей про ФОП ОСОБА_1 є ризиковим контрагентом);

- з ПП «ОСВ-АГРО» договір виконання робіт №01/04/2021/2 від 01 квітня 2021 року на загальну вартість 206192.00грн (розірвано в односторонньому порядку ПП «ОСВ-АГРО» з 22 квітня 2021 року на підставі повідомлення від 06 квітня 2021 року, через наявність у відкритих Державних реєстрах відомостей про контрагента);

- з ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» договір підряду №01/04/2021/1 від 01 квітня 2021 року на загальну вартість 392000.00грн (розірвано в односторонньому порядку ТОВ «АДОНІС АГРО ЮГ» з 19 квітня 2021 року на підставі повідомлення від 06 квітня 2021 року, через наявність у відкритих Державних реєстрах відомостей про контрагента).

З доданих до позовної заяви медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на консультативному обліку в КНП «Миколаївський обласний центр псхічного здоров`я» з діагнозом рекурентний депресивний розлад (довідка № 410 від 06.07.2023; проведеним МРТ поперекового відділу хребта встановлено наявність у ОСОБА_1 дегеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта (дослідження від 15 червня 2022 року), у зв`язку із чим позивачу рекомендовано оперативне лікування (консультативний висновок спеціаліста від 18 червня 2022року); в період часу з 01 лютого 2023 року по 15 лютого 2023 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікування з діагнозом наслідки ЧМТ (2020 рік) (медично карта хворого Міжнародно центру біологічної медицини).

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить відшкодувати понесені ним збитки (упущену вигоду, додаткові втрати на оплату прострочених процентів, пені, судового збору) та моральну шкоду завдані йому неправомірними діями відповідачів, а саме збиранням та розповсюдженням ТОВ «Алло» його персональних даних, шляхом подання заяви про відкриття виконавчого провадження із зазначенням його РНОКПП та внесенням державним виконавцем РНОКПП боржника ОСОБА_1 2796606219 у виконавче провадження № 65007988, накладення арештів на його майно, грошові кошти та внесення його даних до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала та причинний зв`язок між ними. Шкода за загальним правилом відшкодовується лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Обов`язок доведення наявності підстав для відшкодування шкоди покладається в деліктних правовідносинах саме на позивача. А тому позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, зокрема, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких закон виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2005 року у справі № 32/421.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173-1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорту боржника (для фізичних осіб - платників податку).

Пунктом 2 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувачу надано право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явиться за викликом виконавця, виконавець має право звернутись до суду щодо застосування до нього приводу; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Крім того, за положеннями частини п`ятої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Судом встановлено, що державним виконавцем після надходження заяви ТОВ «Алло» про відкриття виконавчого провадження направлено електронний запит до ДФС України щодо РНОКПП боржника та згідно отриманої 02 квітня 2021 року відповіді інформація, щодо РНОКПП боржника зазначена у заяві стягувача була підтверджена. Вказана інформація міститься у відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 20липня 2021 року на скаргу адвоката Родіонової В.Є. в інтересах ОСОБА_1 від 17червня2021року.

Діючи, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Голопристанського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліннік А.О. 01 квітня 2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65007988 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Феодосійським міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Алло» 21732.48грн.

В той же день, державним виконавцем винесені постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, на також про арешт грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках боржника.

Після подання до органу державної виконавчої служби 16 червня 2021 року позивачем документів з яких просліджується ідентичність прізвища, ім`я по-батькові дати народження позивача з боржником та 18 червня 2021 року заяви стягувача ТОВ «Алло» про уточнення РНОКПП боржника, державним виконавцем внесені відповідні зміни до матеріалів виконавчого провадження, а 22 червня 2021 року знято арешт з коштів особи з РНОКПП НОМЕР_1 , видалено позивача з Реєстру боржників та внесені зміни щодо особи боржника в реєстрах заборони.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності вчинення протиправних дій державним виконавцем Голопристанського міськрайонного ВДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Ліннік А.О. щодо внесення РНОКПП боржника ОСОБА_1 НОМЕР_1 у виконавче провадження № 65007988 від 01 квітня 2021 року, накладення на нього арештів та внесення позивача до Єдиного державного реєстру боржників, оскільки всі ці дії вчинені державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання. Данні щодо РНОКПП боржника, зазначені у заяві стягувача, були перевірені державним виконавцем та підтверджені 02 квітня 2021 року ДФС України, а отже підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на час відкриття виконавчого провадження та накладення арештів були відсутні.

Будь-яких доказів на підтвердження доводів позивача про наявність в матеріалах виконавчого провадження на час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження та накладення арештів на майно та грошові кошти боржника матеріали справи не містять. Отримання даних про смерть у 2015 році боржника після зміни у виконавчому провадженні даних щодо РНОКПП боржника, та закінчення у зв`язку із цим виконавчого провадження (постанова від 15 липня 2021 року) не може свідчити про обізнаність державного виконавця про смерть боржника при вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення,зокрема протиправність поведінки унеможливлює до притягнення до цивільно-правової відповідальності особи.

Апеляційна скарга не містить посилань на обставини чи докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до положень положень статті 56 Конституції України, а також статей 1173-1174 ЦК України відповідачем у таких спорах має бути держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державної казначейської служби України, а не відділ державної виконавчої служби.

Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних регулює Закон України «Про захист персональних даних», який спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Обробка персональних даних, відповідно до статті 2 цього Закону, це будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у визначених законом випадках.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбаченими законами України, у порядку встановленому законодавством.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підпору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У постанові від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17 у подібних правовідносинах Верховний Суд України сформулював висновок, що відповідно до положень статей 31, 32 Конституції України, статей 270, 306 ЦК України кожному гарантується право на недоторканість особистого життя, право на таємницю телефонних розмов; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно з частиною другою статті 276 ЦК України якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Позивач звернувся за захистом своїх прав, порушених незаконним, на його думку, збором та поширенням ТОВ «Алло» його персональних даних у вигляді РНОКПП у заяві про відкриття виконавчого провадження, боржником за яким він не є.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2021 року ТОВ «Алло» звернулося до Голопристанського ВДВС ГТУЮ у Херсонській області із заявою про відкриття виконавчого провадження за дублікатом виконавчого листа № листа 1-196/09 виданим 16 травня 2013 року Феодосійський міським судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Алло» 21732,48 грн.

У зв`язку із відсутністю у виконавчому документі відомостей щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків, стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначені відомості, що ідентифікують боржника та можуть сприяти примусовому виконанню рішення, а саме про РНОКПП боржника НОМЕР_1 .

Інформацію про РНОКПП боржника ТОВ «Алло» встановлено з відповіді №34/07-2 від 21 липня 2011 року в.о. начальника Феодосійського МО УМВС України в АР Крим на запит Товариства від 01 липня 2011 року № 702, який був наданий з метою забезпечення виконання вироку суду в частині стягнення на користь ТОВ «Алло» заподіяної шкоди.

Зі змісту запиту від 01 липня 2011 року № 702 вбачається, що Товариство, будучи цивільним позивачем у кримінальній справі, звернулось до органу який здійснював досудове розслідування, про надання ідентифікуючої інформації, щодо засудженого вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2009 року за частиною 3 статті 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою забезпечення виконання вироку.

Суд першої інстанції дав правильну оцінку доводам позивача щодо наявності ознак підробки у відповіді №34/07-2 від 21 липня 2011 року в.о. начальника Феодосійського МО УМВС України в АР Крим, вказавши, що вказані твердження не підтверджені належними доказами, а судом ознак недопустимості вказаного доказу не встановлено. Доводи апеляційної скарги в цій частині рішення суду не спростовують, та не містять посилання на нові обставини чи докази, які б спростовували вказані висновки суду.

Зі змісту досліджених судом доказів у їх сукупності вбачається, що Товариство з`ясовувало інформацію відносно засудженого вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2009 року за частиною 3 статті 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 з метою виконання вироку суду, і отримана ним інформація, відповідно вимог діючого законодавства, була надана органу ДВС у заяві про відкриття виконавчого провадження, як така що може сприяти примусовому виконанню рішення у зв`язку з відсутністю цієї інформації у виконавчому документі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено, що ТОВ «Алло» збирало конфіденційну інформацію щодо саме його особи та поширювала таку інформацію в розумінні Закону України «Про інформацію». А інформація щодо РНОКПП боржника ОСОБА_1 , яку отримало ТОВ «Алло» та в подальшому у передбачений Інструкцією з організації примусового виконання рішень спосіб передала органу державної виконавчої служби, не є збором та передачею інформації стосовно позивача.

Відсутність в діях Товариства одного з елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, унеможливлює до притягнення до цивільно-правової відповідальності особи.

Доводи апеляційної скарги вказані висновки суду першої інстанції не спростовують.

Встановивши, що протиправність дій ТОВ «Алло» та державного виконавця не встановлена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність необхідності перевіряти наявність інших елементів наявність шкоди (як матеріальної так і моральної), причинного зв`язку між порушенням та шкодою та вини Товариства, та правильно відмовив у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Щодо додаткового рішення.

Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно частини 3 статті 141 ЦПК України суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що заявник вважає необґрунтованим та неспівмірним заявлений стороною розмір судових витрат на правничу допомогу вказуючи на те, що представник ТОВ «Алло» брав участь в режимі відеоконференції, по суті розгляду справи відбулось лише 4 судових засідання, крім того вказував на відсутність детального опису таких витрат.

Як свідчать матеріали справи у відзиві на апеляційну скаргу, подану 04 вересня 2023 року, ТОВ «Алло» заявлено про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000.00грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Товариством надано:

- договір №А1 про надання правової допомоги від 10 червня 2019 року укладений між Адвокатським бюро «Олександра Шевченка» в особі керівника Шевченко О.А. та ТОВ «Алло»;

- додаткову угоду №22 до договору про надання правової допомоги №А1 від 10 червня 2019 року укладену між Адвокатським бюро «Олександра Шевченка» в особі керівника Шевченко О.А. та ТОВ «Алло», за якою замовник доручив виконавцю: надати консультації з питань практичного застосування норм Закону України «Про виконавче провадження», цивільного, цивільного процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу спірних правовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ «Алло» по справі №766/3298/23; провести аналіз прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами; скласти, виготовити та подати до суду по справі №766/3298/23 доповнення до відзиву з відповідними доказами; скласти, виготовити та направити адвокатські запити до відповідних підприємств, державних установ по справі №766/3298/23 щодо надання інформації та документів; скласти, виготовити та подати до суду по справі №766/3298/23 клопотання про витребування оригіналів документів з відповідними доказами; приймати участь у судових засіданнях, як повноважний представник ТОА «Алло» та подавати до суду в процесі розгляду справи №766/3298/23 всі необхідні документи, у т.ч. клопотання, заперечення, пояснення тощо; сторонами погоджено встановлення оплати за вказані послуги за 20 годин 10 000 грн;

- акт прийому-передачі послуг №22 до договору про надання правової допомоги №А1 від 10 червня 2019 року та додаткової угоди №22 від 13 вересня 2023 року, якою засвідчено надання послуг, зазначених у додатковій угоді №22 до договору про надання правової допомоги №А1 від 10 червня 2019 року ;

- платіжну інструкції №684814 від 19 вересня 2023 року про сплату ТОВ «Алло» 10 000грн витрат правничої допомоги на підставі акту №22 від 19 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги №А1 від 10 червня 2019 року;

- ордер на надання правничої допомоги адвокатом АБ «Олександра Шевцова» Шевцовою В.В.

Частково задовольняючи заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу суд першої інстанції врахував, що представником ТОВ «Алло» не було надано суду достатніх доказів понесених витрат, а саме детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Однак, виходячи із наданого представником ТОВ «Алло» акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, зважаючи на предмет спору, критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 10000.00грн грн є не співмірними зі складністю справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню. Врахувавши не зазначення витраченого адвокатом часу на надану правничу допомогу, суд дійшов ґрунтовного висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до 5000.00грн. Отже судом надана оцінка відсутності детального опису витрат на правничу допомогу та вказана обставина врахована при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Доводи апеляційної скарги про те, що представник ТОВ «Алло» брав участь в режимі відеоконференці та по суті розгляду справи відбулось лише 4 судових засідання спростовуються наданими заявником доказами, значеними вище.

Так, відповідно до умов договору про надання правової допомоги та акту приймання-передачі послуг за цим договором замовник доручив виконавцю, а виконавець надав послуги, крім прийняття участі у судових засіданнях, як повноважний представник ТОВ «Алло», надання консультації з питань практичного застосування норм законодавства що регулюють спірні відносини, проведення аналізу прецедентної практики та правових висновків за аналогічними справами; складення, виготовлення та подання до суду по справі відзиву з відповідними доказами у цій справі; складення, виготовлення та направлення адвокатських запитів до відповідних підприємств, державних установ у цій справі; складення, виготовлення та подання до суду у цій справі клопотання про витребування оригіналів документів з відповідними доказами тощо.

Визначений розмір витрат на правничу допомогу присуджений до сплати позивачем визначений судом з урахуванням предмету спору, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, те є співмірним зі складністю справи та часом витраченим на надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та додаткове рішення ухвалені судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, і доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а отже апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення без змін в цій частині - без змін.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення в повному обсязі, судовий збір сплачений при поданні апеляційної скарги покладається в повному обсязі на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 367,369,375,381,384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 24 лютого 2025 року та додаткове рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 28 липня 2025 року.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: Л. В. Базіль

С. В. Радченко