Постанова від 31.07.2025 по справі 320/29462/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29462/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Оксененка О.М.,

Черпака Ю.К., -

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «ВЕСКО» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

27 вересня 2023 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «ВЕСКО» (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 червня 2023 року №596/32-00-51-01-03.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року адміністративний позов ПрАТ «ВЕСКО» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 16 червня 2023 року №596/32-00-51-01-03 в частині застосування до ПрАТ «ВЕСКО» штрафних санкцій у розмірі 248031,02 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь ПрАТ «ВЕСКО» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3720,47 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ПрАТ "ВЕСКО" не виникло обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних: №145 від 31 березня 2022 року на суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) 41842,44 грн; №146 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ 426128,36 грн; №147 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ 338036,87 грн, за операціями примусового відчуження майна в умовах правового режиму військового стану відповідно до вимог пункту 187.7 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу (далі - ПК) України, а тому є неправомірним та непропорційним і застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувань помилкових податкових накладних, а саме: розрахунків коригування №150 від 08 квітня 2022 року, №148 від 31 березня 2022 року, №149 від 04 квітня 2022 року, адже такі розрахунки коригувань складені без обставин (зміни чи повернення коштів), це технічне коригування даних у Системі електронного адміністрування (далі - СЕА). Зазначені вище податкові накладні та розрахунки коригувань до них не повинні відображатись у декларації та не створюють наслідків порушення строку реєстрації не вплинуло на повноту декларування ПДВ. Таким чином, ці податкові накладні та розрахунки коригування не повинні були відображатися в декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року в сумі ПДВ 41842,44 грн, та коригування - 41842,44 грн; за квітень 2022 року в сумі ПДВ 1198312,64 грн, та коригування - 1198312,64 грн.

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, Східно міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, позаяк, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку пункту 89 вказаного підрозділу 2 та розділу Кодексу граничних строків реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року. Водночас, Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ (далі - Закон №2876-ІХ), на думку апелянта, не може бути застосований платником за даних обставин. Відповідач зазначає, що з моменту складання податкових накладних, зазначених ПрАТ "ВЕСКО", як помилкові, по момент складання акту камеральної перевірки, підприємство не зверталося до контролюючого органу з питань необхідності коригування відповідних податкових накладних чи здійснення інших заходів, спрямованих на виправлення помилок.

Позивач заперечує проти апеляційної скарги у повному обсязі з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «ВЕСКО» були складені податкові накладні: №145 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ 41842,44 грн; №146 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ 860275,77 грн; №147 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ 338036,87 грн.

Згідно з квитанціями про реєстрацію податкових накладних, вказані податкові накладні зареєстровані в ЄРПН 18 липня 2022 року.

Позивачем було встановлено відсутність виникнення податкових зобов`язань за даними операціями, в зв`язку з чим ПрАТ "ВЕСКО" були складені розрахунки коригувань до вищезазначених податкових накладних, а саме: №148 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ - 41842,44 грн до податкової накладної №145 від 31 березня 2022 року; №149 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ - 860275,77 грн до податкової накладної №146 від 04 квітня 2022 року; №150 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ - 338036,87 грн до податкової накладної №147 від 08 квітня 2022 року.

Згідно з квитанціями про реєстрацію, зазначені розрахунки коригувань зареєстровані в ЄРПН 19 липня 2022 року.

Головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств металургійної та добувної галузі Запорізького управління податкового адміністрування підприємств Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі підпункту 19.1.1, 19.1.2 пункту 19.1. статті 19 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 200.10 статті 200 розділу ПК України, у порядку статті 76 розділу II ПК України, було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань з податку на додану вартість, складених у грудні 2019 року, березні 2022 року, квітні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, січні 2023 року та зареєстрованих у ЄРПН ПрАТ "ВЕСКО", за наслідком чого було складено акт перевірки №480/32-00-51-01-03/00282049 від 05 травня 2023 року.

Перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань з ПДВ, складених у грудні 2019 року, березні 2022 року, квітні 2022 року, червні 2022 року, липні 2022 року, січні 2023 року та зареєстрованих у ЄРПН, контролюючим органом встановлено порушення ПрАТ "ВЕСКО" граничного терміну реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань з податку на додану вартість.

Позивач ПрАТ "ВЕСКО" не погодився з висновками камеральної перевірки та 22 травня 2023 року і надав свої заперечення №307 на акт камеральної перевірки.

Відповідач відповіддю про розгляд заперечень від 09 червня 2023 року №3398/6/32-00-51-01-03 визнав акт №480/32-00-51-01-03/00282049 від 05 травня 2023 року правомірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

На підставі висновків акту перевірки контролюючого органу, 16 червня 2023 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №596/32-00-51-01-03 про застосування до ПрАТ "ВЕСКО" штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних у розмірі 254215,67 грн (за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань до них, що є предметом спору, - 248031,02 грн, що складає 10% від суми ПДВ за податковими накладними та розрахунками коригувань до них).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ПрАТ «ВЕСКО» звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Як передбачено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу норм права вбачається, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченим пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Щодо податкових накладних, які зареєстровані з порушенням строків реєстрації та складені підприємством на операції примусового відчуження майна, які регламентуються Законом України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму військового чи надзвичайного стану" №4765-VI від 17 травня 2012 року (далі - Закон №4765-VI ) та постановою Кабінету Міністрів України №998 від 31 жовтня 2012 року "Деякі питання здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає слідуюче.

Згідно змісту підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Нормами статті 1 Закону №4765-VI визначено, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

У даному випадку відбувалась передача права на розпорядження товарами, як власника, тобто постачання товарів, а тому у платника виникає обов`язок щодо нарахування ПДВ.

Однак, оскільки примусове відчуження майна в умовах правового режиму військового стану передбачає проведення розрахунків за поставлені товари за рахунок бюджетних коштів, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень пункту 187.7 статті 187 ПК України.

Згідно пункту 187.7 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податків або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов`язаннями перед бюджетом.

Нормами статті 10 Закону №4765-VI передбачено, що компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості здійснюється військовим командуванням чи органом, що прийняв рішення про таке відчуження, за рахунок коштів державного бюджету до підписання акту.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.

Підставою для відображення в обліку вимушеного відчуження майна були первинні документи - акти примусового відчуження або вилучення майна:

- від 31 березня 2022 року, основний засіб - автомобіль Renault Duster VF1HJD40664938845, вартість майна з ПДВ - 251054,66 грн, ПДВ 41842,44 грн, податкова накладна №145 від 31 березня 2022 року;

- від 04 квітня 2022 року, основний засіб - Гус.гідр.екскав. Volvo EC380DL, вартість майна з ПДВ - 2556770,18 грн, ПДВ 426128,36 грн, податкова накладна №146 від 04 квітня 2022 року;

- від 08 квітня 2022 року, основний засіб - Екскаватор гідравл. Caterpillar 349D2L, вартість майна з ПДВ - 2028221,22 грн, ПДВ 338036,87 грн, податкова накладна №147 від 08 квітня 2022 року.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у податковій накладній №146 від 04 квітня 2022 року позивачем ПрАТ "ВЕСКО" було помилково зазначено об`єкт основних засобів Навантажувач фронтальний LiuGong CLG856 на суму з ПДВ 2604884,44 грн, у тому числі ПДВ 434147,41 грн, який не відчужувався (акт відсутній), з огляду на це не відбувалася передача права на розпорядження товарами, як власника, тобто у ПрАТ "ВЕСКО" не виникло обов`язку щодо виписки та реєстрації податкової накладної на зазначену суму, а тому, відповідно, позивач не міг порушити строк реєстрації податкової накладної на зазначену суму.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивачем було помилково виписано та проведено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН №145 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ 41842,44 грн; №146 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ 860275,77 грн; №147 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ 338036,87 грн, оскільки до підписання акту примусового відчуження майна попереднього відшкодування його вартості підприємству не надходило. Таким чином, за приписами пункту 187.7 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 ПК України, у ПрАТ "ВЕСКО" не виникло обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних за операціями примусового відчуження майна в умовах правового режиму військового стану, у зв`язку з чим було складено розрахунки коригувань до помилково виписаних податкових накладних: розрахунок коригування податкової накладної №150 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ - 338036,87 грн до податкової накладної №147 від 08 квітня 2022 року; розрахунок коригування податкової накладної №148 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ - 41842,44 грн до податкової накладної №145 від 31 березня 2022 року; розрахунок коригування податкової накладної №149 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ - 860275,77 грн. до податкової накладної №146 від 04 квітня 2022 року.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідні коригування контролюючим органом прийнято 19 липня 2022 року та підтверджується квитанціями, які прийняті контролюючим органом без зауважень (арк. 24, 28, 32)

Підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 120.1 статті 120 ПК України, є порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у ПрАТ "ВЕСКО" не виникло обов`язку щодо складання та реєстрації податкових накладних: №145 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ 41842,44 грн; №146 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ 426128,36 грн; №147 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ 338036,87 грн, за операціями примусового відчуження майна в умовах правового режиму військового стану, відповідно до вимог пункту 187.7 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 ПК України. За таких обставинах є неправомірним та непропорційним і застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригувань помилкових податкових накладних, а саме: №150 від 08 квітня 2022 року, №148 від 31 березня 2022 року, №149 від 04 квітня 2022 року, адже такі розрахунки коригувань складені без обставин (зміни чи повернення коштів), це технічне коригування даних у СЕА. Зазначені вище податкові накладні та розрахунки коригувань до них не повинні відображатись у декларації та не створюють наслідків, порушення строку реєстрації не вплинуло на повноту декларування ПДВ. Таким чином, ці податкові накладні та розрахунки коригування не повинні були відображатися в декларації з ПДВ за березень 2022 року в сумі ПДВ 41842,44 грн, та коригування - 41842,44 грн; за квітень 2022 року в сумі ПДВ 1198312,64 грн, та коригування - 1198312,64 грн.

Щодо тверджень відповідача про те, що обов`язок платника своєчасно зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, суд апеляційної інстанції вважає, що такий обов`язок не поставлений у залежність від обставин, які можуть виникнути у майбутньому, зокрема встановлення відсутності необхідності реєстрації такої податкової накладної, оскільки не відповідає вимогам статей 187 та 201 ПК України.

Висновки акта камеральної перевірки вказаних обставин не враховують, а висновки заперечень не містять відповідного обґрунтування неприйняття доводів платника податків щодо спірних правовідносин та складення податкових накладних/реєстрів коригування за операціями примусового відчуження майна до виникнення підстав для відображення таких операцій та складання податкових накладних.

Слід зазначити, що штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, а тому може бути застосований за умови наявності його вини.

Отже, подаючи 19 липня 2022 року розрахунки коригувань зареєстрованих в ЄРПН, позивач ПрАТ "ВЕСКО" вжив залежні від нього заходи на виконання своїх податкових обов`язків та правильного відображення наявності/відсутності обов`язку складення податкових накладних та розрахунків коригувань.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань №145 від 31 березня 2022 року на суму ПДВ 41842,44 грн; №146 від 04 квітня 2022 року на суму ПДВ 860275,77 грн; №147 від 08 квітня 2022 року на суму ПДВ 338036,87 грн, №150 від 08 квітня 2022 року, №148 від 31 березня 2022 року, №149 від 04 квітня 2022 року, тобто в частині штрафу 248031,02 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновки суду першої інстанції не спростовують.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/29462/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: О.М. Оксененко

Ю.К. Черпак