Постанова від 30.07.2025 по справі 902/1257/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2025 року Справа № 902/1257/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Брилянт І.О.

від відповідача: Савенецька-Фурс Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви Ладижинської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікад" про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІКАД"

до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області

про встановлення сервітуту

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 липня 2025 року у справі №902/1257/24 задоволено апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі №902/1257/24. Рішення Господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 скасовано. Прийнято нове рішення. У позові відмовлено. Апеляційну скаргу Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 скасовано. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛІКАД" (вул. Іллєнка Юрія, буд. 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43685099) на користь Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Петра Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 04325621) 4542 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

21 липня 2025 року від Ладижинської міської ради надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з ТОВ "Сілікад" 87500 грн. витрат на професійну правничу допомогу у Господарському суді Вінницької області та 66146,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді.

22 липня 2025 року від ТОВ "Силікад" надійшла заява про зменшення розміру судових витрат.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 липня 2025 року у справі №902/1257/24 розгляд заяви Ладижинської міської ради про ухвалення додаткового рішення призначено на 30 липня 2025 року об 12:00 год.

22 липня 2025 року від ТОВ "Сілікад" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на користь ТОВ "Сілікад" 37200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 липня 2025 року у справі №902/1257/24 заяву ТОВ "Сілікад" про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1257/24 прийнято до спільного розгляду із заявою Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області.

У судовому засіданні 30 липня 2025 року представники сторін підтримали подані ними заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяви позивача та відповідача про ухвалення додаткового рішення, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, серед іншого на професійну правничу допомогу (пункт 1).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 листопада 2021 року у справі №914/1945/19, від 23 листопада 2021 року у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву Ладижинська міська рада вказала, що відповідач разом з подачею даного відзиву на позов, надає суду розрахунок витрат на правничу допомогу, яку відповідач поніс при підготовці відзиву на позов за Договором укладеним з адвокатським об`єднанням "Український правовий альянс". Заявником вказано вартість послуг та зазначено, що на підготовку відзиву на позов адвокатами адвокатського об`єднання сумарно було витрачено 12 годин, що з врахуванням тарифу на одну годину роботи адвоката над процесуальним документом разом становить 36000 грн. та згідно до приписів статті 124 ГПК України є розрахунком понесених витрат на складання відзиву на позов.

Доказів понесення таких витрат до відзиву не надано.

У апеляційній скарзі Ладижинською міською радою на виконання вимог статті 124 ГПК України вказано, що відповідач разом з подачею апеляційної скарги, надає до суду розрахунок витрат на правничу допомогу, які відповідач поніс при підготовці апеляційної скарги. На підготовку апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 адвокатом адвокатського об`єднання сумарно було витрачено 12 годин, що з врахуванням тарифу на одну годину роботи адвоката над процесуальними документом разом становить 48000 грн. та згідно до приписів статті 124 ГПК України є розрахунком понесених витрат на складання апеляційної скарги. У прохальній частині апеляційної скарги заявник просить суд стягнути з ТОВ "Сілікад" 87500 грн. витрат на правничу допомогу у Господарському суді Вінницької області.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілікад" у відзиві на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2025 року у справі №902/1257/24 вказало попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом апеляційної скарги. Враховуючи складність справи, орієнтовна сума витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційній інстанції орієнтовно складає 37000 грн (15 годин). Зазначено, що документи на підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу будуть подані суду під час розгляду апеляційної скарги або протягом 5 днів з моменту розгляду апеляційної скарги.

Аналогічна інформація вказана ТОВ "Сілікад" у відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року у справі №902/1257/24.

16 липня 2025 року від представника Ладижинської міської ради - адвоката Савенецької-Фурс Т.В. надійшла заява про розподіл судових витрат (в порядку частини 8 статті 129 ГПК України), відповідно до якої заявник повідомив, що розрахунок понесених витрат та докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції та під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції будуть надані до суду протягом 5 днів з дня ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі №902/1257/24.

Постанова у даній справі ухвалена судом 16 липня 2025 року. Заяви про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат сформовані позивачем та відповідачем в системі "Електронний суд" 20 липня 2025 року та 21 липня 2025 року відповідно. Тобто, заявниками дотримано порядку подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Щодо заяви Ладижинської міської ради.

Як зазначалося вище, Ладижинська міська рада Гайсинського району Вінницької області просить стягнути з ТОВ "Сілікад" 87500 грн. витрат на професійну правничу допомогу у Господарському суді Вінницької області та 66146,50 грн. витрат на професійну правничу допомогу у Північно-західному апеляційному господарському суді.

Як вже зазначалося, згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені (позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 14 лютого 2019 року у справі №916/24/18, від 21 червня 2022 року у справі №908/574/20, від 01 лютого 2023 року у справі №921/262/19).

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які відповідач поніс у суді першої інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Тобто відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Враховуючи викладене, витрати Ладижинської міської ради на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції у сумі 87500 грн, не підлягають відшкодуванню, оскільки у відзиві лише зазначено про понесення витрат на правничу допомогу, доказів фактичної їх сплати не надано, а попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, як цього вимагає стаття 124 ГПК України, взагалі не подано. Таким чином, відповідачем не дотримано процесуального порядку, передбаченого частиною 8 статті 129 ГПК України, що унеможливлює вирішення питання про розподіл відповідних витрат понесених у суді першої інстанції.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції суд зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер серії АА №1494524 від 12 грудня 2024 року про надання адвокатом Савенецькою-Фурс Т.В. правової допомоги Ладижинській міській раді.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2024 року між Адвокатським об`єднанням "Український правовий альянс" та Ладижинською міською радою укладена угода №12/12/2024 про надання юридичної допомоги.

Згідно пункту 1.1 вказаної Угоди Клієнт доручає та оплачує, а Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу та здійснити представництво та захист інтересів Клієнта як Відповідача у Господарських судах України у справі №902/1257/24 за позовом ТОВ "Сілікад" до Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області.

Відповідно до пункту 6.1 Угоди вартість послуг за цим Договором у 2024 році становить 50000 грн. Оплата здійснюється згідно Акту виконаних робіт. В акті виконаних робіт зазначаються вчинені юридичні дії Адвокатом пов`язані з виконанням умов цього Договору відповідно до тарифу на вчинення юридичної дії, який сторони узгодили у пунктів 6.2 цього Договору.

Тарифи на вчинення юридичних дій з захисту інтересів Клієнта по Договору становлять: пункт 1.2.1 Договору - 3000 грн/год, пункт 1.2.2 Договору - 4500 грн/засідання, пункт 1.2.3 Договору - 4000 грн./год, пункт 1.2.4 - 5000 грн./засідання.

Додатковою угодою №1 від 17 грудня 2024 року до договору про надання юридичної допомоги у відповідності до пункту 9.1 сторонами продовжено строк дії Договору про надання юридичної допомоги №12/12/2024 від 12 грудня 2024 року до 31 грудня 2025 року.

30 січня 2025 року сторонами було підписано Акт №1 приймання-здавання виконаних робіт по наданню юридичних послуг відповідно до Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року.

Згідно акту Виконавцем надані Замовнику юридичні послуги відповідно до умов Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року, а саме:

- підготовлено відзив на позовну заяву по справі №902/1 257/24 - 24000 грн.;

- підготовлено заперечення на відповідь на відзив по справі №902/1257/24 - 21000 грн.;

- участь у судовому засідання 19.12.2024 року на 10.00 - 4500 грн.;

- участь у судовому засіданні 09.01.2025 року на 12.30 4500 грн.;

- підготовлено заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог - 15000 грн;

- участь у судовому засіданні 21.01.2025 року на 14.00 - 4500 грн.;

Загальна вартість наданих послуг складає 73500 грн.

28 квітня 2025 року сторонами було підписано Акт №2 приймання-здавання виконаних робіт по наданню юридичних послуг відповідно до Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року.

Згідно акту Виконавцем надані Замовнику юридичні послуги відповідно до умов Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року, а саме:

- участь у судовому засіданні 06.03.2025 року на 11.00 - 4500 грн.

- участь у судовому засіданні 13.03.2025 року на 11.00 - 4500 грн.

- участь у судовому засіданні 08.04.2025 на 12.30 - 5000 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 14000 грн.

17 липня 2025 року сторонами було підписано Акт №3 приймання-здавання виконаних робіт по наданню юридичних послуг відповідно до Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року.

Згідно акту Виконавцем надані Замовнику юридичні послуги відповідно до умов Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року, а саме:

- підготовлено та подано до суду апеляцію на рішення від 08.04.2025 року - 32000 грн.

- підготовлено та подано апеляцію на додаткове рішення по справі від 29.04.2025 року -12000 грн.

- участь у судовому засіданні 02.07.2025 - 10.45 -- 5000 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 49 000 грн.

17 липня 2025 року сторонами було підписано Акт №4 приймання-здавання виконаних робіт по наданню юридичних послуг відповідно до Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року.

Згідно акту Виконавцем надані Замовнику юридичні послуги відповідно до умов Договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року, а саме

- участь у судовому засіданні 16.07.2025 11.00 - 15000 грн. (з урахуванням час) прибуття адвоката на судове засідання у м. Рівне особисто виїзд 06.00- прибуття 10.30)

- витрати на пальне для прибуття до м. Рівне Північно-західного апеляційного господарського суду складають 2 146.50 гри.

Загальна вартість наданих послуг складає 17 146.50 грн

Згідно платіжної інструкції №35 від 04 лютого 2025 року Ладижинською міською радою сплачено на користь АО "Український правовий альянс" 73500 грн. згідно договору №12/12/24 від 12 грудня 2024 року.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16 червня 2022 року у справі №873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

У заяві про зменшення розміру судових витрат ТОВ "Сілікад" стверджує, що витрати, які відповідач просить стягнути з позивача є непідтвердженими та надмірно завищеними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені позивачем заперечення з приводу судових витрат відповідача на правничу допомогу є частково обгрунтованими з огляду на наступне.

Фіскальними чеками ТОВ "Брент Рітейл" та ТОВ "Ресурсенергостандарт" від 16 липня 2025 року представник відповідача підтверджує витрати, пов`язані із прибуттям у м. Рівне у приміщення Північно-західного апеляційного господарського суду, а саме придбання газу скраленого.

Проте, з даних підтверджуючих документів неможливо встановити чи дійсно саме той автомобіль, яким добиралась у м. Рівне представник відповідача був заправлений, чи дійсно саме такий об`єм газу був необхідний аби прибути у судове засідання. Будь-які відомості про автомобіль не надані.

Крім того, у фіскальному чеку ТОВ "Брент Рітейл" зазначено ім`я учасника - ОСОБА_1 , а будь-які докази пов`язаності даної особи із адвокатом Савенецькою-Фурс Т.В. відсутні.

Враховуючи викладене, дані докази є неналежним, та таким, з якого неможливо встановити обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу на суму 2146,50 грн.

Дослідивши надані представником Ладижинської міської ради докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката судом встановлено, що підтвердженими належними доказами є сума послуг у розмірі 64000 грн. (66146,50 - 2146,50)

Разом з тим, визначений розмір витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів, перевіривши подані Ладижинською міською радою докази на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи дійшов висновку, що заявлені витрати частково не відповідають критерію реальності, необхідності та розумності.

Визначаючи розмір понесених позивачем судових витрат у справі, які підлягають стягненню з позивача, колегією суддів враховується, що такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.

Взявши до уваги наведені обставини, предмет позову, обсяг доказів, які підлягали дослідженню у справі, незмінність правової позиції Ладижинської міської ради щодо спору у суді першої та апеляційної інстанції, судова колегія вважає, що заявлена відповідачем сума судових витрат є неспівмірною з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Дослідивши підготовлені відповідачем процесуальні документи та час витрачений адвокатом на прибуття до судового засідання, суд погоджується з доводами ТОВ "Сілікад", що такі витрати є значно завищеними та не відповідають реальності витраченого адвокатом часу на підготовку даних процесуальних документів. Правова позиція міської ради була незмінною та не вимагала такої кількості часу для її обгрунтування.

Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення заяви відповідача, а саме суд вважає, що обґрунтований та співмірний розмір витрат Ладижинської міської ради на надання правничої допомоги адвокатом Савенецькою-Фурс Т.В. у даній справі у суді апеляційної інстанції складає 40000 грн., які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з ТОВ "Сілікад".

Щодо заяви ТОВ "Сілікад" про ухвалення додаткового рішення.

Як вже зазначалося, ТОВ "Сілікад" просить стягнути з Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області на його користь 37200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2024 року між АО "Брилянт ЛО Груп" та ТОВ "Сілікад" було укладено договір №63/24 про надання правничої допомоги.

Згідно пункту 4.1 Договору винагорода за послуги, що надаються АО (далі - гонорар), визначається за згодою АО та Клієнта у розмірі 2 400 (одна тисяча вісімсот) гривень за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.

21 липня 2025 року між сторонами Договору укладено Звіт (акт надання послуг) вих. №232/25, відповідно до якого було надано наступні послуги:

- 23 травня 2025 року підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 08.04.2025 року по справі №902/1257/24 (09:00 годин);

- 27 травня 2025 року підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (00:30 год);

- 27 травня 2025 року підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу на Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 29 квітня 2025 року по справі №902/1257/24 (04:00 год);

- 13 червня 2025 року підготовка та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (00:30 год);

- 16 липня 2025 року участь у судовому засіданні по справі №902/1257/24 в режимі відеоконференції.

Всього витрачено часу 15 годин. Вартість витраченого часу 37200 грн.

Платіжною інструкцією №320 від 20 листопада 2024 року ТОВ "Сілікад" сплачено аванс за договором про надання правничої допомоги №63/24 від 01 листопада 2024 року.

Дослідивши надані ТОВ "Сілікад" докази, суд дійшов висновку, що зазначені у Звіті послуги є документально обгрунтованими.

Разом з тим, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати ТОВ "Сілікад" на професійну правничу допомогу покладаються на заявника, оскільки спір було розглянуто на користь Ладижинської міської ради.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Ладижинської міської ради про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікад" (вул. Іллєнка Юрія, буд. 12, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43685099) на користь Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Петра Кравчика, 4, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область, 24321, код ЄДРПОУ 04325621) 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

В іншій частині заяви відмовити.

В задоволенні заяви ТОВ "Сілікад" про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Справу №902/1257/24 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "01" серпня 2025 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.