Ухвала від 31.07.2025 по справі 463/5120/25

Справа №463/5120/25

Провадження №1-кс/463/6704/25

УХВАЛА

слідчого судді

31 липня 2025 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,

встановила:

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкас від 06.10.2023 року у справі №712/10599/23 в межах кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021 року на майно, а саме: автомобіль марки «RENAULT» модель KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 4647, дата реєстрації 10.02.2022 р., ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 та передати його на відповідальне зберігання власнику яким є ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

В обґрунтування клопотання покликався на те, що 27 травня 2025 року близько 17 години 00 хвилин на автодорозі Львів Яворів, неподалік населеного пункту Чолгині, Яворівського району, Львівської області, працівниками Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області було зупинено вказаний вище транспортний засіб марки RENAULT модель KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_4 . Під час зупинки вказаного транспортного засобу працівниками поліції було повідомлено про те, що дане авто перебуває під арештом, вподальшому автомобіль RENAULT модель KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке видане ТСЦ 4647, дата реєстрації 10.02.2022 р. було вилучено працівниками поліції. Станом на момент вилучення, ані адвокату, ані його клієнту, не були відомі обставини, які слугували підставою для вилучення вказаного вище транспортного засобу марки RENAULT модель KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 . 03 червня 2025 року адвокатом ОСОБА_5 було скеровано на електронну пошту Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2025 1 адвокатський запит від 03.06.2025 р. із проханням повідомити: 1. На підставі якого документу транспортний засіб марки RENAULT модель KANGOO державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , арештовано? 2. Номер кримінального провадження, де, коли і ким розпочато досудові дії, поточний орган досудового слідства, який веде дане провадження. Своєю відповіддю ГУНП у Львівській області № 1867472025 від 10.06.2025 (664765) на вказаний вище адвокатський запит повідомлено, що на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкас від 06 жовтня 2023 року № 712/10599/23 накладено арешт на транспортний засіб марки «Renault» модель «Kangoo Expsess» державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 жовтня 2023 року № 712/10599/23, накладено арешт на транспортний засіб марки «Renault» модель «Kangoo Express», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження таким майном.

Вважають, що арешт на зазначене вище майно накладено необгрунтовано, а також ухвала про арешт транспортного засобу була прийнята 06 жовтня 2023 року, без повідомлення про це законного власника майна; вилучення транспортного засобу відбулося лише 27 травня 2025 року, в момент коли власник транспортного засобу порушив ПДР, що стало причиною для зупинки транспортного засобу та в ході перевірки в базах даних виявлення, що цей автомобіль перебуває під арештом; фігурантами кримінального провадження є ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (35809174), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (38683765), ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» (38620642), ДП «ДЕРЖАВТОТРАНСНДІ ПРОЕКТ» (01527695), ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» (02568182), ДП НДІ «СИСТЕМА» (04728690), ТОВ «АВТОТЕХНО СЕРВІС» (32946875), ТОВ «ДЕСНА- ТРАНС» (33336370), ПП «АЄС СТАНДАРТ» (37673164), ТОВ «КСЦ-КОНКОРД» (38708538), ТОВ «ТРИМАКС-АВТО» (37221171), ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (38886995), ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (38888641), згаданими фізичним особами є Скоробрух Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2025 4 С.В., ОСОБА_6 ; відсутні беззаперечні докази, які свідчать про невідповідність зазначеної інформації в сертифікаті, який виданий ТОВ «ЦЕНТР АВТО», номер сертифікату UA.008.012590, дійсності на момент складання цього ж сертифікату.

Так писані вище деталі чітко та беззаперечно говорять про наступне: арешт транспортного засобу носить не більше як формальний характер, дотримання яких вимагає КПК України, адже з моменту винесення ухвали про арешт транспортного засобу, а це 06 жовтня 2023 року та до моменту випадкового виявлення того факту, що авто перебуває під арештом, а саме до 27 травня 2025 року, жодних активних дій з боку органів досудового слідства не було вжито для того, аби зв`язатись із власником транспортного засобу, розшукати арештований транспортний засіб, провести щодо авто експертне дослідження, тобто органи досудового розслідування не вжили жодних дій для того, аби досягнути мети забезпечення доказів та самого кримінального розслідування; власник транспортного засобу не перебуває у жодному із процесуальних статусів в рамках кримінального провадження, володіє транспортним засобом на законних підставах, проте позбавлений права вільно розпоряджатися власним майном.; відсутні беззаперечні докази, які свідчать, що станом на момент складання сертифікату відповідності, який виданий ТОВ «ЦЕНТР АВТО», номер сертифікату UA.008.012590, існували відмінності між інформацією, яка вказана в цьому ж сертифікаті та реальним станом транспортного засобу, його відповідності вказаній категорії.

Враховуючи, вищенаведене та керуючись правом, передбаченим ст. 174 КПК України ОСОБА_4 просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкас від 06.10.2023 року у справі №712/10599/23, з огляду на вищевказане.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

В судовому ОСОБА_4 підтримав подане клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не зявився подав письмові заперечення на клопотання. Так в поданому запереченні в задоволенні клопотання про скасування арешту майна просив відмовити. Вказав, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України. Так, вказаний автомобіль перебував у розшуку. Після вилучення цього транспортного засобу, стороною обвинувачення активно вживаються заходи спрямовані на проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій із вказаним транспортним засобом. На думку слідства щодо арештованого майна і надалі існують обставини, які дають підстави стверджувати про необхідність подальшого застосування заходу забезпечення арешту майна. Доводи сторони власника майна щодо безпідставності арешту грунтуються на припущеннях, а тому підстав для задоволення клопотання не вбачає.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження № 62021000000000861 від 07.10.2021, дійшла висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним кримінальним процесуальним законом, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Згідно з ч. 1 ст.174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000861 від 07.10.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що службові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України та Головного сервісного центру МВС України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,щослужбові особи юридичних осіб та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з керівництвом Міністерства інфраструктури України та Головного сервісного центру МВС України, зловживають службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних і юридичних осіб, що спричиняє тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди охоронюваним законом державним інтересам, а також правам та інтересам окремих громадян та юридичних осіб.

Окрім цього досудовим розслідуванням установлено, що Мінінфраструктури визначено органи сертифікації колісних транспортних засобів, асаме: ТОВ «УКР-ТЕСТ-СТАНДАРТ» (35809174), ТОВ «ЦЕНТР АВТО» (38683765), ТОВ «ЄВРОЦЕНТР АВТО» (38620642), ТОВ «АВТОТЕХНО СЕРВІС» (32946875), ТОВ«ДЕСНА-ТРАНС» (33336370), ПП «АЄС СТАНДАРТ» (37673164), ТОВ«КСЦ-КОНКОРД» (38708538), ТОВ«ТРИМАКС-АВТО» (37221171), ТОВ«УКРТЕХКОНТРОЛЬ» (38886995), ТОВ «РІВНЕСТАНДАРТ» (38888641), які, здійснюючи господарську діяльність з надання послуг із сертифікації та технічного огляду автотранспортних засобів, приховали реальну кількість/вартість здійснених операцій, що надало їм можливість не відображати в податковій звітності такі операції.

Під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є організаторами запровадження протиправної схеми видачі сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів призначеними органами сертифікації: ТОВ «ЦЕНТР АВТО», ТОВ«ЄВРОЦЕНТР АВТО», ТОВ«ДП «ЦЕНТРСТАНДАРТ СИСТЕМА», атакож випробувальних лабораторій, зокрема ТОВ«ЗАХІДСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ«ЄВРОСТАНДАРТ СИСТЕМА», ТОВ «ДЖИ-АВТО» та інших.

Відтак, матеріали кримінального провадження вказують, що ОСОБА_6 , будучи у період з 01.01.2021 по 23.12.2023 засновником ТОВ «ЦЕНТР АВТО» та фактично виконуючи організаційно-розпорядчі функції щодо керівництва ТОВ «ЦЕНТР АВТО», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 в порушення ст. 291, 292, п. 293.5 ст. 293, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України у період з 01.01.2021 по 01.08.2023, організував умисне ухилення керівником ТОВ «ЦЕНТР АВТО» ОСОБА_9 від сплати до бюджету єдиного податку ІІІ групи на загальну суму 11475728 грн та податку на прибуток підприємства на загальну суму 51141910 грн, тобто податків на загальну суму 62617 638 грн, спричинивши своїми діями ненадходження до бюджету коштів, яка в п`ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, 08.11.2024 Офісом Генерального прокурора повідомлено

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27,

ч. 3 ст. 212 КК України, а також ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

20.01.2025 постановою прокурора виділено з матеріалів досудового розслідування № 62021000000000861 від 07.10.2021 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. Виділеним матеріалам присвоєно в Єдиному реєстрі досудових розслідувань реєстраційний номер № 22025250000000033 від 20.01.2025.

14.04.2025 постановою прокурора виділено з матеріалів досудового розслідування № 62021000000000861 від 07.10.2021 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Виділеним матеріалам присвоєно в Єдиному реєстрі досудових розслідувань реєстраційний номер № 72025141000000006 від 14.04.2025.

Окрім цього, під час досудового розслідування отримано відомості, що службові особи ТОВ «ЦЕНТР АВТО», під час надання послуг із сертифікації колісних транспортних засобів, вносять завідомо неправдиві відомості до сертифікатів відповідності.

Зокрема, в ході аналізу відомостей, отриманих в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 отримував погодження у ОСОБА_6 щодо безпідставного внесення в сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу марки «Renault» модель «Kangoo Express» із VIN НОМЕР_3 в частині категорії транспортного засобу.

Так, із електронної копії технічного паспорту виданого ОСОБА_10 встановлено, що вказаний транспортний засіб євантажним, 5-місним. В той же час, згідно отриманих даних ОСОБА_9 просив дозволу у ОСОБА_6 на зазначення в сертифікаті відповідності, що даний транспортний засіб є пасажирським, на що ОСОБА_6 надав дозвіл ОСОБА_9 на видачу такого сертифікату із недостовірними даними.

В ході огляду додатків до листа Головного сервісного центру МВС №31/13485-14123-2023 від 03.07.2023 встановлено наявність відомостей про реєстрацію транспортного засобу марки «Renault» модель «Kangoo» з VIN-кодом НОМЕР_6 .

Встановлено що, державну реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу здійснено на підставі сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу, що був виданий ТОВ «ЦЕНТР АВТО», номер сертифікату UA.008.012590, дата видачі 08.02.2022, реєстраційну операцію проведено ТСЦ № 4647 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області 10.02.2022, транспортному засобу присвоєно реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 , власником вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Таким чином, постановою процесуального керівника від 28.09.2023 транспортний засіб марки «Renault» модель «Kangoo Express», державний номерний знак НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_3 , визнано речовим доказам, в порядку

ст. 98 КПК України.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.10.2023 (Справа № 712/10599/23, провадження № 1-кс/712/4814/23) накладено арешт на вищезгаданий транспортний засіб шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження таким майном.

При розгляді клопотання слідчим суддею встановлено, що арешт вказаного автомобіля ініціювався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як на підставу для скасування арешту майна сторона заявника покликається як на те, що арешт було. накладено необгрунтовано. Так арешт транспортного засобу носить не більше як формальний характер, дотримання яких вимагає КПК України, адже з моменту винесення ухвали про арешт транспортного засобу, а це 06 жовтня 2023 року та до моменту випадкового виявлення того факту, що авто перебуває під арештом, а саме до 27 травня 2025 року, жодних активних дій з боку органів досудового слідства не було вжито для того, аби зв`язатись із власником транспортного засобу, розшукати арештований транспортний засіб, провести щодо авто експертне дослідження, тобто органи досудового розслідування не вжили жодних дій для того, аби досягнути мети забезпечення доказів та самого кримінального розслідування; власник транспортного засобу не перебуває у жодному із процесуальних статусів в рамках кримінального провадження, володіє транспортним засобом на законних підставах, проте позбавлений права вільно розпоряджатися власним майном.; відсутні беззаперечні докази, які свідчать, що станом на момент складання сертифікату відповідності, який виданий ТОВ «ЦЕНТР АВТО», номер сертифікату UA.008.012590, існували відмінності між інформацією, яка вказана в цьому ж сертифікаті та реальним станом транспортного засобу, його відповідності вказаній категорії.

Слідча суддя вважає такі доводи заявника безпідставними, виходячи з наступного.

Так наведені в клопотанні та запереченні доводи, а також дослідженні матеріали кримінального провадження у їх сукупності свідчать про те, що транспортний засіб марки «Renault» модель «Kangoo Express», державний номерний знак НОМЕР_7 ,

VIN НОМЕР_3 зберіг на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки тільки в ході безпосереднього огляду та проведення відповідних експертиз можна встановити тип транспортного засобу (вантажний, 5місний чи пасажирський), що в подальшому дозволить підтвердити внесення завідомо неправдивих відомостей до сертифікату відповідності щодо індивідуального затвердження даного транспортного засобу. Наведене свідчить про те, що він відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, а отже в рамках даного кримінального провадження існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що даний транспортний засію є доказом злочину.

Так, в першу чергу слід звернути увагу представника заявника, що власник вилученого майна не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, на думку слідчої судді є безпідставними, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також заслуговує на увагу постанова прокурора про розшук транспортного засобу від 18.12.2023 та постанова про визнання вказаногго транспортного засобу речовим доказом від 28.09.2023, окрім цього як зазначено у письмових запереченнях прокурора ОСОБА_11 станом на даний час стороню обвинувачення проводяться заходи спрямовані на проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій із вказаним транспортним засобом.

Відтак, слідча суддя вважає, що на даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, яке визнано речовим доказом, і надалі має суттєве значення для проведення досудового розслідування та відповідає критеріям речового доказу. Доводи представника заявника, що вилучені речі не є доказом вчинення злочину (за своєю суттю), підлягають з`ясуванню в процесі розслідування кримінального провадження чи розгляду справи по суті (та прийняття відповідного процесуального рішення).

Слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що на даному етапі не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та пред`явлення підозри. Слідчий суддя визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак за даних конкретних обставин слідча суддя дійшла висновку, що представником ОСОБА_4 не доведено, що в застосуванні арешту майна відпала потреба чи такий накладено необгрунтовано.

Згідно з положеннями ч. 3-4 ст.174КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відтак нормою кримінального процесуального закону визначений загальний порядок скасування арешту майна, яке здійснюється прокурором у випадку закриття кримінального провадження або судом у разі закінчення справи постановленням судового акту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки слідчої судді про наявність підстав для часткового задоволення скарги не впливають.

Враховуючи потреби досудового розслідування, наявність в арештованого майна статусу речового доказу, обґрунтованість накладення арешту, слідча суддя дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв`язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанова ОП ККС від 20 травня 2024 року у справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208кмо23).

Керуючись ст. 16, 100, 170-174 КПК України, слідча суддя

постановила:

в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021000000000861 від 07.10.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 01.07.2025 року о 12 год. 00 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1