Ухвала від 21.07.2025 по справі 761/12501/25

Справа № 761/12501/25

Провадження № 2-с/761/32/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14 квітня 2025 року, виданого у справі № 761/12501/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Ук Старт» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2025 р. на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14.04.2025 р., виданого у справі № 761/12501/25 за заявою ТОВ «Ук Старт» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу, яка подана представником заявника - адвокатом Гнатуш Н.В. засобами електронної пошти.

Так, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що наявні підстави для повернення її заявнику, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

18.10.2023 р. введено в дію Закон України від 29.06.2023 р. № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Положенням статті 14 ЦПК України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Положенням ч.ч.5, 6 ст. 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до п.п.24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

З матеріалів заяви вбачається, що заява надіслана представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Гнатуш Н.В. на адресу електронної пошти Шевченківського районного суду м.Києва, при цьому адвокат вказала про наявність у неї зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС. До заяви додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, однак такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Відповідно до п.10 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Отже, адвокат Гнатуш Н.В., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , не була позбавлена можливості подати заяву в письмовій формі або в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

Положеннями статті 183 ЦПК України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

Відповідно до ч.2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Положення ч.4 ст. 183 ЦПК України закріплює, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Враховуючи, що представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гнатуш Н.В. надіслала заяву засобами електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису, а не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а також беручи до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12.02.2025 р. у справі № 944/6062/23, суддя приходить до висновку, що представником заявника використано спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому вважає за необхідне повернути заяву заявнику.

Керуючись ст.ст. 183, 259-261, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 14 квітня 2025 року, виданого у справі № 761/12501/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Ук Старт» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту житлово-комунальну послугу - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: