Рішення від 01.08.2025 по справі 359/12557/24

Справа № 359/12557/24

Провадження № 2/359/1154/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Коваленко А.О.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

встановив:

20 листопада 2024 року від ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, в якому просить суд : визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,4889 га, для ведення товарного сільського- сподарського виробництва, з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, що розтало-вана на території Сеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області належна йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 226354 від 21 жовтня 2004 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є сином ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 був спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину після останнього, але не встиг оформити її належним чином. До складу спадщини входить земельна ділянка площею 3,4889 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, що розташована на території Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. В шестимісячний термін позивач звернувся до приватного нотаріуса Бориспіль-ського районного округу Київської області Дідок С.І. із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку. З цих підстав позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх спадкових прав з позовом про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 22 листопада 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

06 січня 2025 року до суду від представника відповідача Бориспільської міської ради надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем до позовної заяви не додано доказів щодо звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , рішення суду щодо встановлення факту прийняття спадщини батьком позивача (а.с. 29-31).

В судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з`явились. Від представника позивача надійшла заява з проханням слухати справу без його та позивача участі, позовні вимоги повністю підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив проводити у відсутність представника Бориспільської міської ради.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши подані заяви та матеріали справи, в тому числі належним чином завірені копії спадкових справи, відкритих після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3,4ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди-ни»,відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01 вересня 2021 року Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Централь-ного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданим 11 березня 1995 року Сеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області (а.с. 6, 10).

На випадок своєї смерті ОСОБА_1 заповіт за життя не склав.

Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить : земельна ділянка площею 3,4889 га, для ведення товарного сільського - господарського виробниц-тва, з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, що розташована на території Сеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області.

У встановлений законом строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Бориспіль-ського районного нотаріального округу Київської області із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №68668785 виданої 17 листопада 2021 року.

Відомості про інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку майна ОСОБА_1 матеріали цивільної та спадкової справи не містять. Наведене також підтверджується довідкою про коло спадкоємців виданої приватним нотаріусом Дідок С.І. 20 вересня 2023 року (а.с. 11).

14 серпня 2024 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, що знаходиться за адресою: Сеньківська сільська рада у зв`язку з відсутністю правовстанов-люючих документів.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 226354 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, площею 3,4889 га, що розташована в Сеньківській сільській раді, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на праві власності належить ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_2 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 12 травня 2017 року виконавчим комітетом Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 49 на звороті).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, площею 3,4889 га, що розташована в Сеньківській сільській раді, цільове призначення: для ведення товарного сільськогос-подарського виробництва заповів ОСОБА_1 (а.с.50).

У встановлений законом строк ОСОБА_1 звернувся до Бориспільської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де була заведена спадкова справа 425/2017, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадко-вого реєстру №49583460 виданої 24 жовтня 2017 року.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що спору про спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , немає. Доказів протилежного суду не надано.

Спірні правовідносини регулюються книгою 6 ЦК України «Спадкове право». Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1220, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ч.1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадком-цеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно ч. 1 ст.3ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно пункту «г» ч. 1ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призна-чення, що передбачено ч. 1ст. 1225 ЦК України.

Відповідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначен-ня меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та земле-користувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно ст. 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

Встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123 після смерті ОСОБА_2 , однак не встиг отримати правовстановлюючий документ та зареєструвати за собою право власності на вказану земельну ділянку.

Тому суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 , в тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, набув право власності на дане майно в порядку спадкування з моменту відкриття спадщини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання не закон-ними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зважаючи на вказане, суд вважає обставини, зазначені в позовній заяві, доведеними належними та допустимими доказами, а відтак наявні підстави для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 10-13, 76-81, 206, 223, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 Цивільного процесуального України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,4889 га, для ведення товарного сільськогогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3220886700:10:002:0123, що розташована на території Сеньківська сільська рада Бориспільського району Київської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повер-нення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 серпня 2025 року.

Суддя Яковлєва Л.В.