Постанова від 23.07.2025 по справі 904/3751/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 року м.Дніпро Справа № 904/3751/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від позивача: Кваша І.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в режимі відеоконференції апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ"

на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024р. (суддя Манько Г.В., м. Дніпро)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ"

про стягнення 789 005 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 714 468,32 грн., пені у сумі 51 037,56 грн., інфляційних витрат 17 676,30 грн., три проценти річних у сумі 5 822,93 грн. та судових витрат у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024р. у справі № 904/3751/24 позов задоволено . Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" заборгованість 714 468,32 грн., пеню 51 037,56 грн., інфляційні витрати 17 676,30 грн., 3% річних 5 822,93 грн., судовий збір 9 468 грн. 06 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про ухвалення додаткового рішення і якій просить стягнути з ТОВ "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 100,00 грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024р. у справі № 904/3751/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" витрати на професійну правничу допомогу, у розмірі 26 100,00 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 26 100,00 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що Позивачем в якості доказу надано не Акт про надану правову допомогу, а Акт наданих послуг, який не є доказом надання правової допомоги згідно Договору. Рахунок для оплати також не надавався.

Відповідач зазначає, що оскаржуване додаткове рішення ухвалене із порушенням норм процесуального права, а саме: п.1 ч.2 ст.126 ГПК України, оскільки умовами Договору не визначений чіткий розмір витрат на професійну правничу допомогу Адвоката, при цьому, як зазначено вище, наданий Акт не може вважатись доказом обґрунтованості заявленого обсягу наданих послуг та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Окрім того, на думку Скаржника, заявлений розмір витрат на оплату послуг Адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Адвокат усього на надання правової допомоги витратив 33 хвилини на участь у судових засіданнях (а не 3 години, як було заявлено). Інших витрат Адвоката та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатом, ані Договором, ані Актом не передбачено. А отже, нарахування та стягнення 9600,00 грн у даному випадку є незаконним та необґрунтованим.

За доводами Скаржника, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що п.3.4. вказаного Договору встановлена погодинна оплата Адвоката, а саме: 3000 грн. за годину. Між тим, згідно з доданим Позивачем Актом, за 5,5 годин роботи Адвоката Позивачем нараховано 16500,00 грн.

На думку Апелянта суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказаний Договір носить загальний характер, без вказівки на надання професійної правничої допомоги Адвокатом саме у межах даної справи, що унеможливлює співвідношення розміру гонорару, передбаченого Договором, із складністю даної справи та виконаних Адвокатом робіт у межах саме цієї справи.

Відповідач вважає, що оскаржуване додаткове рішення ухвалене без додержання ст.ст. 126, 129 ГПК України, а розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 26100,00 грн є надмірно завищеним, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованим, а їх стягнення становити надмірний тягар для Відповідача.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві зазначає, що обсяг виконаних робіт із захисту порушених прав Позивача адвокатами конкретизовано у Акті виконаних робіт (наданих послуг) №3 від 25.10.2024 та Акті наданих послуг від 22.10.2024, які були складені по завершення розгляду справи та узгоджені між Клієнтом та Виконавцем.

Також, за доводами Позивача, помилковим є твердження Відповідача про те, що Акт наданих послуг не є підтвердженням надання правової допомоги Клієнту згідно Договору, оскільки Акт наданих послуг (виконаних робіт) є первинним бухгалтерським документом, згідно якого проводяться всі розрахунки за Договором.

Товариством належними та допустимими доказами підтверджено розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції. Вказаний розмір є цілком співмірним із складністю справи та витраченим адвокатами часом, розумним та необхідним, натомість апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою, зводиться до загальних фраз, а тому відсутні правові підстави для скасування додаткового рішення щодо відшкодування Товариству понесених належно підтверджених витрат.

На думку Позивача, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 є законним та обґрунтованими. У той же час, Відповідачем жодного доказу на спростування розміру понесених витрат не надано, як і не вказано чітких підстав або мотивів для їх зменшення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 09.04.2025р..

07.01.2025р. з Верховного Суду до Центрального апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла ухвала від 11.12.2024р. у справі № 904/3751/24 про витребування даної справи, у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025р. зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024р. у справі № 904/3751/24 до закінчення перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2024р. у справі № 904/3751/24 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи.

Ухвалою суду від 27.01.2025 поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/3751/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 09.04.2025р .

08.04.2025р. у систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відрядженням члена колегії - судді Дарміна М.О., розгляд справи № 904/3751/24 не відбувся.

У зв`язку з усуненням обставин, пов`язаних з неможливістю проведення судового засідання 09.04.2025р та надходженням від представника ТОВ "Днпроенергозбут" заяви про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, ухвалою суду від 16.04.2025 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 23.07.2025р.. Постановлено провести судове засідання з представником Позивача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 14.07.2025 постановлено провести судове засідання у справі №904/3751/24 з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут", призначене на 23.07.2025р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

23.07.2025 представник Відповідача у судове засідання не з`явився.

Беручи до уваги, що неявка Відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності його представника.

23.07.2025 представник Позивача надав пояснення у справі.

Згідно з актом центрального апеляційного господарського суду щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 23.07.2025 секретарем судового засідання Скородумовою Л.В. було встановлено, що під кінець судового засідання виявлені несправності з інтернет-з`єднанням зі сторони суду. Коли всі несправності були вирішенні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" - Кваша І.В. не вийшов на зв`язок для оголошення вступної та резолютивної частини постанови, в зв`язку з технічними несправностями з його боку.

У судовому засіданні 23.07.2025 була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроенергозбут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 714 468,32 грн., пені у сумі 51 037,56 грн., інфляційних витрат 17 676,30 грн., три проценти річних у сумі 5 822,93 грн. та судових витрат у справі.

Одночасно у позові зазначено про понесення Позивачем витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 50000,00грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2024р. позов задоволено повністю.

24.10.2024 ТОВ "Дніпроенергозбут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про ухвалення додаткового рішення стосовно витрат на правничу допомогу, згідно якої просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Алмет-Інвест" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 100,00 грн.

За наслідками розгляду заяви господарським судом прийнято оскаржуване додаткове рішення, згідно з яким суд, з посиланням на норми права, вважав за необхідне задовольнити заяву Позивача.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Як зазначалося вище, Позивачем подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26100,00грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу Позивачем до матеріалів справи долучені: договір про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024р. та договір (угоду) про надання правової допомоги від 09.09.2024р. укладені адвокатом Чучупака Тетяною Василівною та ТОВ "Дніпроенергозбут"; Акт наданих послуг від 22.10.2024р. до договору про надання правової допомоги від 09.09.2024р. та Акт №3 від 25.10.2024р. виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024р.

Зокрема, згідно з п.1.1 договору від 01.03.2024 предметом даного договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту щодо захисту його майнових та немайнових прав та інтересів , у тому числі, у судах.

За умовами п.3.3. цього договору, за результатами надання правової допомоги складається акт виконаних робіт (наданих послуг).

У п.3.5 договору сторонами визначено, що вартість послуг Адвоката за представництво інтересів клієнта при розгляді справ у судах всіх інстанцій за участь у кожному судовому засіданні та при розгляді справи становить 3200,00грн.

При цьому відповідно до п.1.1 договору від 09.09.2024 адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту та здійснювати його представництво у Господарському суді Дніпропетровської області у справі №904/3751/24.

У п.п.5.1-5.3 цього договору (угоди) передбачено, що правова допомога оплачується Клієнтом у залежності від обсягу часу, що витрачено Адвокатом на надання правової допомоги та Договором.

Винагорода за правову допомогу, що надається Адвокатом виплачується Клієнтом за ставкою 3200грн за 1 годину, витрачену Адвокатом на надання правової допомоги.

Факт надання допомоги підтверджується актами про надану правову допомогу, що підписується Сторонами.

Також сторонами підписані та скріплені печатками акти наданих послуг від 22.10.2024 до договору про надання правової допомоги від 09.09.2024 та від 25.10.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги від 01.03.2024.

Так, за актом від 22.10.2024 адвокатом надана послуга - участь у 3 судових засіданнях. Кількість часу витраченого на послугу 3 години. Загальна вартість послуги 9600грн.

За актом №3 від 25.10.2024 адвокатом надана послуга з підготовки позовної заяви, на яку Адвокатом витрачено 4 години часу, загальна вартість послуги 12000,00грн (з розрахунку 3000грн/год), а також послуга з підготовки заяви про забезпечення позову у даній справі, на яку адвокатом витрачено 1год.30хв. часу, загальна вартість послуги 4500,00грн (з розрахунку 3000грн/год). Отже всього до сплати за цим актом : 16500грн.

Представництво Позивача у суді здійснювала Адвокат Чучупака Т.В., повноваження якої підтверджуються ордером серія СА №1095147 від 21.08.2024.

За практикою Верховного Суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, від 23.07.2024 у справі № 910/9544/23.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 .

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04 ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) , а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У даному випадку, з урахуванням обставин справи, доводів викладених у заяві Позивача, наданих заявником документів в їх сукупності, а також з огляду на загальні засади цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності розумності та принцип співмірності судових витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви Позивача, оскільки вважає, що заявлена Позивачем сума витрат на правничу допомогу у розмірі 26100,00грн є справедливою, співрозмірною та доказово обґрунтованою.

При цьому враховуючи, що надані Позивачем акти містять докладний перелік наданих послуг, час витрачений адвокатом на їх надання та інформацію стосовно їх вартості, вони є належними доказами у справі у розумінні ст.76 ГПК України.

Посилання Апелянта на незначну тривалість судових засідань як на підставу для зменшення розміру витрат на правничу допомогу відхиляються колегією суддів.

Так, за сталою позицією Верховного Суду участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Отже, прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта і підлягають компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21).

Доводи скарги про незаконність та безпідставність нарахування та стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 9600,00 грн не мають під собою підґрунтя, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 3, 4 цієї статті Кодексу додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У ст.196 ГПК України визначено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень

У даній справі, рішення господарського суду від 22.10.2024р. прийнято у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У зв`язку з чим, з огляду на імперативні приписи частини 3 статті 244 ГПК України, додаткове рішення мало бути прийнято судом у такому ж порядку - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Однак, приймаючи додаткове рішення від 04.11.2024 місцевий господарський суд, у порушення наведених норм процесуального права, розглянув заяву Позивача про розподіл судових витрат без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

З матеріалів справи взагалі не вбачається прийняття заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Такі порушення, допущені місцевим господарським судом при ухваленні додаткового рішення, зокрема, позбавили Відповідача права надати заперечення щодо доводів, викладених у заяві Позивача.

При цьому апеляційний господарський суд враховує, що виклик учасників справи у судове засідання є правом суду, реалізація якого залежить від конкретних обставин справи , між тим, з огляду на порядок прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області, повідомлення судом учасників справи про час і місце судового засідання з розгляду заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення було обов`язковим.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Враховуючи те, що додаткове рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням положень статей 120, 244 ГПК України, внаслідок чого учасників справи було позбавлено права на участь у судовому засіданні при вирішенні питання стосовно розподілу судових витрат та ухвалення додаткового рішення, це судове рішення відповідно до п.3 ч.3 ст.277 ГПК України підлягає скасуванню.

З огляду на викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення стосовно витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ" - задовольнити частково.

Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024р. у справі № 904/3751/24 - скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" про ухвалення додаткового рішення стосовно витрат на правничу допомогу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "АЛМЕТ-ІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОЕНЕРГОЗБУТ" витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 26 100,00 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Поряд з цим суд зазначає, що дана постанова прийнята колегією суддів 23.07.2025р. зі складанням і підписанням вступної та резолютивної частини. Повний текст виготовлено 30.07.2025р., у строк, передбачений ст. 233 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у зв`язку із перебуванням судді Чус О.В. у відпустці з 28.07.2025р. до 01.08.2025р., повний текст постанови підписується 04.08.2025р., після її повернення з відпустки.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін