Постанова від 30.07.2025 по справі 234/2598/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4774/25 Справа № 234/2598/21 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кіреєв Вадим Валерійович, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року в цивільній справі номер 234/2598/21 за позовною заявою Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку та зустрічними позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року до суду звернулось Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку, з урахуванням уточненої позовної заяви обґрунтовувало позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

04 лютого 2019 року представниками енергопостачальника за вказаною адресою було виявлено та у відповідності до вимог п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП (далі ПРРЕЕ) Актом зафіксовано наступне порушення «самовільне підключення електроустановок (струмоприймачів або електропроводки) до електричної мережі, яке не є власністю енергопостачальника. з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення фазного та нульового проводу, який йде у розетку, при відключених запобіжниках підключенні праски у цю розетку, диск лічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці є. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, оскільки споживач відмовився від часткового демонтажу будівельних конструкцій для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається приладом обліку не враховується». Була зроблена фотофіксація порушення. Споживача було з Актом ознайомлено, від підпису він відмовився.

На підставі Акту про порушення №226704 від 04.02.2019 року відповідачам, у відповідності до вимог «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006 року нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 51887,11 грн за період з 06.02.2016 року по 04.02.2019 року. Суму заборгованості за електричну енергію, яка не облікована приладом обліку, не сплачено.

АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку за період з 06 лютого 2016 року по 28 січня 2018 року в розмірі 34259,71 гривень; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку за період з 29 січня 2018 року по 04 лютого 2019 року, в розмірі 17627,40 гривень.

У квітні 2021 року та вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з зустрічними позовними заявами до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 29.01.2018 року на праві власності належить будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де з 1998 року по теперішній час зареєстрований та мешкає ОСОБА_1

04.02.2019 року працівники Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» в присутності невідомого йому ОСОБА_3 склали Акт про порушення №226704 від 04.02.2019 року. В подальшому, на засіданні комісії Краматорського РЕМ було нарахована вартість не облікованої електроенергії у розмірі 51887,11 грн.

Вважали, що позивачем невірно притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності, а рішення комісії, відображене у протоколі №507 від 11.03.2019 року, є незаконним. ОСОБА_2 , як власник житла є єдиним споживачем послуг позивача, а ОСОБА_1 є побутовим споживачем. ОСОБА_4 , який підписав Акт про порушення, не є споживачем та/або його представником, отже Акт вважається недійсним. На час виявлення порушення - 04.02.2019 року, законодавством не було встановлено форму Акту про порушення згідно ПРРЕЕ, а така форма була затверджена лише 27.07.2019 року постановою НКРЕКП від 18.07.2019 року №1525.

Крім того, Акт про порушення було розглянуто комісією у Краматорському РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі», хоча вірне найменування юридичної особи АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Таким чином, протокол засідання комісії №570 від 11.03.2019 року є таким, що складений неповноважною особою. При цьому, комісією для розрахунку вартості не облікованої енергії застосовано Методику, яка є застарілою та використовувалась виключно при виявленні порушення Правил користування електричною енергією для населення №1357, які станом на день виявлення порушення вже не діяли. Нові ж правила розрахунку були затверджені лише 18.07.2019 року, шляхом внесення доповнень у ПРРЕЕ.

Крім того, згідно з Актом про порушення №226704 працівниками Краматорського РЕМ фактично не було виявлено будь-яких місць самовільного підключення, тобто, накреслене в схемі місце самовільного підключення є лише припущенням. При цьому, в будинку, який перевірявся, від демонтажу з метою виявлення місця самовільного підключення споживач ОСОБА_2 чи побутовий споживач ОСОБА_1 не відмовлялись. Таку відмову отримано невідомою особою ОСОБА_3 .

Також, відповідач зазначає, що розрахунок вартості необлікованої електроенергії зроблений з порушенням ПРРЕЕ. Так, оскільки працівниками РЕМ не було вилучено зразок проводу (кабелю), комісія помилково (виключно на припущеннях) розраховувала обсяг електроенергії, враховуючи поперечну площу перерізу проводу, що використовувались у схемі самовільного підключення 2,5 кв. мм.

Оскільки в Акті про порушення не зазначені причини, з яких факт та спосіб порушення неможливо було встановити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, то відповідно розрахунок обсягу необлікованої електричної енергії повинен починатись з дня останнього контрольного огляду приладу обліку по 04.02.2019 року (день складання Акту про порушення), що може складати не більше 10-30 днів, оскільки контрольний облік проводиться щомісячно.

При цьому, оскільки споживач ОСОБА_2 набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , лише 29.01.2018 року, то розрахунок не облікової електричної енергії комісія могла здійснювати лише з 29.01.2018 року по 04.02.2019 року (дата складання Акту про порушення), що складає 372 днів. Однак, згідно з протоколом №507 від 11.03.2019 року комісією здійснено такий розрахунок за 1095 днів.

Наведені обставини, на думку відповідачів, є підставою для визнання незаконним рішення комісії Краматорського РЕМ АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі», яке викладено у протоколі №507 від 11.03.2019 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зустрічних позовах просили суд визнати незаконним та

скасувати рішення комісії Краматорського району електричних мереж АТ «ДТЕК Донецькі електричні мережі» щодо розгляду актів про порушення ПРРЕЕ для населення, яке викладено у протоколі №507 від 11.03.2019 року про проведення за Актом про порушення №226704 від 04.02.2019 року нарахування обсягу та вартості недонарахованої електроенергії за період з 06.02.2016 року по 04.02.2019 року згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.5 Методики в сумі 51887,11 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за електричну енергію, невраховану приладом обліку - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку за період з 06 лютого 2016 року по 28 січня 2018 року в розмірі 34259,71 гривень.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку за період з 29 січня 2018 року по 04 лютого 2019 року в розмірі 17627,40 гривень.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним рішення комісії відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1884,41 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 385,59 гривень.

Із вказаним рішенням не погодились ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кіреєв В.В., подали апеляційні скарги, просили апеляційний суд скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року по справі №234/2598/21та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та задовольнити вимоги зустрічних позовів.

Доводами апеляційної скарги наведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції були неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, фактично не доведені; висновки суду першої інстанції при постановленні судового рішення не відповідають обставинам справи; судом були неправильно застосовані норми матеріального та порушені процесуального права.

Акт про порушення №226704 був складений 04.02.2019 року в житловому будинку, власником якого з 29.01.2018 року є ОСОБА_2 . Разом з тим, побутовий споживач ОСОБА_1 , який з 29.01.2018 вже не є власником вказаного будинку, а лише проживає у ньому та користується електричною енергією в розумінні приписів ПРРЕЕ не є особою, яка є відповідальною за недопущення безоблікового користування електричною енергією, та має відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією. Відтак, ОСОБА_1 був визначений позивачем АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» як належний відповідач за позовом у цій справі помилково та безпідставно.

Виходячи зі змісту Акту про порушення №226704 від 04.02.2019 року, перевірка вищезазначеного будинку була проведена та Акт про порушення був складений працівниками Краматорського РЕМ: 1) за відсутності споживача ОСОБА_2 ; 2) за відсутності побутового споживача ОСОБА_1 ; 3) у присутності особи, яка назвалась, але не надала документи для посвідчення особистості, ОСОБА_3 .

Апелянти наголошують, що ОСОБА_3 , їм взагалі не відомий, не є їх родичем або знайомим, ця особа не зареєстрована, не проживає та ніколи не проживала у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , він не є власником або співвласником даного будинку. Тому його підпис в Акті про порушення суперечить вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил РРЕЕ та Методики, а відповідно не має юридичного значення.

Крім того, Акт про порушення №226704 не підписаний двома незаінтересованими особами. Таким чином, даний Акт взагалі не мав використовуватись як доказ порушення споживачем ПРРЕЕ та підставою при обчисленні та нарахуванні обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії.

Виходячи зі змісту Акту про порушення №226704, під час огляду 04.02.2019 будинку за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками Краматорського РЕМ фактично не було виявлено місця самовільного підключення, показник фактичної поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до відповідних мереж та зазначені у пункті 3 Акту про порушення №226704, не може вважатися найменшим, оскільки це є лише припущенням.

Інші доводи апеляційних скарг повторюють доводи зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надійшли відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких позивач просив залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року по справі №234/2598/21 без змін.

Судом першої інстанції було встановлено факт порушення споживачами ПРРЕЕ, а також надана відповідна оцінка застосування діючих, на момент виникнення спірних правовідносин, норм, при розрахунку вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акту про порушення №226704 від 04.02.2019 року.

На думку АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», інші доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях, які не підкріплені належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, врахував висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 25 січня 2023 року, справа №234/21492/19 та від 01 березня 2023 року, справа №234/19485/19, у зв`язку з чим, дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування, в цілому, оператором системи розподілу Методики, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, яка була дійсна до її скасування 27 липня 2019 року, одночасно з перенесенням її положень до розділу 8 ПРРЕЕ та набуття ним чинності.

Доводи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника, щодо неможливості застосування позивачем після 01.01.2019 року, діючи як оператор системи розподілу, до спірних правовідносин норми Методики, не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

Доводи відповідачів за первісним позовом, стосовно неправильного обчислення комісією Краматорського РЕМ обсягу та періоду безоблікового споживання електроенергії споживачем ОСОБА_1 за Актом про порушення, які викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, які не підкріплені належними та допустимими доказами, оскільки підставою для нарахування вартості необлікованої електроенергії є лише Акт складений у відповідності до вимог ПРРЕЕ, в якому зазначені всі вихідні данні для розрахунку.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 адвокат Кіреєв В.В. доводи апеляційних скарг підтримав, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Удовиченко О.В. апеляційні скарги не визнав, просив їх відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.01.2018 року Першою Краматорською ДНК по реєстр 1-402, на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 29 січня 2018 року, посвідченого державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І., реєстр №1-432, ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність безоплатно нерухоме майно, зокрема, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 118-121, том 1).

У відповідності до довідки №9353 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07.03.2019 року та листа начальника Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 13.04.2021 року №28/01.1-25/959, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 11.12.1998 року по теперішній час), та його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 28.02.2001 року по теперішній час) (а.с. 125, 13, том 1).

04 лютого 2019 року представниками Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за участю ОСОБА_3 під час технічної перевірки виявлено, що при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушено правила користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» та «нульового» дротів, які йдуть на розетку, при вимкнених запобіжниках після лічильника та включенні праски в цю розетку, диск електролічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці в наявності. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається та лічильником не враховується. З метою виявлення порушення застосовувались технічні засоби. За даним фактом складено Акт №226704 (а.с. 6зв-9, том 1).

В пояснювальній записці рейдової бригади зазначено, що під час перевірки 04.02.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , з дозволу ОСОБА_3 , за допомогою технічних засобів, було виявлено розетку поза системою обліку, яка продовжувала живити праску, при вимкненому лічильнику. Було складено Акт про порушення (а.с. 9зв, том 1).

За заявою ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року розгляд Акту №226704 від 04 лютого 2019 року відбувся на засіданні комісії (а.с. 10, том 1) .

11 березня 2019 року вказаний Акт №226704 від 04 лютого 2019 року розглянуто комісією Краматорського РЕМ у складі трьох уповноважених представників енергопостачальника, за участю споживача ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №507 від 11 березня 2019 року по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ комісія дійшла висновку, що Акт №226704 від 04 лютого 2019 року складено у відповідності з вимогами ПРРЕЕ та прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно з п. 3.5 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПРРЕЕ та нарахувати позивачу вартість необлікованої електричної енергії за період з 06 лютого 2016 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 51887,11 грн (а.с. 10зв, том 1).

Відповідно до розрахунку збитки за електричну енергію не обліковану внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за період з 06.02.2016 року по 04.02.2019

року (1095 днів) складають 51887,11 грн (а.с. 11-12, том 1).

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог первісного позову та необґрунтованості вимог зустрічних позовних вимог.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

У статті 15 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правовідносини щодо постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.

Відповідно до вимог ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 4 статті 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і без приладів обліку.

11 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року №2019-VIII, що визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам.

Згідно з ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії», розподіл електричної енергії здійснюється Оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

27.11.2018 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг прийнято рішення про видачу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, згідно з постановою від 27.11.2018 року №1532.

Отже, на АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» покладається функція Оператора системи розподілу (надалі - ОСР) в межах території Донецької області та належних Товариству електричних мереж.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно з законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ визначено поняття, і зокрема: контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів впливу електричного/електромагнітного полей, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів; необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно;прихована електропроводка - електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом комерційного обліку, яку представник електропостачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів під час попереднього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити;технічна перевірка - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Згідно з п.п. 11 п. 5.2.1 ПРРЕЕ електропостачальник має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку; на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, іншого електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Відповідно до п.п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов`язаний: 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п.п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Пунктом 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті пломбування або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Згідно з пунктом 1.2 Методики №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 Методики №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.

Пунктом 2.4 Методики №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення. У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії. В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії та за кількістю днів (розрахунковий період).

Згідно з пунктом 3.3 Методики №562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів:з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Отже, у разі коли в ході контрольного огляду неможливо виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше ніж за три роки до дня виявлення порушення.

Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі №216/1083/18.

Верховний Суд у постановах від 25 січня 2023 року, справа №234/21492/19 (провадження №61-307св22), та від 01 березня 2023 року, справа №234/19485/19 (провадження №61-11188св21), дійшов висновків щодо правомірності застосування в цілому оператором системи розподілу Методики, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562, та була дійсна до її скасування 27 липня 2019 року, одночасно з перенесенням її положень до розділу 8 ПРРЕЕ та набуття ним чинності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.01.2018 року Першою Краматорською ДНК по реєстру 1-402, на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

29 січня 2018 року відповідно до договору дарування житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 , передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність безоплатно нерухоме майно, зокрема, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

З довідки №9353 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 07.03.2019 року та листа начальника Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 13.04.2021 року №28/01.1-25/959 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 11.12.1998 року по теперішній час), та його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 28.02.2001 року по теперішній час).

04 лютого 2019 року представниками Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»

за участю ОСОБА_3 , родича споживача ОСОБА_1 , під час технічної перевірки виявлено, що останній при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушив правила користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку, виявити яке представники енергопостачальника за час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості. Підключення «фазного» та «нульового» дротів, які йдуть на розетку, при вимкнених запобіжниках після лічильника та включенні праски в цю розетку, диск електролічильника не обертається, праска працює, напруга в розетці в наявності. Відсутня технічна можливість виявити місце самовільного підключення, споживач відмовився від часткового демонтажу конструкції для виявлення місця самовільного підключення. Електрична енергія споживається та лічильником не враховується. З метою виявлення порушення застосовувались технічні засоби. За даним фактом складено акт №226704.

В пояснювальній записці рейдової бригади зазначено, що під час перевірки 04.02.2019 року за адресою АДРЕСА_1 , з дозволу ОСОБА_3 , за допомогою технічних засобів, було виявлено розетку поза системою обліку, яка продовжувала живити праску, при вимкненому лічильнику. Було складено Акт про порушення.

За заявою ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року, розгляд Акту №226704 від 04 лютого 2019 року відбувся на засіданні комісії.

11 березня 2019 року вказаний Акт №226704 від 04 лютого 2019 року розглянуто комісією Краматорського РЕМ у складі трьох уповноважених представників енергопостачальника, за участю споживача ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом засідання комісії Краматорського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» №507 від 11 березня 2019 року по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ комісія дійшла висновку, що Акт №226704 від 04 лютого 2019 року складено у відповідності з вимогами ПРРЕЕ та прийнято рішення здійснити розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії згідно із п.3.5 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПРРЕЕ та нарахувати позивачу вартість необлікованої електричної енергії за період з 06 лютого 2016 року по 04 лютого 2019 року у розмірі 51887,11 грн.

Споживач ОСОБА_1 при розгляді комісією акту про порушення був присутній, що підтверджується записом та його підписом в протоколі. При цьому зауважень та заперечень не наводив.

Відповідно до розрахунку збитки за електричну енергію не обліковану внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за період з 06.02.2016 року по 04.02.2019 року (1095 днів) складають 51887,11 грн.

За таких обставин, виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про доведеність належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ПРРЕЕ та обґрунтованість стягнення з останніх суми заборгованості за необліковану електричну енергію, а також про необґрунтованість позовних вимог зустрічних позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що акт підписаний неналежною особою ОСОБА_3 , апеляційним судом відхиляються, як необґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно до положень абзацу 13 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Таким чином, оскільки саме ОСОБА_3 допустив представників оператора системи до будинку споживачів, він мав право підписати складений акт про порушення.

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами та спрямовані на переоцінку доказів у справі, не впливають на правильність ухваленого судового рішення, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Нових будь-яких доказів на підтвердження доводів апеляційних скарг суду не надано.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.

Підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Кіреєв Вадим Валерійович, залишити без задоволення, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2025 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: