Ухвала від 31.07.2025 по справі 918/607/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"31" липня 2025 р. Справа № 918/607/24

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Миханюк М.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства науково-виробничих комерційних технологій "Тиса" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 17.12.24р. у справі №918/607/24

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району

до відповідача Приватного підприємства науково-виробничих комерційних технологій "Тиса"

про усунення перешкод у користуванні та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 17.12.2024 у справі №918/607/24 позов задоволено. Усунуто перешкоди власнику - Здовбицькій сільській раді Рівненського району Рівненської області у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою - греблею з шахтними водоскидами, яка розташована за адресою: вул. Шевченка 55-а, с. Гільча Перша, Рівненський район, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності за приватним підприємством науково- виробничих комерційних технологій «Тиса» на гідротехнічну споруду, що розташована за адресою: вул. Шевченка 55-а, с. Гільча Перша, Рівненський район (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1720489056226).

Зобов`язано приватне підприємство науково-виробничих комерційних технологій «Тиса» повернути Здовбицькій сільській раді Рівненського району гідротехнічну споруду - греблю з шахтними водоскидами, що розташована за адресою: вул. Шевченка 55-а, с. Гільча Перша, Рівненський район.

Стягнуто з приватного підприємства науково-виробничих комерційних технологій «Тиса» на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4 844 грн 80 коп.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги Приватним підприємство науково-виробничих комерційних технологій «Тиса» на рішення Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року у справі № 918/607/24.Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 17 грудня 2024 року у справі № 918/607/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що подана скаржником апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу (ГПК) України з огляду на таке.

Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Оскаржене рішення винесене 17.12.2024, повний текст складено та підписано 26.12.24, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане рішення є 15.01.2025.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги її було подано 21.07.2025, тобто майже через сім місяців після винесення оскарженого рішення.

В силу частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

По тексту апеляційної скарги, скаржник зазначає, що лише 14.07.2025 представник відповідача за договором адвокат Редзель М. М. та саме Приватне підприємство науково-виробничих комерційних технологій «Тиса» (через надання інформації представником) ознайомились з матеріалами даної справи через підсистему «Електронний суд» в Господарському суді Рівненської області. Про існування рішення суду та наказів про примусове виконання рішення ППНВКТ «Тиса» дізналось у червні 2025 року від виконавця, який виніс постанову про арешт рахунків.

Вказує, що жодні ухвали, судові повістки або рішення не надходили.

Також, зазначає, що директор ППНВКТ «Тиса» Кравчук В.П. постійно перебуває на лікуванні, у зв`язку з відновним періодом перенесеного (06.05.2023) гострого мозкового інсульту, що підтверджується епікризами. Час до моменту подачі апеляційної скарги необхідний був для виявлення причини накладення арешту, а згодом укладення договору про надання правничої допомоги.

У зв`язку з тим, що ППНКВТ «Тиса» не надходили ухвали, рішення, повідомлення та повістки, відповідач не мав змоги з`явився на судове засідання, не повідомив суд про причину своєї неявки, не мав можливості надати відзив на позов та захистити свої права, був позбавлений передбачених ч.2, 3, 6 ст. 43 ГПК України прав, зокрема подавати докази, подавати клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи.

На підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні у період з 09.02.2024 по 19.02.2024 та з 19.09.2024 по 30.09.2024 надає копії епікризів.

Разом з тим, суддя зазначає, що позов Керівником Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району було подано через систему Електронний суд 21.06.2024, адресу відповідача було зазначено 35721, Рівненська обл. Рівненський р-н, ст. Миротин. Як убачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано адресу 35721, Рівненська обл. Рівненський р-н, ст. Миротин. Матеріалами справи підтверджено, що судом першої інстанції поштова кореспонденція направлялася відповідачу саме на адресу 35721, Рівненська обл. Рівненський р-н, ст. Миротин, однак вона була повернута з відміткою "не розшукано", "не існує", "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, суддя зауважує наступне.

Відповідно до статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної діє, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини п`ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Частиною одинадцятою цієї статті Кодексу унормовано, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи викладене, суддя зауважує, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Слід звернути увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Оскільки, як всі процесуальні ухвали суду першої інстанції, так і оскаржене рішення від 17.12.2024 було направлено ППНВКТ «Тиса» за адресою, зазначеною у апеляційній скарзі та вказаною у ЄДРПОУ, то слід вважати, що його належним чином повідомлено про постановлення судом першої інстанції оскарженого рішення.

Крім того, 30.12.2024 вказане рішення було оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Отже, у зв`язку із наведеним вище, суддя приходить до висновку, що підстава наведена апелянтом в скарзі для поновлення строку на подачу апеляційної скарги є не поважною, а тому є необхідність подачі ППНВКТ «Тиса» до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на той факт, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження без обґрунтованого клопотання про поновлення цього строку, суддя дійшла висновку про те, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст. 256 ГПК України, що відповідно до ст. 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Отже, скаржнику необхідно надати суду обґрунтоване клопотання з зазначенням інших обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України).

Отже, Приватне підприємство науково-виробничих комерційних технологій «Тиса», як юридична особа, згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Однак, судом встановлено, що Приватне підприємство науково-виробничих комерційних технологій «Тиса» не має зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №13178132 про відсутність зареєстрованого кабінету ЄСІТС за кодом 21082539), яка сформована засобами підсистеми Електронний суд.

Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ст. 258 ГПК України та не зареєстровано електронний кабінет в ЄСІТС, що відповідно до вимог статті 260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, скаржнику необхідно надати суду обґрунтоване клопотання з зазначенням інших обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства науково-виробничих комерційних технологій "Тиса" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 17.12.24р. - залишити без руху.

2. Зобов`язати апелянта протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати обґрунтоване клопотання з зазначенням інших обставин щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС.

3. Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

5. Ухвалу направити апелянту.

Суддя Миханюк М.В.