Ухвала від 04.08.2025 по справі 756/11436/25

04.08.2025 Справа № 756/11436/25

Унікальний номер 756/11436/25

Номер провадження 2/756/6433/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

04 серпня 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, Приватного підприємства «Харон-Вестоіл», третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яскравий7» про визнання недійсним рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернулась до суду 30 липня 2025 року з позовом, в якому просить: вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству «ХАРОН-ВЕСТОІЛ» (ЄДРПОУ 34667870) та/або будь-яким іншим особам від його імені, здійснювати будь-які будівельні роботи (включаючи підготовчі, земляні роботи, будівництво, реконструкцію, знесення) на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:134:0064, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання рішенням суду у даній справі законної сили; визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської ради № 7841/7882 від 29.02.2024 про поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:134:0064, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк від 07 липня 2024 року, якою подовжено строк договору оренди, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством «ХАРОН-ВЕСТОІЛ» від 23 серпня 2012 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року справу передано судді Шролик І.С.

Перевіривши матеріали позовної заяви та додатні в її обґрунтування докази, суддя дійшла наступного висновку.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Поняття «суд, встановлений законом» містить таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Пунктом 1, 2, ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням цих функцій.

Як убачається з тексту позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує рішення Київської Міської Ради про поновлення договору оренди та укладеного на виконання рішення суб`єкта владних повноважень договору оренди земельної ділянки.

За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Надаючи оцінку характеру спірних правовідносин, які виникли між учасниками справи, суддя вважає, що вони повністю відповідають критеріям публічно-правового спору, зокрема:

- присутність у спірних публічно-правових відносинах суб`єкта владних повноважень - Київської міської ради;

- спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу, оскільки у цій справі існують відносини з приводу владних повноважень Київської міської ради приймати рішення про передачу земель комунальної власності в користування (оренду), яке є предметом оскарження, публічно-владні функції;

- суб`єкт владних повноважень у спірних публічно-правових відносинах здійснює адміністративні повноваження (відповідач прийняв рішення №7841/7882 від 29 лютого 2024 року про поновлення договору оренди земельної ділянки - акт індивідуальної дії);

- спірні публічно-правові відносини регулюються нормами адміністративного права, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування»;

- підставою для звернення з цією позовною заявою до суду стала необхідність захисту права громадянина члена ОСББ на користування частиною земельної ділянки, яка передана в оренду ( питання захисту суспільних інтересів, інтересів необмеженого кола осіб, членів ОСББ Яскравий7), яке як зазначає позивач, порушено саме внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень Київською міською радою оскаржуваного ним рішення та на підставі нього укладеного договору оренди, щодо частини земельної ділянки на якій розташований підземний паркінг та багатоповерховий будинок.

Отже, всі критерії адміністративної юрисдикції притаманні цьому публічно-правовому спору.

При визначенні юрисдикції даного спору, суддя враховуює правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 15.02.2021 року у справі № 320/5710/20, від 02.11.2021 року у справі № 420/2719/20, від 21.02.2024 року у справі № 460/9602/20, а також висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, провадження № 14-5зц18; від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17, № 11-759апп18, щодо предметної юрисдикції у подібних справах, які згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Згідно положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки судом з`ясовано, що спір є адміністративно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, тому є підстави для відмови у відкритті провадження по справі, на підставі положення п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, з огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Справа підсудна до розгляду Київському адміністративному суду.

Питання по клопотанню ОСОБА_1 про забезпечення позову судом не вирішувалось. Це пов`язано з тим, що забезпечення позову є процесуальною дією, яка застосовується лише в межах цивільного судового процесу. Якщо справа не є цивільною, то немає підстав для застосування заходів забезпечення позову, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст. ст. 186 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Київської міської ради, Приватного підприємства «Харон-Вестоіл», третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Яскравий 7» про визнання недійсним рішення Київської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання недійсною додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено та підписано 04 серпня 2025 року.

Суддя І.С. Шролик