Ухвала від 05.08.2025 по справі 914/1875/16

УХВАЛА

05 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/1875/16(914/347/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.

розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1875/16(914/347/24)

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025

у складі колегії суддів: Панової І. Ю. - головуючого, Зварич О. В., Малех І. Б.

та на рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2024

у складі судді Цікало А.І.

у справі № 914/1875/16 (914/347/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Гетьман"

до відповідача ОСОБА_2

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про витребування нерухомого майна

в межах справи № 914/1875/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Гетьман",-

ВСТАНОВИВ

15.05.2025 (через підсистему "Електронний Суд") ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2024 у справі №914/1875/16 (914/347/24); прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Гетьман" в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К. М.

23.06.2025 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 914/1875/16 (914/347/24) за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.10.2024, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 14.08.2025.

24.07.2025 (через підсистему "Електронний Суд") ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, в якій він просить задовольнити заяву про відвід судді Огородніка К. М., відвести суддю Огородніка К. М. у справі № 914/1875/16 (914/347/24), забезпечити ОСОБА_1 право на незалежний, безсторонній та справедливий суд, гарантоване в ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заява про відвід судді Огородніка К. М. мотивована тим, що існують об`єктивні обставини, які викликають сумнів як в учасників справи, так і в стороннього спостерігача щодо об`єктивності судді Огородніка К. М. при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі.

ОСОБА_1 зазначає, що в межах справи №914/1875/16 про банкрутство ТОВ "Фірма "Гетьман" розглядаються чотири судові спори №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24), №914/1875/16 (914/347/24), №914/1875/16 (914/348/24) за участі ТОВ "Фірма "Гетьман", ТОВ "Фінансова Компанія "Кантієро", ОСОБА_1 про витребування майна, які є однаковими за обставинами справи, правовим регулюванням, підставами позову.

Заявник вказує, що 09.07.2025 суддя Огороднік К. М. брав участь у розгляді касаційних скарг ОСОБА_1 в аналогічних судових спорах про витребування майна у справах №914/1875/16 (914/343/24) та №914/1875/16 (914/345/24) і постановами Верховного Суду в задоволенні касаційних скарг ОСОБА_1 було відмовлено.

На думку заявника, наведене свідчить, що суддею Огородніком К. М. вже сформовано суб`єктивні висновки щодо спору у справі №914/1875/16 (914/347/24), що підтверджується прийнятими рішеннями у справі №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24), які виключають можливість ухвалення суддею об`єктивного та неупередженого судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 незалежно від її доводів.

ОСОБА_1 стверджує, що суддя Огороднік К. М. неодноразово розглядав як справу №914/1875/16 про банкрутство ТОВ "Фірма "Гетьман" так і справи №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24).

Зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Огородніка К. М. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. від 05.07.2023 у справі №914/1875/16 було частково скасовано ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій та прийнято нове рішення, яким вимоги заяв ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" задоволено; визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТОВ фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017; визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 із продажу майна банкрута (лот № 1).

На думку заявника, в порушення ч. 1, ч. 2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Огородніка К. М. - головуючого, Жукова С. В., Погребняка В. Я. вдався до перевірки доказів, а саме зазначив, що на відеозаписі проведеного аукціону не зафіксовано дату, час та місце проведення аукціону, що свідчить про недотримання вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ГПК України, порушення засад та принципів рівності учасників судового процесу, змагальності сторін, верховенства права та може мати наслідком незаконне позбавлення ОСОБА_1 як добросовісного набувача права власності на придбану в 2017 році нерухомість.

ОСОБА_1 також вказує, що постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. від 11.07.2024 у справі №914/1875/16 (914/343/24) та від 11.07.2024 у справі №914/1875/16 (914/345/24) було залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 . Проте ОСОБА_1 не вчиняв дій на відчуження спірного нерухомого майна. Заявник вважає, що обмеження ОСОБА_1 правомочностей власника за відсутності на те правових підстав свідчить про упередженість та необ`єктивність відповідного складу суду, свідоме порушення права ОСОБА_1 мирно володіти майном, яке гарантоване ст. 41 Конституції України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

За доводом ОСОБА_1 , вищевикладене в сукупності свідчить про те, що суддею Огородніком К. М. вже сформовано суб`єктивні висновки щодо спору у справі №914/1875/16 (914/347/24), що підтверджується прийнятими рішеннями у справі №914/1875/16, які виключають можливість ухвалення ним об`єктивного та неупередженого судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 незалежно від її доводів.

Також 24.07.2025 (через підсистему "Електронний Суд") ОСОБА_1 подано заяву про відвід, в якій заявник просить задовольнити заяву про відвід судді Пєскова В. Г., відвести суддю Пєскова В. Г. у справі № 914/1875/16 (914/347/24), забезпечити ОСОБА_1 право на незалежний, безсторонній та справедливий суд, гарантоване в ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Пєскова В. Г. від розгляду цієї справи обґрунтована наявністю об`єктивних обставин, які викликають сумнів як в учасників справи №914/1875/16(914/347/24) так і в стороннього спостерігача щодо об`єктивності судді Пєскова В. Г. при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі.

Заявник стверджує, що суддею Пєсковим В. Г. вже сформовано суб`єктивні висновки щодо спору у справі №914/1875/16 (914/347/24), що підтверджується прийнятими рішеннями у справі №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24), які виключають можливість ухвалення суддею об`єктивного та неупередженого судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 незалежно від її доводів.

ОСОБА_1 стверджує, що під час розгляду аналогічних касаційних скарг ОСОБА_1 у справах №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24), суддя Пєсков В. Г. постановив окрему думку від 09.07.2025, в якій вийшов за межі доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження, що є порушенням ст. 300 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та свідчить про упереджене ставлення та необ`єктивність судді Пєскова В. Г. щодо сторони судового спору, порушення принципів диспозитивності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

На думку заявника, вказані обставини виключають можливість прийняття суддею Пєсковим В. Г. об`єктивного, законного та справедливого судового рішення у справі №914/1875/16 (914/347/24).

Заявник також доводить, що суддею Пєсковим В. Г. під час розгляду аналогічних за змістом касаційних скарг ОСОБА_1 були допущені порушення принципів диспозитивності, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що відобразилося в тому, що суддя Пєсков В. Г. в постановах від 09.07.2025 у справах №914/1875/16 (914/343/24), №914/1875/16 (914/345/24), відхилив доводи ОСОБА_1 щодо необхідності врахування судами попередніх інстанцій правової позиції, зазначеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Також заявник доводить, що постановами Верховного Суду, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. від 11.07.2024 у справі №914/1875/16 (914/343/24) та від 11.07.2024 у справі №914/1875/16 (914/345/24) було залишено без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій щодо відчуження спірного майна. Заявник вважає, що обмеження ОСОБА_1 правомочностей власника за відсутності на те правових підстав свідчить про упередженість та необ`єктивність відповідного складу суду, свідоме порушення права ОСОБА_1 мирно володіти майном, яке гарантоване ст. 41 Конституції України та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Наведене в сукупності, на думку ОСОБА_1 свідчить про те, що суддею Пєсковим В. Г. вже сформовано суб`єктивні висновки щодо спору у справі №914/1875/16(914/347/24), що підтверджується прийнятими рішеннями у справі №914/1875/16, які виключають можливість ухвалення ним об`єктивного та неупередженого судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 незалежно від її доводів.

Розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду цієї справи №914/1875/16(914/347/24), колегія суддів дійшла висновку про її необґрунтованість, з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Приписами частини четвертої статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/224/20, від 11.05.2021 у справі № 9901/82/21).

Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

Одночасно висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).

Верховний Суд дійшов висновку, що зміст заяв ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1875/16(914/347/24) по своїй суті є незгодою заявника із прийнятими Верховним Судом постановами у справах № 914/1875/16, № 914/1875/16(914/343/24), № 914/1875/16(914/345/24), а також окремою думкою судді Пєскова В. Г. у справах № 914/1875/16(914/343/24), № 914/1875/16(914/345/24) та не містять обставин, які визначені чинним процесуальним законодавством як підстави для відводу суддів, або викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.

Відтак Верховний Суд визнає заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1875/16(914/347/24) необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1875/16(914/347/24) визнати необґрунтованими.

2. Передати заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Огородніка К. М. та Пєскова В. Г. від розгляду справи № 914/1875/16(914/347/24) на автоматизований розподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік