Постанова від 04.08.2025 по справі 160/5204/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5204/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу

Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги «Про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 » № В-БВПД/005/02.2.5-03/1 від 12.02.2025; зобов`язати Південно-Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги прийняти рішення про надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги згідно з заявою від 31.01.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що судом не враховано, що ОСОБА_1 на момент його звернення надається безоплатна правнича допомога за 7 чинними рішеннями, ухваленими у 2021-2024 роках, надання безоплатної допомоги не завершено.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалене з правильним застосуванням норм права та актуальної судової практики.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни та учасників бойових дій, що не заперечується відповідачем.

Позивач 22.01.2025 через Телеграм чат ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся з заявою про надання первинної правничої допомоги.

Також позивач 24.01.2025 звернувся до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про надання правничої допомоги задля представництва його інтересів у справі з питання підготовки заяви до суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справах, в яких рішення ухвалено на його користь, але вони залишаються невиконаними.

Супровідним листом № 005/02.2.5-06/273 від 30.01.2025 заява ОСОБА_1 від 24.01.2025 була повернута.

Позивач 31.01.2025 повторно звернувся до Телеграм чату Безоплатна правова допомога (консультації) (ІНФОРМАЦІЯ_2), яка була скерована до Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Позивачем 13.02.2025 отримано наказ Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 12.02.2025 № В-БВПД/005/02.2.5-03/1 «Про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 » з тих підстав, що ОСОБА_1 використав право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», а також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 названого Закону.

ОСОБА_1 вважає названий наказ протиправним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством.

Звертаючись з заявою про надання вторинної правничої допомоги, позивач просив здійснити представництво його інтересів у справі з питання підготовки заяви до суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, які ухвалені на його користь, але залишаються невиконаними, що відповідає приписам статті 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», а тому відмова у задоволенні заяви з підстав невідповідності її вимог нормам чинного законодавства є неправомірною.

Щодо такої підстави, як вичерпання права на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», суд зазначає, що згідно з приписами названої норми суб`єкти права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 14, 17, 19, 20, 26-29 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного періоду та одночасно не більше ніж за шістьма рішеннями про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, прийнятими центрами з надання безоплатної правничої допомоги.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що закон пов`язує право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги за наявністю двох обов`язкових умов: отримання особою безоплатної вторинної правової допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно.

Однією з підстав для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої відповідно до статті 20 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» є: особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, ОСОБА_1 у 2025 бюджетному році отримано безоплатну правничу допомогу відповідно до наказу № Н-БВПД/005/02-04/5 від 12.02.2025, виданого на виконання судового рішення у справі № 160/25046/24.

Надання позивачеві безоплатної вторинної допомоги у 2025 бюджетному році відповідно до наказів № 1099-над від 17.11.2022, № 033-02-28/53-над від 27.03.2023, № 033-02-28/576-над від 12.04.2024, № 275-над від 25.03.2021, № 224-над від 09.03.2021, № 1168-над від 14.12.2022 відповідачем не доведено.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що аналогічним правовідносинам була надана оцінка Верховним Судом у справі № 420/6938/19, висновки в якій є застосовними у спірних правовідносинах та вірно враховані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Також суд першої інстанції не втрутився у дискреційні повноваження відповідача, адже встановивши неправомірність відмови у наданні безоплатної вторинної допомоги, суд першої інстанції обрав належний спосіб відновлення порушеного права позивача відповідно до приписів процесуального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в адміністративній справі № 160/5204/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 04 серпня 2025 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 04 серпня 2025 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров