Рішення від 31.07.2025 по справі 182/7545/24

Справа № 182/7545/24

Провадження № 2/0182/307/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.07.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рунчевої О.В.,

секретаря Паламарчук П.Ю.,

за участю представника позивача Гайдучик Н.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И В:

Покровська сільська рада Нікопольського району Дніпропетровської області 23.12.2024 року звернулась до суду із позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивувала тим, що на території згаданої сільської ради проживає родина ОСОБА_6 , яка має чотирьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Родина перебуває в полі зору Служби у справах дітей Покровської сільської ради з 2021 року, на той час обидва батька зловживали спиртними напоями, ухилялись від виконання батьківських обов`язків, достатньої уваги дітям не приділяли. В будинку у родини було брудно та санітарно-гігієнічних норм не дотримано. У сім`ї були наявні ознаки складних життєвих обставин внаслідок бідності та безробіття батька.

Відповідно до наказів Служби від 28.01.2021 року №№ 12,13,14,15 малолітніх дітей ОСОБА_6 було взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах. 20.12.2021 року за направленнями Служби №№ 364,365,366,367 дітей було направлено до КП «Нікопольська дитяча міська лікарня» НМР» для медичного обстеження та з метою соціального захисту, поскільки батьки перебували у стані алкогольного cп`яніння.

У січні 2022 року матір дітей, ОСОБА_7 , 1981 року народження, успішно пройшла курс лікування від алкогольної залежності, відповідач же від проходження такого курсу ухилився. Відповідно до Подань Служби від 05.01.2022 року №№ 373,374,375,376 дітей було повернуто на виховання до родини, а наказами Служби від 30 травня 2024 року №№ 159-24, 160-24, 161-24, 162-24 дітей було знято з обліку таких, що опинились у складних життєвих обставинах у зв`язку з усуненням умов та обставин, які стали підставою для взяття дітей на облік.

28 листопада 2024 року до Служби звернувся дідусь дітей по материній лінії ОСОБА_8 та повідомив, що його донька, ОСОБА_7 , перебуває у лікарні у тяжкому стані, а відповідач у цей час зловживає спиртними напоями та не приділяє належної уваги малолітнім дітям. Перевіряючи дану інформацію, Службою було встановлено, що за місцем проживання дітей дуже холодно, стоїть запах алкоголю, діти брудні та просять їсти. Відповідач перебував у стані алкогольного сп`яніння, діти перебували з бабусею, яка, з її слів, забила ногу та не могла ходити. Відповідно до направлення Служби від 28.11.2024 року № 345 діти були направлені до КП «Центральна міська лікарня Покровської міської ради» ДОР для медичного обстеження та соціального захисту.

29 листопада 2024 року Служба відвідала ОСОБА_1 та надала йому триденний строк для усунення обставин, що призвели до направлення дітей до лікарні. Станом на 10.12.2024 року належних умов для виховання дітей створено не було.

02 грудня 2024 року наказами Служби № № 378-24, 379-24, 380 24, 381 24 малолітніх дітей ОСОБА_6 було повторно взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах.

09 грудня 2024 року за поданням Служби № 361 дітей було перенаправлено до КП «Нікопольська дитяча міська лікарня» НМР».

Згідно рішення виконкому Покровської сільської ради Нікопольського району від 13.12.2024 № 732 малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 було негайно відібрано від відповідача. А наказом Служби у справах дітей Марганецької міської ради від 19 грудня 2024 року № 112 тимчасово влаштовані до дитячого будинку сімейного типу громадянки ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ураховуючи те, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обов`язки по утриманню та вихованню своїх малолітніх дітей, позивач просив позов задовольнити.

У поданому на адресу суду відзиві на позовну заяву (т. 1, а.с. 125 130) відповідач проти задоволення позову категорично заперечував.

Послався на те, що не існує об`єктивних доказів його ухилення від виконання батьківських обов`язків; складні життєві обставини, у яких опинялась родина, не є системними і безповоротними, а сам він як батько не є безнадійним, про що свідчить та обставина, що діти свого часу були зняті з обліку як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. Позивач, готуючи матеріали до суду, зовсім не обстежив житлово-побутові умови проживання, які створені відповідачем за іншою адресою, адже у власності і користуванні він має два житлових будинки. Він ніколи не ухилявся від виховання дітей, завжди виконує з ними домашні завдання, але не завжди має можливість надсилати їх до вчителів, поскільки, через особливості воєнного стану та зони активних бойових дій, в яких він проживає, не завжди є електроенергія та стабільний інтернет-зв`язок. Подані до суду позивачем характеризуючі матеріали на нього є необ`єктивними, він має і надає суду зовсім інші характеристики. Має вищу освіту, у власності два житлових будинки, автомобіль у користуванні, займається сільським господарством, є раніше не судимим. Має також цілий ряд грамот та подяк від школи за гарне виховання дітей. Пройшов курс лікування від алкогольної залежності. Стверджує, що епізод спірних подій, що стався 28.11.2024 року відбувся через психоемоційне перевантаження внаслідок тяжкої обставини: інсульту у дружини, яка перебувала у реанімації, а згодом, ІНФОРМАЦІЯ_5 , раптово померла. З огляду на викладене, вважає позовні вимоги надмірно суровими та невиправдано тяжкими, просить суд у позові відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_10 визнала ту обставину, що на теперішній час, відповідач істотно змінився. У будинку в нього порядок, він дійсно має у власності ще один будинок, у користуванні автомобіль, працює на значній присадибній ділянці, вирощує фрукти і ягоди. За період перебування справи у суді не був помічений у вживанні алкоголю. Наразі і сам ОСОБА_1 , і його матір бабуся дітей активно з ними спілкується, дуже чекають на повернення дітей у родину. Але, попри це, вважає, що відповідачу не можна довіряти, бо він може будь-якої миті знов розпочати вживати спиртне. Нема гарантій того, що ОСОБА_1 знов не почне вживати алкоголь. Тому просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав обставини, що мали місце 28.11.2024 року, просив пробачення як у дітей, так і у позивача, наполягав на тому, що виправився власноруч: став підприємцем, перебуває у пошуках роботи, навів порядок у будинках, частковий ремонт. Звернувся, окрім того, до церкви, пройшов курс лікування та реабілітації і назавжди покінчив з алкоголем. Він у повній мірі виправився, любить своїх дітей і хоче бути для них повноцінним батьком. А поскільки матір дітей померла, вважає, що повністю позбавити дітей родини це спричинити їм тяжку психологічну травму. Просив, таким чином, у позові відмовити.

Неповнолітній свідок ОСОБА_2 (якому виповнилось 10 років), допитаний судом у присутності психолога та педагога, пояснив суду, що йому невідомо про позбавлення батьківських прав відповідача. До батька відноситься добре, так само як до брата і сестер. У дитячому будинку йому добре. Коли він жив з батьком, то грав з ним в ігри, навчався разом, його батько знає англійську мову. Він не хоче, щоб батька позбавляли батьківських прав. Він сумує за батьком, батько його не ображав, він хоче до нього повернутись. За місцем свого проживання батько допомагав йому з навчанням, йому було добре навчатись.

Свідок ОСОБА_9 з позитивної точки зору охарактеризувала дітей відповідача. Діти працювали з психологом і важко переживають розлучення з батьком. Найбільше переживає старший син ОСОБА_11 , який має особливу прихильність до батька. Стан дітей за час проживання у дитячому будинку сімейного типу змінився на краще: Олександр виріс, ОСОБА_12 бере участь у спектаклях, Клеопатра почала краще розмовляти. Вона розуміє дітей і їх прагнення бути у родині, але сумнівається у тому, що батько зможе забезпечити реалізацію їхніх мрій та гарне майбутнє.

Свідок ОСОБА_13 у своїх поясненнях надав негативну, оцінку відповідачу (т. 2, а.с. 68,69). ОСОБА_13 є батьком матері дітей ОСОБА_7 , 1981 року народження. Саме він повідомив Службу про події 28.11.2024 року. Він переконаний, що у відповідача немає потенціалу, умов та належних фінансових можливостей для виховання своїх дітей, бо на його переконання колишніх наркоманів та алкоголіків не існує. Крім того зазначив, що у нього неприязні відносини до ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_14 пояснив судові, що є пастором церкви християн баптистів, до якої по допомогу у складній життєвій ситуації звернувся відповідач ОСОБА_1 . З моменту звернення і по цей час відповідач пройшов курс реабілітації, систематично відвідує богослужіння, молиться за своїх дітей, успішно поборов алкогольну залежність, продовжує змінюватись на краще. Свідок переконаний, що відповідачу потрібно дати шанс на краще, не забираючи від нього дітей.

Свідок ОСОБА_15 позитивно охарактеризувала відповідача як працьовитого хазяїна, доброго батька, який завжди любив і любить своїх дітей. Щодо подій 28.11.2024 року знає, що діти однозначно не були голодні, бо їх годувала рідна тітка відповідача ОСОБА_16 , що мешкає у цьому ж будинку по сусідству. Відповідач за часів життя з дружиною більше опікувався городом, тоді як у будинку вела господарство матір дітей. Переконана, що відібрання дітей від ОСОБА_1 є несправедливою мірою, бо не можна дітей, у яких померла матір, позбавляти ще і батька.

Свідок ОСОБА_16 також охарактеризувала відповідача позитивно, як спокійного, нормального чоловіка, який зіткнувся з проблемою безробіття у селі, проте займається огородом. Вона упевнена, що дітей вилучили через хворобу їхньої матері, яку вона особисто часто навідувала, на відміну від її рідного батька ОСОБА_13 . Відповідач завжди гарно ставився до своїх дітей, допомагав їм у навчанні, а тому він впорається з ними у випадку повернення до родини.

Свідок ОСОБА_17 , позитивно характеризуючи відповідача, пояснила, що ставиться до нього з великою повагою лише за те, що він сам, опинившись у надскладній ситуації, зміг з неї вибратись та виправитись, «переломити» себе, змінитись на краще. Вона вважає, що відповідач під тягарем важких обставин оступився та заслуговує на прощення та повернення дітей. Їй відомо про те, що матір дітей хворіла на інсульт, а згодом померла. Вважає відповідача таким, що заслуговує на повернення йому дітей.

Заслухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Вирішуючи згаданий спір, суд, перш за все, вирішив покластись на прецедентну практику Європейського Суду з Прав Людини в контексті застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950), власне, як і на саму Конвенцію та послідовно, за своїм внутрішнім переконанням, оцінити подані сторонами докази саме у згаданому ракурсі, поскільки предметом позову є втручання органу публічної влади у сімейне життя громадянина.

Відтак, стаття 5Сьомого протоколу до Конвенціїпро захистправ людинита основоположнихсвобод (Рим, 1950) (далі за текстом Сьомого протоколу Конвенції) проголошує, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно з умовами цієї статті, рівність повинна забезпечуватися виключно у відносинах між самими подружжям, щодо їх особи або їх майна та у відносинах з їхніми дітьми. Права та обов`язки мають, таким чином, приватно-правовий характер; стаття не поширюється на інші галузі права, такі як адміністративне, фіскальне, кримінальне, соціальне, церковне або трудове законодавство.

Той факт, що подружжя користується рівністю прав і обов`язків у відносинах зі своїми дітьми, не перешкоджає державам вживати таких заходів, які необхідні в інтересах дітей. У зв`язку з цим слід зазначити прецедентне право органів контролю, встановлених Конвенцією, що стосується, зокрема, статей 8 і 14 Конвенції.

Щодо статті 8(правона повагудо сімейногожиття) Європейська Комісія та Суд з прав людини наголосили на необхідності врахування інтересів дитини. Що стосується статті 14 (принцип недискримінації), Суд заявив, що вона порушується, «якщо відмінність не має об`єктивного та обґрунтованого виправдання» (справа, що стосується деяких аспектів законів про використання мов у Бельгії, рішення від 23 липня 1968 року, серія А, том 6, с. 34, пункт 10).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків вимагатиме від судів ретельної перевірки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v.UKRAINE, N 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини, окрім того, звертає увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v.UKRAINE, N 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У рішенні по справі Saviny v. Ukraine (№ 39948/06 від 18.12.2008 року) наполягає на тому, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не згідно із законом, не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатись необхідним у демократичному суспільстві. Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повиннівраховувати,що розірваннясімейних зв`язківозначає позбавленнядитини їїкоріння,а цеможна виправдатилише завиняткових обставин. Таку ж позицію Суд повторив і у рішенні по справі Strand Lobben and Others v. Norway (№ 37283/13 від 10.09.2019 року).

У рішенні Omorefe v. Spain (№ 69339/16 від 23.06.2020 року) Суд звертає увагу на те, що органи влади не збалансували інтереси дитини з інтересами біологічної матері, а зосередили увагу на інтересах дитини і не розглядали всерйоз можливість возз`єднання дитини з біологічною матір`ю. Вони не врахували належним чином зусилля заявниці щодо впорядкування та стабілізації свого положення. Не було жодного психологічного висновку про відсутність прихильності матері до сина, а бідність не може бути головною причиною позбавлення матері її прав. Державні органи не розглядали інші, менш радикальні заходи, передбачені законодавством.

Суд не може прийняти до уваги ряд доказів, поданих позивачем через їх фактичну суперечність іншим доказам, наявним матеріалам справи.

Педагогічні характеристики на дітей, надані позивачем, суд критично оцінює в частині констатації того факту, що дітьми батьки не займаються, поскільки відповідачем надано ряд подяк і грамот, які засвідчують протилежне (т. 1, а.с. 60-62,140-142).

Відповідачем, окрім того, надано належні докази ненадіслання онлайн домашніх завдань у зв`язку з відсутності мережі Інтернет внаслідок ведення бойових дій в Україні (т. 1, а.с. 143 149).

Суд критично ставиться до факту нібито недотримання дітьми норм особистої гігієни з огляду на те, як це можливо було встановити вчителям в умовах онлайн-навчання.

Побутова характеристика на ОСОБА_1 , надана позивачем, спростовується письмовими характеристиками від сусідів (т. 1, а.с. 54, 155 162) та послідовними поясненнями свідків, допитаних судом. При цьому суд не бере до уваги характеризуючі пояснення свідка ОСОБА_13 , оскільки останній, у судовому засіданні зазначив, що у нього до відповідача ОСОБА_1 неприязні відносини.

Моніторингове дослідження дітей ГО «Крила надії Марганця», надане позивачем, не може бути взяти до уваги судом через те, що це дослідження проводилось без відома та залучення їх батька (т. 1, а. с. 199).

Суд, натомість, бере до уваги те, що подія 28.11.2024 року, яка сталась з відповідачем та дітьми опосередковувалась тяжкою обставиною: перебуванням у реанімації матері чотирьох дітей та її подальшою смертю (т. 1, а.с. 109,110,131). Певно, що це не може служити виправдуванням поведінки ОСОБА_1 , але, на переконання суду, є таким діянням, що вчинено під впливом тяжкої обставини.

Суд приймає до уваги і ті дійові зусилля, які постійно, протягом тривалого часу вживались відповідачем ОСОБА_1 для подолання складних життєвих обставин: отримання у власність будинку (т. 1, а.с. 134,135); у користування автомобілем, яким він має право керувати (т. 1, а.с. 138,150), значної присадибної ділянки, на якій він вирощує фрукти та ягоди на продаж (т. 1 , а.с. 151-154,163). Суд позитивно оцінює і ті обставини, що відповідач є раніше не судимим та має вищу економічну освіту (т. 1, а.с. 132,133).

Відповідач системно покращував умови проживання, пройшов курс лікування від алкогольної залежності, зареєструвався як фізична особа-підприємець, позитивно характеризується у релігійній громаді, членом якої є, перебуває у пошуках додаткової роботи та має певний трудовий стаж (т. 1, а.с. 224,235-237; т. 2, а.с. 32, 57-60).

Крім того судом встановлено, що діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є прихильними до свого батька, люблять його, сумують та були раді бачити під час зустрічі (т. 2, а.с. 3-5).

Суд звертаєувагу сторінна те,що позбавленняправа це найбільшсуровий видвтручання управо особи,який євиправданим,легітимним іпропорціним тодіі тількитоді,коли вичерпаноможливості позасудовоговрегулювання,а застосованібільш м`якізасоби втручаннявиявились цілкомнеефективними.

На момент вирішення даної справи подібних обставин щодо поведінки і способу життя відповідача ОСОБА_1 судом не вбачається. Бідність, яка стала першопричиною складних життєвих обставин, не може бути сама по собі підставою для позбавлення батьківських прав, а уся сукупність доказів по справі свідчить про щиросердне, дійове прагнення відповідача подолати ці обставини та возз`єднатись зі своїми дітьми.

Ураховуючи те, що соціально-реабілітаційні дії позивача у відносинах з відповідачем носили уривчастий, несистемний характер, а сам відповідач не є особливо непридатним чи явно неблагополучинм, суд приходить до висновку про те, що потенціал соціальної роботи та можливостей покращення умов життя відповідача як на момент виникнення спору, так і на даний час не вичерпано, заявлені вимоги є непропорційно обтяжливими у порівнянні з можливостями системної та всебічної соціальної роботи, їх задоволення може позбавити дітей їх коріння, для чого суд не вбачає непереборних чи виняткових обставин, а тому у позові в частині позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів слід відмовити за передчасністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,82,89,259,263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. В. Рунчева