Рішення від 31.07.2025 по справі 187/902/22

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/902/22

2/0187/11/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2025 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

учасників справи

прокурора Самойлюк Р.О.,

представника відповідача адвоката Костюченка М.С.,

розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом керівника Слобожанської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровська обласна військова адміністрація,

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2022 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровська обласна військова адміністрація, Державне підприємство «Петриківське лісове господарство (далі позивач), до ОСОБА_1 (далі відповідач), якою з урахуванням заяви від 20.02.2024 заявник просить суд:

1. Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,4941 га, кадастровий номер 1223780800:03:003:0139 шляхом її повернення до держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

2. Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,4941 га, кадастровий номер 1223780800:03:003:0139, проведену на підставі рішення державного реєстратора - державного нотаріуса Першої Кам`янської Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області № 37671560 від 20.10.2017 з одночасним припиненням речового права власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 22921874).

3. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,4941 га, кадастровий номер 1223780800:03:003:0139 у Державному земельному кадастрі.

4. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позовна заява обґрунтована тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 було затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача). Зазначена ділянка розташована за межами населеного пункту на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського (нині Дніпровського) району. На підставі цього наказу ОСОБА_2 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4941 га з кадастровим номером 1223780800:03:003:0139, із земель сільськогосподарського призначення державної власності. Вказаний наказ слугував підставою для державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що здійснено 05.10.2017.

Згодом, на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2017, ОСОБА_2 відчужив зазначену ділянку відповідачці, в результаті чого за останньою 20.10.2017 було зареєстровано право власності.

Разом з тим, згідно з інформацією ДП «Петриківське лісове господарство» від 06.04.2021 № 82 та Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 14.04.2021 № 317, наданою у відповідь на запити Слобожанської окружної прокуратури, спірна земельна ділянка відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2013 року входить до складу земель лісогосподарського призначення ДП «Петриківське лісове господарство».

При цьому, погодження на її вилучення не надавалось, а землевпорядна документація до підприємства не надходила. Приналежність спірної ділянки до земель лісогосподарського призначення (кв. 6, вид. 11, 14) підтверджується інформацією та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням (лист від 25.06.2021 № 510) та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» (лист від 08.07.2021 № 422).

Зазначені установи, відповідно до п. 3.2.8 Статуту Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання, затвердженого наказом Держлісагентства від 19.08.2016 №322, уповноважені здійснювати роботи щодо визначення меж земель лісового фонду та встановлення (відновлення) меж землекористувань.

Крім того, за даними листів ДП «Петриківське лісове господарство» від 06.04.2021 № 82, Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 14.04.2021 № 317, а також Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 № 13-1313/0/139-21, жодного розпорядження або іншого рішення щодо вилучення, зміни цільового призначення або припинення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою не приймалося.

Таким чином, земельна ділянка, передана у приватну власність ОСОБА_2 , належить до земель державного лісового фонду і не була вилучена з користування ДП «Петриківське лісове господарство».

Прокурор також зазначає, що порушено вимоги водного законодавства, оскільки за даними Публічної кадастрової карти, спірна ділянка розташована у безпосередній близькості до водойми Єлизаветівського котловану «Блакитне озеро». Ділянка огороджена парканом, що унеможливлює вільний доступ громадян до водойми, а отже порушує вимоги щодо прибережних захисних смуг, встановлені Водним кодексом України.

Крім того, прокурор вказує, що земельна ділянка не придатна для ведення особистого селянського господарства, оскільки не має ознак сільськогосподарських угідь, а її місцезнаходження в лісовому масиві викликає сумніви щодо наявності наміру використання її за цільовим призначенням. Також зазначається, що після отримання ділянки у приватну власність ОСОБА_2 відчужив її менш ніж за місяць, що свідчить про відсутність реального наміру ведення господарства.

Прокурор наголошує, що порушення вимог земельного та лісового законодавства при зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб становить загрозу інтересам держави, оскільки сприяє незаконному вибуттю таких земель із державної власності. Землі лісогосподарського призначення мають особливий статус, є обмежено оборотоздатними та можуть передаватися у приватну власність лише у виняткових випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗК України та ст. 178 ЦК України, спірна земельна ділянка належить до об`єктів, обмежених у цивільному обігу. Вона залишається такою навіть після неправомірної зміни її цільового призначення. При цьому чинним законодавством не передбачено можливості передачі земель лісогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства.

У цьому зв`язку прокурор вважає позов негаторним. Він спрямований на усунення перешкод у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування зазначеною ділянкою. Підставою для скасування державної реєстрації права власності є відсутність законних підстав для її набуття.

Згідно з постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 826/9603/17, скасування запису в Державному земельному кадастрі може бути здійснено лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Таким чином, враховуючи положення статей 55-57, 84 Земельного кодексу України, та статус земель лісогосподарського призначення як об`єктів з обмеженим обігом, правових підстав для передачі спірної земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства не існувало.

У зв`язку з викладеним, прокурор просить: усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом її повернення до держави з незаконного володіння відповідачки; скасувати державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з одночасним припиненням речового права власності відповідача на вказаний об`єкт нерухомого майна та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, тобто поновити порушені інтереси держави.

Короткий виклад руху справи.

Протоколом від 31.08.2022 автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позову 31.08.2022 передані на розгляд судді Соловйову І.М.

Ухвалою суду від 20.09.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

26.10.2022 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Також зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У відзиві зазначено: позовну заяву подано особою не наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю; позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав власника та постійного користувача земельної ділянки лісогосподарського призначення, оскільки в даному разі мав бути пред`явлений віндикаційний позов, а не негаторний як зробив прокурор. Також додатково 22.03.2025 представник відповідача надав додаткові пояснення, в яких вказав, що спірна земельна ділянка ніколи не відносилася та не відноситься до складу земель лісогосподарського призначення ДП «Петриківське лісове господарство» (кв. 6 виділ 11, 14), а отже доводи позовної заяви є надуманими.

31.10.2022 керівником Слобожанської окружної прокуратури подано до суду відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позов повністю. Заперечено доводи відповідача та вказано, що з позовом звернулася належна особа в інтересах держави; прокурором обрано належний спосіб захисту спрямований на повернення земельної ділянки, яким є негаторний позов.

07.11.2022 представником відповідача подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 21.11.2022 приєднано до матеріалів справи докази, та витребувано у Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (код за ЄДРПОУ 00991611) відповідні докази.

Ухвалою суду від 21.11.2022 в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі залишено без задоволення; позов керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку залишено без розгляду та залучено в порядку ч. 3 ст. 53 ЦПК України до участі у справі Державне підприємство «Петриківське лісове господарство» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

26.12.2022 до суду надійшли витребувані документи.

26.12.2022 ухвалою суду призначено земельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

13.03.2023 ухвалою суду відновлено провадження.

Ухвалою суду від 17.04.2023 за клопотанням представника відповідача у справі призначено земельно-технічну експертизу, та зупинено провадження по справі.

15.06.2023 до суду надійшло клопотання від судового експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 28.06.2023 відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.06.2023 у справі витребувано докази.

Ухвалою суду від 24.08.2023 за клопотанням представника ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ» Левус Л.С. (довіреність від 15.05.2023, зареєстрована в реєстрі №1687) залучено до участі у справі правонаступника третьої особи, а саме: Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі Філії «ПЕТРИКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ». Одночасно представник просив розглядати справу без участі представника ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ».

24.08.2023 до суду надійшли витребувані матеріали для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 25.08.2023 провадження у справі зупинено на час проведення експертизи, тобто до отримання висновку експерта.

20.02.2024 прокуратурою подано заяву про уточнення позовних вимог та 13.03.2024 надано заяву про долучення квитанції про сплату судового збору.

13.09.2024 до суду надійшов висновок експерта.

30.09.2024 від представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації Верещак Ольги Євгеніївни надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою суду від 02.10.2024 відновлено провадження.

02.10.2024 від представника відповідача надійшла заява про повернення без розгляду заяви про уточнення позовних вимог подану до суду 20.02.2024 керівником Слобожанської окружної прокуратури, оскільки подання такої заяви не передбачено ЦПК України. Окрім цього у вказаній заяві прокурор пред`являє нову вимогу.

Ухвалою суду від 13.11.2024 прийнято заяву керівника Слобожанської окружної прокуратури від 20.02.2024, яка за змістом є заявою про зміну предмету позову до розгляду. В задоволенні заяви представника відповідача про повернення без розгляду заяви керівника Слобожанської окружної прокуратури від 20.02.2024 про уточнення позовних вимог, відмовлено. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову та документи на його обґрунтування протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення цієї ухвали.

Правом на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову відповідач не скористався.

04.12.2024 до суду від представника відповідача надійшли клопотання, за результатами розгляду яких ухвалою суду від 11.12.2024 про виключення третьої особи зі складу учасників справи - Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» в особі Філії «ПЕТРИКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ». Також, представник відповідача просив залучити до участі у справі, як третіх осіб, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_2 .

За результатами розгляду клопотань представника відповідача від 04.12.2024 ухвалою суду від 11.12.2024 в задоволені клопотання про виключення зі складу учасників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та про залучення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відмовлено. Залишено учасником справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» та вважати її такою, яка вступила у справу на стороні позивача. Залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

11.12.2024 до суду надійшли пояснення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», згідно якими підприємство є державним лісогосподарським підприємством, створеним для ведення лісового господарства, є постійним землекористувачем земельних ділянок лісогосподарського призначення державної форми власності, в тому числі Курилівського лісництва філії «Петриківське лісове господарство» ДП «Ліси України». Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Згоди на вилучення із користування земельною ділянкою постійним лісокористувачем не надавалося, фактично незаконно було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4941 га з кадастровим номером 1223780800:03:003:0139. Ця земельна ділянка відноситься до земель державного лісового фонду, а отже не може відноситися до земель сільськогосподарського призначення. Позов підтримали у повному обсязі.

22.01.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви з підстав того, що позовну заяву подано до суду особою не наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, тому він не може бути стороною у процесі, яке було залишено без задоволення ухвалою суду від 23.01.2025.

23.01.2025 представником відповідача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 23.01.2025 було залишено без задоволення.

23.01.2025 в підготовчому судовому засіданні від представника відповідача надійшло клопотання (заява) про залишення без розгляду позову, яке ухвалою суду від 10.02.2025 залишено без задоволення.

10.02.2025 від представника відповідача надійшли клопотання про допит експерта та свідка, а також знову клопотання про залишення без розгляду позовної заяви. Клопотання про допит експерта було задоволено, але щодо допиту свідка відмовлено.

11.02.2025 головуючому у справі представником відповідача заявлено відвід.

Ухвалою суду від 11.02.2025 в задоволенні заяви представника відповідача про відвід головуючого судді відмовлено. Справу передано до канцелярії суду з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, для розгляду заяви про відвід головуючого судді.

Ухвалою судді Іщенко І.М. від 26.02.2025 відмовлено в задоволенні заяви про відвід головуючого у справі.

Ухвалою суду від 25.03.2025 подання заяви представником відповідача адвокатом Цалин Романом Володимировичем про залишення без розгляду позовної заяви визнано зловживанням процесуальними правами. Заяву представника відповідача адвоката Цалин Р.В про залишення без розгляду позовної заяви залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2025 залишено без задоволення клопотання представника відповідача адвоката Цалин Р.В. про призначення повторної судової експертизи.

Ухвалою суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

12.05.2025 до суду надійшла заява адвоката Цалин Р.В. про закінчення повноважень представника відповідача з 03.05.2025.

12.05.2025 прокурором подано заяву про зміну предмету позову, яка ухвалою суду від 23.06.2025 залишена без розгляду.

22.05.2025 у справу вступив інший представник відповідача адвокат Костюченко Максим Сергійович.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

30.09.2024 від представника Дніпропетровської обласної державної адміністрації Верещак Ольги Євгеніївни надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

11.12.2024 Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» надало пояснення в яких просило задовольнити позов, справу розглядати за відсутності представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ».

22.01.2025 ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Фактичні обставини, встановлені судом.

У 2016 році на замовлення ОСОБА_2 , Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Бізнес Консалтинг» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою Єлизаветівської сільської ради Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області. При цьому в проєкті землеустрою вказано, що відстань від водного об`єкту більше ніж 50 метрів. Згідно переліку обмежень щодо використання земельної ділянки за відповідними кодами, зокрема, «05 водоохоронні обмеження» відсутні (т. 1 а.с. 209-256). Так само, у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9924087032023 від 12.07.2023 на спірну земельну ділянку не зареєстровано відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки (т. 2 а.с. 158-159).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 4-5680/15-17-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , яка розташована за межами населеного пункту на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського (нині Дніпровського) району Дніпропетровської області.

Так, вирішено надати у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,4941 га кадастровий номер 1223780800:03:003:0139 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Зазначений наказ став підставою для здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (п. 3 наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 2-1291 від 20.10.2017 ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку продав відповідачці за 19764 грн, в результаті чого 20.10.2017 за останньою зареєстровано право власності.

Разом з цим, відповідно до інформації ДП «Петриківське лісове господарство» від 06.04.2021 № 82, Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 14.04.2021 № 317, наданої на запити Слобожанської окружної прокуратури, спірна земельна ділянка відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2013 року входить до складу земель лісогосподарського призначення ДП «Петриківське лісове господарство». Вилучення вказаної земельної ділянки не погоджувалось, землевпорядна документація на адресу лісового господарства не надходила.

Приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення (кв. 6 виділ 11, 14) підтверджується інформацією та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням від 25.06.2021 №510 та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 08.07.2021 № 422, які відповідно до п.п. 3.2.8 п. 3 статуту Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання затвердженого наказом Держлісагентства № 322 від 19.08.2016, забезпечують виконання лісовпорядних та інших робіт щодо визначення меж і внутрішньогосподарської організації територій лісового фонду, що перебувають у користуванні постійних лісокористувачів, встановлення (відновлення) на місцевості меж землеволодінь (землекористувань).

Згідно проєкту організації і розвитку лісового господарства Курилівського лісництва квартал 6 характеристика віділів 11 болото низинне, рослинність очеретяна, рекреаційна характеристика: відкриті простори без дерев; 14 лінія електромережі.

Крім того, за відомостями, що містяться в листах ДП «Петриківське лісове господарство» від 06.04.2021 № 82, Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 14.04.2021 № 317, Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 № 13-1313/0/139-21, розпорядження або інші рішення ДП «Петриківське лісове господарство», Дніпропетровським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Дніпропетровською обласною державною адміністрації щодо вилучення або припинення права постійного користування земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ДП «Петриківське лісове господарство», зміни її цільового призначення не приймались.

При цьому, згідно листа ДП «Петриківське лісове господарство» №445 від 16.12.2022, підприємство повідомило, що в 2017 році при поточному моніторингу земель державного лісового фонду за Публічною кадастровою картою України, була виявлена ділянка з кадастровим номером 1223780800:03:003:0139 приватної власності, яка згідно матеріалів лісовпорядкування ДП «Петриківський лісгосп» (в минулому ДП «Дніпродзержинський лісгосп) майже повністю розташована на землях держлісфонду Курилівського лісництва (квартал 6, виділи 11, 14). Листом №559 від 22.11.2017 підприємство звернулося до Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області із повідомленням про виявлення вищевказаного факту.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.2022 №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №963 «Про припинення Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611).

Згідно висновку експерта (судового експерта) ОСОБА_3 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи №126/10.7/2024 від 05.09.2024 земельна ділянка площею 0,4941 га з кадастровим номером 1223780800:03:003:0139 накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ДП «Петриківське лісове господарство» в межах 11 та 14 виділів 6 кварталу Курилівського лісництва. Орієнтовна площа накладення становить 0,414 га, у тому числі: в межах 11 виділу 6 кварталу 0,2989 га; в межах 14 виділу 6 кварталу 0,1135 га.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_3 підтвердив правильність та обґрунтованість свого висновку, зазначивши, що дослідження було проведено на підставі договору, укладеного з установою, до якої судом було направлено відповідну ухвалу про призначення експертизи.

Експерт пояснив, що дослідження здійснювалося на основі матеріалів, наданих судом (відповідні томи справи №187/902/22), із використанням координат, що містилися у цих матеріалах. Для обробки даних застосовувалося ліцензійне програмне забезпечення із використанням відповідного реєстраційного ключа.

За статтями 12 і 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

За змістом частин 4, 5 ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як вбачається з поданих суду документів, на запит щодо вжиття заходів реагування на передачу спірної ділянки у приватну власність, Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила прокуратуру, що відповідні заходи не вживалися та звертатися до суду за відсутності можливості не будуть (лист 13-1313/0/139-21 від 15.07.2021).

Суд враховує, що звернення прокурора з вимогою про повернення, земельної ділянки переслідує легітимну мету, спрямоване на захист інтересів держави, задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно важливого та соціально значущого питання - використання земель лісового фонду для суспільних потреб та розпорядження цими землями.

В розумінні Закону України «Про прокуратуру», Слобожанська окружна прокуратура відноситься до органів прокуратури та з урахуванням положень ст. 56 ЦПК України, керівник Слобожанської окружної прокуратури набув статусу позивача.

Щодо недобросовісності набувача відповідача.

Презумпція добросовісного набувача означає, що при цивільних правовідносинах вважається, що особа, яка придбала майно, діяла добросовісно, тобто не знала і не могла знати про те, що продавець не мав права відчужувати це майно. Іншими словами, добросовісність набувача передбачається, доки не буде доведено протилежне.

Виходячи зі змісту ст. 388 ЦК України добросовісний набувач це особа, яка придбала майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.

Прокурор, обґрунтовуючи недобросовісність дій відповідача, зазначає, що вона мала усвідомлювати, що набуває у власність земельну ділянку лісогосподарського призначення. Також на недобросовісність, на думку прокурора, вказує короткий проміжок часу між реєстрацією права власності на первинного набувача ( ОСОБА_2 ) та укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Однак жодних належних і допустимих доказів на підтвердження цих доводів суду не надано.

Щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин видання Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 4-5680/15-17-СГ та укладення договору купівлі продажу спірної земельної ділянки).

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються приписами ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин видання Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 4-5680/15-17-СГ та укладення договору купівлі продажу спірної земельної ділянки).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (стаття 5 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

Отже, на час прийняття Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 4-5680/15-17-СГ та укладення договору купівлі-продажу серія та номер 2-1291 від 20.10.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем, приналежність спірної земельної ділянки (більшої її частини) до земель лісогосподарського призначення ДП «Дніпродзержинське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП Петриківське лісове господарство», а його правонаступником Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») (кв. 6 виділ 11, 14), підтверджується інформацією та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням від 25.06.2021 №510 та ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 08.07.2021 № 422.

Накладення спірної земельної ділянки (більшої її частини) підтверджується висновком експерта (судового експерта) ОСОБА_3 за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи №126/10.7/2024 від 05.09.2024. Орієнтовна площа накладення становить 0,414 га, у тому числі: в межах 11 виділу 6 кварталу 0,2989 га; в межах 14 виділу 6 кварталу 0,1135 га.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 4 частини першої статті 31 ЛК України до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Порядок вилучення земельних ділянок визначає стаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частина шоста статті 149 ЗК України встановлює, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 ЗК України.

Отже, на час прийняття Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 4-5680/15-17-СГ та укладення договору купівлі-продажу серія та номер 2-1291 від 20.10.2017 між ОСОБА_2 та відповідачем, згідно з наведеними приписами, вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП «Дніпродзержинське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП Петриківське лісове господарство», а його правонаступником Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»), а також передання у приватну власність такої ділянки належало до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень статей 141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Відповідачем не надано суду рішення уповноваженого органу про вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, яка віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебувала у постійному користуванні ДП «Дніпродзержинське лісове господарство» (правонаступником якого є ДП «Петриківське лісове господарство», а його правонаступником - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України»).

Таким чином, суд доходить висновку, що відсутність рішення Кабінету Міністрів України як повноважного органу, уповноваженого розпоряджатися землями державної власності про вилучення спірної земельної ділянки свідчить про те, що держава, як власник, не виявляла волі на її відчуження.

При цьому, у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021, змін до ЗК України, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у спірних правовідносинах перейшли від Кабінету Міністрів України до Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Отже, після цих законодавчих змін саме на цей орган покладено обов`язок здійснювати повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у спірних правовідносинах.

Щодо способу захисту.

Суд зазначає, що особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц).

З огляду на наведені визначення Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц зробила висновок, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного й негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Під час вирішення питання про віднесення заявленого у справі позову до віндикаційного чи негаторного, які є різновидами способів захисту права власності, поняття володіння потрібно розглядати як складову змісту такого права в розумінні положень ч. 1 ст. 317 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦК України, зокрема набуває й право володіння. Отже, з огляду на специфіку речей в обороті, володіння рухомими й нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджено, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

У постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З огляду на зазначене в разі задоволення вимоги власника про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на цю ділянку, суд витребовує останню на користь власника від указаної особи, а не зобов`язує таку особу повернути відповідну ділянку власникові.

Отже, захист судом порушеного права на підставі віндикаційного позову полягає в реєстрації за дійсним власником його права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Якщо право власності на нерухоме майно лишається зареєстрованим за дійсним власником, однак таке майно незаконно використовує інша особа, то потрібно звертатися не з віндикаційним, а з негаторним позовом, оскільки в такому разі усунення перешкод у користуванні власником своїм майном і буде ефективним способом захисту порушеного права, а рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння не матиме жодного ефекту.

У постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок, викладений у раніше постановлених рішеннях, про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності.

До того ж, Велика Палата Верховного Суду розглянула аналогічне питання у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, де виснувала, що витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з володіння кінцевої набувачки потрібно розглядати як віндикаційний позов, пред`явлений власником на підставі статей 387, 388 ЦК України з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію права власності на відповідну ділянку («книжкове володіння») за власником. Подібний висновок є також у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 369/11062/17, колегія суддів не знайшла підстав для відступу від цих правових висновків.

Як встановлено судом, право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за новим власником, який згодом відчужив її на платній основі.

Отже, правомірним та ефективним способом захисту порушених прав держави на землі лісогосподарського призначення у даній справі є віндикаційний позов, а не негаторний, як подано прокурором.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 виснувала: розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

За наведених обставин суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту -зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення державі в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також похідні вимоги суперечить закону та є неефективним.

Також слід звернути увагу, що 9.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, його положення мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, яка визначається відповідно до чинної на дату подання позовної заяви експертної грошової оцінки (згідно із законом), у справах, у яких на момент набрання чинності цим Законом судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача.

Крім того, Закон має зворотну дію також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування або визнання права щодо:

нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

нерухомого майна, щодо якого на момент передачі його першому набувачеві законом не було встановлено вимоги щодо державної реєстрації правочину або державної реєстрації права власності, якщо така передача мала місце до набрання чинності цим Законом.

У цьому контексті слід зазначити, що в межах даного провадження, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд позбавлений можливості врахувати зазначені перехідні положення, які мають ретроактивну дію та можуть впливати на обсяг і зміст правового захисту добросовісного набувача. Неврахування цих норм фактично позбавляє відповідача ефективного захисту його прав, гарантованого оновленим законодавством.

Щодо доводів прокурора про те, що відповідно до даних Публічної кадастрової карти спірна земельна ділянка розташована в безпосередній близькості до водойми -Єлизаветівського котловану «Блакитне озеро», суд не бере їх до уваги, оскільки саме по собі розташування земельної ділянки поблизу водойми не свідчить про наявність обмежень у її використанні або про її належність до земель водного фонду.

Щодо доводів відповідача про недопустимість висновку експерта, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Висновок підготовлений на виконання ухвали суду про призначення експертизи, постановленої за клопотанням самого відповідача (його представника). Він скріплений особистою печаткою експерта. Доказів того, що на висновку має обов`язково міститися печатка експертної установи, яка не є державною, відповідач не надав. Також не надано жодних доказів, що підтверджують скасування свідоцтва експерта або наявність обставин, які б виключали можливість виконання ним експертного дослідження. Експерт надав відповіді на запитання представника відповідача, зокрема щодо можливості застосування відповідних координат, а також долучив документи, які підтверджують використання програмного забезпечення. Водночас, доказів, які б свідчили про неможливість застосування експертом відповідного програмного забезпечення, відповідач не надав. Не наведено також обґрунтованих пояснень, чому не могло бути використано ліцензійне програмне забезпечення, яке було придбане експертом в іншому (директором) статусі. Щодо довідки ТОВ «Аналітика» про те, що відповідне програмне забезпечення не продавалося безпосередньо установі чи експерту, суд не бере її до уваги, оскільки у самій відповіді зазначено, що програмне забезпечення реалізується через мережу дистриб`юторів та може вільно обертатися на вторинному ринку.

Щодо доводів відповідача про те, що в листі юридичного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначено: за відкритими даними Публічної кадастрової карти України у 2017 році спірна земельна ділянка обліковувалася як земля сільськогосподарського призначення, суд ставиться до цих тверджень критично, оскільки відповідач не надав доказів того, що відповідні відомості були внесені, зокрема, на підставі або з урахуванням лісовпорядної документації, а не на підставі інших документів, у тому числі тих, що розроблялися на замовлення ОСОБА_2 .

Щодо доводів про накладення спірної земельної ділянки на землі, розташовані у кварталі 6, виділі 12, суд не бере їх до уваги та не надає їм правової оцінки, оскільки зазначені обставини не були викладені у позовній заяві та не заявлялися як підстава для задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи сторін не спростовують наведених висновків суду, оскільки обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові.

Щодо розподілу судових витрат.

Прокурор при поданні позову сплатив судовий збір в розмірі 4962 грн, та при поданні заяви від 20.02.2024 додатково сплачено в розмірі 3028 грн.

Оскільки в позові відмовлено, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відсутні.

Щодо витрат відповідача на проведення судової експертизи.

Так за проведення судової земельно-технічної експертизи відповідачем витрачено 24000 грн (т. 2 а.с. 220). Однак, не дивлячись на те, що у позові відмовлено, оскільки висновки експерта не спростували доводи прокурора про накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ДП «Петриківське лісове господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», суд вважає, що ці витрати слід залишити за відповідачем.

Щодо інших судових витрат, суд зазначає, що відповідач (його представник) у відзиві на позов вказав орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які були понесені та можуть бути понесені у зв`язку з розглядом справи, загалом у розмірі 35960 грн. Проте на підтвердження понесення таких витрат відповідачем не було надано відповідних доказів.

Крім того, відповідач (його представник) не подав окремої заяви про розподіл судових витрат відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що така заява подається до закінчення судових дебатів у справі.

За відсутності належних доказів понесення витрат і відповідної заяви, суд вважає, що підстав для вирішення питання про розподіл витрат на користь відповідача немає.

Керуючись статтями 4, 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільно процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову керівника Слобожанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровська обласна військова адміністрація, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Прокурор керівник Слобожанської окружної прокуратури, місцезнаходження установи: 52005, Дніпропетровська область, селище Слобожанське, вул. Теплична, 7; код ЄДРПОУ 02909938.

Позивач Дніпропетровської обласної державної адміністрації Дніпропетровська обласна військова адміністрація, місцезнаходження 49004, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, 1; ЄДРПОУ 00022467.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9А, Код ЄДРПОУ 44768034.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 31.07.2025.

Суддя І.М. Соловйов