Ухвала від 18.06.2025 по справі 910/3991/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

18.06.2025Справа № 910/3991/25За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка,17, ідентифікаційний номер 38808147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський,23, ідентифікаційний номер 00293278)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від заявника - Дубас К.М.,

від боржника - Шпак М.О.,

розпорядник майна - Бандола О.О.,

від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - Коваленко О.В.,

від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Павлов Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2025 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 № 910/3991/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.04.2025.

08.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Бандоли О.О. про участь у справі.

15.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог ухвали суду від 02.04.2025.

15.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

15.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 17, ідентифікаційний номер 38808147) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278) у розмірі 400 000,00 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278) за номером 75843 від 17.04.2025р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 23, ідентифікаційний номер 00293278) арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 853 від 17.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 18.06.2025 р.

13.05.2025 до суду надійшла заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з грошовими вимогами до боржника на суму 47 090 398,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 прийнято заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання кредитором боржника на суму 47 090 398,23 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 18.06.2025.

21.05.2025 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 4 338 953,42 грн.

22.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про результати розгляду заявлених Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) грошових вимог до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2025 прийнято заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання кредитором боржника на суму 4 338 953,42 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 18.06.2025.

27.05.2025 до суду надійшло повідомлення розпорядника майна арбітражного керуючого Бандоли О.О. про результати розгляду заявлених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві грошових вимог до боржника.

28.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» про результати розгляду вимог кредиторів.

У судове засідання, призначене на 18.06.2025, з`явилися представники сторін, розпорядник майна та представники заявлених кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

- вимоги кредиторів за договорами страхування;

- витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

- вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 18.06.2025, судом розглянуто заявлені кредиторами грошові вимоги до боржника, за наслідками чого визнанню кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» підлягають:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркоексперт»

У ході попереднього засідання судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" у розмірі 400 000,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд із вищеописаною заборгованістю підлягають визнанню судові витрати кредитора в сумі 102 280,00 грн. - вимоги першої черги.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із грошовими вимогами до боржника на суму 4 338 953,42 грн. надійшла до суду 21.05.2025 (відправлена засобами поштового зв`язку 19.05.2025), тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обгрунтована наступним.

Згідно зі складеним Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунком заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 4 338 953,42 грн., з яких 1 706 227,03 грн. за списком № 1 та 2 632 726,39 грн. за списком № 2.

Відповідно до п.1, 2 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до вимог ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками № 1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список № 1, список № 2).

Пунктами 2-8 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV визначено працівників, яким призначається на пільгових умовах пенсія за віком.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за cписком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за cписком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція № 21-1).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділуПодаткового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону №1788-XII до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону №1058-IV: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону №1788-XII та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV.

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Положеннями пункту 6.7 Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона Крим). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, у порядку ст.13 Закону №1788-ХІІ та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, покладений на підприємства.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на кредитора, у той час як боржник зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом пенсійного фонду, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються підприємству.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі № 460/3113/18.

До заяви з грошовими вимогами до боржника кредитором додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та докази їх надіслання боржнику.

Також, заявником в підтвердження зазначеного надано суду також картку особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Доказів, які спростовували б доводи кредитора, боржником суду не надано.

Згідно з повідомленням розпорядника майна заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.

Суд враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Саме такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19.

З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає визнанню кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 4 338 953,42 грн. з віднесенням до вимог другої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - вимоги першої черги.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з грошовими вимогами до боржника на суму 47 090 398,23 грн. надійшла до суду 13.05.2025, тобто подана у строк, визначений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обгрунтована наступним.

7 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл № ІУ113182191146 на виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі м. Києва. І черга". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

12 жовтня 2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123211004313 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва. І черга" Перша черга будівництва Четвертий пусковий комплекс".

30 липня 2020 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано дозвіл № ІУ013200730457 на виконання будівельних робіт по об`єкту "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

13 травня 2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано сертифікат № ІУ123210414322 про готовність до експлуатації закінченого будівництва об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет". Замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод".

Отже, датою прийняття в експлуатацію об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга" є 12.10.2021 року, а датою прийняття в експлуатацію об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" є 13.05.2021 року.

Нормами статті 40 Закону № 3038-VI було визначено обов`язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об`єкта в експлуатацію, а також обов`язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).

При цьому, частиною дев`ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.

Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону № 3038-VI обов`язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 № 132-ІХ (далі - Закон № 132-IX) було встановлено обов`язок сплати пайової участі для замовників, якими до 01.01.2021 розпочато будівництво/реконструкцію об`єктів.

Підпунктами 3 та 4 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020.

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2022 № 910/21307/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що будівництво об`єктів будівництва розпочалось у 2018 році та у 2020 році, станом на 01.01.2020 вказані об`єкти не було введено в експлуатацію та договори про сплату пайової участі не було укладено, на замовника будівництва було покладено обов`язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом 10 днів після 01.01.2020.

Оскільки замовником будівництва визначено ТОВ "Київський склотарний завод", то саме на нього покладено обов`язок звернутись до Департаменту економіки та інвестицій із заявою про визначення розміру пайової участі протягом вказаного строку, однак боржник не виконав свій обов`язок, передбачений пп. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №132-IX, не звернувся до кредитора із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 року № 460/8033) затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку із реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Так, повідомлення про початок будівельних робіт Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві першого будівельного об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга" було зареєстровано 07.08.2018, а 12.10.2021 об`єкт будівництва введено в експлуатацію.

Повідомлення про початок будівельних робіт Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві другого будівельного об`єкта будівельного об`єкта за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" було зареєстровано 30.07.2020, а 13.05.2021 об`єкт будівництва введено в експлуатацію.

Боржник ввів об`єкт будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі, що свідчить про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» покладених на нього обов`язків та вимог підпункту 4 абзацу 2 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв`язку з невиконанням забудовником передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону обов`язку щодо укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких будівельних об`єктів в експлуатацію, то права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникло право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

У такому разі замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція щодо належного та ефективного способу захисту порушеного права органів місцевого самоврядування шляхом звернення з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21).

Кредитором здійснено розрахунок пайової участі першого об`єкта відповідно до пп. 6.4.2 пункту 6.4 розділу VI Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033), а другого об`єкта відповідно до пп. 6.4.1 пункту 6.4 розділу VI вказаного Порядку.

Відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції для житлових будинків (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків з господарськими будівлями) та квартир визначається за формулою:

РПУ = Sоб`єкта х Nжитл х 2 %, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nжитл - норматив одиниці створеної потужності для житлових будинків, який дорівнює опосередкованій вартості спорудження 1 кв. м житлових будинків для міста Києва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України і діє на дату здійснення розрахунку (грн/ кв. м).

За інформацією, що міститься в декларації про готовність першого об`єкта до експлуатації, введеного в експлуатацію 12.10.2021, об`єктом будівництва є житловий будинок, загальна площа якого 80013,45 кв. м.

Згідно з абзацом 2 підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону розмір пайової участі становить для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 квітня 2024 року), показник опосередкованої вартості спорудження житла у місті Києві дорівнює 25183 грн 00 коп.

Підставивши значення у зазначену у пп. 6.4.2 п. 6.4 Порядку формулу отримуємо:

РПУ = 80013,45 х 25183 грн. х 2% = 40 299 574,23 грн.

Отже, пайова участь за об`єкт за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу І по провулку Балтійському, 23 в Оболонському районі міста Києва, І черга", м. Київ, підлягала сплаті у розмірі 40 299 574,23 грн.

Відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/ реконструкції для нежитлових будівель, споруд та приміщень визначається за формулою:

РПУ = ЗКВоб`єкта х 4%, де

РПУ - розмір пайової участі об`єкта (грн);

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.2 цього Порядку), ЗКВоб`єкта визначається за наступною формулою:

ЗКВоб`єкта = Sоб`єкта х Nнежитл, де

Sоб`єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в п. 4.2 цього Порядку) об`єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (кв. м);

Nнежитл - норматив одиниці створеної потужності для будівництва або реконструкції об`єктів нежитлового призначення, який дорівнює 13 500,00 грн (грн/кв. м).

За інформацією, що міститься в декларації про готовність другого об`єкта до експлуатації, введеного в експлуатацію 13.05.2021, об`єктом будівництва є гіпермаркет, загальна площа якого 12575,60 кв. м.

Технічних паспортів або довідок щодо показників по об`єктам матеріали справи не містять.

Підставивши значення у зазначену у пп. 6.4.1 п. 6.4 Порядку формулу отримуємо:

РПУ = 12575,60 х 13 500,00 грн. х 4% = 6 790 824,00 грн.

Отже, пайова участь за об`єкт за проектом "Будівництво багатофункціонального житлового кварталу 1 по провулку Балтійському 23 в Оболонському районі м. Києва. ІІ черга будівництва. Гіпермаркет" підлягала сплаті у розмірі 6 790 824,00 грн.

Контррозрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та документів на спростування розміру пайової участі боржником суду не надано.

Департамент економіки та інвестицій направляв Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський склотарний завод» вимоги щодо отримання розрахунку та сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва з проектами розрахунків пайової участі щодо об`єктів. У вказаних вимогах боржнику було встановлено строк для підписання та повернення розрахунків для реєстрації із відповідним зверненням (граничний строк не пізніше 24.08.2023).

Проте, вказані вимоги залишені боржником без задоволення, а пайова участь у розмірі у загальному розмірі 47 090 398,23 грн. (40 299 574,23 грн. + 6 790 824,00 грн.) боржником не сплачена.

Згідно з повідомленням розпорядника майна заявлена кредитором заборгованість визнана у повному обсязі.

З огляду на викладене, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягає визнанню

Поряд з вищеописаною заборгованістю внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 844,80 грн. - вимоги першої черги.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Згідно з абзацом 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Керуючись ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/3991/25 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркоексперт" з грошовими вимогами на суму 502 280,00 грн., з яких 102 280,00 грн. - вимоги першої черги, 400 000,00 грн. - вимоги четвертої черги;

- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами на суму 4 345 009,42 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 4 338 953,42 грн. - вимоги другої черги;

- Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з грошовими вимогами на суму 47 095 243,03 грн., з яких 4 844,80 грн. - вимоги першої черги, 47 090 398,23 грн. - вимоги четвертої черги.

2. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод" проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський склотарний завод", наявну дебіторську заборгованість.

4. Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 30.06.2025.

6. Зобов`язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/3991/25 на 06.08.2025 о 14:15. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

8. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

9. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Повний текст ухвали складено 29.07.2025

Суддя Д.В. Мандичев