Ухвала від 06.08.2025 по справі 380/8908/24

УХВАЛА

06 серпня 2025 року

м. Київ

справа №380/8908/24

адміністративне провадження №К/990/25881/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопчук Аліна Володимирівна, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя про визнання дії та бездіяльності протиправними,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (далі - третя особа), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 09.10.2023, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 по 01.04.2024, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 09.10.2023, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року без урахування регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 до 01.04.2024, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року без урахування регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 до 09.10.2023, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 по 01.04.2024, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплати суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 до 31.01.2024, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплати суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 до 01.04.2024, у тому числі оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, виходячи із базового розміру посадового окладу судді місцевого суду який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року з урахуванням регіонального коефіцієнту у розмірі 1,2, доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків, а також доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі відповідно 15 відсотків посадового окладу суді відповідного суду, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2024, з урахування ухвали від 23.07.2024 про виправлення описки, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 09.10.2023 без урахування доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків та доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 по 01.04.2024 без урахування доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків та доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 09.10.2023, з урахування доплати за вислугу років у розмірі 20 відсотків та доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 10.10.2023 по 01.04.2024, з урахування доплати за вислугу років у розмірі 30 відсотків та доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) в розмірі 15 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 31.01.2024, розрахованих виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 гривні. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити суддівську винагороду та допомогу на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 24.09.2021 по 31.01.2024, розрахованих виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та на 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування в повному обсязі бюджетними асигнуваннями Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області для проведення видатків ОСОБА_1 суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення за період з 24.09.2021 по 31.01.2024, розрахованих виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та на 01.01.2024, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2025 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 380/8908/24 скасовано в частині задоволення позову та прийнято у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. У решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 380/8908/24 залишено без змін.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопчук А. В., звернулася до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2025 касаційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 04.07.2025) доставлена в Електронний кабінет представника скаржниці Прокопчук А. В. 05.07.25 о 00 год 17 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

При цьому, на веб сторінці призначеної для пошуку та перегляду документів Єдиного державного реєстру судових рішень, 08.07.2025 оприлюднено ухвалу Верховного суду від 04.07.2025 про залишення вказаної касаційної скарги без руху (номер у Єдиному державному реєстрі судових рішень 128641054).

13.07.2025 представником скаржниці Прокопчук А. В. на виконання ухвали про залишення без руху подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання уточненої касаційної скарги.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Єресько Л.О. (наказ від 20.06.2025 № 2347/0/5-25), та Соколова В.М. (наказ від 23.06.2025 № 2375/0/5-25), - питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.

В уточненій касаційній скарзі скаржниця на обґрунтування підстав касаційного оскарження судових посилається на підпункти "а" та "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для їх формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Тому, колегією суддів не може бути взято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань не наводить.

Питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

При цьому, скаржницею не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржниці, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.

Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.

Суд вважає не обґрунтованими твердження скаржниці, що справа має виняткове значення для неї, оскільки нею не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак виняткового значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.

Вжите національним законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Суд зазначає, що касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

У касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Поряд із цим, зазначення в уточненій касаційній скарзі доводів щодо наявності підстав, передбачених у частині п`ятій статті 328 КАС України, не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Водночас підстав, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України скаржником не наведено.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, обґрунтовуванням наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтею 121 КАС України,

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Прокопчук Аліна Володимирівна, строк на усунення недоліків касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 380/8908/24 - на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

М.В.Білак

Судді Верховного Суду